"08" січня 2026 р. Справа №921/697/24
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.
суддів КРАВЧУК Н.М.
СКРИПЧУК О.С.
За участю секретаря судового засідання Телинько Я.П.
Без виклику сторін.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Енерго"
на рішення Господарського суду Львівської області від 06.03.2025 (повне рішення 12.03.2025, суддя Рим Т.Я.)
у справі №921/697/24
за позовом Комунального некомерційного підприємства "Тернопільський обласний клінічний онкологічний диспансер" Тернопільської обласної ради, м. Тернопіль
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Енерго", м.Львів
про стягнення 122 803, 27 грн
Суть спору.
КНП «Тернопільський обласний клінічний онкологічний диспансер» Тернопільської обласної ради звернулося до суду з позовом до ТОВ «Статус Енерго» про стягнення 122 803,27 грн збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії від 12.06.2024, у зв'язку з чим позивач був змушений укласти договори з постачальником «останньої надії» та поніс збитки у вигляді різниці між тарифом, встановленим договором, і тарифом такого постачальника на суму 122 803,27 грн.
Господарський суд Львівської області рішенням від 06.03.2025 позов задовольнив повністю, стягнув з ТОВ "Статус Енерго" на користь КНП "Тернопільський обласний клінічний онкологічний диспансер" Тернопільської обласної ради 122 803, 27 грн збитків та 2 422, 40 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.
Вказане рішення мотивоване тим, що відповідач не виконав зобов'язання за договором постачання електричної енергії від 12.06.2024, внаслідок чого позивач був змушений отримувати електричну енергію від постачальника «останньої надії» за підвищеним тарифом, що спричинило виникнення збитків у розмірі 122 803,27 грн. При цьому, суд встановив наявність усіх елементів цивільного правопорушення та відсутність їх спростування з боку відповідача.
Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.
ТОВ "Статус Енерго" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 06.03.2025 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує такими обставинами:
- суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тому, що договір не був виконаний з обставин, які не залежали від відповідача;
- ухвалене місцевим господарським судом рішення постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки неповно досліджено всі обставини справи, зокрема дії позивача під час укладення договору з новим постачальником електричної енергії та додаткові угоди, що могли вплинути на вартість постачання;
- позивач не подав належну заявку-приєднання та супровідні документи для укладення договору з новим постачальником, що унеможливлює законну зміну постачальника та ставить під сумнів наявність вини відповідача у невиконанні договору;
- суд не врахував, що додаткова угода позивача з постачальником «останньої надії» збільшила вартість електроенергії після первісного договору, і аналогічна угода могла бути укладена з відповідачем, що ставить під сумнів висновок про нібито завдані збитки.
КНП "ТОКОД" Тернопільської ОР " подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Покликається на такі обставини:
- відповідач безпідставно не виконав умови договору №226 від 12.06.2024 та не поставив електричну енергію, незважаючи на неодноразові звернення уповноваженої особи позивача з вимогою виконати договір та попередженням про відповідальність за його невиконання;
- відповідач не надав жодних доказів неможливості виконання своїх зобов'язань, а підприємство не отримувало повідомлень про будь-які перешкоди у постачанні електроенергії;
- через невиконання договору позивач був змушений укласти договір №271 від 19.07.2024 з постачальником "останньої надії" (ДП «Укрінтеренерго») і сплатити за електроенергію значно вищі тарифи, що спричинило збитки в розмірі 122 803,27 грн;
- твердження відповідача про збільшення вартості договору №271 через укладену додаткову угоду №1 є безпідставними, оскільки договір №271 є публічним договором приєднання, а комерційна пропозиція до нього не визначає фактичні обсяги та вартість послуг;
- безпідставним є посилання відповідача на ненадання позивачем заявки-приєднання, оскільки предметом спору є невиконання договору №226, а не дотримання процедури заміни постачальника з ініціативи споживача.
Інших клопотань чи заяв, в порядку 207 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) сторонами подано не було.
Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Частиною 13 ст. 8 ГПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи зазначене та те, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення в сумі 122 803, 27 грн, що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вказана справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З огляду на вказане, ухвалою від 22.04.2025 Західний апеляційний господарський суд призначив справу №921/697/24 до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).
Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Фактичні обставини справи.
ТОВ "Статус Енерго" та КНП "ТОКОД" Тернопільської ОР 12.06.2024 уклали договір про постачання електричної енергії споживачу №226 від 12.06.2024 (надалі - договір постачання від 12.06.2024).
Згідно з п. 2.1 договору постачальник (відповідач) зобов'язується поставити споживачу (позивачу) у 2024 році ДК 021:2015:09310000-5 електрична енергія, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити цю електричну енергію на умовах цього договору.
Відповідно до п. 2.1 договору постачання від 12.06.2024 договірні обсяги закупівлі електричної енергії за цим договором визначені в додатку №1 до договору.
Згідно з додатком №1 до договору договірні обсяги закупівлі електричної енергії за рік становлять 144,7 тис. кВт год.
У пп. 3.1 та 3.2 договору постачання від 12.06.2024 встановлено, що строк (термін) поставки (передачі) товарів: цілодобово з моменту його підписання та до 31.12.2024. При цьому, обов'язковою умовою для постачання електричної енергії на об'єкт споживача… є наявність у споживача укладеного у встановленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.
На момент укладення договору постачання від 12.06.2024 КНП "ТОКОД" Тернопільської ОР мало укладений договір про надання послуг з розподілу електричної енергії з ВАТ "Тернопільобленерго" від 19.01.2024.
Загальна вартість цього договору становить 665 620,00 грн, крім того ПДВ 133 124,00 грн, разом з ПДВ 798 744,00 грн (п. 5.1 договору постачання від 12.06.2024)
Пунктом 5.2 договору постачання від 12.06.2024 встановлено, що ціна за 1 кВт год електричної енергії за цим договором становить 4,60 грн без ПДВ, ПДВ 0,92 грн, разом з ПДВ 5,52 грн та включає регульований тариф на передачу електричної енергії, затверджений у встановленому порядку.
Відповідно до пп. 7.2.1 та 7.2.7 п. 7.2 договору постачання від 12.06.2024 постачальник зобов'язується забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та цього договору та відшкодовувати збитки, понесені споживачем у випадку невиконання або неналежного виконання постачальником своїх зобов'язань за цим договором.
Згідно з п. 9.4 договору постачання від 12.06.2024 у разі невиконання або неналежне виконання свого зобов'язання щодо забезпечення постачання електричної енергії, в тому числі у разі непогодження оператором системи розподілу зміни постачальника, зважаючи на що споживач буде змушений укласти договір з постачальником "останньої надії" або у разі набуття постачальником статусу "дефолтного", в зв'язку з чим постачання електричної енергії споживачу буде здійснюватись постачальником "останньої надії", постачальник зобов'язаний відшкодувати різницю між тарифом постачальника "останньої надії" та ціною (тарифом), встановленою цим договором, протягом усього терміну дії договору споживача із постачальником "останньої надії" та повне відшкодування збитків, завданих у зв'язку з неможливістю виконання постачальником своїх зобов'язань.
КНП "ТОКОД" Тернопільської ОР та ТОВ "Статус Енерго" 19.08.2024 уклали додаткову угоду № 1 до договору постачання від 12.06.2024, якою погодили достроково розірвати дію цього договору та підтвердили, що станом на день її укладення постачальник не надав, а споживач не отримав електричної енергії.
Позивач скеровував відповідачу листи-претензії у зв'язку з невиконанням умов договору №440/01 від 27.09.2024 та № 481/01 від 31.10.2024. Як докази надіслання цих листів позивач долучив до позову інформацію із офіційного сайту АТ "Укрпошта", фіскальні чеки та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 31.10.2024, на якому міститься підпис про отримання такого відправлення. Проте відповіді на претензії позивача матеріали справи не містять.
У зв'язку з невиконанням відповідачем договору, КНП "ТОКОД" Тернопільської ОР 19.07.2024 уклало два договори про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" з Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго": № 271 від 19.07.2024 (надалі - договір постачання від 19.07.2024) та №301 від 16.08.2024 (надалі - договір постачання від 16.08.2024).
За умовами п. 3.1 цих договорів постачальник постачає електричну енергію споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у п. 3.2 цієї глави.
Сторонами до вказаних договорів постачання електричної енергії були укладені додаткові угоди, якими погоджено, серед іншого, обсяг постачання електричної енергії, її вартість та строк дії договорів, а саме:
1. Додаткову угоду № 1 до договору постачання від 19.07.2024, відповідно до якої:
1.1.Обсяг постачання електричної енергії за період з 12.06.2024 по 30.06.2024 18 077 кВт/к год.
1.2.Очікувана вартість обсягів постачання електричної енергії за період з 12.06.2024 по 30.06.2024 104 542, 54 грн, крім того ПДВ 20 908, 51 грн, всього з ПДВ 125 451,05 грн.
1.3.Умови цієї додаткової угоди розповсюджуються на правовідносини, які виникли з 12.06.2024.
2.Додаткову угоду № 1 до договору постачання від 16.08.2024, відповідно до якої:
2.1.Обсяг постачання електричної енергії за період з 01.07.2024 по 31.07.2024 39 912 кВт/к год.
2.2.Очікувана вартість обсягів постачання електричної енергії за період з 01.07.2024 по 31.07.2024 232 342, 92 грн, крім того ПДВ 46 468,58 грн, всього з ПДВ 278 811,50 грн.
2.3.Умови цієї додаткової угоди розповсюджуються на правовідносини, які виникли з 01.07.2024.
Постачальником "останньої надії" поставлено позивачу 50 989 кВт/ год електричної енергії на загальну суму 404 262, 55 грн. Зокрема:
- відповідно до акту № 056791 від 09.07.2024 18 077 кВт/год за ціною 125 451,05 грн (5,78318 грн за 1 кВт/год без ПДВ).
- відповідно до акту № 057227 від 18.08.2024 32 912 кВт/год за ціною 278 811,50 грн (7,05952 грн за 1 кВт/год без ПДВ).
КНП "ТОКОД" Тернопільської ОР надані послуги оплатило в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №45 від 26.11.2024 та № 50 від 22.08.2024.
За спожиті 50 989 кВт/год електричної енергії за ціною, визначеною договором постачання від 12.06.2024 (5,52 грн за 1 кВт/год), вартість електричної енергії становила б 281 459,28 грн, тоді як позивачем постачальнику «останньої надії» фактично сплачено 404 262,55 грн, що на 122 803,27 грн більше.
Зазначена різниця у розмірі 122 803,27 грн підтверджується бухгалтерською довідкою № 540/01 від 12.12.2024.
Оцінка суду.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч. 1 ст. 11 ЦК України).
Між сторонами у справі були наявні правовідносини, які виникли із договору поставки електричної енергії.
Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Згідно із ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу.
Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до преамбули вказаного закону, він визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема договір про постачання електричної енергії споживачу.
Частинами 1, 2 ст. 56 вказаного Закону визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
За приписом п. 3.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312, постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України зазначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Судом першої інстанції встановлено, що 12.06.2024 між ТОВ «Статус Енерго» та КНП «ТОКОД» Тернопільської обласної ради укладено договір про постачання електричної енергії, за яким відповідач зобов'язався здійснювати постачання електричної енергії у 2024 році.
Однак матеріали справи не містять жодних доказів виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань. Навпаки, додатковою угодою від 19.08.2024 сторони підтвердили відсутність фактичного постачання електричної енергії та достроково припинили дію договору.
Подальші звернення позивача з претензіями щодо невиконання договору залишилися відповідачем без реагування, що в сукупності свідчить про невиконання ним умов договору.
Посилання апелянта на те, що невиконання договору було зумовлене обставинами, які не залежали від його волі, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції. На момент укладення договору від 12.06.2024 позивач мав чинний договір з оператором системи розподілу, а отже, всі необхідні передумови для здійснення постачання електричної енергії були наявні.
Водночас колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідач не надав жодних доказів вжиття всіх залежних від нього заходів для належного виконання зобов'язання, як того вимагає ч. 1 ст. 614 ЦК України. Саме по собі посилання на зовнішні обставини без їх належного доказування не спростовує презумпції вини боржника та не звільняє його від відповідальності.
Відповідно до п. 9.4 договору постачання від 12.06.2024 у разі невиконання або неналежного виконання свого зобов'язання щодо забезпечення постачання електричної енергії, в тому числі у разі непогодження оператором системи розподілу зміни постачальника, зважаючи на що споживач буде змушений укласти договір з постачальником "останньої надії" або у разі набуття постачальником статусу "дефолтного", в зв'язку з чим постачання електричної енергії споживачу буде здійснюватись постачальником "останньої надії", постачальник зобов'язаний відшкодувати різницю між тарифом постачальника "останньої надії" та ціною (тарифом), встановленою цим договором, протягом усього терміну дії договору споживача із постачальником "останньої надії" та повне відшкодування збитків, завданих у зв'язку з неможливістю виконання постачальником своїх зобов'язань.
Постачальник "останньої надії" визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу (п. 66 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Пунктом 1.2.9 правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 №312 (надалі правила) передбачено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", зміст якого визначається постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
Відповідно до п. 3.4.2 правил постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі… невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку РДН та ВДР, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам.
Згідно з п. 3.4.4 правил постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Договір, вважається укладеним відповідно до законодавства, може бути оформлений у вигляді паперового або електронного документа.
Отже, доводи апелянта щодо незаконності зміни електропостачальника та неподання позивачем заявки-приєднання ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм правил і не спростовують правомірності постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань КНП «ТОКОД» Тернопільської обласної ради 19.07.2024 уклало з постачальником «останньої надії» - ДПЗД «Укрінтеренерго» два договори про постачання електричної енергії, а саме: договір № 271 від 19.07.2024.
Відповідно до п. 3.1 зазначених договорів постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії діючим електропостачальником у випадках, визначених пунктом 3.2 цих договорів.
Крім того, сторонами до зазначених договорів були укладені додаткові угоди, якими погоджено обсяг постачання, його вартість та строк дії договорів.
Матеріалами справи підтверджується, що постачальником «останньої надії» позивачу було поставлено 50 989 кВт/год електричної енергії на загальну суму 404 262,55 грн, що підтверджується актами купівлі-продажу: актом № 056791 від 09.07.2024 на 18 077 кВт/год вартістю 125 451,05 грн та актом № 057227 від 18.08.2024 на 32 912 кВт/год вартістю 278 811,50 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 22, ч.1 ст. 623 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Зазначені послуги КНП «ТОКОД» Тернопільської обласної ради оплачені в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Водночас за умови постачання електричної енергії за ціною, встановленою договором від 12.06.2024 (5,52 грн за 1 кВт/год), вартість 50 989 кВт/год становила б 281 459,28 грн, тобто на 122 803,27 грн менше, ніж фактично сплачено постачальнику «останньої надії». Ця сума підтверджується бухгалтерською довідкою № 540/01 від 12.12.2024.
Таким чином, невиконання відповідачем умов договору від 12.06.2024 призвело до постачання електричної енергії за вищим тарифом та спричинило збитки позивача у розмірі 122 803,27 грн.
Зазначена різниця документально підтверджена та обґрунтовано визнана судом першої інстанції реальними збитками позивача.
Доводи апелянта про можливу гіпотетичну зміну ціни договору з відповідачем є припущеннями, не підтвердженими доказами, та не спростовують факту вже понесених позивачем витрат, що перебувають у прямому причинному зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань.
За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у діях відповідача порушення зобов'язання, завдання позивачу реальних збитків та обґрунтованість їх стягнення.
Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги те, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних та обґрунтованих висновків місцевого господарського суду, то рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Судові витрати.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням наведеного вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 270, 275 - 276, 281- 284 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Енерго" залишити без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Львівської області від 06.03.2025 у справі №921/697/24 - без змін.
2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.
Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Головуючий суддя О.І. МАТУЩАК
Судді Н.М. КРАВЧУК
О.С. СКРИПЧУК