вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" грудня 2025 р. Справа№ 910/13861/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Король Д.А.
учасники справи:
від позивача : Мельніченко Т.С.;
від відповідача : Клименко Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергопром-3»
на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025
(повний текст рішення суду складено 25.04.2025)
у справі № 910/13861/24 (суддя Смирнова Ю.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Біоенергія-Т»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергопром-3»
про стягнення 5 642 258,55 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Біоенергія - Т" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергопром - 3" 5 642 258,55 грн, з яких 4 999 920,50 грн основного боргу, 224040,90 грн 3% річних та 418297,15 грн інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі № 910/13861/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергопром-3" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Біоенергія-Т" 4 999 920,50 грн сплаченого авансу. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренергопром-3" звернулось через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 по справі № 910/13861/24 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач, будучи обізнаним щодо факту відсутності документів про підтвердження права користування земельною ділянкою, здійснив доплату авансового платежу за договором у повному розмірі, у зв'язку з чим розпочався дев'яностоденний строк для виконання робіт, визначений додатком №3 до договору, і, не дивлячись на відсутність таких документів, позивач здійснював контроль за ходом виконання робіт за договором як самостійно, так і через ТОВ "Кліар Енерджі Груп", як службу замовника, щодо фактичного стану та обсягу виконання робіт, що підтверджується відповідним листуванням. За твердженням апелянта позивач не направив виконавцю у визначені договором строки перелік виявлених недоліків чи зауважень щодо фактично виконаної відповідачем частини проектної документації за договором, а отже роботи, виконані відповідачем згідно актів №1 - 8 здавання-приймання виконаних робіт за договором, вважаються прийнятими позивачем на суму 5098382,52 грн і, як наслідок, підлягають оплаті, а позивач, втративши інтерес до подальшого виконання робіт, намагається необґрунтовано ухилитися від оплати фактично виконаної відповідачем роботи, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення з відповідача суми сплаченого позивачем авансу.
09.06.2025 через систему «Електронний суд» позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу у якому він просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2025 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергопром-3" у судовій справі № 910/13861/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Барсук М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергопром-3" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі № 910/13861/24.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 03.10.2025 суддя Північного апеляційного господарського суду Кропивну Л.В. тимчасово відсторонено.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з відстороненням судді Кропивної Л.В.
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2025 справу № 910/13861/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Андрієнка В.В., суддів Шапрана В.В., Буравльова С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 прийнято до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергопром-3" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі №910/13861/24, розгляд апеляційної скарги призначено на 05.11.2025.
У судовому засіданні 05.11.2025 оголошено перерву до 26.11.2025, 26.11.2025 - до 17.12.2025.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів встановила, що 03.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Біоенергія - Т", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укренергопром - 3", як виконавцем, було укладено договір на виконання проектних робіт №03-11/2 (договір), згідно умов якого замовник доручає і зобов'язується прийняти та оплатити, а виконавець бере на себе зобов'язання згідно умов цього договору та за завданням замовника виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації (стадія "Проект"): "Нове будівництво ТЕЦ на деревній трісці, розташованої за адресою: м. Чернігів, вул. Інструментальна, 14Б" (п.1.1).
Відповідно до розділу договору "Терміни, що використовуються в договорі" вихідні дані - вичерпний перелік інформації, визначений завданням на проектування, необхідний для розробки виконавцем ПКД, що надається замовником виконавцю, якщо інше не вказано в договорі; проектно-кошторисна документація/ПКД - сукупність необхідних документальних матеріалів (текстових та графічних) стадії "П" щодо виконання робіт на об'єкті будівництва, що обґрунтовують проектно-дослідницькі рішення, визначають обсяги робіт, потреби в устаткуванні, будівельних конструкціях, матеріальних і інших ресурсах, робочі креслення, інші документи, що затверджуються у встановленому порядку (до проходження експертизи).
Виконання робіт передбачає, в т.ч. підготовку запитів на отримання необхідної інформації, її систематизацію, аналіз, оцінку, підготовку і оформлення ПКД, згідно із відповідним завданням на проектування (додаток №1 до договору), що є невід'ємною частиною договору (п.1.2 договору).
Згідно п.1.3 договору ПКД розробляється до проходження державної експертизи та передається замовнику на підставі накладної про передачу повного комплекту ПКД на електронному носії. Накладна підписується уповноваженими представниками сторін при передачі замовнику повного комплекту ПКД на електронному носії. Накладна підтверджує факт розробки виконавцем повного обсягу ПКД, але не засвідчує факт належного виконання виконавцем зобов'язань, передбачених договором, та/або прийняття замовником результатів робіт. Документом, який засвідчує факт належного виконання виконавцем зобов'язань за договором та прийняття замовником результатів робіт є акт приймання-передачі робіт.
Відповідно до п.1.4 договору сторони допускають надання для ознайомлення замовнику ПКД частинами за відповідними розділами по мірі їх підготовки виконавцем, оформленими належним чином із титульною сторінкою, підписаною уповноваженою особою виконавця, у сканованому вигляді шляхом їх відправлення виконавцем електронною поштою на адресу електронної пошти замовника, вказану у п.п.10.1.4 цього договору. Електронний лист про відправлення замовнику відповідного розділу ПКД разом із доданою до нього сканованою копією відповідного розділу ПКД, оформленого як зазначено у цьому пункті вище, підтверджує факт розробки виконавцем певного обсягу ПКД, але не засвідчує факт належного виконання виконавцем зобов'язань, передбачених договором, та/або прийняття замовником ПКД або результатів робіт і не є підставою для здійснення оплати відповідно до етапу 2 згідно з календарним планом фінансування та виконання робіт (додаток №3 до договору). Протягом 2 робочих днів з дні отримання від виконавця на розгляд відповідного розділу ПКД замовник повідомляє виконавця про отримання відповідного розділу ПКД та надає інформацію щодо наявності заперечень або уточнень.
Приймання результатів робіт за цим договором та засвідчення факту належного виконання виконавцем зобов'язань за договором здійснюється сторонами після отримання замовником позитивного звіту державної експертизи щодо ПКД та реєстрації ПКД, та надання замовнику позитивних результатів проходження експертизи, зареєстрованих в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, зі складанням акту (п.1.5 договору).
Виконавець виконує обумовлені цим договором роботи на підставі завдання на проектування (додаток №1 до договору) та керуючись нормативними актами в галузі проектування, Закону України "Про архітектурну діяльність" №687-XІV від 20.05.1999, БНіП, ГОСТ, ДСТУ та інших нормативно-правових актів України в сфері проектування та будівництва, ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" та інших вимог, визначених нормативними актами/документами України. Послуги інженерно-геологічних та інженерно-геодезичних вишукувань повинні бути виконані згідно діючих норм та правил в обсязі, достатньому для обґрунтування проектних рішень та з урахуванням вимог ДБН А.2.2-3-2014, ДБН А.2.1-1-2014 та інших нормативних документів (п.1.6 договір).
За змістом п.п.2.1.1 договору замовник зобов'язаний протягом 30 - ти календарних днів з моменту підписання договору надати виконавцю документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою. Додаткові вихідні дані надаються замовником на письмову вимогу виконавця у разі виникнення необхідності. Отримання вихідних даних підтверджується виконавцем письмово.
Замовник має право відмовитися від робіт або договору в цілому, письмово повідомивши виконавця за 14 календарних днів (п.п.2.2.3 договору).
Згідно п.3.1 договору сторони дійшли згоди, що загальна вартість робіт визначається у договірній ціні з розрахунками (додаток №2 до договору), що є невід'ємною частиною договору.
Загальна договірна ціна з урахуванням ПДВ відповідно до додатку №2 до договору складає 9999841,00 грн.
Пунктом 3.3 договору встановлено, що розрахунки проводяться в гривнях шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця, відповідно до календарного плану фінансування та виконання робіт (додаток №3 до договору).
Календарним планом фінансування та виконання робіт (додаток №3 до договору) передбачені наступні умови оплати робіт за об'єктом, а саме:
- етап 1 - авансовий платіж (попередня оплата) у розмірі 50% ціни договору у сумі 4999920,50 грн, у тому числі ПДВ, сплачується замовником протягом 15 банківських днів з моменту підписання договору та отримання замовником оригіналу рахунку;
- етап 2 - оплата фактично виконаних робіт у розмірі 30% ціни договору в сумі 2999952,30 грн, у тому числі ПДВ, здійснюється замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту фактичної передачі замовнику всього складу ПКД в паперовому вигляді та на електронному носії із підписанням сторонами відповідної накладної та отримання замовником оригіналу рахунку;
- етап 3 - оплата залишкових 20% ціни договору в сумі 1999968,20 грн, у тому числі ПДВ, здійснюється замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання акту (після отримання замовником позитивного звіту державної експертизи щодо ПКД та реєстрації ПКД та позитивних результатів проходження експертизи в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва) та отримання замовником оригіналу рахунку.
Відповідно до п.4.1 договору строк виконання робіт, передбачених договором визначається в календарному плані фінансування та виконання робіт (додаток №3 до договору). Сторони можуть узгоджувати та коригувати строки виконання робіт, шляхом підписання відповідних додаткових угод до договору.
Пунктом 4.3 договору закріплено, що замовник протягом 10-ти робочих днів з дня отримання акту, зобов'язаний направити виконавцю екземпляр підписаного акту чи мотивовану відмову від приймання робіт.
Датою прийняття робіт вважається дата підписання сторонами акту (п.4.6 договору).
Згідно п.6.1 договору цей договір вступає в дію з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами зобов'язань по ньому.
Підпунктом 6.4.3 договору визначено, що замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку, зокрема, за умови письмового повідомлення виконавця за 14 календарних днів.
У разі розірвання договору з підстав передбачених п.п.6.4.1 - 6.4.2 п.6.4 договору замовник не здійснює компенсацію фактично понесених витрат, а сплачений виконавцем аванс підлягає поверненню в повному обсязі (п.6.5 договору).
У п.6.6 договору передбачено, що у разі якщо замовник приймає рішення про розірвання договору з власної ініціативи, згідно п.п.6.4.3 договору виконавець має право на оплату фактично виконаних робіт, про виконання яких виконавець повідомляв замовника в порядку, передбаченому п.1.4 договору. Після отримання письмового повідомлення від замовника про розірвання договору з власної ініціативи, виконавець має право направити замовнику письмове звернення щодо оплати фактично виконаних робіт з розрахунком їх вартості за їх ціною, встановленою договірною ціною з розрахунками (додаток №2 до договору), разом із оформленим належним чином актом про фактично виконані роботи у двох примірниках. Замовник зобов'язаний протягом 5-ти календарних днів з дня отримання від виконавця письмового звернення розглянути таке звернення та підписати акт про фактично виконані роботи, наданий виконавцем. У разі необґрунтованого ухилення або відмови від підписання замовником акту про фактично виконані роботи, такі роботи вважаються прийнятими замовником, акт підписується виконавцем в односторонньому порядку. Замовник зобов'язаний оплатити фактично виконані виконавцем, підтверджені актом про фактично виконані роботи, зі їх ціною, встановленою договірною ціною з розрахунками (додаток №2 до договору), у строк до наміченої дати розірвання договору, якщо сторонами не буде погоджено інше.
У п.п.10.1.4 договору сторонами погоджено можливість обміну листами та документами, зокрема, шляхом направлення таких документів на адреси електронної пошти: замовника - OliynykA@naftogaz.com, виконавця - ueprom3@ukr.net.
Листом від 03.11.2022 №11/22-52 позивач просив відповідача співпрацювати з ТОВ "Кліар Енерджі Груп", як консультантом замовника, та надавати на вимогу цього товариства необхідну інформацію щодо термінів та об'ємів виконання проектних робіт за договором.
Листом від 11.11.2022 №11/22-56 позивач повідомив відповідача про внесені у законодавство зміни.
Судом встановлено, що авансовий платіж у розмірі 3250000,00 грн позивач здійснив згідно платіжної інструкції №49 від 16.11.2022.
Листом від 05.12.2022 №П-23/2022 відповідач просив позивача здійснити доплату повної суми авансу за договором з метою недопущення перенесення строків виконання робіт, а листом від 05.12.2022 №П-24/2022 відповідач просив позивача невідкладно оплатити авансовий платіж.
20.12.2022 позивач здійснив доплату авансу за договором на суму 1749920,50 грн згідно платіжної інструкції №79 від 20.12.2022, у зв'язку з чим 90 денний календарний строк на виконання робіт закінчувався 20.03.2023.
Листом від 02.01.2023 №01/23-1 позивач надав відповідачу інформацію щодо виробника обладнання та його типів.
Згідно листа від 05.01.2023 №01/23-12 позивач просив відповідача повідомити календарний план виконання проектних робіт. При цьому до вказаного листа позивачем було долучено запропонований алгоритм (календарний графік) виконання проектних робіт з розробки проектно-кошторисної документації, в якому, зокрема, визначено перелік та строк виконання завдань, у т.ч. надання вихідних даних, необхідних для виконання проектних робіт (кінцевий строк 26.01.2023).
Листом від 06.01.2023 №П-1/2023 відповідач надав позивачу актуальні алгоритми виконання проектних робіт.
Листом від 25.01.2023 ДП "Нафтогаз Біоенергія" просило директора відповідача надати інформацію щодо статусу виконання робіт/надання послуг за договором на виконання проектних робіт №03-11/2 від 03.11.2022 та в подальшому інформувати за наданою формою кожного понеділка, середи та п'ятниці.
Листом від 30.01.2023 №01/23-54 від 30.01.2023 позивач звернувся до відповідача з пропозицією про укладання додаткової угоди до договору щодо викладення додатку №1 до договору в новій редакції в частині завдання на проектування за договором.
Листом від 06.02.2023 №01/23-67 позивач повідомив відповідача та ТОВ "Кліар Енерджі Груп" про зміну графіків виконання проектних робіт та необхідність у доопрацюванні наданого проекту ТЗ із наданням актуального скорегованого календарного графіка виконання проектних робіт з розробки проектно-кошторисної документації.
Листом від 24.02.2023 №24-02/1 позивач повідомив відповідачу про прийняття рішення про розірвання укладеного між сторонами договору з 10.03.2023 в односторонньому порядку у зв'язку з ненаданням позивачем як замовником вихідних даних, які необхідні для виконання проектних робіт за договором.
Листом від 06.03.2023 №50-23/33 відповідач повідомив позивача про те, що він заперечує проти розірвання укладеного між сторонами договору до моменту оформлення акту про фактично виконані роботи на суму 5098382,52 грн та їх оплати позивачем.
Листом від 13.03.2023 №03/23-89 позивач заперечив проти прийняття виконаних відповідачем робіт за договором згідно наданих відповідачем актів здавання-приймання виконаних робіт у зв'язку з ненаданням відповідачем повідомлення позивачу про готовність частин ПКД згідно положень п.1.4 договору, а також тим, що самим позивачем не було надано відповідачу вихідних даних, необхідних для розробки проектної документації. Отже, позивач наполягав на розірванні договору в односторонньому порядку з 10.03.2023.
Листом від 25.04.2023 №04/23/22 позивач вимагав повернення авансового платежу за договором.
Листом від 28.04.2023 №50-23/57 відповідач наполягав на доплаті за фактично виконані за договором роботи на суму 98462,02 грн з ПДВ з урахуванням сплаченого позивачем авансу.
19.07.2023 відповідачем направлено на адресу позивача засобами поштового зв'язку та на електронну пошту лист від 17.07.2023 №50-23/106 з доданими до нього актами здавання-приймання виконаних робіт та томами №№1, 2, 3, 4, 6, 9 проектної документації
У претензії від 31.08.2023 №08/23/219 позивач вимагав повернення авансового платежу за договором у зв'язку з розірванням укладеного між сторонами договору з 10.03.2023.
Спір у даній справі виник у зв'язку із тим, що листом від 11.09.2023 №50-23/138 відповідач відмовився повертати сплачений позивачем аванс за договором та просив оплатити заборгованість за фактично виконані роботи на суму 98462,02 грн з ПДВ. У зв'язку із відмовою позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сплаченого на виконання умов договору на виконання проектних робіт №03-11/2 від 03.11.2022 авансу на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України, а також інфляційних втрат та 3% річних.
Колегія суддів відзначає, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.
За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ст.887 Цивільного кодексу України).
Статтею 888 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.
Відповідно до ст.889 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, зокрема, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом; надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором; відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника.
Статтею 890 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник зобов'язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт; не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам; гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.
З наведених вище положень чинного законодавства України вбачається, що проектування об'єктів та пошукові роботи здійснюються з дотриманням законодавства України на підставі вихідних даних. Для виконання підрядником договірних зобов'язань, замовник зобов'язаний передати йому завдання на проектування і інші вихідні данні, необхідні для складання проектної документації. Під завданням розуміється необхідний обсяг робіт, який повинен бути виконаний підрядником, включаючи тривалість та якість таких робіт. Вихідні дані замовник зобов'язаний надати до початку виконання проектних робіт.
За змістом ч.5 ст.26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації.
Зі змісту ч.1 ст.29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження, технічні умови, завдання на проектування.
Отже, підставою для початку виконання проектних робіт є вихідні дані, отримання яких є першим етапом проектування об'єктів будівництва.
Відповідно до завдання на проектування (додаток №1 до договору) - розробка проектно-кошторисної документації стадії "Проект" (П): "Нове будівництво ТЕЦ на деревній трісці, розташованої за адресою: м. Чернігів, вул. Інструментальна, 14А", погодженого між сторонами, визначено перелік основних вимог, що ставляться до даного виду робіт, зокрема, вихідні дані, які необхідні для виконання проектних робіт за договором, а саме: 1. Документи про підтвердження права користування земельною ділянкою, 2. Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, 3.Технічні умови.
Відповідно до п.п.2.1.1 договору та ст.888 Цивільного кодексу України визначено, що вихідні дані надаються позивачем, а саме: замовник зобов'язаний протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання договору надати виконавцю документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою. Додаткові вихідні дані надаються замовником на письмову вимогу виконавця у разі виникнення необхідності. Отримання вихідних даних підтверджується виконавцем письмово.
Згідно п.2.3.3 договору виконавець зобов'язаний прийняти від замовника комплект вихідних даних та розробити ПКД в порядку, на умовах та у строки, визначені договором.
В матеріалах справи відсутні докази передання позивачем як замовником відповідачу як виконавцю вихідних даних, надання яких є необхідним для виконання передбачених договором робіт у повному обсязі, як і не міститься доказів виконання відповідачем свого кореспондуючого обов'язку щодо письмового підтвердження отримання таких даних.
Ненадання позивачем вихідних даних в повному обсязі (згідно додатку №1 до листа позивача від 05.01.2023 №01/23-12 позивачем підтверджено надання частково технічних умов та звітів про результати геодезичних та геологічних вишукувань), як це передбачено п.п.2.1.1 договору, позбавило відповідача можливості виконати роботи у повному обсязі у визначені договором строки. Відповідач мав право не розпочинати роботи за укладеним між сторонами правочином без надання необхідних даних позивачем у порядку, передбаченому договором.
В подальшому, між сторонами велася переписка щодо календарного плану виконання проектних робіт з договором, зміну графіків виконання проектних робіт та необхідності у доопрацюванні наданого проекту ТЗ із наданням актуального скорегованого календарного графіка виконання проектних робіт з розробки проектно-кошторисної документації тощо, з якої не вбачається надання позивачем відповідачу вихідних даних згідно умов договору.
Колегія суддів вважає безпідставним твердження апелянта про звернення до позивача 06.12.2022 з листом про надання вихідних даних та погодження позивачем виконання робіт без їх надання, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази таких дій, а сам лист відповідача від 17.11.2022 №П-6/2022 містить запит про додаткові вихідні дані, а не запит про основні вихідні дані, визначені умовами завдання на проектування.
Факт неотримання вихідних даних - документів про підтвердження права користування земельною ділянкою та містобудівних умов не заперечується відповідачем.
Тобто позивачем, всупереч умовам укладеного між сторонами договору не було надано відповідачу вихідні дані, необхідні для виконання робіт за договором, а тому твердження відповідача щодо часткового виконання таких робіт суд оцінює критично.
В такий ситуації суд позбавлений можливості оцінити повноту та відповідність частини долученої відповідачем до матеріалів справи проектної документації умовам договору та з'ясувати можливість виконання таких робіт без надання позивачем відповідних вихідних даних, як і визначити вартість цих робіт.
Підпунктом 6.4.3 договору визначено, що замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку за умови письмового повідомлення виконавця за 14 календарних днів.
Листом від 24.02.2023 №24-02/1 позивач повідомив відповідачу про прийняття рішення про розірвання укладеного між сторонами договору з 10.03.2023 в односторонньому порядку у зв'язку з ненаданням позивачем як замовником вихідних даних, які необхідні для виконання проектних робіт за договором. Зазначений лист відповідачем отримав, оскільки листом від 06.03.2023 №50-23/33 на адресу позивача відповідач заперечив проти розірвання укладеного між сторонами договору до моменту оформлення акту про фактично виконані роботи на суму 5098382,52 грн та їх оплати позивачем.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин 1 та 3 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Зазначене вище кореспондується з положеннями ст.188 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Оскільки підпунктом 6.4.3 укладеного між сторонами правочину позивачу надано право на односторонню відмову від договору, то відповідно укладений між сторонами договір є розірваним.
Частиною 4 ст.849 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
У п.6.6 договору передбачено, що у разі якщо замовник приймає рішення про розірвання договору з власної ініціативи, згідно п.п.6.4.3 договору виконавець має право на оплату фактично виконаних робіт, про виконання яких виконавець повідомляв замовника в порядку, передбаченому п.1.4 договору. Після отримання письмового повідомлення від замовника про розірвання договору з власної ініціативи, виконавець має право направити замовнику письмове звернення щодо оплати фактично виконаних робіт з розрахунком їх вартості за їх ціною, встановленою договірною ціною з розрахунками (додаток №2 до договору), разом із оформленим належним чином актом про фактично виконані роботи у двох примірниках. Замовник зобов'язаний протягом 5-ти календарних днів з дня отримання від виконавця письмового звернення розглянути таке звернення та підписати акт про фактично виконані роботи, наданий виконавцем. У разі необґрунтованого ухилення або відмови від підписання замовником акту про фактично виконані роботи, такі роботи вважаються прийнятими замовником, акт підписується виконавцем в односторонньому порядку. Замовник зобов'язаний оплатити фактично виконані виконавцем, підтверджені актом про фактично виконані роботи, зі їх ціною, встановленою договірною ціною з розрахунками (додаток №2 до договору), у строк до наміченої дати розірвання договору, якщо сторонами не буде погоджено інше.
Листом від 06.03.2023 №50-23/33 відповідач повідомив позивача про те, що він заперечує проти розірвання укладеного між сторонами договору до моменту оформлення акту про фактично виконані роботи на суму 5098382,52 грн та їх оплати позивачем. Належні та допустимі докази як направлення позивачу, так і отримання вказаного листа позивачем в матеріалах справи відсутні. За твердженнями позивача, він отримав такий лист 07.03.2023.
Згідно до ст.253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, тобто в даному випадку з 08.03.2023.
За приписами ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Враховуючи, що останній день строку є 12.03.2023 - неділя, з урахуванням вимог ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, днем закінчення строку є 13.03.2023 - перший за ним робочий день.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів надсилання відповідачем на адресу позивача листа від 06.03.2023 №50-23/33, необґрунтованим є твердження апелянта про порушення позивачем умов п.6.6 договору стосовно своєчасного надання заперечень щодо наданих відповідачем актів фактично виконаних робіт з огляду на недоведеність таких тверджень.
Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч.2 ст.1212 Цивільного кодексу України).
Аналіз ст.1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17).
Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Крім того, згідно з п.3 ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №910/9072/17).
Отже для виникнення зобов'язання, передбаченого ст.1212 Цивільного кодексу України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.08.2018 у справі №334/2517/16-ц та від 13.01.2021 у справі №539/3403/17.
Належними та допустимими доказами у справі підтверджується оплата позивачем на користь відповідача згідно умов укладеного між сторонами договору авансу на загальну суму 4 999 920,50 грн.
В подальшому, позивач скористався своїм правом на розірвання укладеного між сторонами договору в односторонньому порядку, у зв'язку з чим належна правова підстава для отримання відповідачем зазначених коштів відпала.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову в частині вимог про стягнення з відповідача 4999920,50 грн сплаченого за договором авансу.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних на суму 224 040,90 грн та інфляційних втрат на суму 418 297,15 грн за період прострочення з 02.05.2023 по 28.10.2024, колегія суддів відзначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст.625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Колегія суддів відзначає, що оскільки матеріали справи не містять доказів направлення позивачем на адресу відповідача листа від 25.04.2023 №04/23-122 про повернення грошових кошів, висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для нарахування та стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за період з 02.05.2023 по 28.10.2024 є обґрунтованим.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).
Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, слід зазначити, що іншим доводам апелянта оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі № 910/13861/24 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергопром-3» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі № 910/13861/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі № 910/13861/24 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Укренергопром-3».
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 19.01.2026
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов