Провадження № 11-сс/821/16/26 Справа № 711/12288/25 Категорія: ст. 179 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
15 січня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора відділу забезпечення процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_9 та захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31 грудня 2025 рокуу кримінальному провадженні № 12025250000000456, внесеному до ЄРДР 26.05.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шпола Черкаської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку 2012 року народження, працюючого директором Черкаської дослідної станції біоресурсів Національної академії аграрних наук України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, -
Старший слідчий в ОВС слідчого управління ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_11 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України.
Просила слідчого суддю застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, тобто до 25.02.2026, із забороною залишати місце проживання в нічний час з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, за виключенням оголошення у зазначений період повітряної тривоги для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття) та протягом 20 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги». Також просила покласти на підозрюваного ОСОБА_8 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/чи роботи; здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.12.2025 клопотання старшого слідчого задоволено частково та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Покладено на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися за межі Черкаської області без дозволу слідчого, чи прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідками у даному кримінальному провадженні, доведених до відому ОСОБА_8 про їх статус, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі та участі ОСОБА_8 у присутності слідчого чи прокурора.
Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_8 , що у разі невиконання покладених на нього слідчим суддею обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя дійшов до висновку, що у даному кримінальному провадженні, наявний зв'язок підозрюваного ОСОБА_8 з обставинами та подіями розслідуваного кримінального правопорушення.
На підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя вбачав причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, що є достатньою підставою для застосування щодо нього запобіжних та обмежувальних заходів.
Слідчий суддя вважав, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що прокурором та слідчим не доведено, що існуючі ризики кримінального провадження можливо убезпечити саме перебуванням підозрюваного ОСОБА_8 під домашнім арештом у нічний час доби, та неможливо запобігти іншим менш тяжким запобіжним заходом.
З урахуванням обставин кримінального провадження та тяжкості кримінальних правопорушень, а також даних про особу підозрюваного, який є одруженим, на його утримані перебуває малолітня дитина 2012 року народження, має міцні соціальні зв'язки, працює директором Черкаської дослідної станції біоресурсів Національної академії аграрних наук України, неявок на виклик до слідчого чи прокурора не допускав, а тому слідчий суддя прийшов до висновку про можливість та необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України,
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор відділу забезпечення процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді від 31.12.2025 скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого в повному обсязі.
Вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною та підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Зазначає, що судом залишено поза увагою те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України. Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання, ОСОБА_8 , після отримання повідомлення про підозру, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказує, що ОСОБА_8 , використовуючи наявні у нього засоби та можливості, може переховуватися від правоохоронних органів і суду, у тому числі може спробувати покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Зазначає, що на даний час не з'ясовані всі обставини вчинення кримінального правопорушення, не встановлені всі особи, причетні до його вчинення, а також не допитані всі свідки у кримінальному провадженні. Також на даний час не вилучені та не досліджені всі документи, які вказують на ознаки вчинення кримінальних правопорушень та причетність до їх вчинення ОСОБА_8
07.01.2025 на адресу апеляційного суду надійшла апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 31.12.2025 та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_8 в повному обсязі.
Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_8 інкримінується умисний злочин, а саме підготовка тендерної закупівлі в інтересах ТОВ «Агронід Плюс» та розтрату в інтересах вказаного суб'єкта господарювання грошових коштів.
Вказує, що в матеріалах справи відсутня обґрунтована підозра з підтвердженням вагомими доказами у справі, як обов'язкова умова обрання запобіжного заходу.
Зазначає, що процесуальним прокурором було долучено до матеріалів справи витяг з ЄРДР по іншому кримінальному провадженню № 12019250000000043 від 11.02.2019, яке скероване до Придніпровського районного суду м. Черкаси, в якому обвинуваченому ОСОБА_8 взагалі не був обраний запобіжний захід. Однак при цих обставинах ОСОБА_8 виконував і виконує свої процесуальні обов'язки, що вказує про відсутність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
Звертає увагу, що матеріали справи не містять будь-яких протоколів допиту свідків, що вказує на відсутність потенційних свідків та осіб з таким статусом, на які можливо підозрюваному потенційно на них впливати.
Вказує, що ризик знищення документів та речей, які перебувають у володінні Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН України, не може існувати, оскільки орган досудового розслідування провів обшук в приміщенні де працює підозрюваний та вилучив всі документи, які їх цікавили.
Зазначає, що відсутні дані та обставини, які підтвердженні доказами, про можливість вчинення іншого кримінального правопорушення підозрюваним.
Вважає, що в даній справі відсутня сукупність обставин, які дають можливість обрати до підозрюваного найменш обтяжливий запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення прокурора ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції, переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Домашній арешт є одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Частинами 1, 2, 6 ст. 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, СУ ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025250000000456 від 26.05.2025 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_8 , будучи директором Черкаської дослідної станції біоресурсів Національної академії аграрних наук України (далі - Наукова установа, Станція), безпосередньо та через апарат Наукової установи, здійснюючи поточне управління (керівництво) зазначеною установою, будучи уповноваженим забезпечувати високоефективну діяльність, ефективне використання збереження закріпленого за ним державного майна та розпоряджатися коштами установи, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність власних дій, зловживаючи своїм службовим становищем, у період з лютого по травень 2023 року, більш точної дати в ході проведення досудового розслідування встановити не представилося можливим, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, а саме ТОВ «Агронід Плюс» (ЄДРПОУ 39481545), використав своє службове становище всупереч інтересам служби та вчинив розтрату майна, а саме: грошових коштів Станції під час укладення та виконання договору №02/03-ДР від 02.03.2023, укладеного між Станцією, як Покупцем, та ТОВ «Агронід Плюс», як Постачальником, предметом якого є «Код ДК 021-2015-24440000-0 Добрива різні (Гранульоване добриво Яра Міла NРK 7-20-28), вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до наказу Національної академії аграрних наук України № 72-к від 16.02.2022, ОСОБА_8 з 18.02.2022 призначений на посаду директора Наукової установи та 16.02.2022 між Національною академією аграрних наук України, в особі президента академії НААН ОСОБА_12 , та ОСОБА_8 , як директором Наукової установи, укладено контракт терміном до 17.02.2027.
У період вчинення кримінального правопорушення, Наукова установа зареєстрована за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 76, діяла на підставі Статуту, затвердженого Президентом Національної академії аграрних наук України від 12.01.2017, завіреного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , та зареєстрованого в реєстрі 12.01.2017 за № 84 (далі по тексту Статут).
Відповідно до п. 1 Статуту, Наукова установа є державною, бюджетною, неприбутковою, науковою установою, яка, відповідно до п.5 Статуту перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України (далі - Академія), як органу управління державним майном.
Наукова установа в своїй діяльність керується Конституцією України, Законами України «Про наукову та науково-технічну діяльність», «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» Цивільним, Господарським, Бюджетним та Податковим кодексами України, іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Статутом Академії та цим Статутом (п. 6 Статуту).
Джерелами формування майнового комплексу Наукової установи є:
- державне майно передане їй Академією на праві оперативного управління;
- кошти державного бюджету, що виділяються Академією на фінансування науково-дослідних робіт;
- доходи, одержані від реалізації науково-технічної продукції та інших послуг, визначених статутом Наукової установи;
- пасивні доходи (проценти, дивіденди, страхові платежі, роялті);
- капітальні вкладення та дотації бюджету;
- майно, набуте на підставах, не заборонених законом;
- кошти або майно, які надходять безоплатно чи у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань підприємств, організацій, громадян;
- інші джерела, не заборонені законодавством України.
Доходи використовуються виключно для фінансування видатків на утримання Наукової установи, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органу управління та інших пов'язаних з ними осіб.
Пунктом 26 Статуту передбачено, що майном та коштами, одержаними Науковою установою від діяльності (в тому числі внутрішньоекономічної), благодійними внесками та пожертвуваннями організацій (у тому числі міжнародних) і приватних осіб, а також коштами і майном, отриманими на інших підставах, що не суперечать законодавству, Наукова установа розпоряджається самостійно, відповідно до кошторису. Порядок їх використання встановлюється відповідними нормативно-правовими актами.
Управління Науковою установою, згідно п. 34 Статуту, здійснює директор, який, відповідно до п. 37 Статуту, несе персональну відповідальність за діяльність Наукової установи, у тому числі за організацію науково-дослідних робіт, підготовку наукових кадрів, складання і виконання кошторисів, збереження закріпленого за ним державного майна і забезпечення пожежної безпеки його об'єктів, створення належних соціально-економічних умов членів трудового колективу.
Директор ОСОБА_14 установи, відповідно до абзацу 2 п. 37 Статуту, діючи в межах законодавства, в інтересах Наукової установ, згідно з цим Статутом, самостійно вирішує питання діяльності Наукової установи, за винятком питань, віднесених до компетенції Академії, зокрема:
- вирішує питання діяльності Наукової установ відповідно до статутних завдань;
- представляє Наукову установу в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності;
- відповідає за результати діяльності наукової установи перед Академією;
- укладає договори, необхідні для виконання покладених на Наукову установу завдань, видає довіреності;
- у межах своєї компетенції видає накази і розпорядження, обов'язкові для всіх підрозділів та працівників Наукової установи;
- затверджує положення про структурні підрозділи і визначає функціональні обов'язки працівників;
- призначає частину складу вченої ради наукової установи;
- забезпечує дотримання працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку;
- самостійно визначає організаційну структуру управління і розробляє штатний розпис Наукової установи з урахуванням умов та фонду заробітної плати, подає керівнику академії для затвердження;
- здійснює інші повноваження, передбачені статутом наукової установи.
Одночасно, відповідно до умов Контракту, укладеного 16.02.2022 між Академією, в особі президента НААН, академіка НААН ОСОБА_12 , та ОСОБА_8 (далі - Керівник), останній зобов'язується безпосередньо і через апарат управління Науковою установою здійснювати поточне керівництво установою, забезпечувати високоефективну діяльність як її, так і підпорядкованих їй дослідних господарств, ефективне використання і збереження закріпленого за ним державного майна (п. 1.2 Контракту).
Згідно п. 1.3 Контракту, Керівник є повноважним представником установи під час реалізації повноважень, функцій, обов'язків установи, передбачених законодавством, статутами Академії та установи, іншими нормативними документами.
Пунктом 1.4 Контракту визначено, що Керівник діє на засадах єдиноначальності.
Відповідно до п. 2.14 розділу 2 вказаного Контакту на ОСОБА_8 покладено обов'язок використання бюджетних коштів тільки за цільовим призначенням.
В силу ч. 3 ст. 18 КК України, ОСОБА_8 є службовою особою, так як постійно обіймає в установі посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, та в розумінні статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», визнається суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, оскільки являється посадовою особою юридичної особи публічного права.
Правовідносини в сфері державних закупівель регулюються Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VІІІ, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 628, ст. 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.
Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Основним документом, який регулює бюджетний процес в Україні, є Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VІ, яким регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Статтею 7 Бюджетного кодексу України визначено основні принципи функціонування бюджетної системи України, які включають в себе і принцип ефективності та результативності, який передбачає, що при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Таким чином, принципи здійснення закупівель за бюджетні кошти ґрунтуються на максимальній економії, ефективності використання та пропорційності розподілу.
Відповідно до примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18.02.2020 № 275, яка застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-УІІІ (зі змінами) (далі - Закон № 922) та має рекомендаційний характер, зазначені етапи визначення очікуваної вартості (визначення потреби в товарах, роботах, послугах, формування опису предмета закупівлі із зазначенням технічних і якісних характеристик, аналіз ринку, визначення вимог до умов поставки і оплати, визначення очікуваної вартості кожного окремого предмета закупівлі) та методи визначення очікуваної вартості (розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг методом порівняння ринкових цін, розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг на підставі закупівельних цін попередніх закупівель, розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг, щодо яких проводиться державне регулювання цін і тарифів, розрахунок очікуваної вартості робіт).
В лютому 2023 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у директора Станції ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на розтрату чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану та який вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, ОСОБА_8 , обіймаючи посаду директора Станції, діючи умисно, з метою розтрати коштів Наукової установи на користь ТОВ «Агронід Плюс», в лютому 2023 року, точної дати у ході досудового розслідування не встановлено, надав вказівку підлеглим особам, зокрема ОСОБА_15 , на проведення закупівлі за предметом - код ДК 021-2015 24440000-0 Добрива різні (Гранульоване добриво Яра Міла NРK 7-20-28), в кількості 136 тон за умовами, що будуть сприятливими для ТОВ «Агронід Плюс».
У подальшому ОСОБА_15 , діючи за вказівкою ОСОБА_8 , в порушення вимог ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, ст. 7 Бюджетного кодексу України, ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі», діючи всупереч примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18.02.2020 № 275, в лютому - березні 2023 року під час проведення процедури закупівлі за предметом - «ДК 021-2015 24440000-0 Добрива різні (Гранульоване добриво Яра Міла NРK 7-20-28)», у якій ціна тендерної пропозиції була завищена у порівнянні з середньою ринковою вартістю гранульованого добрива Яра Міла NРK 7-20-28, не вжив заходів щодо визначення очікуваної вартості предмету закупівлі.
За результатами проведення процедури закупівлі, уповноваженою особою 23.02.2023 прийнято рішення про визнання ТОВ «Агронід Плюс» переможцем, при цьому пропозиція іншого учасника ТОВ «Агро Експерт Інтернешнл» взагалі не розглядалася.
У подальшому, 02.03.2023 ОСОБА_8 , перебуваючи в м. Черкаси, як директор, діючи від імені Станції (далі - Покупець), уклав Договір № 02/03-ДР з ТОВ «Агронід Плюс» (далі - Постачальник), в особі представника ОСОБА_16 .
Умовами Договору № 02/03-ДР від 02.03.2023 визначено:
Ціна договору становить: 7 042 080,0 грн (сім мільйонів сорок дві тисячі вісімдесят гривень 00 копійок) в т.ч. ПДВ: 1 173 680,0 грн (п. 4.1 Договору № 02/03-ДР від 02.03.2023).
Додатковою угодою від 25.12.2023 № 1 до Договору № 02/03-ДР від 02.03.2023 сторони домовились зменшити обсяги закупівлі та відповідну ціну договору на 20 712,00 гривень. Ціна цього Договору становить 7 021 368,00 (сім мільйонів двадцять одна тисяча триста шістдесят вісім гривень 00 копійок) гривень, у тому числі ПДВ - 1 170 228,00 гривень.
Всі інші умови Договору № 02/03-ДР від 02.03.2023 залишилися незмінними.
Згідно висновку експерта, за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № 445/25-23 від 07.11.2025, встановлено, що середня оптова ринкова вартість добрива гранульованого Яра Міла NРK 7-20-28 за одну тону з урахуванням ПДВ, при реалізації від 50 тон, станом на 02.03.2023 або на найбільш наближену дату складала 46 107,95 грн.
Таким чином ОСОБА_8 , реалізуючи злочинний умисел, направлений на розтрату майна Станції, у порушення вимог ст. 7 Бюджетного кодексу України, ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», будучи обізнаним про ринкову вартість на добриво гранульоване Яра Міла NРK 7-20-28, 02.03.2023 перебуваючи в м. Черкаси, підписав Договір № 02/03-ДР, до специфікації якого було внесено завідомо завищену вартість добрива гранульованого Яра Міла NРK 7-20-28 у порівняні з середньою оптовою ринковою вартістю, а саме 136 тон, вартістю за тону 51 780,00 грн, на загальну суму 7 042 080,00 грн (з ПДВ).
У подальшому, на виконання умов Договору від 02.03.2023 № 02/03-ДР, за результатами поставки добрива гранульованого Яра Міла NРK 7-20-28, складено та підписано видаткові накладні:
- № 59 від 20.04.2023 в кількості 22,2 тони на суму 1 149 516,0 грн (з ПДВ);
- № 62 від 21.04.2023 в кількості 22,2 тони на суму 1 149 516,0 грн (з ПДВ);
- № 63 від 25.04.2023 в кількості 22,2 тони на суму 1 149 516,0 грн (з ПДВ);
- № 68 від 01.05.2023 в кількості 22,2 тони на суму 1 149 516,0 грн (з ПДВ);
- № 73 від 04.05.2023 в кількості 22,2 тони на суму 1 149 516,0 грн (з ПДВ);
- № 82 від 08.05.2023 в кількості 17,4 тони на суму 900 972,00 грн (з ПДВ);
- № 91 від 11.05.2023 в кількості 7,2 тони на суму 372 816,00 грн (з ПДВ);
а всього 135,6 тони на загальну суму 7 021 368,00 грн.
Після чого, управлінням Державної казначейської служби України у м. Черкаси на підставі платіжних інструкцій № 255 від 20.04.2023, № 262 від 21.04.12023, № 270 від 25.04.2023, № 300 від 02.05.2023, № 313 від 05.05.2023, № 316 від 08.05.2023, № 334 від 11.05.2023 з казначейського рахунку Станції № НОМЕР_1 на банківський рахунок ТОВ «Агронід Плюс» № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк», перераховано кошти в загальній сумі 7 021 368,00 грн.
За результатами висновку судової економічної експертизи, з урахуванням висновку судової товарознавчої експертизи, сума спричинених збитків Черкаській дослідній станції біоресурсів НААН України на оплату вартості закупівлі 135,6 тон товару - гранульованого добрива Яра Міла NРK 7-20-28, закупленого у відповідності до умов Договору № 02/03-ДР від 02.03.2023 Черкаською дослідною станцією біоресурсів НААН України у постачальника ТОВ «Агронід Плюс» документально підтверджується (за цінами вище ринкових) на загальну суму 769 129,98 грн.
Таким чином, внаслідок протиправних дій директора ОСОБА_8 було розтрачено кошти державного бюджету на користь ТОВ «Агронід Плюс» у розмірі 769 129,98 грн в умовах воєнного стану, внаслідок чого Науковій установі спричинено збитки на вказану суму, що більше ніж у 573 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на час вчинення злочину.
Крім того, ОСОБА_8 , будучи директором Станції, безпосередньо та через апарат Наукової установи, здійснюючи поточне управління (керівництво) зазначеною установою, будучи уповноваженим забезпечувати високоефективну діяльність, ефективне використання збереження закріпленого за ним державного майна та розпоряджатися коштами установи, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність власних дій, зловживаючи своїм службовим становищем, у період з серпня по вересень 2023 року, більш точної дати в ході проведення досудового розслідування встановити не представилося можливим, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, а саме ТОВ «Агронід Плюс», використав своє службове становище всупереч інтересам служби та повторно вчинив розтрату майна, а саме: грошових коштів Станції під час укладення та виконання договору № 06/09-ДР від 06.09.2023, укладеного між Станцією, як Покупцем та ТОВ «Агронід Плюс», як Постачальником, предметом якого є «Код ДК 021-2015 24440000-0 Добрива різні (Гранульоване добриво Яра Міла NРK 8-24-24), вчинене в умовах воєнного стану.
В серпні 2023 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у директора Станції ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на розтрату чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану та який вчинив кримінальне правопорушення повторно за наступних обставин.
Так, ОСОБА_8 , обіймаючи посаду директора Станції, діючи умисно, з метою розтрати коштів Наукової установи на користь ТОВ «Агронід Плюс», в серпні 2023 року, точної дати у ході досудового розслідування не встановлено, надав вказівку підлеглим особам, зокрема ОСОБА_15 , на проведення закупівлі за предметом - код ДК 021-2015 24440000-0 Добрива різні (Гранульоване добриво Яра Міла NРK 8-24-24), в кількості 50 тон за умовами, що будуть сприятливими для ТОВ «Агронід Плюс».
У подальшому ОСОБА_15 , діючи за вказівкою ОСОБА_8 , в порушення вимог ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, ст. 7 Бюджетного кодексу України, ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі», діючи всупереч примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18.02.2020 № 275, в серпні 2023 року під час проведення процедури закупівлі за предметом - «ДК 021-2015 24440000-0 Добрива різні (Гранульоване добриво Яра Міла NРK 8-24-24)», у якій ТОВ «Агронід Плюс» було єдиним учасником, а ціна тендерної пропозиції була завищена у порівнянні з середньою ринковою вартістю гранульованого добрива Яра Міла NРK 8-24-24, не вжив заходів щодо визначення очікуваної вартості предмету закупівлі.
За результатами проведення процедури закупівлі, уповноваженою особою 31.08.2023 прийнято рішення про визнання ТОВ «Агронід Плюс» переможцем відкритих торгів.
У подальшому, 06.09.2023 ОСОБА_8 , перебуваючи в м. Черкаси, як директор, діючи від імені Станції (далі - Покупець), уклав Договір № 06/09-ДР з ТОВ «Агронід Плюс» (далі - Постачальник), в особі директора ОСОБА_17 .
Умовами Договору № 06/09-ДР від 06.09.2023 визначено:
1.1 Постачальник зобов'язується поставити на склад Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товар в кількості та за цінами, які вказані в Технічній специфікації - Додаток № 1 до Договору, який є невід'ємною частиною цього Договору;
1.2 Найменування товару - за кодом ДК 021-2015 24440000-0 Добрива різні (Гранульоване добриво Яра Міла NPK 8-24-24).
Ціна договору становить: 2 389 800,0 грн (два мільйони триста вісімдесят дев'ять тисячі вісімдесят гривень 00 копійок) в т.ч. ПДВ: 398 300,00 грн (п. 4.1 Договору №06/09-ДР від 06.09.2023).
Додатковою угодою від 25.12.2023 № 1 до Договору № 06/09-ДР від 06.09.2023 сторони домовились зменшити обсяги закупівлі та відповідну ціну договору на 9 559,20 гривень. Ціна цього Договору становить 2 380 240,80 (два мільйони триста вісімдесят тисяч двісті сорок гривень 80 копійок) гривень, у тому числі ПДВ - 396 706,80 гривень.
Всі інші умови Договору № 6/09-ДР від 06.09.2023 залишилися незмінними.
Згідно висновку експерта, за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, встановлено, що середня оптова ринкова вартість добрива гранульованого Яра Міла NРK 8-24-24 за одну тону з урахуванням ПДВ, при реалізації від 50 тон, станом на 06.09.2023 або на найбільш наближену дату складала 40 049,43 грн.
Таким чином, ОСОБА_8 , реалізуючи злочинний умисел, направлений на розтрату майна Станції, у порушення вимог ст. 7 Бюджетного кодексу України, ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», будучи обізнаним про ринкову вартість на добриво гранульоване Яра Міла NРK 8-24-24, 06.09.2023, перебуваючи в м. Черкаси, підписав Договір № 06/09-ДР, до специфікації якого було внесено завідомо завищену вартість добрива гранульованого Яра Міла NРK 8-24-24 у порівняні з середньою оптовою ринковою вартістю, а саме 50 тон, вартістю за тону 47 796,00 грн, на загальну суму 2 389 800,0 грн (з ПДВ).
У подальшому, на виконання умов Договору від 06.09.2023 № 06/09-ДР, за результатами поставки добрива гранульованого Яра Міла NРK 8-24-24, складено та підписано видаткову накладну № 195 від 13.09.2023 на 49,8 тон на суму 2 380 240,80 грн (з ПДВ).
Після чого, управлінням Державної казначейської служби України у м. Черкаси, на підставі платіжної інструкції № 539 від 16.09.2023, з казначейського рахунку Станції № НОМЕР_1 на банківський рахунок ТОВ «Агронід Плюс» НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк», перераховано кошти в загальній сумі 2 380 240,80 грн.
За результатами висновку судової економічної експертизи, з урахуванням висновку судової товарознавчої експертизи, сума спричинених збитків Черкаській дослідній станції біоресурсів НААН України на оплату вартості закупівлі 49,8 тон товару - гранульованого добрива Яра Міла NРK 8-24-24, закупленого у відповідності до умов договору № 06/09-ДР від 06.09.2023, Черкаською дослідною станцією біоресурсів НААН України у постачальника ТОВ «Агронід Плюс», документально підтверджується (за цінами вище ринкових) на загальну суму 385 779,19 грн.
Таким чином, внаслідок протиправних дій директора Станції ОСОБА_8 , повторно було розтрачено кошти державного бюджету на користь ТОВ «Агронід Плюс» у розмірі 385 779,19 грн в умовах воєнного стану, внаслідок чого Науковій установі спричинено збитки на вказану суму, що більше ніж у 287 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на час вчинення злочину.
З урахуванням зібраних в ході досудового розслідування доказів, 25.12.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у причетності до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: даними протоколу огляду інтернет сторінки від 29.10.2025; даними Статуту Черкаської дослідної станції біоресурсів Національної академії аграрних наук України в редакції 2017 року; контрактом від 16.02.2022, укладеним між Національною академією аграрних наук України, в особі президента академії НААН ОСОБА_12 , та ОСОБА_8 ; матеріалами та висновком судової товарознавчої експертизи № 445/25-23 від 07.11.2025; матеріалами та висновком судової економічної експертизи № 656/25-23 від 1924.12.2025; матеріалами та висновком судової економічної експертизи №655/25-23 від 24.12.2025; іншими матеріалами кримінального провадження.
Сукупність наданих доказів дали достатні підстави слідчому судді дійти до висновку про обґрунтованість врученої ОСОБА_8 підозри, що є однією із складових обрання запобіжного заходу, який забезпечить дієвість кримінального провадження та належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також убезпечить існуючі ризики на даній стадії кримінального провадження.
Слід зазначити про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Розглядаючи клопотання старшого слідчого, слід також врахувати позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред'явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом при обранні запобіжного заходу і відповідно до п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості.
Із урахуванням вищенаведених обставин, а також тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні даних кримінальних правопорушень, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість наявності ризиків вказаних у клопотанні старшого слідчого, які передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, у разі визнання ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, у якому останній підозрюється, і призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованих діянь, це може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування та суду.
Разом з тим, колегія суддів вважає цей ризик мінімальний, оскільки, підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, а саме одружений, на утриманні має малолітню доньку 2012 року народження, також має постійне місце проживання та місце роботи директором Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН України.
При цьому колегія суддів вважає, що ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення також існує, проте він теж мінімальний, оскільки за місцем роботи підозрюваного проведено обшук, вилучено необхідні докази про що складено відповідні протоколи.
Ризики, передбачені п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, з метою уникнення кримінальної відповідальності також існують, так як підозрюваний може вчиняти реальні спроби протиправного впливу на свідків, шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз. Підозрюваний фактично весь свій час матиме можливість безконтрольно спілкуватися зі свідками в даному кримінальному провадженні, з частиною яких є особисто знайомий, а частина з яких є підпорядкованими йому особами, що об'єктивно може зашкодити встановлення істини у цій справі.
Разом з цим колегія суддів вважає, що прокурором не доведено, що більш м'який запобіжний захід не можна застосувати до підозрюваного з врахуванням даних про його особу, який має міцні соціальні зв'язки, працевлаштований, за місцем роботи характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої статті 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч. 4 ст. 194 КПК України).
Зі змісту ст. 179 КПК України вбачається, що особисте зобов'язання полягає у покладенні, зокрема, на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу. Підозрюваному письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Даних про те, що підозрюваний під час досудового розслідування не з'являвся за відповідними викликами як до органу досудового розслідування, так і до суду надано не було. Відомості про ухилення чи неявку, а також іншу негативну процесуальну поведінку підозрюваного відсутні.
Таким чином, сама по собі тяжкість злочину і міра покарання, яка загрожує підозрюваному, не свідчить про те, що він однозначно вчинить дії, які обумовлюють настання ризиків, про які вказує старший слідчий у клопотанні.
Доводи прокурора в апеляційній скарзі не спростовують висновку слідчого судді про достатність для гарантування належної процесуальної поведінки підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання. Слідчим суддею наведені достатні мотиви для відмови в обранні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби і застосування до останнього такого запобіжного заходу як особисте зобов'язання.
На думку колегії суддів, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, з урахуванням усіх досліджених доказів та обставин, є невиправданим, а тому клопотання старшого слідчого про застосування запобіжного відносно ОСОБА_8 у вигляді домашнього арешту в нічний час доби не підлягає задоволенню, натомість обраний слідчим суддею запобіжний захід - особисте зобов'язання, на переконання колегії суддів, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, є обґрунтованим та співмірним з існуючими ризиками.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника підозрюваного про відсутність обґрунтованої підозри з підтвердженням вагомими у справі доказами, слід зазначити наступне.
Так, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, оскільки санкція передбачає позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Поняття «обґрунтованість підозри» включає існування фактів чи інформації, які надають підстави суду вважати, що підозрювана особа ймовірно вчинила правопорушення, та оголошення підозри у вчиненні злочину.
На початковій стадії досудового розслідування кримінально-процесуальний закон не вимагає від сторони обвинувачення доведення усіх елементів кримінального правопорушення. Факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для засудження особи та ухвалення обвинувального вироку.
Повідомивши ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, слідчий зібрав, перевірив та оцінив у встановленому законом порядку докази, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа причетна до вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання Кримінальним кодексом України.
Отже, з матеріалів кримінального провадження вбачається наявність існування фактів, інформації, які можуть переконати в тому, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Отже, при розгляді клопотання слідчий суддя з'ясував усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, обґрунтовано дійшов висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 відносно нього слід застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора та захисника підозрюваного слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді від 31.12.2025 без змін.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 179, 404, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги прокурора відділу забезпечення процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_9 та захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31 грудня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4