Справа №295/15633/25
Категорія 67
2/295/348/26
16.01.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі головуючої судді Стрілецької О.В.,
розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
І. Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому з урахування заяви про зменшення позовних вимог від 26.11.2025, просила розірвати шлюб, укладений між сторонами 06.06.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області; стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Позовна вимога про розірвання шлюбу обґрунтована тим, що кожен з подружжя має протилежні погляди на шлюб та сім'ю, з літа 2025 спільне проживання та ведення спільного господарства між подружжям припинено, позивач вважає, що примирення та подальше збереження шлюбу є неможливим і суперечить її інтересам. Строк на примирення просить не надавати.
Позивач вказує, що в шлюбі з відповідачем в них народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею, перебуває на її утриманні, вона самостійно займається її вихованням та розвитком. Вказує, що відповідач як батько також зобов'язаний брати участь в матеріальному забезпеченні доньки. Зазначає, що відповідач фізично здоровий, працевлаштований, інших осіб на утриманні не має, може сплачувати аліменти на утримання власної доньки.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Відповідно до ухвали судді від 21.11.2025 позовна заява була залишена без руху.
26.11.2025 позивач на виконання вимог ухвали суду від 21.11.2025 направила заяву про зменшення позовних вимог.
Згідно з ухвалою суду від 08.12.2025 відкрито провадження у справі за вимогами про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
07.01.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 48-83), згідно з яким відповідач позовні вимоги визнав частково, щодо розірвання шлюбу не заперечує, вимогу про стягнення аліментів в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів щомісячно не визнає, вважає заявлений розмір завищеним, просить ухвалити рішення про стягнення аліментів в розмірі частини всіх видів його доходів щомісячно.
Заперечення проти позову обґрунтовані тим, що обставини, викладені позивачем в позовній заяві в частині самоусунення відповідача від виконання батьківських обов'язків, не відповідають дійсності. Відповідач зауважує, що постійно надає позивачу матеріальну допомогу для утримання доньки, здійснює перекази на її банківський рахунок, що підтверджується відповідними роздруківками. Крім того, регулярно купував продукти харчування, одяг та оплачував інші потреби дитини, проводив дозвілля разом з ОСОБА_4 .
Відповідач звертає увагу, що ОСОБА_1 в позовній заяві не обгрунтувала необхідність стягнення аліментів в розмірі 1/3 частини від його заробітку, не зазначила, що витрати на утримання дитини потребують визначення аліментів в такому розмірі, як і не надала докази на підтвердження цих обставин, вважає позовні вимоги про стягнення аліментів в розмірі 1/3 частини від його заробітку необґрунтованими.
Відповідач просить врахувати, що у зв'язку з відсутністю власного житла та припиненням спільного проживання з дружиною він орендує квартиру, орендна плата становить 6000,00 грн щомісячно, а також несе витрати на оплату комунальних послуг. Просив врахувати рівність обов'язку батьків щодо утримання дитини.
На думку відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини доходів відповідача зможуть в повному обсязі забезпечити гармонійний розвиток дитини.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
ІІІ. Обставини встановлені судом та докази на їх підтвердження
Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі, який був зареєстрований 06.06.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 928, що підтверджується змістом оригінала свідоцтва про шлюб (а.с. 29).
У шлюбі у подружжя народилась донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).
Дитина проживає разом з матір'ю (а.с. 15, 38), спір щодо визначення місця проживання доньки між сторонами відсутній.
ІV. Національне законодавство, що підлягає застосуванню, мотиви та оцінка суду
Дослідивши позовну заяву, додані до неї письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Щодо вимоги про розірвання шлюбу
Згідно зі статтею 51 Конституції України та статтею 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Положеннями ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Беручи до уваги, що позивач скористалась своїм правом та звернулась до суду з цим позовом, відповідач не заперечує щодо розірвання шлюбу, а тому суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України є підставою для розірвання шлюбу.
Щодо вимоги про стягнення аліментів
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно положень ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками цього обов'язку визначаються за домовленістю між батьками. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частина 1 статті 183 Сімейного кодексу України встановлює, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
За своїм змістом аліменти - це грошові кошти на утримання дитини, які необхідні для забезпечення належного рівня її розвитку, виховання, забезпечення одягом, продуктами харчування тощо.
Відповідач є батьком неповнолітньої дитини та нарівні з матір'ю зобов'язаний утримувати її до досягнення повноліття. Відповідач не заперечує свій обов'язок щодо утримання дитини, проте з матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує спір щодо розміру аліментів, який підлягає сплаті відповідачем на утримання доньки.
Зі змісту договору найму від 12.09.2025 вбачається, що за оренду житла ОСОБА_2 сплачує 6000,00 щомісячно та комунальні послуги (а.с. 80).
До відзиву на позовну заяву відповідач долучив роздруківку з банківського рахунку відповідача № НОМЕР_1 про здійснення грошових переказів на банківську картку позивачки № НОМЕР_2 в таких розмірах: 20.09.2025 - 500,00 грн, 25.11.2025 - 1600,00 грн, 18.12.2025 - 1600,00 грн (а.с. 72-74).
Крім того, відповідач долучив квитанції про придбання в період з 01.09.2025 по 31.12.2025 продуктів харчування, одягу, про оплату послуг з проведення дозвілля з донькою (а.с. 53-71).
Позивач наведені обставини не спростувала, відповідь на відзив на позовну заяву не подавала.
Отже, судом встановлено, що відповідач бере участь в матеріальному забезпеченні дитини.
За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, обов'язок доказування покладено саме на сторону, яка заявляє відповідні вимоги, а суд лише сприяє сторонам у забезпеченні здійснення їх прав.
Дослідивши письмові докази, надані сторонами, визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню, суд керується положеннями ст. 182 СК України і враховує, що відповідач є молодою особою працездатною віку, враховує відсутність відомостей про незадовільний стан його здоров'я, відсутність відомостей про наявність в нього на праві власності рухомого та нерухомого майна, відсутність відомостей про те, що на його утриманні перебувають інші особи, в матеріалах справи відсутні відомості про доходи відповідача, суд бере до уваги, що відповідач несе витрати на оренду житла, виходячи з рівності обов'язку кожного з батьків на утримання дитини, суд присуджує аліменти, які підлягають стягненню з відповідача на утримання доньки в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до її повноліття.
Разом з тим, суд вважає, що позивач не довела на підставі належних та допустимих доказів, які долучені до матеріалів справи, можливість відповідача сплачувати аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів щомісячно, що є її обов'язком.
Будь-які докази про обставини, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню, в тому числі і щодо розміру доходу відповідача, наявність або відсутність в нього на праві власності майна, посилання на інші обставини, що мають значення для справи, позивачка не надала, як і не подала клопотання про їх витребування.
Не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи доводи позивачки про те, що відповідач взагалі не бере участі в матеріальному забезпеченні родини, оскільки відповідач долучив до відзиву на позовну заяву докази про здійснення відповідачем щомісячних переказів грошових коштів позивачці та придбання товарів для доньки (а.с. 53-74).
Суд звертає увагу, що згідно з ухвалою суду від 21.11.2025 позовна заява була залишена без руху, судом роз'яснено позивачці, зокрема, необхідність надати докази на підтвердження можливості відповідача сплачувати аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, а у разі неможливості надати докази самостійно, роз'яснено порядок подання клопотання про їх витребування.
На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху в цій частині позивач будь-які докази про обставини, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню, в тому числі і щодо розміру доходу відповідача, не подала, як і не подала клопотання про їх витребування.
Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності правових підстав для визначення аліментів в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, а тому позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються від дня пред'явлення позову.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн, оскільки при зверненні до суду з позовною вимогою про стягнення аліментів позивач звільнена від сплати судового збору та на користь позивачки судовий збір у сумі 1211,20 грн з вимоги про розірвання шлюбу, який був сплачений нею при подачі позову.
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву задоволити частково.
Розірвати шлюб між громадянами України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 06.06.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 928.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до її повноліття, починаючи з 06.11.2025.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя О.В. Стрілецька