19.01.2026 Справа № 908/3826/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.,
розглянувши без виклику представників сторін заяву вих. без номеру від 15.01.2026 (вх.№1101/08-08/26 від 16.01.2026) Запорізької міської ради про забезпечення позову у справі №908/3826/25
за позовом Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 04053915)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-експериментальний механічний завод» (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 20-в, ідентифікаційний код 01033326)
про стягнення 7751135,86 грн.
У провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/3826/25 за позовом Запорізької міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-експериментальний механічний завод» заборгованості за договором оренди землі №040626101027 від 22.11.2006 за період з 01.02.2021 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 30.06.2025 включно в розмірі 7571135,86 грн.
16.01.2026 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно: центральний склад літ.Д інв. №700006, загальною площею 1205,3 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 81129223101, номер відомостей про речове право 9576331), розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 20в, яке відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить відповідачу на праві власності.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.01.2026 заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
Статтею 136 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач вказує, що до відповідача заявлена вимога про стягнення 7 571 135,86 грн. Не накладення арешту на майно відповідача в подальшому унеможливить виконання судового рішення, що, у свою чергу, призведе до порушення принципу обов'язковості судових рішень. Обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Посилається на те, що наразі набули розповсюдження факти відчуження відповідачами належного їм майна під час слухання справ про стягнення з них коштів за позовами прокурора, що унеможливлювало фактичне виконання судових рішень.
Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 136 ГПК України підставою для вжиття заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Наявність вказаних обставин має бути підтверджена доказами з урахуванням загальних вимог ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд зауважує, що заходи забезпечення позову мають відповідати предмету позову та бути співмірними заявленим позовним вимогам, зокрема ціні позову.
Предметом позову є стягнення з відповідача грошових коштів, а позивач просить накласти арешт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно відповідача, що не відповідає предмету позову.
При цьому позивач не надав доказів на підтвердження вартості майна, на яке він просить накласти арешт, а вимога про накладення арешту на майно не обмежена сумою грошових вимог, на забезпечення стягнення якої позивач просить вжити заходи забезпечення позову.
Щодо посилання позивача на висновки Верховного Суду щодо можливості накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів, з огляду на можливість власника у будь-який час розпорядитися своїм майном, суд зазначає, що самі лише правові висновки про можливість такого забезпечення позову не звільняють суд від обов'язку встановити наявність правових та фактичних підстав для застосування заходів забезпечення позову в кожному конкретному випадку. Зокрема, суду необхідно оцінити, чи дійсно існує ймовірність утруднення виконання судового рішення разі невжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник.
В даному випадку позивач не надав доказів на підтвердження існування обставин, які свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду відповідно до заявленого предмету позову. Зокрема, позивач не надав доказів відсутності або недостатності у відповідача грошових коштів для стягнення спірної заборгованості в разі задоволення позову, вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження наявного у нього майна, а також інших доказів на підтвердження існування обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Наявність спірної заборгованості не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вказана заборгованість на час подання позову є предметом спору та підлягає доведенню позивачем на загальних підставах під час розгляду справи по суті.
Посилання позивача на випадки відчуження майна відповідачами під час розгляду інших судових справ за позовами прокурора не є достатньо обґрунтованою підставою для вжиття заходів забезпечення позову в даній справі за відсутності доказів вчинення відповідачем дій щодо відчуження належного йому майна.
За таких обставин суд не вбачає достатніх правових підстав для втручання у право власності відповідача шляхом обмеження розпорядження належним йому майном, тому визнав заяву про вжиття заходів забезпечення позову необґрунтованою та залишив її без задоволення.
Відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову становить 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Заява про забезпечення позову подана в 2026 році в системі «Електронний суд».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року в розмірі 3328,00 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, судовий збір за розгляд заяви про забезпечення позову складає: 3328,00 грн. х 0,5 х 0,8 = 1331,20 грн.
За розгляд заяви про забезпечення позову позивач сплатив судовий збір у сумі 1514,00 грн. платіжною інструкцією №24 від 15.01.2026. Судовий збір зараховано до Державного бюджету України, що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» позивач має право на повернення переплати судового збору в сумі 182,80 грн. в разі звернення до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Запорізької міської ради про забезпечення позову залишити без задоволення.
Ухвала суду набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її підписання. Ухвалу підписано 19.01.2026.
Суддя М.В.Мірошниченко