Іменем України
27 листопада 2025 року м. Кропивницький
справа № 2-282/11
провадження № 22-ц/4809/1366/25
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді: Дуковського О.Л.
суддів: Дьомич Л.М., Письменного О.А.
з участю секретаря: Демешко Л.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Кропивницького від 30 травня 2025 року, у складі головуючого судді Іванової Л.А. у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості, -
ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда із заявою про зміну способу виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.01.2011, у справі 2-282/11.
В обґрунтування вказаної заяви заявник посилався на те, що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 січня 2011 року у справі 2-282/11, яке набрало законної сили 28 січня 2011 року було стягнуто солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 203 867,06 грн , та судові витрати, витрати на ІТЗ, витрати на розміщення оголошення в пресі - сумарно 1 898,5 грн.
Встановлено спосіб виконання рішення - звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та за рахунок реалізації майна задовольнити вимоги в сумі 203 867,06 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 червня 2023 року замінено стягувача АТ «Мегабанк», правонаступником ОСОБА_1 .
Зазначав, що рішення перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Чумака В.М.
Посилаючись на Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ VI «Прикінцеві положення» Закону «Про іпотеку» доповнено пунктом 5-2 такого змісту: «5-2. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія: статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки); статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки); статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти); статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону».
ОСОБА_5 просив замінити спосіб виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.01.2011, у справі 2-282/11, не змінюючи його змісту, а саме змінити:
з - «Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 203867,06 грн. Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і задовольнити за рахунок реалізації вимоги в сумі 203867,06 грн. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Мегабанк» судовий збір у розмірі 1708,50 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн та витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у розмірі 70 грн»;
на - «Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 203867,06 грн. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Мегабанк» судовий збір у розмірі 1708,50 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. та витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у розмірі 70 грн ».
Ухвалою Подільського районного суду м. Кропивницького від 30 травня 2025 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення від 18.01.2011 у цивільній справі №12-282/11.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви.
Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що заява про зміну способу виконання фактично змінює суть рішення.
Зазначає, що зміна способу виконання з вилученням пункту про звернення стягнення на іпотечну квартиру не змінює обсягу боргу чи його солідарності , а лише адаптує форму виконання до об?єктивних обставин дії воєнного стану.
Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Учасники справи не з?явилися у судове засідання, що не перешкоджає розгляду справи, у розумінні ст. 372 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам процесуального права, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 18 січня 2011 року було задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості (том 1 а.с.112-114).
Зазначеним рішенням суду було розірвано кредитний договір № 37-04ПВ/2007 від 28.02.2007 укладений між Публічним акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_2 .
Стягнуто солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 203 867,06 грн.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і задовольнити за рахунок реалізації вимоги в сумі 203 867,06 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Мегабанк» судовий збір у розмірі 1708,50 грн , витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн та витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у розмірі 70,00 грн.
На підставі зазначеного судового рішення, яке набрало законної сили 28.01.2011, Ленінським районним судом м. Кіровограда 14.04.2011 було видано виконавчі листи, які отримано представником позивача 14.04.2011 та в подальшому пред'явлено до виконання.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 березня 2019 року заяву Публічного акціонерного товариства «МЕГАБАНК» про видачу дубліката виконавчого листа № 2-282/11, виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда 27.06.2012, - задоволено, видано дублікат виконавчого листа № 2-282/11.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 липня 2021 року поновлено строк пред'явлення до виконання дублікату виконавчого листа у справі 2-282/11, виданого 28.11.2019 Ленінським районним судом м. Кіровограда.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Чумаком В.М. (ВП № 66953000) від 27.09.2021 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-282/11.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 червня 2023 року замінено стягувача Акціонерне товариство «Мегабанк» на його правонаступника - ОСОБА_1 .
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав від 31.03.2023 № 327652081 заявник ОСОБА_1 вказаний як Іпотекодержатель за іпотечним договором № 772 від 28.02.2007, посвідченим приватним нотаріусом Новицькою І.О., відносно об'єкта - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Звернувшись до суду із цією заявою про зміну способу виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.01.2011 ОСОБА_1 посилався на те, що у зв'язку із внесенням змін до законодавчих актів України на період дії воєнного стану, зупинена дія реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки; реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки; виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти; реалізації предмета іпотеки на електронних торгах.
Суд першої інстанції залишаючи без задоволення заяву послався на те, що вимоги заявника про зміну способу виконання рішення суду фактично змінюють рішення по суті.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення чи зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Підставами для зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення є виключно ті підстави, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вказані обставини повинні бути чітко встановлені та підтверджені відповідними доказами.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.
Поняття та спосіб виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем.
Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що обраний позивачем.
Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
При цьому суд не може змінити рішення або його суть.
Зміна способу та порядку виконання рішення це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
Тобто, судом вживаються нові заходи для реалізації рішення суду в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, що встановлені раніше.
Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст.16 ЦК України способів захисту цивільних прав. Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.
З урахуванням системного тлумачення вказаних норм права, зміна способу і порядку виконання, за доведеності зазначених в цих нормах підстав, повинна відбуватися в межах вимог того позову, стосовно якого було ухвалено відповідне судове рішення, яке перебуває на примусовому виконанні.
Як вбачається із матеріалів справи, суд ухвалюючи рішення, стягнув солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі - 203867,06 грн . Цим же рішенням було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , задовольнивши за рахунок реалізації вимоги в сумі 203867,06 грн (том 1 а.с.112-114).
Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном (неподільним об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом (ст. 1 Закону України «Про іпотеку).
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
За змістом ч. 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.
При цьому, виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.
Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Розділом VII цього Закону визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Серед іншого, відповідно до частини 1 статті 48 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).
Отже, за змістом цієї статті підставою для застосування положень Закону України «Про іпотеку» до спірних правовідносин є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація в розумінні частини 7 статті 51 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, норми Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України «Про іпотеку».
Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому Законами України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, він діє і дотепер.
Згідно з Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховна Рада України постановила розділ VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку» доповнити пунктом 5-2 такого змісту: «5-2. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону».
Колегія суддів погоджується, що вищевказані норми права не втратили свою чинність, а ОСОБА_1 фактично просить викласти резолютивну частину рішення в іншій редакції.
Додержання судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382 - 384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Подільського районного суду м. Кропивницького від 30 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя О.Л. Дуковський
Судді Л.М. Дьомич
О.А. Письменний