Справа № 273/313/24
Провадження № 2/273/51/26
15 січня 2026 року м.Баранівка
Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді Бєлкіної Д.С., секретаря судових засідань Стаднюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Баранівка в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 ,в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №2110947851685 від 19.04.2021 року у розмірі 30 470,70 грн., понесені судові витрати у розмірі 3028,00 грн., та витрати на правову допомогу в розмірі 13000,00 грн.
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 19.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансових послуг №2110947851685 за яким, товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 3000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.
Договір укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч.6 і 12 п. 1 ст. З, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч.1 ст.205 ЦК України.
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 3000,00 грн.
01.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про надання фінансових послуг №2110947851685 від 19.04.2021 року, що уклали Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та боржник ОСОБА_1 .
В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.032023 року, в тому числі за Договором про надання фінансових послуг №2110947851685 від 19.04.2021 року, що уклали Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та боржник ОСОБА_1 .
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Загальний розмір заборгованості по поверненню коштів та сплаті процентів відповідно до розрахунку заборгованості становить 54 843,90 грн., з яких заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 3000,00 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 51843,90 грн., проте враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 30 470,70 грн. та понесені судові витрати.
Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 13.02.2025 року справу прийнято до провадження судді та призначено спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, направив до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи у відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належно за зареєстрованим місцем свого проживання. Причин своєї неявки суду не повідомила, будь-яких клопотань суд не подавала, відзиву не направила. Додатково виклик відповідачки було здійснено через оголошення на веб-сайті судової влади України.
Відповідно до ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечує, відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, в установлений строк відзив на позов не подав, суд вважає за можливе на підставі ст. 211, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, дійшов наступного висновку.
Матеріалами справи встановлено, що 19.04.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансових послуг №2110947851685 «Стандартний», який підписаний електронним одноразовим ідентифікатором S6(а.с.6-8).
Згідно п.1.1. договору за цим договором товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 3000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.
Відповідно до пп.1.2., 1.3. договору кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід'ємною його частиною, орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.
Згідно п. 1.4. договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту: 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.а); починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в); тип процентної ставки - фіксована
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 3000,00 грн. Дана обставина підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вей Фор Пей», згідно якого на підставі укладеного між Товариством і ТОВ ФК «Вей Фор Пей» договору про організацію переказів грошових коштів ТОВ ФК «Вей Фор Пей» 19.04.2021 року здійснено 1 переказ грошових коштів на карту НОМЕР_1 в сумі 3000,00 грн. згідно інформації від кредитора 2110947851685 (а.с.9).
01.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №1- 12, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про надання фінансових послуг №2110947851685 від 19.04.2021 року, що уклали Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 ( а.с.14-18).
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №1-12 від 01.12.2021 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22860,00 грн. (а.с.19).
В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.03.2023 року, в тому числі за Договором про надання фінансових послуг №2110947851685 від 19.04.2021 року, що уклали Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 (а.с.20-24).
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №10-03/2023/01 від 10.03.2023 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 54843,90 грн. (а.с.25).
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію"передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі статтею 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 було укладено договір позики в електронному вигляді з Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», яким передбачено передачу коштів в безготівковій формі шляхом їх зарахування на платіжну картку позичальника.
Отже, підписавши вищевказану угоду електронним підписом, відповідач добровільно погодилася у письмовому вигляді на умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання та порядок та розмір сплати відсотків за користування кредитом.
За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними, Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» виконало свої зобов'язання за договором належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти, проте остання, отримавши кредитні кошти, в порушення взятих на себе зобов'язань, суму боргу по кредиту не повернула.
Враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» відступило право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», а останнє в свою чергу Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» за кредитним договором до відповідача, у позивача наявне право на пред'явлення позову про стягнення заборгованості за цим договором.
Згідно розрахунку заборгованості, який наведено в позовній заяві заборгованість ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» становить 54 843,90 грн., проте, позивач, враховуючи принцип розумності, співмірності та пропорційності, просить стягнути заборгованість в розмірі 30 470,70 грн., з яких тіло кредиту - 3000,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги - 27470,70 грн.
Саме такий розмір заборгованості підлягає стягненню із відповідача.
Відповідачем доводи позивача щодо невиконання ним зобов'язань за договором не спростовані, що було процесуальним обов'язком останньої відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України.
Відповідно до ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат за надання професійної правничої допомоги позивачем було надано Договір про надання юридичної допомоги №02-01/2023 від 02.01.2023 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» , роздруківку з вартістю послуг АО «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги №34 від 02.01.2024 року, Витяг з Акту про отримання правової допомоги, платіжну інструкцію від 10.01.2024 року.
Згідно наданого представником позивача Витягу з Акту №34 про надання юридичної допомоги від 02.01.2024 року розмір витрат на правову допомогу становить 13 000,00 грн.
Зі змісту ст 137 ЦПК України випливає, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 року № 13-рп/2000, від 30.09.2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Враховуючи вищезазначене, а також те, що складність справи, що розглянута, є не великою, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, та обсяг наданих адвокатом послуг, у судові засідання адвокат не з'являвся, суд, враховуючи вимоги розумності та справедливості, вважає необхідним та достатнім стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн. 00 коп.
Отже, з відповідача підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 83, 141, 247, 259, 263, 264, 268, 273, 279, 280, 281, 354 ЦПК України, ст.ст. 11, 204, 207, 509, 526, 549, 610, 625, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" ( код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за Кредитним договором №2110947851685 від 19.04.2021 року у розмірі 30 470 (тридцять тисяч чотириста сімдесят ) грн. 70 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" ( код ЄДРПОУ 44276926) витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 3028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Бєлкіна Д.С.