Справа № 161/22395/25
Провадження № 2/161/2082/26
(заочне)
19 січня 2026 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого судді Гриня О.М.
за участю секретаря судового засідання Жежерун Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ТОВ «Споживчий кредит» звернулося до суду з вищевказаним позовом.
Позов обґрунтовує тим, що 14.04.2025 з відповідачем було укладено кредитний договір (оферти) № 13.04.2025-100001056, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 20 000,00 гривень строком на 168 днів. Проценти за користування кредитом становлять 1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Комісія за надання кредиту становить 1 000,00 грн., комісія за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1 000,00 грн., яка нараховується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, неустойка в сумі 300,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання.
В свою чергу відповідач зобов'язання за договором не виконав у зв'язку з чим, станом на 30.10.2025 в нього утворилася заборгованість в сумі 60 600,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 20 000,00 грн. та заборгованості по процентам в сумі 26 600,00 грн., комісії 1 000,00 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 3000,00 та 10 000,00 грн. неустойка.
Посилаючись на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 60 600,00 грн. та понесені судові витрати по справі.
Ухвалою судді від 19.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у встановлений строк відзив на позов не подав.
Зважаючи на те, що відповідачем не подано відзив на позов, на підставі ст.280 ЦПК України суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, та подані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд установив таке.
Судом встановлено, що 14.04.2025 з відповідачем було укладено кредитний договір (оферти) № 13.04.2025-100001056, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 20 000,00 гривень строком на 168 днів. Проценти за користування кредитом становлять 1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Комісія за надання кредиту становить 1 000,00 грн., комісія за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1 000,00 грн., яка нараховується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, неустойка в сумі 300,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання.
Пунктом 2.2 пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) передбачено, що електронний кредитний договір складається з наступних документів, які містять його істотні умови:
2.2.1. дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на веб-сайті кредитодавця, у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на веб-сайті кредитодаця;
2.2.2. заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення кредитодавцем;
2.2.3. відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Відповідно до п. 3.1. пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) кредитодавець зобов'язувався надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
Спосіб надання позичальнику кредитних коштів у рахунок кредиту - перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4966-80ХХ-ХХХХ-6987 (п. 4.1 пропозиції про укладення кредитного договору (оферти)).
У пункті 3.3. пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) зазначено, що умови, на яких позичальнику надається кредит встановлюються у заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
Пунктом 2 заявки кредитного договору № 13.04.2025-100001056 передбачено, що сума кредиту становить 20 000, 00 грн.
Строк, на який надається кредит - 168 днів з дати його надання (п. 3 заявки кредитного договору № 13.04.2025-100001056).
Відповідно до п. 4 заявки кредитного договору № 13.04.2025-100001056 дата повернення (виплати) кредиту - 28.09.2025.
У пункті 6 заявки кредитного договору № 13.04.2025-100001056 зазначено, що процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка встановлюється протягом всього строку, на який надається кредит.
З розрахунку, наданого позивачем вбачається, що станом на 30.10.2025 в відповідача утворилася заборгованість в сумі 60 600,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 20 000,00 грн. та заборгованості по процентам в сумі 26 600,00 грн., комісії 1 000,00 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 3000,00 та 10 000,00 грн. неустойка.
Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття 536 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина перша статті 1050 ЦК України).
Зі встановлених судом обставин слідує, що позивач дійсно порушив свої зобов'язання за кредитним договором, а саме не повернув кредит повністю у строк, встановлений договором, чим порушив приписи частини першої статті 526 ЦК України.
У зв'язку з вищенаведеним, позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту та процентів за користування ним є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Що стосується позовних вимог про стягнення неустойки, та у їх задоволенні слід відмовити, оскільки відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Оскільки неустойка відповідачеві була нарахована в період введеного на території України воєнного стану, вона не можу бути стягнута з позичальника.
Що стосується позовних вимог про стягнення комісії та додаткової комісії, суд зазначає таке.
Сторони договору передбачили сплату позичальником комісії за надання кредиту в сумі 1 000,00 грн. (пункт 8 заявки кредитного договору № 13.04.2025-100001056) та комісії за обслуговування кредитної заборгованості в загальному розмірі 3 000,00 грн. (пункт 9 заявки кредитного договору № 13.04.2025-100001056)
10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Таким чином, виходячи з аналізу вимог пункту 4 частини 1 статті 1,частини 2 статті 8, частини 1 статті 1, статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19, така форма витрат як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
За таких обставин, включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 1 000,00 грн. Та комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3 000,00 грн., а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача відповідає вимогам діючого законодавства.
З огляду на вищевикладене, розглядаючи спір в межах доводів позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитом в загальному розмірі 50 600,00 грн.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та заявлено позовні вимоги про стягнення 60 600,00 грн.
Судом задоволено позовні вимоги на суму 50 600,00 грн, що становить 83,50 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 022,70 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, ст. ст. 509, 510, 511, 525, 526, 536, 553, 554, 651, 1048, 1054, 1055 ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 13.04.2025-100001056 від 14 квітня 2025 року в розмірі 50 600 (п'ятдесят тисяч шістсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати понесені у зв'язку зі сплатою судового збору в сумі 2 022 (дві тисячі двадцять дві) гривні 70 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833).
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ).
Повне рішення суду складено та підписано 19 січня 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області О.М. Гринь