Постанова від 13.01.2026 по справі 916/2987/25

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/2987/25

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, І.Г. Філінюка,

секретар судового засідання - І.С. Мисько,

за участю представників учасників справи:

від позивача: О.М. Ковальчук

від відповідача: С.М. Калініченко

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Арутюняна Кероба Лендрушовича

на рішення Господарського суду Одеської області від 06.10.2025 (суддя Т.Г. Д'яченко, м.Одеса, повне рішення складено 06.10.2025)

у справі №916/2987/25

за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі»

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Арутюняна Кероба Лендрушовича

про стягнення 571299,89 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Арутюняна Кероба Лендрушовича про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію у розмірі 490458,84 грн, 3% річних у розмірі 13812,48 грн та інфляційних втрат в розмірі 67028,57грн.

Позовні вимоги обґрунтовані виявленням представниками позивача порушення пунктів 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3., 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 14.03.2018 №312, що відповідає порушенню пункту 8.4.2. цих Правил, - порушена схема підключення засобу обліку електричної енергії, з порушенням схеми обліку, виконане відкритим способом в РУ-0,4 кВ ТП-306, яка розташована на території клієнта, з верхніх губок ввідного комутаційного пристрою на верхні губки післяоблікового комутаційного пристрою, що зумовило нарахування Фізичній особі-підприємцю Арутюняну Керобу Лендрушовичу вартості необлікованої електричної енергії у сумі 490458,84 грн, та враховуючи несплату відповідачем вказаної суми основного боргу позивачем за період з 23.08.2024 по 31.07.2025 нараховано на заборгованість 3% річних та інфляційні втрати з вересня 2024 року по червень 2025 року (включно) у визначених вище сумах.

04.08.2025 Господарським судом Одеської області за вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі №916/2987/25, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.10.2025 позовну заяву Акціонерного товариства ДТЕК «Одеські електромережі» задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Арутюняна Кероба Лендрушовича на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» заборгованість за необліковану електричну енергію у розмірі 490458,84 грн, 3 % річних у розмірі 13812,48 грн, інфляційні втрати у розмірі 67028,7 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 6855,60 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване обґрунтованістю та правомірністю заявлених позовних вимог.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Фізична особа-підприємець Арутюнян Кероб Лендрушович звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 06.10.2025 у справі №916/2987/25 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначив, що не був повідомлений належним чином про розгляд даної справи в суді першої інстанції та йому не було відомо про факт реєстрації Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС на момент розгляду справи.

Також, на думку апелянта, акт про порушення №8010255 від 02.04.2024 не відповідає вимогам пункту 8.2.5. глави 8.2. розділу VІІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 14.03.2018 №312, а отже, не може слугувати належним доказом, який підтверджує порушення позивачем законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії, при цьому відповідач зазначив, що позивач безпідставно під час розрахунку необлікованої електричної енергії застосував формулу, яка підлягає застосуванню у разі підключення до трьох фаз, застосувавши показник U ном.фаз. (номінальна фазна напруга, кВ) - 0,22 кВ, що притаманно для однофазного підключення.

Крім того, матеріали справи не містять належних доказів направлення на адресу відповідача протоколу від №57/12 від 27.06.2024 з доданим до нього розрахунком боргу та рахунком на оплату вартості електричної енергії у сумі 490458,84 грн, а тому відсутні підстави вважати, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати необлікованої електричної енергії, з огляду на що у позивача відсутні підстави для заявлення вимог про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, оскільки відповідач не був обізнаний про свої зобов'язання та їх розмір з причин, що не залежали від нього, та не мав можливості приступити до належного виконання зобов'язання.

Позиція позивача щодо апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» просило оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зокрема, позивач зазначив, що висновок скаржника, що акт про порушення №8010255 від 02.04.2024 не відповідає вимогам пункту 8.2.5. глави 8.2. розділу VІІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 14.03.2018 №312, а отже, не може слугувати належним доказом, який підтверджує порушення відповідачем законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії, є безпідставним і недоведеним, як і є безпідставними з боку апелянта твердження про невідповідність вимогам цих Правил проведеного позивачем розрахунку на підставі акта про порушення.

Стосовно нарахування відповідачу 3% річних та інфляційних втрат позивач зазначив, що останнє обумовлене простроченням з боку апелянта виконання грошового зобов'язання, яким безумовно є нарахування вартості необлікованої електричної енергії в сумі 490458,84грн, та ґрунтується на дотриманні позивачем вимог абзацу другого пункту 8.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 14.03.2018 №312, яким визначено, що споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день). Отже, на переконання позивача, з огляду на не спростовані апелянтом докази, згідно яких надісланий відповідачу рекомендованим листом 13.07.2024 рахунок надійшов на поштове відділення відповідача 16.07.2024, нарахування останньому на заборгованість 3% річних в розмірі 13812,48 грн та інфляційних втрат в розмірі 67028,57 грн за період з 23.08.2024 по 31.07.2025 є цілком обґрунтованим і законним.

Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції

Апеляційну скаргу подано представником скаржника 25.10.2025 через систему Електронний суд, зареєстровано судом 27.10.2025 за вх.№4297/25.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2025 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, І.Г. Філінюка.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Арутюняна Кероба Лендрушовича на рішення Господарського суду Одеської області від 06.10.2025 у справі №916/2987/25 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/2987/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

06.11.2025 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2987/25.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Арутюняна Кероба Лендрушовича на рішення Господарського суду Одеської області від 06.10.2025 у справі №916/2987/25. Встановлено позивачу строк до 24.11.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Розгляд апеляційної скарги призначено на 13.01.2026 о 12:30 год.

22.11.2025 представник позивача через систему «Електронний суд» подав відзив на апеляційну скаргу (вх№4297/25/Д1 від 24.11.2025).

11.01.2026 представник скаржника через систему «Електронний суд» подав додаткові пояснення у справі (вх.№4297/25/Д2 від 12.01.2026).

12.01.2026 представник скаржника через систему «Електронний суд» подав клопотання про долучення доказів (вх.№4297/25/Д3 від 13.01.2026).

У судовому засіданні 13.01.2026 протокольною ухвалою суду додаткові пояснення апелянта (вх.№4297/25/Д2 від 12.01.2026) були залишені без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, п'ятої статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частини друга - четверта статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

В свою чергу, відповідно до статей 258 та 263 Господарського процесуального кодексу України заявами по суті справи на стадії апеляційного провадження є саме апеляційна скарга та відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи, що у апеляційному провадженні заявами по суті справи є апеляційна скарга і відзив на апеляційну скаргу, а також беручи до уваги, що оскільки пояснення були подані до Південно-західного апеляційного господарського суду поза межами строку на подання відзивів та будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань (до 24.11.2025), апелянт не просив поновити чи продовжити цей строк, а також не просив дозволу подати додаткові письмові пояснення, а Південно-західний апеляційний господарський суд не визнавав необхідним їх одержання від учасників справи та не призначав строк для їх подання, відповідно до частини другої статті 118 Господарського процесуального кодексу України додаткові пояснення підлягають залишенню без розгляду. Наведене також логічно вичерпує потребу аналізу цих пояснень відповідача.

Також у судовому засіданні 13.01.2026 протокольною ухвалою суду клопотання скаржника про долучення доказів (вх.№4297/25/Д3 від 13.01.2026) залишено без розгляду на підставі статті 118 Господарського процесуального кодексу України, оскільки останнє надано поза межами строку, встановленого в ухвалі суду апеляційної інстанції про відкриття провадження у справі.

У судовому засіданні представники сторін надали усні пояснення, відповідно до яких підтримали свої правові позиції у справі.

В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Фактичні обставини справи

02.12.2008 між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі) (постачальником) та Фізичною особою-підприємцем Арутюняном Керобом Лендрушовичем (споживачем) був укладений договір про постачання електричної енергії №610, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатком «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» між постачальником та споживачем або інша межа, обумовлена окремим додатком до договору.

За умовами пункту 3.1.5. договору №610 від 02.12.2008, постачальник електричної енергії має право доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електроенергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.

Пунктом 4.2.3. договору №610 від 02.12.2008 встановлено, що споживач сплачує постачальнику електричної енергії вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656 (далі - Методика), у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електричної енергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб із засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

В силу положень пункту 4.4. договору №610 від 02.12.2008, у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акту, має право внести до акту свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акту. Інша сторона не може без поважних причин відмовитися від складання та підписання акту. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акту, в ньому робиться запис про відмову. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше двох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.

Відповідно до пункту 9.4. договору №610 від 02.12.2008 він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Сторони зобов'язуються письмово повідомити про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно - правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін.

Додатком №2 до договору №610 від 02.12.2008 є графік зняття показників засобів обліку електричної енергії.

У додатку №10 від 02.12.2008 до договору №610 від 02.12.2008 визначено перелік об'єктів споживача, а саме: ферма за адресою: с. Новоукраїнка.

11.06.2017 набрав чинності Закон України «Про ринок електричної енергії», відповідно до якого суб'єкти господарювання, які одночасно здійснювали діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, повинні були протягом 18 місяців з дня набрання чинності зазначеним законом, тобто до 11.12.2018, забезпечити юридичне відокремлення діяльності оператора системи розподілу від інших видів діяльності вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання (обленерго), у тому числі шляхом створення електропостачальника.

З 01.01.2019 на території Одеської області розпочав діяльність оператор системи розподілу - АТ «Одесаобленерго», який надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії про розподіл електричної енергії згідно із постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.11.2018 № 1345 «Про видачу АТ «Одесаобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом», з урахуванням змін, внесених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2020 №1796, відповідно до якої слово «Одесаобленерго» замінено словами «ДТЕК Одеські електромережі»).

За таких обставин, Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» з 01.01.2019 надає послуги з розподілу електричної енергії.

20.11.2018 Фізичною особою-підприємцем Арутюняном Керобом Лендрушовичем підписано заяву-приєднання до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на сайті https://oblenergo.odessa.ua, на умовах раніше укладеного договору про постачання електричної енергії за №610 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом.

Відповідно до вказаної заяви договір споживача про надання послуг з розподілу електроенергії вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до учасника ринку із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив певний обсяг електричної енергії. Невід'ємною частиною договору є паспорт точки розподілу, оформлений з урахуванням вимог постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312. Заява-приєднання містить застереження, що погодившись з цією заявою-приєднанням (акцептувавши її), споживач засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії в повному обсязі. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання споживач та оператор системи розподілу набувають усіх прав та обов'язків за договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.

Додатком №2 до договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії є паспорт точки розподілу електричної енергії, відповідно до якого: вид об'єкта споживача - ферма, споживач - ФОП Арутюнян К.Л., адреса об'єкта - АДРЕСА_1 ; ступінь напруги 0,4 кВ; схема живлення за точкою розподілу: основна РУ-0,4 Кв Л-3 від ТП №306 ф. Шевченко ПС «Роздільна» 110/35/10; дозволена потужність - 80,5 кВт; встановлені запобіжники чи запобіжні автомати типу ВН на напругу 380В, струм 160А. Паспорт складено 23.11.2021.

Відповідно до відомостей про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії та порядок обліку обсягу розподілу електричної енергії, які є додатком №3 до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №610, на об'єкті відповідача встановлений лічильник №02568859.

Згідно з актом №1415390 від 27.10.2023 встановлення/заміни/технічної перевірки/контрольного огляду/збереження пломб вузла обліку (засобу обліку) до 1000В на об'єкті споживача ФОП Арутюнян К.Л. - ферма, с. Новоукраїнка, встановлено електролічильник GAMA300G3B, зав.№04709297. Технічна перевірка у відповідача та складення зазначеного акту відбулось за участі Тоноян Г.В.

02.04.2024 уповноваженими представниками Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» було проведено перевірку у відповідача щодо дотримання вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії на об'єкті «ферма», ЕІС-код 629672366094725, розташованому за адресою: с. Новоукраїнка, ТП-306, РУ-0,4кВ. В ході перевірки було виявлено порушення пунктів 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3., 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 14.03.2018 №312, що відповідає порушенню пункту 8.4.2. цих Правил, - самовільне підключення електропроводки до електричних мереж Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі» з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано відкритим способом в РУ-0,4 кВ ТП-306, яка розташована на території клієнта, з верхніх губок ввідного комутаційного пристрою на верхні губки післяоблікового комутаційного пристрою. Електролічильник №04709297 зашунтовано. Електроенергія споживається, але не враховується. Порушення продемонстровано клієнту.

Виявлене у відповідача порушення зафіксоване уповноваженими представниками позивача у складеному акті про порушення №8010255 від 02.04.2024.

В акті про порушення №8010255 від 02.04.2024 відображено схему електроживлення споживача із відповідними позначеннями.

У розділі 11 акту про порушення №8010255 від 02.04.2024 вказано, що комісія оператора системи з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 30.04.2024 з 10:30 за адресою: м. Одеса, вул. М. Боровського, 28Б.

Як вбачається безпосередньо зі змісту акту про порушення №8010255 від 02.04.2024, вказаний акт підписано представниками оператора системи, які брали участь у перевірці. Від підпису акта про порушення Тоноян Г.В. відмовився, про що зроблено відповідний запис. Будь-яких зауважень або заперечень до складеного акту у відповідному розділі останнього з боку споживача не міститься.

Також у акті про порушення №8010255 від 02.04.2024 зазначено, що до акту про порушення додається фото- та відеоматеріали.

З огляду на відмову Тонояна Г.В. від підпису та неотримання примірника акту про порушення, 24.05.2024 на адресу відповідача рекомендованим листом було надіслано окреме повідомлення про дату засідання комісії з розгляду зазначеного акту - 20.06.2024 та по закінченню 30 календарних днів від дати направлення відповідачу повідомлення - 27.06.2024 відбулось засідання комісії позивача по розгляду акта про порушення №8010255 від 02.04.2024, яке оформлене протоколом №57/12 від 27.06.2024.

На засіданні комісії було прийнято рішення про здійснення нарахувань по акту про порушення №8010255 від 02.04.2024 за виявлене у відповідача порушення згідно з пунктами 8.4.2. пп. 6, 8.4.7., 8.4.8. пп. 2 за формулою № 8 (10) пункту 8.4.12. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 14.03.2018 №312. Тривалість роботи струмоприймачів протягом доби: 12 год. Період нарахування: з дня технічної перевірки - 27.10.2023 до дня виявлення порушення - 02.04.2024.

Відповідно до протоколу №57/12 від 27.06.2024 обсяг необлікованої електричної енергії, донарахованої відповідачу, склав 61941 кВт*год., а її вартість - 490 458,84 грн. На підставі вищевказаного протоколу було підготовлено рахунок №8010255 на суму 490458,84 грн.

Копія протоколу №57/12 від 27.06.2024 та розрахунок нарахування недоврахованої електричної енергії №8010255 на суму 490458,84 грн разом з повідомленням були направлені поштовим зв'язком на адресу відповідача.

З огляду на те, що Фізична особа - підприємець Арутюнян Кероб Лендрушович не оплатив виставлений позивачем рахунок вартості необлікованої електричної енергії в сумі 490458,84 грн у добровільному порядку, Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські Електромережі» нарахувало на цю заборгованість, згідно з положеннями статті 625 Цивільного кодексу України, 3% річних у сумі 13812,48грн (за період з 23.08.2024 по 31.07.2025) та інфляційні втрати у сумі 67028,57 (за період з вересня 2024 року по червень 2025 року).

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з Фізичної особи-підприємця Арутюняна Кероба Лендрушовича на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» заборгованості за необліковану електричну енергію у розмірі 490458,84 грн, 3% річних у розмірі 13812,48грн та інфляційних втрат в розмірі 67028,57грн.

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначалося вище, 02.12.2008 між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі) (постачальником) та Фізичною особою-підприємцем Арутюняном Керобом Лендрушовичем (споживачем) був укладений договір про постачання електричної енергії №610, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Колегія суддів вбачає, що за своєю юридичною природою договір №610 від 02.12.2008 є договором енергопостачання.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України (який був чинним станом на час виникнення спірних правовідносин сторін, заявлення позову та розгляду справи судом першої інстанції) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу.

За таких обставин, Акціонерне товариство «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» з 01.01.2019 надає послуги з розподілу електричної енергії.

Водночас Закон України «Про ринок електричної енергії» запровадив нову модель системи договірних правовідносин на роздрібному ринку електроенергії.

В силу статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з розподілу.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018 (надалі - Правила роздрібного ринку електричної енергії).

Згідно з пунктом 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

За умовами пункту 4 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» операторам систем розподілу (ОСР) необхідно укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №310 від 14.03.2018, та типової форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР шляхом безпосереднього вручення персоналом ОСР або з рахунком, або поштовим відправленням надає споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об'єкта споживача. Надання такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об'єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії. Непобутовим споживачам, приєднаним до мереж ОСР/ОСП, разом із заявою-приєднанням до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії надаються паспорти точок розподілу (передачі), оформлені відповідно до Правил.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що договори про надання послуг з розподілу електричної енергії укладаються на умовах чинних (укладених раніше) договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, в тому числі на умовах щодо індивідуальних характеристик належного споживачу об'єкта та параметрів електроустановок.

Колегією суддів встановлено, що відповідач приєднався до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія заяви-приєднання б/н від 23.11.2018 та що не заперечується сторонами.

Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

В силу частини першої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з пунктами 2, 14 частини другої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» правопорушенням на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а також пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.

Відповідно до пункту 1.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018 (в редакції, чинній на час проведення перевірки, складання акту про порушення та прийняття позивачем відповідного рішення) ці правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Пунктом 2.3.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Відповідно до пункту 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання; оперативно повідомляти центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки та охорони праці, електропостачальника та оператора системи, а також тих учасників роздрібного ринку, які зареєструвались в адміністратора комерційного обліку як постачальники послуг комерційного обліку, відповідно до їх повноважень про порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі автоматизованих систем обліку і розрахункових засобів комерційного обліку, що належать споживачу за ознакою права власності (користування) або встановлені на території споживача.

Згідно із пунктом 5.5.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №311 від 14.03.2018 власники (користувачі) електроустановок, об'єктів або окремих елементів об'єкта, території (приміщення), де встановлені засоби комерційного обліку (ЗКО), пломби та індикатори впливу (зокрема електричного/магнітного поля) на ЗКО, а також інше обладнання вузлів обліку, відповідають за їх збереження і цілісність (зокрема дотримання обумовлених проєктом параметрів зовнішнього середовища, захист від пошкоджень та зовнішнього втручання) відповідно до акта пломбування (документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів).

За положеннями пункту 6.4.2. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, у разі виявлення факту втручання в роботу ЗКО та/або обладнання вузла обліку та/або інших ознак розкрадання електричної енергії (зовнішнього пошкодження, несправності або відсутності ЗКО, зриву, відсутності або пошкодження пломб, пломбувального матеріалу та індикаторів, спрацювання індикаторів, порушення форми магнітної суспензії індикаторів, виявлення позаоблікових підключень або підключень, які можуть призвести до викривлення результатів вимірювання та/або комерційного обліку електричної енергії тощо) особа, яка це виявила, має негайно повідомити про це оператора системи та ВТКО, а також, у разі потреби, Національну поліцію України (у разі виявлення фактів розкрадання електричної енергії, крадіжки або пошкодження ЗКО або іншого обладнання вузлів обліку тощо) у порядку, встановленому законодавством.

Згідно із пунктом 6.4.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії учасники ринку та споживачі несуть відповідальність відповідно до законодавства за використання електричної енергії без приладів обліку (якщо використання приладів обліку обов'язкове) або вплив на роботу ЗКО, пошкодження ЗКО, пошкодження або зрив установлених на них пломб, пломбувального матеріалу та індикаторів, порушення схеми комерційного обліку чи в будь-який інший спосіб, що має явні або підтверджені результатами експертизи ознаки втручання в роботу ЗКО.

Відповідно до підпункту 6 пункту 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України.

У разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4. цього розділу (пункт 8.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Згідно з пунктом 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи). До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті. Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Як зазначалося вище, 02.04.2024 уповноваженими представниками Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» було проведено перевірку у відповідача щодо дотримання вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії на об'єкті «ферма», ЕІС-код 629672366094725, розташованому за адресою: с. Новоукраїнка, ТП-306, РУ-0,4кВ. В ході перевірки було виявлено порушення пунктів 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3., 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 14.03.2018 №312, що відповідає порушенню пункту 8.4.2. цих Правил, - самовільне підключення електропроводки до електричних мереж Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі» з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано відкритим способом в РУ-0,4 кВ ТП-306, яка розташована на території клієнта, з верхніх губок ввідного комутаційного пристрою на верхні губки післяоблікового комутаційного пристрою. Електролічильник №04709297 зашунтовано. Електроенергія споживається, але не враховується. Порушення продемонстровано клієнту.

Виявлене у відповідача порушення зафіксоване уповноваженими представниками позивача у складеному акті про порушення №8010255 від 02.04.2024, в якому також зазначено, що до акта про порушення додаються фото- та відеоматеріали.

Як вбачається з акту про порушення №8010255 від 02.04.2024, представник споживача - Тоноян Г.В. відмовився від підписання акту. Будь-яких зауважень або заперечень до складеного акту у відповідному розділі останнього з боку споживача не міститься.

Також акт про порушення №8010255 від 02.04.2024 підписаний трьома представниками Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі», які проводили перевірку.

Будь-які докази на підтвердження порушення працівниками позивача порядку складання акту про порушення №8010255 від 02.04.2024 або наявності недоліків (дефектів) зазначеного акту у матеріалах справи відсутні та відповідачем до суду не подані.

Посилання апелянта на те, що акт про порушення №8010255 від 02.04.2024 не відповідає вимогам пункту 8.2.5. глави 8.2. розділу VІІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії через відсутність підпису незаінтересованої особи - свідка, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки з аналізу наведеної норми вбачається, що законодавцем визначено дві окремі та незалежні одна від одної умови дійсності акта про порушення у разі відмови, зокрема, іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, підписати такий акт, а саме: 1) якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи; 2) якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

При цьому виконання двох умов одночасно не вимагається. Виконання відповідачем будь-якої з цих умов вважається дотриманням положень абзацу 9 пункту 8.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії та свідчить про дійсність відповідного акта. Саме такий правовий висновок викладено Верховним Судом в постановах від 21.06.2022 у справі №912/1133/21 та від 01.05.2025 у справі №906/960/24. Таким чином, належним і допустимим доказом фіксації виявлених у споживача порушень є саме акт №8010255 від 02.04.2024, складений у відповідності до Правил.

За умовами пункту 8.2.6. Правил роздрібного ринку електричної енергії на підставі акту про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

27.06.2024 відбулось засідання комісії по розгляду акту про порушення, яке пройшло без участі уповноважених представників споживача Фізичної особи - підприємця Арутюняна Кероба Лендрушовича.

Згідно з пунктом 8.4.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

Відповідно до пункту 8.4.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень:

1)порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки);

2)пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії);

3)пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо);

4)фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів);

5)самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку;

6)самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку;

7)самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку;

8)використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії;

9)пошкодження або відсутність пломб на засобах вимірювальної техніки, що вимірюють обсяг електричної енергії, розподіленої мережами споживача (основного споживача), пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) зазначених засобів вимірювальної техніки (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб), інші дії споживача, які призвели до зміни показів цих засобів вимірювальної техніки.

Пунктом 8.4.10. Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 5 пункту 8.4.2. цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) розраховується за формулою:

W доб.с.п. = P * tдоб * Кв

де P - потужність (кВт), визначена як:

1)сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);

2)потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);

3)дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність) - згідно договору 16 кВТ.;

де t доб. - тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год). - згідно договору 24 год.; де Кв - коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).

Водночас, згідно із пунктом 8.4.12. Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6 - 8 пункту 8.4.2. цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою

W доб.с.п. = P с.п.· t вик.с.п.,

де P с.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що розраховується за формулами

у разі підключення до однієї фази P с.п. = І х Uном.фаз.х cos (фі)

у разі підключення до трьох фаз P с.п. = 3 х Uном.фаз.х cos (фі)

де І сила струму, що може протікати по колу самовільного підключення, визначена виходячи: з найменшого допустимого струму, який може протікати через поперечну площу перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, згідно з главою 1.3 ПУЕ, А;

з найменшої сили струму спрацювання комутаційних апаратів, що задіяні у схемі самовільного підключення до електричної мережі (за умови, що зазначена сила струму спрацювання менша сили струму, визначеної виходячи з поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 ПУЕ), А.

У разі непроведення вимірів поперечної площі перерізу всіх проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, потужність самовільного підключення (P с.п., кВт) визначається виходячи з допустимого тривалого струму, що може протікати через мінімальний діаметр електропроводки, згідно з положеннями глави 1.3 ПУЕ (за умови, що зазначена сила струму менша сили струму спрацювання комутаційних апаратів, що задіяні у схемі самовільного підключення до електричної мережі).

За згодою сторін сила струму може бути визначена виходячи із сили струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних на об'єкті споживача струмоприймачів на максимальну потужність або з максимальної сили струму навантаження струмоприймачів, підключених до схеми самовільного підключення на момент виявлення порушення, на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології;

U ном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ;

-косинус кута між фазною напругою U фаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників оператора системи відповідних засобів вимірювальної техніки приймається рівним 0,9;

T вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається рівним 12 год/добу).

За приписами пункту 8.4.8. Правил роздрібного ринку електричної енергії кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного або технічного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил):

-якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку мали можливість, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

У даному випадку відповідачем виконано докладний розрахунок необлікованої електроенергії згідно з пунктом 8.4.12. Правил роздрібного ринку електричної енергії, нарахування по акту про порушення №8010255 від 02.04.2024 проведено за період з 27.10.2023 (дата контрольного огляду) по 02.04.2024 (дата виявлення порушення), що не перевищує шестимісячного строку. Загальна кількість необлікованої електроенергії за цим розрахунком склала 61941 кВт*год. на загальну суму 490458,84 грн.

Вказаний розрахунок перевірений апеляційним судом та визнано його обґрунтованим та арифметично правильним.

Жодних доказів, які це спростовують або доводять міркування стосовно складових трифазної проводки та конфігурації однофазної проводки в розрізі підключення споживача, апелянтом не надано.

Стосовно доводів скаржника про необхідність проведення експертизи, суд вказує про наступне.

Пункт 8.4.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачає, що факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом.

Пункт 3 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 року №122, передбачає, що факти пошкодження приладів (систем) обліку, пломб на приладах, а також факти втручання в їх роботу, що призвели до заниження показань, встановлюються спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки, із залученням представників Держспоживстандарту.

Тобто, пункт 8.4.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії та пункт 3 Порядку не містять такого порушення, зафіксованого в акті про порушення №8010255 від 02.04.2024, а саме: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.

З огляду на викладене, нормативні положення не передбачають необхідності проведення експертного дослідження при виявленні безоблікового споживання електричної енергії, що виявлене внаслідок втручання безпосередньо у схему обліку, адже засіб вимірювальної техніки електричної енергії та пломби на ньому не порушені.

Крім того, як визначено пунктом 8.4.12. Правил роздрібного ринку електричної енергії, направленню на експертизу за умови їх вилучення підлягають комутаційні апарати, що задіяні у схемі самовільного підключення до електричної мережі, для встановлення фактичної сили струму їх спрацювання, разом з тим комутаційні апарати у схемі самовільного підключення споживача до електричної мережі задіяні не були, що вбачається з визначеного в акті змісту виявленого порушення та наведеної схеми електроживлення споживача.

Отже, відповідач з огляду на визначене в акті порушення самовільне підключення, не повинен проводити експертизу. Факт вчинення правопорушення зафіксовано в оскаржуваному акті.

Крім того, стосовно доводів скаржника відносно вилучення представниками оператора системи проводів та направлення їх на експертизу колегія суддів зазначає, що в розумінні відповідних положень Правил роздрібного ринку електричної енергії вилучення у споживача зразків кабелів (проводів), через які було здійснено самовільне підключення, є правом, а не обов'язком оператора системи.

За таких обставин, враховуючи відсутність у матеріалах справи жодного доказу сплати відповідачем вартості необлікованої електричної енергії, нарахованої за актом про порушення №8010255 від 02.04.2024, доказів на підтвердження того, що зафіксоване вказаним актом порушення виникло з вини позивача або внаслідок дії обставин непереборної сили, а також доказів на підтвердження наявності правових підстав для скасування рішення комісії позивача, яке оформлене протоколом №57/12 від 27.06.2024 по розгляду зазначеного акту про порушення, Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця Арутюняна Кероба Лендрушовича на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» 490458,84 грн вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.

Відповідно до пункту 8.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

Оскільки положеннями Правил роздрібного ринку електричної енергії не врегульовано питання щодо того, на яку адресу направляються розрахункові документи за необліковану електричну енергію (визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи, чи на юридичну адресу споживача), колегія суддів вважає, що оператор системи вправі самостійно вирішувати, за якою адресою направляти розрахункові документи. В даному випадку позивач направив розрахункові документи і повідомлення на адресу відповідача, яка зазначена у договорах.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку компенсаційних нарахувань, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що Акціонерним товариством «ДТЕК Одеські електромережі», з огляду на несплату відповідачем вартості необлікованої електричної енергії, нарахованої за актом про порушення №8010255 від 02.04.2024, а також беручи до уваги те, що копію протоколу №57/12 від 27.06.2024 та розрахунок нарахування недоврахованої електричної енергії №8010255 на суму 490458,84 грн були направлені поштовим зв'язком на адресу відповідача, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та надійшли на поштове відділення останнього 16.07.2024, що підтверджується роздруківкою відстеження поштового відправлення за №0600941355576 та списком згрупованих відправлень за формою Ф.103, однак не отримані останнім, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу 3% річних у сумі 13812,48 грн (за період з 23.08.2024 по 31.07.2025) та інфляційні втрати у сумі 67028,57 (за період з вересня 2024 року по червень 2025 року), у зв'язку з чим позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Твердження скаржника про відсутність у матеріалах справи опису вкладення, що, на переконання скаржника, унеможливлює ідентифікацію документів, які направлялись відповідачу поштовим відправленням за №0600941355576, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки положеннями Правил роздрібного ринку електричної енергії не врегульовано питання щодо направлення розрахункових документів за необліковану електричну енергію описом вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, які надсилаються іншій стороні.

Доводи скаржника про те, що він не був повідомлений належним чином про розгляд даної справи в суді першої інстанції та йому не було відомо про факт реєстрації Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС на момент розгляду справи, колегією суддів не приймається до уваги з огляду на наступне.

18.10.2023 набрав чинності Закон України №3200-IX від 29.06.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким, зокрема, внесено істотні зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини п'ятої статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

За змістом частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Згідно з частиною сьомою статті 6 Господарського процесуального кодексу України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до частини сьомої статті 15-1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Положення про ЄСІТС затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС (далі - Положення), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів) (пункт 2 Положення).

Відповідно до пункту 17 Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

У пункті 24 Положення зазначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Згідно з пунктом 37 Положення підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя

Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства.

До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи.

Згідно з пунктом 43 Положення до Електронного кабінету надсилаються документи у справі лише в разі наявності ідентифікаційних даних користувача (учасника справи), внесених до автоматизованої системи діловодства.

У разі надсилання особою документів у справі в паперовій формі її ідентифікаційні дані вносяться до автоматизованої системи діловодства працівником суду в обов'язковому порядку. У разі відсутності в поданих документах ідентифікаційних даних учасника справи такі дані вносяться працівником суду одразу після їх отримання судом, в тому числі і за поданими учасниками справи заявами.

Таким чином, з 05.10.2021, тобто з дати початку функціонування таких підсистем ЄСІТС як «Електронний кабінет» та «Електронний суд», зазнав змін існуючий до цього порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, передбачений, зокрема, підпунктами 17.1, 17.5, 17.14 підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, у тому числі порядок вручення судових рішень. Відтак з 05.10.2021 вручення судом судових рішень особам, які зареєстрували Електронний кабінет, здійснюється в електронній формі шляхом надсилання судових рішень до електронного кабінету таких осіб.

У випадку, якщо особа (учасник справи) зареєструвала свій Електронний кабінет, електронна форма вручення їй судових рішень є обов'язковою та пріоритетною щодо письмової форми вручення, яка, на відміну від електронної форми, може бути реалізована судом у зазначеному випадку лише за окремою заявою учасника справи.

Саме така правова позиція суду касаційної інстанції викладена в ухвалах Верховного Суду від 06.03.2023 у справі №916/3104/21 та від 17.05.2023 у справі №910/15120/20.

Господарський процесуальний кодекс України не покладає на суд обов'язку направляти учаснику справи копію судового рішення у паперовій формі, у випадку, якщо особа зареєструвала свій Електронний кабінет, має доступ до функціонуючих підсистем та документів у межах відповідної справи.

Відповідно до частин другої, третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є необов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Під час перебування справи у провадженні суду останній повинен забезпечувати дотримання балансу між процесуальними правами сторін щодо права бути обізнаним про судову справу та своєчасним розглядом справи і вживати всіх можливих заходів для розгляду справи з дотриманням розумних строків. На зазначене звернув увагу Верховний Суд у постанові від 02.06.2020 у справі №920/854/23.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України встановлює обов'язок належного повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання. Також у процесуальному законодавстві визначено перелік осіб, які зобов'язані зареєструватися в електронному кабінеті. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи.

Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (пункт 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України).

Так, матеріалами справи підтверджується (відповідь №12983067), що Арутюнян Кероб Лендрушович (РНОКПП: НОМЕР_1 ) має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, дата реєстрації: 17.08.2023 о 12 год. 04 хв.

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що матеріалами справи підтверджується факт надсилання ухвал Господарського суду Одеської області до Електронного кабінету відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про доставлення цих ухвал до Електронного кабінету скаржника.

За встановлених судом вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було дотримано обов'язку щодо вручення Фізичній особі-підприємцю Арутюняну Керобу Лендрушовичу в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі процесуальних документів та належним чином повідомлено про розгляд даної справи.

Доводи апелянта про те, що йому не було відомо про факт реєстрації Електронного кабінету, колегія суддів оцінює критично, виходячи з того, що згідно з Інструкцією користувача підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС реєстрація в системі фізичної або юридичної особи відбувається за допомогою чинного кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Для реєстрації кабінету фізичної особи необхідно використовувати КЕП, виданий на ім'я фізичної особи із зазначенням РНОКПП або паспортних даних (для осіб, що відмовились від отримання РНОКПП з релігійних переконань).

При цьому кваліфікований електронний підпис (КЕП) - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (пункт 27 статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»). Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (частина шоста статті 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»).

Тобто КЕП - це цифровий аналог власноручного підпису, який гарантує ідентифікацію особи, тобто підтверджує, що документ підписаний саме цією особою.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що Арутюнян Кероб Лендрушович (РНОКПП: НОМЕР_1 ) має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, і при реєстрації такого кабінету був використаний чинний КЕП вказаної особи, колегія суддів не бере до уваги доводи останнього про те, що йому не було відомо про факт реєстрації електронного кабінету.

Стосовно посилань апелянта на реєстрацію Електронного кабінету бухгалтером Юрчак Н.А., якій було передано відповідачем його КЕП, колегія суддів зазначає, що частиною другою статті 11-2 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» на користувачів послуг електронної ідентифікації (тобто власників КЕП) покладений обов'язок забезпечувати конфіденційність та неможливість несанкціонованого доступу інших осіб до засобу електронної ідентифікації, а також невідкладно повідомляти надавача послуг електронної ідентифікації про підозру або факт компрометації засобу електронної ідентифікації, з огляду на що негативні наслідки невиконання вказаного обов'язку має нести саме відповідач.

Висновки суду апеляційної інстанції

У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

В силу статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Одеської області норм права при ухваленні рішення від 06.10.2025 у справі №916/2987/25 не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового акту колегія суддів не вбачає.

Розподіл судових витрат

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 284

Господарського процесуального кодексу України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Арутюняна Кероба Лендрушовича залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Одеської області від 06.10.2025 у справі №916/2987/25 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.01.2026.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя К.В. Богатир

Суддя І.Г. Філінюк

Попередній документ

133378201

Наступний документ

133378203

Інформація про рішення:

№ рішення:	133378202
№ справи:	916/2987/25
Дата рішення:	13.01.2026
Дата публікації:	20.01.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Південно-західний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (27.10.2025)
Дата надходження:	07.10.2025
Предмет позову:	про розподіл судових витрат

Розклад засідань:

Минулі засідання (5)

08.09.2025 10:00	Господарський суд Одеської області
06.10.2025 10:00	Господарський суд Одеської області
27.10.2025 09:50	Господарський суд Одеської області
13.01.2026 12:30	Південно-західний апеляційний господарський суд
23.02.2026 11:45	Господарський суд Одеської області