Про відмову у задоволенні скарги
Справа № 495/5173/13-ц
Номер провадження 4-с/495/6/2026
12 січня 2026 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород Дністровський міськрайонний суд Одеської області,
у складі головуючого одноособово судді Прийомової О.Ю.,
за участю секретаря Чибукової О.В.
Справа № 495/5173/13-ц
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському Одеської області матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця та постанову про стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28.06.2023,-
До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії приватного виконавця та постанову про стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28.06.2023.
Короткий виклад вимог заявника та стягувача.
У мотивування вищеописаної скарги ОСОБА_1 , по-перше, зазначає, що постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28.06.2023 р за номером 72082485 ним особисто не була отримана, а надіслана на адресу його робочого місця - Суворовську районну адміністрацію Одеської міської ради саме 06.07.2023 р. 12.07.2023 р. ним була подана позовна заява до Одеського окружного адміністративного суду про: скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецул В.А. від 28.06.2023 за ВП № 72082485 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника; скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецул В.А. від 20.06.2023 за ВП № 72082485 про арешт коштів боржника. 17.07.2023 р.
Суддя Одеського окружного адміністративного суду відмовив у відкритті провадження у адміністративній справі про скасування постанов на підставі того, що дана справа відноситься до юрисдикції місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства.
Суддею також роз?яснено, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/17332/23 про відмову у відкритті провадження у справі ним не отримувалось, а дізнався про неї відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень, тому враховуючи зазначене вважає, що причини пропущеного строку звернення зі скаргою є поважними і тому просить поновити строк на звернення зі скаргою.
По-друге, вказує, що постанова про звернення стягнення на заробітну плату 28.06.2023 р. є безпідставною, незаконною та необґрунтованою з наступних підстав.
Дана постанова була відкрита на підставі виконавчого листа № 495/5173/13-ц виданий 15.01.2020 р. та постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.06.2023 р № 72082744, постанови про відкриття виконавчого провадження від
20.06.2023 №72082840 та постанови про відкриття виконавчого провадження від
20.06.2023 № 72082485.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.06.2016 р. було задоволений позов ПАТ КБ «ПриватБанк». Стягнуто з нього на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №47MBD від 17.04.2007 р. в розмірі 107714,42 доларів, суму заборгованості у розмірі 10000 грн. та судовий збір у розмірі 3219 грн.
Дане рішення набрало законної сили 29.06.2016 р.
20.01.2020 р. Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області видав виконавчі листи.
Строк пред?явлення цих виконавчих документів до виконання розпочався з 15.01.2020 р. та закінчився 15.01.2023 р., а тому вважає, що у державного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецул В.А. не було підстав для прийняття
вказаних документів до виконання, а відтак відкриття виконавчих проваджень щодо їх примусового виконання є неправомірним.
03.07.2023 р. до Одеського окружного адміністративного суду ним подана позовна заява про скасування постанов про відкриття виконавчого провалження від 20.06.2023 № 72082744, постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.06.2023 №72082485, від 20.06.2023 № 72082840 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.07.2023 р.
Суддя Одеського окружного адміністративного суду, розглянувши матеріали його позовної заяви з метою запобігання порушення права позивача на справедливий та неупереджений судовий захист, передала зазначену справу №420/15960/23 до Білгород- Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
28.06.2023 р. приватним виконавцем Крецул В.А.в рамках виконавчого провадження № 72082485 прийнята постанова про звернення стягнення на заробітну плату.
За змістом такої постанови від 29 06.2023 р.. приватним виконавцем встановлено про отримання боржником доходу від Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради.
Відповідно до ст.68, 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець вирішив звернути стягнення на такі доходи боржника, шляхом зобов?язання Суворовської районної адміністрації здійснювати відрахування із доходів боржника у розмірі 20% доходів що місця до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка складає 4345540,44 долари США (USD) в тому числі виконавчий збір основної винагороди приватного виконавця та витрати, пов?язані з організацією та проведенням виконавчих дій.
Разом з тим наголошує суд на тому, що сума за виконавчим провадженням № 72082485 зовсім інша, а саме 107714,42 доларів США (відповідно до виконавчого листа та рішенням суду), а не та, що зазначена в постанові від 28.06.2023 р.
Вважає, що приватним виконавцем навмисно збільшено суму стягнення аж до 4345540,44 доларів США, тому вважаю дану постанову незаконною і неправомірною, а дії приватного виконавця протиправними.
Приватний виконавець отримавши відомості про отримання заробітної плати від Суворовської райдержадміністрації на єдиний рахунок, мав вжити заходів щодо зняття арешту з цих коштів. Однак, таких заходів вжито не було, а тому приватним виконавцем допущено протиправну бездіяльність.
Лише 12.07.2023 р. приватним виконавцем була прийнята постанова про зняття арешту коштів з рахунку НОМЕР_1 на який він отримує заробітну плату та 18.07.2023 приватним виконавцем прийнята постанова про зняття арешту з рахунку, на який він отримує пенсійні виплати.
Враховуючи викладене, просить поновити строк на звернення зі скаргою на дії приватного виконавця та постанову про стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28.06.2023; скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу одеської області Крецул В.А. від 28.06.2023 ВП № 72082485 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
01.08.2024 до суду надійшов відзив АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на заяву, у якому представник банку зазначає, що 16.11.2022 Одеським апеляційним судом винесено постанову, згідно якої ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду одеської області від 14 вересня 2020 року скасовано та поновлено АТ КБ «ПриватБанк» строк для пред'явлення до виконання виконавчого документу № 495/5173/13-ц, а отже приватним виконавцем правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
02 серпня 2023 року ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області скарга ОСОБА_1 на дії приватного виконавця та постанову про стягнення на заробітку плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28.06.2023 року, прийнята до розгляду.
У судове засідання учасники справи не з'явились.
Від представника АТ КБ «Приватбанк» надійшла заява про розгляд скарги без участі представника банку.
У зв'язку із тим, що учасники справи у судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає вимогам ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
28.06.2023 у межах виконавчого провадження № 72082485 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецулом В.А. прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, оскільки в ході проведення виконавчих дій приватним виконавцем встановлено, що боржник отримує дохід в Суворовська районна державна адміністрація Одеської міської ради, у зв'язку з чим необхідно звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат на проведення виконавчих дій.
20.06.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецулом В.А. відкрито виконавче провадження ВП № 72082485 з виконання виконавчого листа № 495/5173/13-ц, виданий 15.01.2020 Білгород-Дністровським міськрайонним судом одеської області, про стягнення заборгованості у розмірі 107714,42 доларів США.
20.06.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецулом В.А. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 10771,44 доларів США.
20.06.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецулом В.А. винесено постанову про об'єдання виконавчих проваджень № 72082485, № 72082744, № 72082840 у зведене виконавче провадження № 72082901.
20.06.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецулом В.А. відкрито виконавче провадження ВП № 72082840 з виконання виконавчого листа № 495/5173/13-ц, виданий 15.01.2020 Білгород-Дністровським міськрайонним судом одеської області, про стягнення судового збору у розмірі 3219,00 грн.
20.06.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецулом В.А. відкрито виконавче провадження ВП № 72082744 з виконання виконавчого листа № 495/5173/13-ц, виданий 15.01.2020 Білгород-Дністровським міськрайонним судом одеської області, про стягнення заборгованості у розмірі 10000,00 грн.
21.06.2023 2023 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецулом В.А. винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій.
Нормативне обґрунтування, оцінка аргументів сторін, висновки суду.
Так, статтею 447-1 ЦПК України передбачено, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Частиною 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно ст. 448 ЦПК України, скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
За змістом ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Положеннями ст. 451 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012).
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За змістом ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про виконавче провадження» підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
За змістом ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
Дійсно, Законом України №2129-ІХ від 15.03.2020 «Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"»було внесено до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» нормативний припис, що унеможливлював звернення стягнення на заробітну плату боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
З наведених норм права вбачається, що виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності декількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження). Таке стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами-підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Крім того, у пункті 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2022 у справі №756/8815/20 акцентовано увагу, що частинами другою та третьою статті 70 Закону № 1404-VIII передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Отже, заробітна плата боржника визначена як джерело доходу боржника, на яке може бути звернуто стягнення у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
При цьому суд зауважує, що для визнання дій виконавця протиправними необхідно встановити порушення прав скаржника.
Згідно із вимогами ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі вищевикладеного, ухвалюючи постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, приватний виконавець діяв у межах норм чинного законодавства, заявником не надано доказів на підтвердження протилежного, порушень закону під час розгляду скарги не встановлено, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 на дії приватного виконавця та постанову про стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28.06.2023.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 68, 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 12, 13, 55, 83, 257, 447-453 ЦПК України, суд, -
В задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови приватного виконавця - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складений 16 січня 2026 року.
Суддя: