вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"13" січня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/1065/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу
за позовом Рівненської міської ради (вул. Соборна, 12А, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ 34847334)
до Рівненського міжгосподарського кооперативного шляхо-будівельного об'єднання "Рівнеагрошляхбуд" (вул. Остафова (колишня назва Пластова), 27, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 03586259)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області (вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 44070166)
про стягнення 42 277 грн 78 коп.
у судове засідання представники сторін не з'явились
Згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Заяви і клопотання сторін, процесуальні рішення.
13 листопада 2025 року до Господарського суду Рівненської області надійшов позов Рівненської міської ради до Рівненського міжгосподарського кооперативного шляхо-будівельного об'єднання "Рівнеагрошляхбуд" про стягнення 42 277 грн 78 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач (орендодавець) покликається на невиконання відповідачем (орендарем) умов Договору оренди землі від 17.05.2002 (а саме земельної ділянки з к.н. 5610100000:01:027:0225 площею 628 кв.м. умовної частки із земельної ділянки площею 1122 кв.м.) (з урахуванням внесених до Договору змін) в частині повного та своєчасного проведення розрахунків. Просить врахувати, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягала щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства, а відтак розмір орендної плати щороку збільшувався. Сума орендної плати несплаченої Рівненським міжгосподарським кооперативним шляхо-будівельного об'єднанням "Рівнеагрошляхбуд" становить - за 2022 рік - 12 587 грн 73 коп, за 2023 рік - 14 475 грн 89 коп, за 2024 рік - 15 214 грн 16 коп.
Ухвалою від 18.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/1065/25. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи призначено на 16.12.2025. Визначено відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - 10 днів з дня вручення даної ухвали. Повідомлено Рівненське міжгосподарське кооперативне шляхо-будівельне об'єднання "Рівнеагрошляхбуд" про наявність у нього обов'язку зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв.
В той же час при відкритті провадження у справі судом було встановлено, що у вступній частині (реквізитах сторін) позовної заяви Рівненська міська рада вказала Головне управління ДПС України у Рівненській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
В ухвалі від 18.11.2025 суд зобов'язав Рівненську міську раду надати протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали свою письмову правову позицію щодо необхідності залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління ДПС України у Рівненській області. Та запропонував відповідачу Рівненському міжгосподарському кооперативному шляхо-будівельному об'єднанню "Рівнеагрошляхбуд" у строк протягом 5-ти днів з моменту отримання даної ухвали надати правову позицію щодо необхідності залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління ДПС України у Рівненській області.
24 листопада 2025 року від позивача надійшла заява про залучення Головного управління ДПС України у Рівненській області в порядку ст. 50 ГПК України до участі у справі.
25 листопада 2025 року від Головного управління ДПС України у Рівненській області надійшли письмові пояснення, в яких викладено клопотання про проведення розгляду справи без участі представника податкового органу як третьої особи за наявними в матеріалах справи доказами та доводами.
Ухвалою від 03.12.2025 заяву Рівненської міської ради про залучення до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - задоволено. Постановлено залучити Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області до участі у справі № 918/1065/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Ухвалою від 16.12.2025 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи № 918/1065/25 по суті на 13.01.2026.
13 січня 2026 року від позивача надійшло клопотання про слухання справи без участі його представника.
Процесуальні дії у судовому засіданні з розгляду справи по суті.
13 січня 2026 року судом встановлено, що позивач, відповідач та третя особа не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання.
Рівненська міська рада та Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області про час, дату та місце проведення даного засідання повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставлення ухвали від 16.12.2025 до їх електронних кабінетів в підсистемі "Електронний суд" (17.12.2025 після 17:00 год).
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, серед іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Відповідно до абз 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже позивач та третя особа вважаються такими, що отримали ухвалу від 16.12.2025 - 18.12.2025.
В той же час позивач та третя особа скористалися правом, передбаченим ч. 3 ст. 196 ГПК України та подали клопотання (13.01.2026 та 26.11.2025 відповідно) про розгляд справи за відсутності їх представників.
Ухвали від 18.11.2025 та від 16.12.2025 надсилалися судом на адресу місця реєстрації Рівненського міжгосподарського кооперативного шляхо-будівельного об'єднання "Рівнеагрошляхбуд", а саме: вул. Пластова, 27, м. Рівне, 33028 (теперішня назва Остафова - котра зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) (трек-номер відправлення R067042372711 та R067061984930 відповідно).
Суд з'ясував, що із адреси відповідача повернувся конверт із ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.11.2025 за трек-номером R067042372711 із зазначенням причин повернення: "одержувач відсутній за вказаною адресою" та з датою відмітки поштового зв'язку - 27.11.2025.
Окрім цього, із адреси відповідача повернувся конверт із ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.12.2025 за трек-номером R067061984930 із зазначенням причин повернення: "одержувач відсутній за вказаною адресою" та з датою відмітки поштового зв'язку - 29.12.2025.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Оскільки судом встановлено, що причиною невручення конверту з ухвалами від 18.11.2025 та від 16.12.2025 для відповідача є відсутність вказаної особи за адресою місця знаходження, відтак суд дійшов висновку, що в розумінні вимог ГПК України вказані ухвали вважаються врученими відповідачу 27.11.2025 та 29.12.2025 відповідно належним чином.
При цьому за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Окрім того, інформація щодо слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному веб-сайті суду в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність в учасників можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.
Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов'язковою та з огляду на наявність вказаних заяв позивача та третьої особи, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представників позивача, відповідача та третьої особи.
Ухвалою від 18.11.2025, серед іншого, відповідачу запропоновано у строк протягом 15-ти днів з дня отримання даної ухвали подати до суду відзив з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; у строк протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України;
Враховуючи, що відповідач вважається таким, що отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 27.11.2025, строк на подання відзиву тривав до 12.12.2025 та наразі сплинув.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
17 травня 2002 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди землі (Договір). Запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було проведено 18.05.2019 за № 31672849.
За умовами Договору орендодавець передав в оренду земельну ділянку з к.н. 5610100000:01:027:0225 площею 628 кв.м. умовної частки із земельної ділянки площею 1122 кв.м. - на вулиці Пластова (колишня назва Остафова), 27 для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування.
За оренду земельної ділянки орендар сплачує орендодавцеві орендну плату у грошовій формі, незалежно від результатів своєї діяльності (п. 2.1. Договору).
Відповідно до п. 2.2 Договору за оренду земельної ділянки Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату виключно у грошовій формі. Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 1% від нормативної грошової оцінки.
Згідно з п. 2.4. Договору зміна грошової оцінки земельної ділянки та її індексація провадиться без внесення змін до цього договору у порядку та у випадках передбачених законодавством України.
Договір оренди земельної ділянки погоджений сторонами та укладено строком на 49 років.
Згідно з довідкою Рівненського міського управління земельних ресурсів про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 73 від 18.04.2002 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 18.04.2002 становила: кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:027:0225 - 179 555, 91 грн.
19 лютого 2008 року між сторонами укладено додатковий договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.05.2002, де погоджено, що розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 3 % від нормативної грошової оцінки, яка станом на 01.01.2008 складала 198 593, 10 грн.
Рішенням Рівненської міської ради № 3122 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Рівного» від 04.07.2013 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Рівного та введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Рівного з 01.01.2014. Нормативна грошова оцінка земель міста Рівного підлягала щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства. Платників орендної плати за земельні ділянки при поданні податкових декларацій до органів державної податкової служби м. Рівного зобов'язано було застосовувати починаючи з 01.01.2014 нормативну грошову оцінку земель міста Рівного, яка затверджена цим рішенням, без внесення змін до договорів оренди землі (п. 6 рішення Рівненської міської ради № 3122 від 04.07.2013).
Рішенням Рівненської міської ради №7565 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Рівного» від 02.07.2020 затверджено 4 технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Рівного та введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Рівного з 01.01.2021.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 5610100000:01:027:0225 на загальну площу 1122 м.кв. станом на 2021 рік становила: 681 501, 17 грн., що підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області № 18-17-0.10-4300/2-25 від 03.09.2025.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки становив за 2021 рік - 1,1 ; за 2022 рік - 1,15; за 2023 - 1,051 ; за 2024 - 1,051.
Відповідно до листа Головного управління ДПС у Рівненській області від 18.09.2025 №6181/5/17-00-04-01-05 , - згідно інформації, яка міститься в базах даних ДПС, РОМКШБО “Рівнеагрошляхбуд» (Код ЄДРПОУ 03586259) податкові декларації з плати за землю за 2022-2024 роки не подані, відповідно орендна плата за користування земельними ділянками на території Рівненської міської ради не справляється.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.
Як встановив суд, спір у даній справі стосується стягнення заборгованості з орендної плати із урахуванням змін нормативної грошової оцінки ділянки. До спірних правовідносин підлягають застосуванню відповідні норми права, які регулюють такі правовідносини. А тому суд вважає за потрібне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
За змістом ч. 9 ст. 93 ЗК України відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
У п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України передбачено, що серед загальних засад цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.
Частинами 1 та 3 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України передбачено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства (ч.ч.1 та 2 ст. 648 ЦК України).
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно із ч.1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
У постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 Велика Палата Верховного Суду, проаналізувавши зазначені вище норми права, зробила висновок, що за загальними правилами договори укладаються сторонами цивільних правовідносин, різновидами яких є правовідносини, які виникають з договорів оренди землі, на принципах рівності сторін, свободи договору, з урахуванням обов'язкових вимог щодо такого виду договорів та зазначенням його істотних умов і у відповідній формі.
Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
У ст. 13 Закону України "Про оренду землі" вказано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно із ч.2 ст. 23 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Частиною ч.3 ст. 22 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.
За змістом ч.4 ст. 23 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення.
Отже, договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється ЦК України, іншими нормативними актами. Особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються.
Так, норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності.
Щодо використання нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності, суд зазначає, що для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України "Про оцінку земель".
Відповідно до ч.5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Статтею 13 Закону України "Про оцінку земель" встановлено випадки обов'язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок.
Відповідно до абз 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
За змістом ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений ст. 23 Закону України "Про оцінку земель". Частинами першою, третьою та четвертою цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
Пунктом 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Положеннями п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.
Водночас обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абз 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель").
Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням ч. 2 ст. 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Суд зазначає, що з моменту початку застосування відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель (пункт 289.3 статті 289 ПКУ).
Інформація про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за кожен рік оприлюднюється у медіа та на офіційному сайті Держгеокадастру України.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки становив за 2021 рік - 1,1 ; за 2022 рік - 1,15; за 2023 - 1,051 ; за 2024 - 1,051.
Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.
Належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №914/2848/21.
У зв'язку із викладеним суд зазначає, момент зміни розміру орендної плати за земельною ділянкою з кадастровим номером5610100000:01:027:0225 у спірних правовідносинах настав з моменту зміни нормативно-грошової оцінки земель рішенням міської ради від 02.07.2020 № 7675 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Рівного".
Так, рішенням Рівненської міської ради від 02.07.2020 № 7675 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Рівного" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Рівного та введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Рівного з 01.01.2021. Зазначене рішення опубліковане у газеті « 7 днів» № 28 (1383) від 09.07.2020, а також на сайті Рівненської міської ради та її виконавчого комітету.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 5610100000:01:027:0225 на загальну площу 1122 м.кв. станом на 2021 рік становила: 681 501, 17 грн., що підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області № 18-17-0.10-4300/2-25 від 03.09.2025.
Отже, нормативна грошова оцінка земельної ділянки (площею 628 м.кв. умовної частки із земельної ділянки площею 1122м2):
- за 2021 рік становить 681 501,17/1122*628м.кв. = 381 446,29 грн.;
- за 2022 рік становить 419 590,92 грн., (381 446,29* 1,1), а орендна плата - 12 587, 73 грн. (419 590, 92*3%);
- за 2023 рік становить 482 529, 56 грн. (419 590,92*1,1*1,15), а орендна плата 14 475,89 грн. (482 529, 56*3%);
- за 2024 рік становить 507 138,56 грн. (482 529,56*1,1*1,15*1,051), а орендна плата 15 214, 16 грн. (507 138,56*3%).
Із урахуванням викладеного суд констатує, що заявлену до стягнення орендну плату (42 277 грн 78 коп.) позивач правомірно розрахував, виходячи з нової нормативної грошової оцінки земель, починаючи з 01.01.2022 і до 31.12.2024. Адже розмір орендної плати визначається у відсотковому співвідношенні від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та змінюється з дати набрання чинності рішенням органу місцевого самоврядування про зміну такої оцінки, а не встановлюється у фіксованій сумі, зазначеній у договорі.
Відтак для стягнення орендної плати у належному розмірі не є обов'язковим попереднє внесення змін до договору оренди земельної ділянки, оскільки обов'язок орендаря сплачувати орендну плату в оновленому розмірі виникає безпосередньо з моменту зміни нормативної грошової оцінки, а не з моменту оформлення відповідних змін у договірних відносинах.
Суд установив, що за період із 01.01.2022 і до 31.12.2024 відповідач як орендар заборгував позивачу 42 277 грн 78 коп. орендної плати, а саме:
- 12 587, 73 грн. за 2022 рік;
- 14 475,89 грн. за 2023 рік;
- 15 214, 16 грн. за 2024 рік.
Відповідачем не надано докази оплати 42 277 грн 78 коп. орендної плати за Договором оренди землі від 17.05.2002 за користування земельною ділянкою з к.н. 5610100000:01:027:0225 площею 628 кв.м. умовної частки із земельної ділянки площею 1122 кв.м.) (з урахуванням внесених до Договору змін).
Висновки суду за результатами вирішення спору.
Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати у розмірі 42 277 грн 78 коп.
Розподіл судових витрат.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір судового збору за даним позовом складає 3 028,00 грн.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1333 від 07.11.2025, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, у зв'язку з задоволенням позову.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 130, 185, 191, 192, 196, 202, 222, 233, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Рівненської міської ради до Рівненського міжгосподарського кооперативного шляхо-будівельного об'єднання "Рівнеагрошляхбуд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області про стягнення 42 277 грн 78 коп.. - задовольнити.
2. Стягнути з Рівненського міжгосподарського кооперативного шляхо-будівельного об'єднання "Рівнеагрошляхбуд" (вул. Остафова (колишня назва Пластова), 27, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 03586259) на користь Рівненської міської ради (вул. Соборна, 12А, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ 34847334) 42 277 (сорок дві тисячі двісті сімдесят сім) грн 78 коп. орендної плати та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складене та підписане "19" січня 2026 року.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя І.О. Пашкевич