16 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/19837/24 пров. № А/857/44735/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Глушка І.В., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі № 380/19837/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання дії та бездіяльності протиправними (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Грень Н.М. у м. Львові в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи), дата складення повного тексту судового рішення не зазначена), -
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 (далі також - ВЧ НОМЕР_2 , відповідач 1), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_2 , які полягають у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі також - Постанова № 168) у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, у зв'язку із отриманим пораненням (контузії, травми або каліцтва), пов'язаним із захистом Батьківщини, а також та у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновками військово-лікарських комісій;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168 у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, у зв'язку із отриманим пораненням (контузії, травми або каліцтва), пов'язаним із захистом Батьківщини, а також та у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновками військово-лікарських комісій, а саме за період з 06.05.2022 по 12.05.2022, з 14.05.2022 по 22.06.2022, з 22.06.2022 по 21.07.2022, з 21.07.2022 по 27.07.2022, з 27.07.2022 по 24.08.2022, з 06.09.2022 по 05.10.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 у справі залучено військову частину НОМЕР_1 (далі також - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач 2) в якості другого відповідача.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року позов задоволено повністю.
Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач 2, оскільки вважає його незаконним, прийнятим з неповним з'ясуванням обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач перебував у відпустках для лікування в період з 22.06.2022 року по 21.07.2022, з 25.07.2022 року по 24.08.2022 року та з 06.09.2022 року по 05.10.2022.
У відповідь на подану апеляційну скаргу позивач подав відзив, в якому заперечує проти вимог скарги, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні вимог апелянта, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У відповідності до вимог частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 06.04.2022 позивач був призваний на військову службу під час мобілізації у військову частину НОМЕР_3 .
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 01.05.2022 № 19: позивач вибув 01.05.2022, у зв'язку з виконання бойового завдання за призначенням, згідно БР Командуванням Сил спеціальних операцій Збройних сил України від 28.04.2022 № 313/20/3/147т.
Згідно Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 1642/3344 від 13.08.2022, яка видана військовою частиною НОМЕР_3 , позивач отримав мінно-вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму, акубаротравму, струс головного мозку. Вогнепальне уламкове проникаюче поранення обох очей, евісцерапію лівого ока.
За обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_3 .
За результатами розслідування встановлено, що 06.05.2022 позивач в районі населеного пункту Малинівка отримав вогнепальне уламкове поранення голови під час виконання бойового завдання. Під час виконання бойового завдання перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом). Травма отримана військовослужбовцем під час виконання бойового завдання, не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
В період часу з 06.05.2022 по 08.05.2022 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова», про що свідчить Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № е4987.
В період часу з 08.05.2022 по 12.05.2022 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня», про що свідчить виписка № y/818 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого.
В період часу з 14.05.2022 по 22.06.2022 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Національному військово-медичному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь», про що свідчить випискний епікриз 5871.
Відповідно до Довідки ВЛК від 16.06.2022 № 439х позивачу проведено медичний огляд ВЛК хірургічного профілю НВМКЦ «ГВКГ» 16.06.2022.
Діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після операції: трепанації рогівки з встановленням тимчасового кератопротеза, ленсектомії, іредектомії, задня закрита субтотальна вітректомія, видалення стороннього тіла, кератопластика, ендотампонада силіконом на правому оці (17.05.2022); стан після свісцерації лівого ока (06.05.2022) внаслідок проникаючого поранення обох очей (06.05.2022). Поранення, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби (про обставини поранення не надана).
За наказом МОЗ № 370 від 04.07.2007 травма тяжкого ступеня.
На підставі статті 81 графи ІІІ Розкладу хвороб, графи довідка потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
В період часу з 21.07.2022 по 27.07.2022 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Національному військово-медичному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь», про що свідчить виписний епікриз 9478.
Відповідно до Довідки ВЛК від 27.07.2022 № 654 позивачу проведено медичний огляд ВЛК хірургічного профілю НВМКЦ «ГВКГ» 25.07.2022.
Діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після операції: трепанації рогівки з встановленням тимчасового керапротеза, ленсектомії, ірідектомії, задня закрита субтотальна вітректомамія, видалення стороннього тіла, церопластика, ендотампонада силіконом на правому оці (17.05.2022), стан після евісцерації лівого ока (06.05.2022) внаслідок проникаючого поранення обох очей (06.05.2022).
Поранення, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби (довідка про обставини поранення не надана).
За наказом МОЗ № 370 від 04.07.2007 травма тяжкого ступеня.
На підставі статті 81 графи ІІІ Розкладу хвороб, графи довідка потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Відповідно до витягу з протоколу засідання ВЛК ЦВЛК від 24.07.2024 № 5665: «Мінно-вибухова травма (від 06.05.2022). Закрита черепно-мозкова травма, акубаротравма, струс головного мозку. Вогнепальне уламкове проникаюче поранення обох очей, свісцерація лівого ока» особи, звільненої з військової служби, ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою про обставини травми від 13.08.2022 № 1642/3344, виданою командиром військової частини НОМЕР_3 , які призвели до: «Наслідків мінно-вибухової травми (06.05.2022): закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку без порушення функції центральної нервової системи. Сліпота, субатрофія правого ока, внаслідок проникаючого осколкового склерального поранення з внутрішньоочним стороннім тілом, екзофтальму, лагофтальму, ретробульбарної гематоми правого ока, операцій: (06.05.2022) ПХО вхідного отвору склери правого ока, (09.05.2022) блефарорафії правого ока, (17.05.2022) трепанації рогівки з встановленням тимчасового кератопротезу, ленсектомії, ірідектомії, задньої закритої субтотальної вітректоміїя, видалення стороннього тіла, кератопластики, ендотампонади силіконом на правому оці. Апофтальм зліва, внаслідок проникаючого осколкового поранення, операції (06.05.2022) евісцерації лівого ока. Зміцнілі рубці лівої лопаткової ділянки з наявністю металевих осколків без порушення функції», що підтверджується військово-обліковою та медичною документацією - травма, поранення, так, пов'язані із захистом Батьківщини.
Постанову ВЛК про причинний зв'язок зазначених травми, поранення за довідками військово-лікарської комісії хірургічного профілю Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 16.06.2022 № 439х та від 25.07.2022 № 654 - відмінити.
Відповідно до Довідки ВЛК від 06.09.2022 №5409: проведено медичний огляд ВЛК хірургічного профілю НВМКЦ «ГВКГ» 06.09.2022.
Діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): стан після операції: трепанація рогівки з встановленням тимчасового кератопротеза, ленсектомії, ірідектомії, задньої закритої субтотальної вітректомії, видалення стороннього тіла, кератопластика, ендотампонада силіконом на правому оці (17.05.2022); стан після евісцерації лівого ока (06.05.2022) внаслідок проникаючого поранення обох очей (06.05.2022).
Поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини (Довідка про обставини травми видана командиром в/ч НОМЕР_3 № 1642/3344 від 13.08.2022).
На підставі статей 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
За наказом МОЗ від 04.07.2007 № 370 травма тяжка.
В даному випадку, позивач у зв'язку із отриманим пораненням, яке мало місце 06.05.2022 в період часу: з 06.05.2022 по 12.05.2022 перебував на стаціонарному лікуванні; з 14.05.2022 по 22.06.2022 перебував на стаціонарному лікуванні; з 22.06.2022 по 21.07.2022 перебував у відпустці за станом здоров'я на підставі висновку ВЛК; з 21.07.2022 по 27.07.2022 перебував на стаціонарному лікуванні; з 27.07.2022 по 24.08.2022 перебував у відпустці за станом здоров'я на підставі висновку ВЛК; з 06.09.2022 по 05.10.2022 перебував у відпустці за станом здоров'я на підставі висновку ВЛК.
Відповідно до архівної довідки вих. № 179/1/9641 від 27.09.2024, яка видана Галузевим державним архівом Міністерства оборони України, з моменту отримання позивачем поранення, йому було виплачено лише частину додаткової винагороди, яка передбачена Постановою № 168, а саме у розмірі 30000 грн щомісяця.
Водночас додаткова винагорода у збільшеному розмірі 100000 грн позивачу за вказаний період не нараховувалася та не виплачувалася.
З метою захисту своїх прав та законних інтересів позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на отримання додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за періоди з 06.05.2022 по 12.05.2022; з 14.05.2022 по 22.06.2022; з 22.06.2022 по 21.07.2022; з 21.07.2022 по 27.07.2022; з 27.07.2022 по 24.08.2022; з 06.09.2022 по 05.10.2022.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції і, надаючи правову оцінку обставинам справи та доводам апелянта, зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі також - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до статті 1-2 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі також - Закон №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з пунктом першим статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до пунктів 2, 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі також - Постанова № 704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 3 Постанови № 704 передбачено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено:
ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб;
військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168.
Абзацом першим пункту 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
На думку суду, аналіз наведених норм Постанови № 168 дає підстави для висновку про встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини та факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
При цьому, Постанова № 168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач отримав поранення важкого ступеню, пов'язане із захистом Батьківщини, у зв'язку із чим відповідно до медичних документів в період часу з 06.05.2022 по 12.05.2022 та з 14.05.2022 по 22.06.2022 перебував на стаціонарному лікуванні; з 22.06.2022 по 21.07.2022 перебував у відпустці за станом здоров'я на підставі висновку ВЛК; з 21.07.2022 по 27.07.2022 перебував на стаціонарному лікуванні; з 27.07.2022 по 24.08.2022 та з 06.09.2022 по 05.10.2022 перебував у відпустці за станом здоров'я на підставі висновку ВЛК.
ВЧ НОМЕР_1 , яка є правонаступником військової частини НОМЕР_3 , не обґрунтувала, з яких підстав позивачу не було нараховано та не було виплачено додаткову грошову винагороду у збільшеному розмірі за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, а також у відпустці за станом здоров'я на підставі висновків внаслідок отриманого ним тяжкого поранення.
Твердження апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні докази перебування позивача у відпустках за станом здоров'я у спірні періоди (22.06.2022- 21.07.2022, 25.07.2022- 24.08.2022,06.09.2022- 05.10.2022), є безпідставним.
До матеріалів справи долучено довідки військово-лікарських комісій (ВЛК): від 16.06.2022 № 439х, від 25.07.2022 № 654, від 06.09.2022 № 5409, у яких прямо зазначено про потребу надання військовослужбовцю відпустки за станом здоров'я строком 30 календарних днів, у зв'язку із отриманим тяжким пораненням під час захисту Батьківщини. Кожна з цих довідок підтверджує, що поранення (мінно-вибухова травма, поранення обох очей, евісцерація лівого ока) пов'язане із захистом Батьківщини, що підтверджено довідкою про обставини травми № 1642/3344 від 13.08.2022, виданою командиром військової частини НОМЕР_3 .
Доводи апелянта про неподання рапортів є формальними та не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відповідачі мала всю необхідну інформацію про стан здоров'я, лікування та відпустку позивача, а також підтверджували це своїми діями шляхом нарахування грошового забезпечення, а також частини додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн.
Відтак суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач має право на отримання додаткової винагороди у розмірі збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за періоди з 06.05.2022 по 12.05.2022; з 14.05.2022 по 22.06.2022; з 22.06.2022 по 21.07.2022; з 21.07.2022 по 27.07.2022; з 27.07.2022 по 24.08.2022; з 06.09.2022 по 05.10.2022.
Як убачається з апеляційної скарги, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків суду у цій справі фактично зводяться до необхідності нової правової оцінки обставин у справі та дослідження наявних у матеріалах справи доказів. Водночас зазначеним доводам судом першої інстанції вже була надана належна правова оцінка.
Інших доводів на підтвердження правомірності своєї бездіяльності відповідач 2 не навів, що не дає підстав вважати висновки суду першої інстанцій помилковими, а застосування ним норм матеріального та процесуального права - неправильним.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши статтю 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі № 380/19837/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді І. В. Глушко
Н. М. Судова-Хомюк