1Справа № 335/10903/25 3/335/20/2026
15 січня 2026? ? року ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? м.Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя Апаллонова Ю.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,? ? який мешкає за адресою:? ? АДРЕСА_1 , за ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
25.10.2025 року? ?о 12-30 годині в м.Запоріжжя, вул. Сєдова, 18? ? водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Outlander д.н. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей які не реагують на світло, виражене тремтіння? ? пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим? ? порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування ТЗ відсторонений шляхом паркування.
В судовому засіданні ОСОБА_1 після роз'яснення йому прав, вину не визнав.
У судове засідання 15.01.2026р. ОСОБА_1 не з'явився, повідомлений належним чином, його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Представником? ? ОСОБА_1 , адвокатом Рой В.В. подано клопотання про закриття? ? провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях складу адміністративних правопорушень.? ? Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що? тварину та її раптову появу на проїжджій частині дороги, не можливо кваліфікувати та розцінювати як перешкоду для руху у розумінні п. 1.10 ПДР. В матеріалах справи докази, які вказували б на винність водія ОСОБА_1 .? ? у порушенні п.12.1 ПДР, що відповідно потягло за собою наїзд на собаку , окрім як зазначення про це в протоколі про адміністративне правопорушення - відсутні, також з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції зафіксовано й процес складання працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .? ?проте жодного доказу того факту, що ОСОБА_1 .? ? керував автомобілем на момент того як працівники поліції до ОСОБА_2 до протоколу не додано відео починається з моменту того, як працівники поліції підходять до ОСОБА_1 , який стоїть біля свого гаражу, автомобіль стоїть в стороні зачинений і не рухається.? ? Даний факт , свідчить про те, що ОСОБА_1 .? ? не керував в стані наркотичного? сп'яніння, на момент того, як до нього підійшли працівники УПП. А сам факт того, що ОСОБА_1 .? ? стояв біля авто в стані сп'яніння - не підтверджує факт керування автомобілем у стані наркотичного? сп'яніння. Поведінка інспектора УПП в Запорізькій області?свідчить про провокацію водія ОСОБА_1 .?на вчинення адміністративного правопорушення, оскільки у інспектора УПП не було законних підстав пропонувати водію пройти огляд на стан сп'яніння.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення визнається протиправною, винною дією чи бездіяльністю, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративні правопорушення має своєчасно, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи записів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 1.5. Постанови КМУ № 1306 від 10.10.2001 року «Про правила дорожнього руху» дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Згідно з 1.4 Постанови КМУ № 1306 від 10.10.2001 року «Про правила дорожнього руху»? ? кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці правила.
Виходячи з вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно із п.2.5? ? Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, сама по собі відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, у т.ч. долучений до матеріалів справи лазерний диск із відеозаписом з відео реєстраторів поліцейських, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП повністю доказана та знайшла своє підтвердження доказами, дослідженими під час судового розгляду даної справи, а саме:
Відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 493680 від 25.10.2025 року.
Даний протокол відповідає вимогам ст.ст.254-256 КУпАП, складений уповноваженою особою, належним чином зазначено суть адміністративного правопорушення, відомості про особу яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості необхідні для вирішення справи.
Окрім того, згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння поліцейським у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп'яніння: звужені зіниці очей які не реагують на світло, виражене тремтіння? ? пальців рук, порушення координації рухів та зазначено, що огляд на Драгер не проводився у зв'язку з виявленням ознак наркотичного сп'яніння, не проведений , не доставлявся.
При цьому, з оглянутого в судовому засіданні відеозапису встановлено, що на пропозицію поліцейських ОСОБА_1 .?пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку через виниклі обґрунтовані підозри, що він перебуває у такому стані, останній відмовився від проходження огляду неодноразово.
Суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених Інструкцією ознак сп'яніння.
При цьому всупереч протилежним аргументам суд зауважує, що жоден із нормативних документів не дає водієві та його захиснику права оспорювати таку вимогу поліцейського. З відеозапису зловживання поліцейського в цій частині не вбачається.
Вказаний відеозапис містить фіксацію невиконання вимог поліцейського про проходження огляду на стан сп'яніння, що є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України і є беззаперечним доказом відмови останнього від проходження огляду на стан сп'яніння та невиконання вимог поліцейського про зупинку.
Таким чином, оцінюючи дані докази в сукупності суддя приходить до висновку, що вони є послідовними, доповнюють один одного з достатнім взаємним зв'язком між собою.? ?
Застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, прямо передбачено статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію». Тому здійснений поліцейським відеозапис є допустимим доказом. Відеозаписи є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. А на відео зафіксовані подія правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до суду не надано. Також з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 в будь-який спосіб не оскаржувались дії працівників поліції під час складання протоколів про адміністративне правопорушення в порядку КАС або до керівництва патрульної поліції з метою проведення службової перевірки.
Права ОСОБА_1 роз'яснені, наслідки складання протоколу також. Підстав уважати цю інформацію недостовірною немає, оскільки дані відео повністю узгоджуються із даними письмових матеріалів.
Повноваження працівника поліції скласти протокол при виявленні правопорушення презюмуються, оскільки даних про протилежне немає. Порушень з боку патрульних поліцейських по оформленню адміністративного матеріалу відносно останнього, суддя не вбачає. Доказів, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколах про адміністративні правопорушення.
Доводи щодо відсутності доказів керування транспортним засобом, то з огляду на позицію ОСОБА_1 , який не заперечував керування транспортним засобом, у тому числі як у письмових поясненнях, так і на місці зупинки повідомляв працівникам поліції, що він керував транспортним засобом, у працівників поліції були наявні підстави для висунення йому вимоги пройти огляд на стан сп'яніння.
З матеріалів справи слідує, що дії працівників поліції відповідали приписам норм нормативно-правових актів, а саме наказу МВС від 07 листопада 2015 року № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», законів України «Про дорожній рух», «Про Національну поліцію» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, що керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння і тому з метою виховного впливу і запобігання вчиненню зазначеною особою нових правопорушень, дотримання безпеки дорожнього руху в Україні, ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції цієї статті, а саме у виді штрафу в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При обранні адміністративного стягнення суд дотримується також приписів ст.23 КУпАП України, якою передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.103 КУпАП , суд у відповідності до роз'яснень, які містяться в п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року, враховує характер вчиненого правопорушення, рівень небезпеки, дані про особу правопорушника.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У Законі України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір стягується із особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Крім того, у протоколі ЕПР 1№ 493607 від 25.10.2025 року зазначено, що 25.10.2025 року о 12-30 годині в м.Запоріжжя вул. Седова, 18 в гаражному кооперативі «Перемога» водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mitsubishi Outlander д.н. НОМЕР_2 не вибрав безпечної швидкості руху, щоб безпечно керувати ним та постійно? ? контролювати рух транспортного засобу, не впевнився що ще буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, в наслідок чого? ? здійснив наїзд? ?на перешкоду, а саме? ? тварину в наслідок чого остання загинула, чим порушив п. 12.1 ПДР та п. 2.3.б ПДР, Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, за що встановлено відповідальність у вигляді накладення штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.? ?
Відповідно до ст.180 Цивільного кодексу України тварини є особливим об'єктом цивільних прав, на яких поширюється правовий режим речі. Тобто собака є майном та об'єктом права власності.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Уповноваженою особою патрульної поліції було встановлено, що 25.10.2025 року о 12-30 годині в м.Запоріжжя вул. Седова, 18 в гаражному кооперативі «Перемога» водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mitsubishi Outlander д.н. НОМЕР_2 не вибрав безпечної швидкості руху, щоб безпечно керувати ним та постійно? ? контролювати рух транспортного засобу, не впевнився що ще буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, в наслідок чого? ? здійснив наїзд? ?на перешкоду, а саме? тварину в наслідок чого остання загинула, чим порушив п. 12.1 ПДР та п. 2.3.б ПДР, Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Ці обставини знайшли своє відображення у протоколі про адміністративнеправопорушення серії ЕПР1 № 493607 від 25.10.2025 року.
У відповідності до положень ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Проте, зазначені в протоколі обставини не підтверджуються дослідженими судом іншими доказами, зокрема показаннями особи, що притягається до відповідальності та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які у письмових поясненнях зазначили, що перебували у гаражі, сусід по гаражу пролетів на швидкості, коли потерпілі вийшли побачили свою собаку, яка лежить на асфальті зі слідами від протектора шин, надалі собака загинула. Свідки події відсутні.
Відповідно до відеозапису, який було надано як доказ до матеріалів адміністративної справи,то обставин наїзду на собаку він не містить, а містить пояснення учасників. Так, з пояснень ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , поліцейським повідомлено про те, що водій ОСОБА_1 25.10.2025 року рухаючись до свого гаража у ГК «Перемога» приблизно о 12-30 годин , начебто на великій швидкості, скоїв наїзд на собаку, яка гуляла по території гаражного кооперативу сама, самого наїзду вони не бачили, але впевнені, що це зробив він, оскільки саме його автомобіль проїзжав повз їхнього гаража.
Відповідно до схеми місця ДТП автомобіль, яким керував водій ОСОБА_1 , Мітсубісі Оутлендер , д.н.з. НОМЕР_2 , пошкоджень не зазнав, відстань від місця наїзду до місця зупинки більше 50 метрів.
Відповідно до фото світлин, наданих до протоколу, на узбіччі дороги, лежить собака, без видимих наружних пошкоджень.
Відповідно до пояснень водія ОСОБА_1 він рухався по території гаражного кооперативу на дозволеній швидкості, собаку не бачив, наїзд не скоював сторонніх звуків не чув. Рухався до свого гаражу № НОМЕР_3 . Після того як доїхав до свого гаражу, сусіди повідомили, що він переїхав собаку.
Відповідно до п. 12.1 ПДР, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п. 1.10 ПДР перешкода для руху - нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу;
У свою чергу, небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися.
В даному випадку тварину та її раптову появу на проїжджій частині дороги, неможливо кваліфікувати та розцінювати як перешкоду для руху у розумінні п. 1.10 ПДР.
Опис обставин передбачених п 2.3Б ПДР, згідно якого, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, у протоколі не наведений.
Отже, на підставі аналізу вказаних вище обставин, враховуючи характер дій учасників пригоди, суд приходить до висновку про відсутність в діях водія ОСОБА_1 порушень ПДР України, які йому інкриміновані і які б знаходились в причинному зв'язку з наслідками ДТП, що настали.
При цьому судом враховується, що відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» 3447-IV від 06.11.2023 Особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити: безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою; наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров'я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України; наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.
Згідно з положеннями статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 1 ПДР України учасник дорожнього руху особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному; дорожньо- транспортна пригода це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Собака не є учасником дорожнього руху, а її власник зобов'язаний дотримуватися правил вигулу собак, оскільки поведінка тварини не завжди є контрольованою з метою забезпечення як збереження життя самої собаки, так і забезпечення дорожнього руху. Собака не був контрольваним, оскільки вигул відбувався без повідка, про що свідчать і пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .
Крім того, в матеріалах справи відсутні об'єктивні дані щодо того, що водій ОСОБА_1 мав можливість уникнути наїзд на собаку, про що йдеться у протоколі, внаслідок чого і сталося ДТП.
Враховуючи зазначені обставини, суддя вважає вину осіб, що притягаються до адміністративної відповідальності, в спосіб, що визначений законодавством, не доведеною.
В цей же час, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення позбавлений процесуальної можливості самостійно збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення, отже, за відсутності відповідних клопотань, самостійне витребування доказів судом є неможливим.
Приходячи до такого висновку суд вважає за необхідне зауважити, що «… формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод...» (рішення ЄСПЛ від 30 травня 2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії»).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою не спростованих презумпцій.
Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в статті 62 Конституції України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року зазначено, що у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Окрім того, відповідно до ст. 269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Потерпілий має право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися правовою допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення. Потерпілого може бути опитано як свідка відповідно до статті 272 цього Кодексу.
Згідно ст. 180 ЦК України, тварини є особливим об'єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом.
В матеріалах справи відсутні жодні документи, які б підтверджували, що ОСОБА_4 , ОСОБА_3 є власниками собаки (ветеринарний паспорт), і є потерпілими у даному провадженні і такі документи під час складення протоколу працівниками поліції до матеріалів справи не долучалися.
Враховуючи дані обставини, а також те, що письмові та надані в суді пояснення сторін по справі різняться між собою, суд не вбачає в діях останнього порушення п. 2.3б ПДР України, які призвели до настання наслідків.
Таким чином, досліджуючи та оцінюючи всі надані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні остаточні дані з доказами об'єктивної сторони правопорушення в діях ОСОБА_1 і оскільки суд позбавлений можливості збирати самостійно докази, письмові докази зібрані із суттєвими протиріччями, що є вочевидь недостатнім для здійснення переконливих висновків щодо наявності винуватості, є сумнівним, і повинно тлумачитись на користь особи, у відношенні якої було складено протокол про адміністративне правопорушення, а саме, на користь ОСОБА_1 приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за обставин, що йому інкриміновані.
Згідно ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 284 КУпАП України по справі про адміністративне правопорушення може бути винесено одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Згідно ст. 247 КУпАП України провадження у справі підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю, відповідно до вимог ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях інкримінованої події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 124, 130, 251, 252, 279, 280, 283-285,287 КУпАП, суд -
? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим? ? у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 ? ? КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (сімнадцять тисяч) гривень (ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300 Код отримувача: 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави понесені судові витрати у сумі 605 гривні 60 копійок. (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106)
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження в разі, якщо скарга не була подана.
Відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір? ? штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя? ? Ю. В. Апаллонова
? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?