номер провадження справи 4/204/25
19.01.2026 Справа № 908/3890/25
м.Запоріжжя Запорізької області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ», (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівськ, буд. 35)
до відповідача ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , адреса ел.пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», (69041, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)
про стягнення 8 420,46 грн.
Суддя Зінченко Н.Г.
За участю представників сторін:
Без виклику представників сторін
25.12.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н від 19.12.2025, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 25.12.2025, (вх. № 4320/08-07/25 від 26.12.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ», м. Запоріжжя до ОСОБА_1 , м. Мелітополь Запорізької області про стягнення 8 420,46 грн. заборгованості (основного боргу) за спожиту електричну енергію за грудень 2021 року - лютий 2022 року за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги від 01.01.2019 на умовах комерційної пропозиції «Універсальна».
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2025 справу № 908/3890/25 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3890/25 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/204/25, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, до участі у справі № 908/3890/25 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача залучено Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя.
15.01.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області від АТ «Запоріжжяобленерго» надійшло клопотання (вх. № 967/08-08/26 від 15.01.2026) про зупинення провадження у справі № 908/3890/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 280/58085/23.
Клопотання про зупинення провадження у справі № 908/3890/25 третьою особою мотивоване тим, що ухвалою ВС у складі КАС від 05.11.2025 передано до Великої палати Верховного суду справу № 280/5808/23 для відступу від висновків, зроблених об'єднаною палатою ВС по справі № 908/1162/23, щодо постанови Верховного суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23, згідно з якою суд дійшов висновку про застосування на тимчасово окуповані території (які окуповані з лютого 2022 року) обмежень, визначених статтями 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на окупованій території України» без наявності спеціального рішення Кабінету Міністрів України щодо введення таких обмежень. Зазначеною постановою фактично ототожнено сам факт окупації з підставою для автоматичного застосування обмежень, визначених статтями 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на окупованій території України». Водночас, законодавство (як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час постановлення ухвали) в умовах воєнного стану передбачає обов'язкову наявність рішення Кабінету Міністрів України про поширення означених норм на території, передбачені пунктом 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону. Така позиція стала підставою для передачі до Великої палати Верховного суду заяви у справі 280/5808/23 з метою відступу від висновків щодо застосування вищевказаних норм права, викладених у раніше ухваленій постанові Касаційного господарського суду від 03.10.2025 р. у справі № 908/1162/23. Правовідносини у справі № 908/2908/24 є подібними до правовідносин, які є предметом розгляду у справі № 280/5808/23, оскільки вирішується питання можливості застосування обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» до правовідносин, що виникли на територіях, які були фактично окуповані, але щодо яких Кабінетом Міністрів України не приймалося окреме рішення про застосування обмежень. Спільним для цих справ є також правова природа спору, що пов'язана з визначенням умов, за яких факт окупації може бути підставою для застосування економічних обмежень, установлених зазначеними статтями Закону, а відтак - і з необхідністю наявності офіційного рішення Кабінету Міністрів України як передумови для поширення дії обмежень на відповідну територію. Враховуючи викладене, оскільки в справі № 908/3890/25 вирішується спір у подібних правовідносинах, враховуючи відсутність правового висновку, третя особа вважає наявними підстави для зупинення провадження у справі № 908/3890/25 до закінчення перегляду справи № 280/5808/23 у касаційному порядку.
Письмових пояснень з приводу клопотання про зупинення провадження у справі № 908/3890/25 від позивача та відповідач до суду не надходило.
Розглянувши клопотання АТ «Запоріжжяобленерго» про зупинення провадження у справі № 908/3890/25 та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Частинами 5 і 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України передбачено право суду за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Таким чином, підставою для зупинення провадження у справі є об'єктивна неможливість розгляду господарської справи до вирішення пов'язаної справи іншим судом.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення.
Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає у тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі, тобто господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку з'ясовує, як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Предметом позову в справі № 908/3890/25 є стягнення з відповідача 8 420,46 грн. заборгованості (основного боргу) за спожиту електричну енергію за грудень 2021 року - лютий 2022 року (з 01.12.2021 по 28.02.2022) за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги від 01.01.2019 на умовах комерційної пропозиції «Універсальна». Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги від 01.01.2019 на умовах комерційної пропозиції «Універсальна», укладеного між ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» та Приватним підприємцем Грачом Богданом Михайловичем шляхом фактичного споживання відповідачем обсягу електричної енергії. Відповідно до інформації АТ «Запоріжжяобленерго» (Оператор системи розподілу) від 12.08.2025 № 007.2-66/4763, додатком № 1 до якого є «Інформація щодо споживання електричної енергії ПП ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ), за період з 01.12.2021 по 28.02.2022 обсяг споживання становить 2026 кВт*год на загальну суму 8 420,46 грн.
Відтак, предметом дослідження у справі № 908/3890/25 є факт постачання позивачем та споживання відповідачем в спірний період електроенергії на об'єкті, що розташований в м. Мелітополь Запорізької області.
Загальновідомим є факт, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Наразі відповідними Указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану, продовжено до 04.05.2026 включно.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом № 309 від 22.12.2022, зареєстрований в у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Згідно вказаного Переліку з урахуванням наступних змін, внесених відповідними наказами, вся територія Мелітопольської міської територіальної громади Запорізької області входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України (з 25.02.2022 по теперішній час).
Частиною другою статті 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» унормовано, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.
Згідно з інформації з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень» http://reyestr.court.gov.ua/ 05.11.2025 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду направлено на розгляд Великої Палати справу № 280/5808/23 щодо застосування обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/8358/19 наголосив, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Щодо визначення подібності правовідносин Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). До того ж зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16).
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
Велика Палата Верховного Суду у справі № 233/2021/19 конкретизувала власні правові висновки та правові висновки Верховного Суду України щодо критеріїв встановлення подібності правовідносин, визначивши, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними в порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом.
Якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, стосовно якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність треба також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Разом із тим, спірний період у справі № 908/3890/25 розпочався 01.12.2021 та не підпадає під період тимчасової окупації Мелітопольської міської територіальної громади Запорізької області.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов'язковість судового рішення, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Враховуючи викладене, з огляду на предмет спору у справі № 908/3890/25, суд відмовляє в задоволенні клопотання АТ «Запоріжжяобленерго» про зупинення провадження у справі № 908/3890/25, оскільки в даному випадку відсутні процесуальні підстави для застосування пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України.
Керуючись ст., ст. 228, 234, 235 ГПК України, суд
1. В задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя про зупинення провадження у справі № 908/3890/25 відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
3. Копію даної ухвали направити сторонам у справі та третій особі.
Повний текст ухвали складено 19.01.2026.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46.
«Гаряча» телефонна лінія суду функціонує за номером (061) 764-89-30.
Суддя Н.Г.Зінченко
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.