Справа № 757/21092/25-к
Провадження № 11-сс/824/7756/2025 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1
22 грудня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу з доповненнями адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 вересня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви від 11.04.2025 про кримінальне правопорушення,-
Як вбачається з матеріалів провадження, до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання повідомлення про кримінальне правопорушення від 11.04.2025.
Ухвалоюслідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 .
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_6 у заяві від 11.04.2025 не вказано конкретних фактів, які б могли свідчити про наявність ознак вчинення кримінального правопорушення, які можуть стати підставою для внесення відомостей до ЄРДР.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу ОСОБА_6 та зобов'язати уповноважену особу Офісу Генерального прокурора внести відомості до ЄРДР.
В обґрунтування апеляційної скарги з доповненнями апелянт зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним та постановленим внаслідок: неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Крім того, відбулось грубе порушення права ОСОБА_6 на доступ до матеріалів в порядку ч. 10 ст. 290 КПК України, а також порушення вимог ухвали слідчого судді від 19.06.2024, якою встановлено строк ознайомлення з матеріалами до 01.09.2024.
Вказані дії підтверджують узгодженість дій сторони обвинувачення (слідчого ДБР та прокурора ОГП) та суду (слідчий суддя), а також їх упередженість по відношенню до вказаного кримінального провадження та особисто до підозрюваного.
Отже, слідчий суддя розглядаючи повідомлення ОСОБА_6 від 11.04.2025 не врахував зазначених доводів та необгрунтовано постановив ухвалу від 22.09.2025 про відмову в задоволенні скарги.
Крім того, апелянт просить розглянути апеляційну скаргу без його участі та без участі ОСОБА_6 .
Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, уповноважена особа Офісу Генерального прокурора в призначений час до суду апеляційної інстанції не з'явилась, про поважність причин своєї неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду не надсилала, а тому апеляційний суд, враховуючи, що, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження не перешкоджає проведенню розгляду, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без її участі.
Вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги з доповненнями, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вказаних вимог закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.
Так, частиною першою ст. 214 КПК України передбачений імперативний обов'язок слідчого, дізнавача, прокурора на внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у випадку надходження заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення. Аналіз указаної норми закону дає підстави стверджувати про те, що відомості до ЄРДР вносяться не по усякій заяві чи повідомленні, а саме по заяві чи повідомленні про вчинене кримінальне правопорушення. Чинний КПК України не містить поняття «заява про вчинене кримінальне правопорушення» та перелік ознак, які дають підстави для віднесення певної заяви до заяви про вчинене кримінальне правопорушення. На думку колегії суддів указані обставини можливо встановити із змісту ч. 5 ст. 214 КПК України якою передбачений перелік відомостей, які вносяться до ЄРДР.
Аналіз положень частин першої та п'ятої ст. 214 КПК України дає підстави стверджувати про те, що заявою про вчинене кримінальне правопорушення є письмове звернення до особи, уповноваженої на внесення відомостей до ЄРДР, про вчинене діяння, яке підпадає під ознаки однієї чи декількох статей (частин статей) Особливої частини КК України із викладенням у цьому зверненні обставин, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення та дають можливість особі, уповноваженій на внесення відомостей до ЄРДР, здійснити попередню правову кваліфікацію цього діяння із зазначенням статті (статей, частини статті, статей) Особливої частини КК України. Зміст указаної вище норми закону указує на те, що для внесення відомостей до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення достатньо подання заяви яка формально відповідає зазначеним вище критеріям.
Вивчивши повідомлення про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 , адресоване Офісу Генерального прокурора, а також фактичні обставини, які стали підставою для подання цього повідомлення, слідчий суддя обгрунтовано визнав те, що у ньому не вказано конкретних фактів, які могли б свідчити про наявність ознак вчинення кримінального правопорушення та які можуть стати підставою для внесення відомостей до ЄРДР.
Колегія суддів із таким рішенням погоджується у повному обсязі.
Аналіз повідомлення про вчинення кримінального правопорушення дає підстави стверджувати про те, що воно не відповідає зазначеним вище критеріям, тобто воно не містить посилання на фактичні обставини за яких можливо стверджувати про дійсність вчинення діяння, яке має ознаки кримінальних правопорушень і підпадає під кваліфікацію тих дій, які ОСОБА_6 розцінюються як кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 382 та ч. 1 ст. 374 КК України.
Окрім того, сутність повідомлення про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 , зводиться до незгоди із процесуальними діями/бездіяльністю слідчого Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 , прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_9 , вчиненими у ході прийняття певних процесуальних рішень у кримінальному провадженні в межах наданих їм повноважень.
Колегія суддів при цьому зважає і на те, що діючим законодавством передбачений інший порядок дій, у випадку непогодження особи із такими діями судді. Наведене у своїй сукупності указує на правильність висновків слідчого судді, що містяться в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року, які є належним чином мотивованими.
Апеляційна скарга з доповненнями не містить доводів, які би указували на незаконність, необгрунтованість чи невмотивованість ухваленого слідчою суддею рішення, що вказує на необгрунтованість доводів апеляційної скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 та відсутність підстав для її задоволення.
Ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про кримінальне правопорушення від 11.04.2025 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає у зв'язку із чим залишає цю ухвалу без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу з доповненнями адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 22 вересня 2025 року - залишити без змін.
Судді ________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3