Київський апеляційний суд
30 жовтня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції з використанням телекомунікаційної платформи "EasyCon" матеріали кримінальних проваджень № 12022100000000146, № 12022100000000799 щодо ОСОБА_7 та
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Запоріжжя, громадянина України,
що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
без постійного місця проживання,
судимого вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя
від 05.01.2017 за ч.1 ст.289, ч.2 ст.289, ч.3 ст.15 ч.2 ст.289 КК України
із застосуванням ст.69 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,
за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 20 вересня 2023 року,
Дарницький районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що він, діючи за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, 27 травня 2021 року під виглядом здійснення обміну валют шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами ОСОБА_9 , чим спричинив останньому майнової шкоди на суму 52 000 доларів США, що згідно з курсом НБУ становило 1 432 080 гривень, більше ніж у шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 20.09.2023 за наслідками розгляду клопотання прокурора ОСОБА_10 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів по 18.11.2023 включно, визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання покладених на нього обов'язків, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 268 400 гривень, та зазначено, які обов'язки з передбачених ст.194 КПК України будуть покладені на нього у разі внесення застави.
Зі змісту апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 вбачається, що він просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і постановити нову ухвалу, якою застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту.
Заслухавши суддю-доповідача; доводи захисника ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити; доводи прокурора, який не вбачав підстав для задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до вимог цих норм у сукупності з положеннями ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Задовольняючи клопотання прокурора, суд першої інстанції погодився з доводами про те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, ризик втечі, незаконного впливу на потерпілого та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню настільки, що їх неможливо відвернути, не продовживши строк тримання під вартою.
Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання прокурора судом першої інстанції вказані вимоги закону дотримано, викладені в ухвалі висновки є обґрунтованими і доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, з огляду на те, що санкцією ч.4 ст.190 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, особу обвинуваченого, зокрема, відсутність доказів наявності у нього міцних соціальних і сімейних зв'язків. Взяв до уваги суд і стадію судового провадження, під час якого потерпілий та свідки ще не допитувались, що свідчить про актуальність ризику незаконного впливу на них шляхом підбурювання, вмовляння чи залякування.
Ці обставини, на думку колегії суддів, переконливо свідчать, що вказані раніше ризики не зменшилися і виправдовують подальше тримання ОСОБА_8 під вартою. А тому застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та не запобігатиме спробам вчинити вказані дії.
Також при постановленні ухвали суд першої інстанції залишив обвинуваченому можливість сплатити визначений раніше розмір застави, тобто розглянув можливість застосування альтернативного запобіжного заходу.
Отже, ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і вмотивованою, тому підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407, 4221 КПК України, колегія суддів
Ухвалу Дарницького районного суду Київської області від 20 вересня 2023 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3