Справа №293/40/26
Провадження № 3/293/45/2026
15 січня 2026 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,
розглянув адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за ч.3 ст. 173-2 КУпАП
13.01.2026 до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №846589 від 10.01.2026 відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №846589 від 10.01.2026 , 08.01.2026 о 23 год 30 хв в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 вчиняв відносно свого батька гр. ОСОБА_2 домашнє насильство, психологічного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою, ображав, чим могла бути завдана шкода психологічного характеру,повторно протягом року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, про що свідчить довідка про доставку повідомлення ( а.с. 13).
Вирішуючи питання про розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд керується ч.1 ст. 268 КУпАП, яка вказує на те, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від його не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Така позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст.17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі "Пономарев проти України". Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Отже, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, з урахуванням вищенаведеного, суд уважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі ОСОБА_1 у зв'язку з чим розглядає справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 згідно вищезазначеного протоколу, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.
За ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Згідно з ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В ході розгляду справи, суд установив, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №846589 від 10.01.2026, 08.01.2026 о 23 год 30 хв в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 вчиняв відносно свого батька гр. ОСОБА_2 домашнє насильство, психологічного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою, ображав, чим могла бути завдана шкода психологічного характеру,повторно протягом року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Норма ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачено, повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Частиною 1 ст. 173-2 передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Суд встановив, що протиправна та винна поведінка ОСОБА_1 підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №846589 від 10.01.2026 (а.с.2), протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 08.01.2026 (а.с.6), листом від 08.01.2026 заступника начальника ВП начальника СВ відділу поліції №1 ЖРУП №1 майора поліції О. Дона ( а.с. 3); письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 08.01.2026 (а.с. 7); копією постанови Черняхівського районного суду Житомирської області від 04.09.2025 справа № 293/896/25, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу. Дана постанова набрала законної сили 16.09.2025 ( а.с. 8-9).
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст.173-2 КУпАП, як вчинення домашнього психологічного насильства, повторне протягом року вчинено правопорушення за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Дослідивши адміністративні матеріали та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП, його вина у скоєнні цього адміністративного правопорушення підтверджується доказами, зібраними в порядку ст. ст.251, 255 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Згідно із вимогами діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9,33,245,252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Згідно із ст. 280 КУпАП обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність, визначені статтями 34-35 КУпАП судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в межах санкції частини 3 статті 173-2 КУпАП.
Суд уважає, що саме таке покарання буде прийнятним та сприятиме виправленню особи.
Крім цього, судом враховується, що відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить, зокрема, направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Пунктом 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника це комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
Відповідно до ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Враховуючи встановлені обставини справи, та те, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 173-2 КУпАП, суд дійшов висновку про направлення ОСОБА_1 до органу місцевого самоврядування для проходження програми для кривдників.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 34-35, 39-1, 40-1, ч.3 ст. 173-2, 245, 251, 252, 256, 291 294, 307,308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00 грн (одна тисяча двадцять гривень).
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,6 грн (шістсот шістдесят п'ять гривень 60 копійок).
3. Направити ОСОБА_1 до органу місцевого самоврядування, а саме Черняхівської селищної ради на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" строком на 3 (три) місяці.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що за умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачена кримінальна відповідальність ст. 390-1 КК України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, має бути наданий (надісланий) правопорушником до суду.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно ст.308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Людмила ЛОСЬ