ЄУН: 336/11214/25
Провадження №: 3/336/103/2026
16 січня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.164 КУпАП, -
01.11.2025 о 13.53 годині, ОСОБА_1 з кіоску, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , здійснив продаж алкогольних напоїв без ліцензії на провадження даного види господарської діяльності, чим порушив ч. 7 ст. 16 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Згідно ст. 268 КУпАП явка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ст. 164 ч. 1 КУпАП не обов'язкова, а тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми обов'язками в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання, в тому числі, є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 КУпАП провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Об'єктом правопорушення є суспільні відносини, що регулюються у сфері господарської діяльності.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у здійсненні господарської діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійснення без ліцензії видів господарської діяльності що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
На підтвердження провини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП надано протокол про адміністративне правопорушення, який сам по собі не утворює склад правопорушення інкримінований ОСОБА_1 , його пояснення з яких вбачається, що він працює тиждень у кіоску продавцем, господарську діяльність провадить фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і саме він - як суб'єкт господарювання має нести відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Таким чином, суддею не встановлено необхідну сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, які підтверджують наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Висновки суду підтверджені належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах провадження.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Разом з тим, положеннями п.7 ч.1 ст.247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Враховуючи, що всі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відомості про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП не підтверджуються належними та допустимими доказами.
Відповідно до принципу "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі "Кобець проти України" від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище наведене, приходжу до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 38, 173-2, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.164 КУпАП - закрити на підставі п.7 ст. 247 КУпАП України, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Речові докази, а саме алкогольні напої сумарною ємкістю 21 літр, які були вилучені у ОСОБА_1 та передані на відповідальне зберігання до відділу з обліку та збереження речових доказів і озброєння відділу поліції № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області у відповідності до квитанції № 207, ЄО 35940, номер книги обліку речових доказів № 629, повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя: Н.С. Звєздова