Апеляційне провадження Справа № 757/48131/25-п
№ 33/824/574/2026
19 січня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Саліхова В.В., за участю секретаря судового засідання Алієвої Д.У.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Печерського районного суду міста Києва Константінової К.Е. від 28 жовтня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 47-01/190/25 від 26 вересня 2025 року ОСОБА_1 будучи особою, на яку поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, 07.11.2024 о 13:15 год., повідомив Національне агентство про суттєві зміни у майновому стані, шляхом внесення інформації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), в зв?язку із отриманням 22.10.2024 доходу на суму 1 200 000 грн, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2024 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Постановою судді Печерського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1 700 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Не погоджуючись з такою постановою, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі на підставі п. 4 ст. 247 КУпАП
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що він, діючи в стані крайньої необхідності обумовленому виходом з ладу в очолюваному ним підрозділі комп'ютерів з незалежних від нього причин, відповідно до вимог п. 5 ч. 4 Закону України «Про запобігання корупції», враховуючи неможливість подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у іншій, ніж електронна, формі, віддав пріоритет виконанню першочергових завдань державної служби з використанням наявної обмеженої кількості працездатних комп'ютерів, а не заповненню в особистих інтересах в цей саме час повідомлення про суттєві зміни у майновому стані в електронній формі.
Подання ним повідомлення про суттєві зміни в майновому стані на 6 днів пізніше встановленого строку є очевидно меншою шкодою ніж припинення виконання поточних завдань державної служби під час дії правового режиму воєнного стану у очолюваному ним підрозділі Київської обласної військової адміністрації, який відповідає за організацію пасажирських перевезень в Київській області.
Керуючись статтею 18 КУпАП, мої дії не можуть бути кваліфіковані як адміністративне правопорушення, оскільки, хоч і передбачені ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, але вчинені в стані крайньої необхідності, для усунення небезпеки, яка б загрожувала інтересам громадян у сфері транспортних перевезень у Київській області, а ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами, і заподіяна шкода (подання повідомлення на 6 днів пізніше) є менш значною, ніж відвернена шкода, а відповідно до ст. 17 КУпАП, особа, яка діяла в стані крайньої необхідності не підлягає адміністративній відповідальності.
Натомість суд, в порушення вимог ст. 280 КУпАП, не застосував вищевказані норми матеріального та процесуального права та прийшов до невідповідного обставинам справи висновку.
В судовому засіданні ОСОБА_1 просив задовольнити його апеляційну скаргу.
Прокурор Сироватка В.В. заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.
Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., пояснення ОСОБА_1 та прокурора Сироватки В.В., суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 245 КУпАП провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом ст. 252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до розпорядження Київської обласної держаної адміністрації від 20.09.2021 р. №82-к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника управління пасажирських перевезень Київської обласної державної адміністрації.
Відповідно до витягу з розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 29.09.2022 №676 перейменовано (змінено найменування) структурних підрозділів, зокрема, Управління пасажирських перевезень Київської обласної державної адміністрації на Управління транспортної інфраструктури Київської обласної державної адміністрації.
Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 03.04.2024 №139-к ОСОБА_1 , начальнику управління транспортної інфраструктури Київської обласної державної адміністрації присвоєно черговий 3 (третій) ранг державного службовця в межах посад державної служби категорії «Б».
Таким чином, відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, ОСОБА_1 є суб?єктом, на якого поширюється дія Закону.
Тому, згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1, ч. 4 ст. 52 Закону, приміткою до статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 є суб?єктом декларування та суб?єктом правопорушення.
Згідно з примітками до ст.ст. 51-3 та 56 Закону посади, які належать до посад державної служби категорії "Б" відносяться до службових осіб які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відповідно до Закону України від 08.07.2022 № 2381-IХ «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану», який набрав чинності 03.08.2022, суб?єкт декларування зобов?язаний подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, кінцевий строк подання якої припадає на період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», протягом дев?яноста календарних днів з дня його припинення чи скасування.
Законом України від 20.09.2023 № 3384-IХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12 жовтня 2023, відновлено декларування у порядку та строки, визначені ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Частиною четвертою статті 52 Закону встановлено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб?єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб?єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов?язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Положення частини четвертої цієї статті застосовуються до суб?єктів декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб?єктів декларування, які займають посади, пов?язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 513 цього Закону.
Згідно з статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 3 028,00 гривень.
Таким чином, з 01.01.2024 суб?єкти декларування зобов?язані повідомляти Національне агентство про суттєві зміни в майновому стані, а саме отримання доходу, придбання майна та здійснення видатку на суму, що перевищує 151 400,00 гривень.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів ОСОБА_1 уклав договір купівлі-продажу транспортного засобу від 22.10.2024 N?8047/2024/4951528, оформленого та підписаного сторонами в сервісному центрі РСЦ ГСЦ в м. Київ (філія) №8047 в присутності адміністратора Гаврилко Д.П .
Відповідно до вказаного договору купівлі-продажу ОСОБА_1 продав автомобіль марки BMW X6 2016 р.в. (VIN НОМЕР_1 ) вартістю 1 200 000 грн., яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2024 року.
Пунктом 2.1. договору купівлі-продажу транспортного засобу від 22.10.2024 №8047/2024/4951528, підписаного ОСОБА_1 (продавцем) і ОСОБА_3 (покупцем) визначено, що передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна.
Пунктом 2.2. вищезазначеного договору визначено, що право власності на транспортний засіб переходить до покупця з моменту підписання договору.
Пункт 5.1. передбачає, що покупець зобов?язаний в порядку та на умовах, визначених договором, сплатити продавцеві ціну транспортного засобу.
Зважаючи на вищевикладене, ОСОБА_4 будучи особою, на яку розповсюджується дія Закону, був зобов?язаний до 00 год. 00 хв. 02.11.2024 подати до Реєстру повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, шляхом заповнення форми повідомлення на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Згідно з відомостями з Реєстру, у період з 22.10.2024 (день отримання доходу) по 01.11.2024 (останній день подачі повідомлення) ОСОБА_4 не вчиняв дій щодо створення та заповнення повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.
Згідно з відомостями з Реєстру, повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, ОСОБА_1 подав 07.11.2024 о 13:15 (унікальний ідентифікатор декларації - 653e4707-db09-4ddb-8823-4b137b5790f9), а отже несвоєчасно.
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 вбачається, що робочий комп'ютер начальника Управління з інвентарним номером 111302140 з 28.10.2024 по 07.11.2024 було передано матеріально відповідальній особі Управління для проведення ремонтних робіт.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що з урахуванням виконання посадових обов'язків, він не мав можливості вчасно подати декларацію про майнові зміни, оскільки комп'ютер було передано на ремонт та в проміжок часу, встановлений для подання відповідної декларації, були обстріли міста Києва та Київської області, перевізники не виходили на маршрут, тому він мав вирішувати першочергово питання щодо забезпечення перевезень пасажирів. Вину визнав, але зауважив, що своїми діями (подання пізніше на 6 днів декларації про зміну майнового стану) шкоду нікому не завдав, умислу не мав, приховувати майновий стан на меті не мав.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_1 07 листопада 2024 року подав декларацію про зміну майнового стану, що свідчить про відсутність у нього наміру приховати інформацію та умислу на неповідомлення про суттєві зміни в майновому стані, а порушення строку на подання декларації на шість днів, апеляційний суд визнає незначним, оскільки свій обов'язок ОСОБА_1 виконав, хоча і з запізненням.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Водночас, накладаючи на ОСОБА_1 стягнення за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, суд першої інстанції не урахував дані особи-правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, характер та обставини правопорушення, а також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, адже хоч із запізненням, однак ОСОБА_1 подав декларацію, відсутність реально заподіяної істотної шкоди суспільним чи державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, які охороняються законом, що, на думку апеляційного суду, суттєво знижує ступінь суспільної небезпеки вчиненого та, як наслідок, призводить до малозначності діяння.
Відповідно до вимог ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, та провадження у справі закрити.
Приймаючи таке рішення, суд розуміє необхідність реагування відповідними органами, в тому числі і на дії пов'язані із корупцією, разом з тим, враховуючи запровадження в Україні військового стану, тривалі та часті повітряні тривоги, відсутність електроенергії та теплопостачання, державний службовець міг відкласти заповнення декларації про зміну майнового стану, та в подальшому з об'єктивних причин вчасно її не подати.
За таких обставин, на переконання апеляційного суду, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова суду першої інстанції - скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Печерського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати та прийняти нову постанову, якою звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-6 Кодексу України, обмежитись усним зауваженням, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду В.В. Саліхов