Справа № 947/2132/26
Провадження № 2/947/1674/26
16.01.2026 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Корой Інна Федорівна, державний нотаріус Хаджибейської державної нотаріальної контори у місті Одесі Михальова Лідія Іванівна, про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання договору недійсним, визнання свідоцтв недійсними, визнання права власності,
15.01.2026 року до Київського районного суду м. Одеси в електронній формі черех підсистему Електронний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Корой Інна Федорівна, державний нотаріус Хаджибейської державної нотаріальної контори у місті Одесі Михальова Лідія Іванівна, про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання договору недійсним, визнання свідоцтв недійсними, визнання права власності, в якій позивачка просить суд:
- встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, з 01.01.2004 року по сьогодення;
- визнати договір дарування серія та номер: 866, виданий 27.12.2017, видавник приватний нотаріус ОМНО Корой І.Ф. щодо 1\2 частки нежитлового приміщення № 8 у будинку АДРЕСА_1 недійсним;
- визнати свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 1-387 від 27.08.2022, видавник державний нотаріус Малиновської державної нотаріальної контори у м.Одесі Михальова Л.І. щодо 1\6 частки нежитлового приміщення № 8 у будинку АДРЕСА_1 недійсним;
- визнати свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 1-393 від 27.08.2022, видавник державний нотаріус Малиновської державної нотаріальної контори у м.Одесі Михальова Л.І. щодо 1\6 частки нежитлового приміщення № 8 у будинку АДРЕСА_1 недійсним;
- визнати свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 1-390 від 27.08.2022, видавник державний нотаріус Малиновської державної нотаріальної контори у м.Одесі Михальова Л.І. щодо 1\6 частки нежитлового приміщення № 8 у будинку АДРЕСА_1 недійсним;
- визнати за ОСОБА_1 , ідентифікаційний код платника податків: НОМЕР_1 , право власності на 1\2 частку нежитлового приміщення № 8 у будинку АДРЕСА_1
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В.
Оглянувши позовну заяву, суддя дійшла до висновку про залишення заяви без руху, з наступних підстав.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем у позові заявлено п'ять вимог немайнового характеру та вимогу майнового характеру про визнання права власності на частку нерухомого майна, з визначеною ціною позову в сумі 259944,00 грн. та надано квитанції на підтвердження сплати судового збору в сумах: по 1065,00 грн. за кожною з вимог немайнового характеру та в сумі 2080,00 грн. за вимогою майнового характеру.
Перевіряючи сплату вказаного судового збору судом враховується наступне.
Закон України «Про судовий збір» визначає ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 року з 01 січня встановлений у розмірі 3328,00 гривень.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за пред'явлення фізичною особою позовної заяви в електронній формі підлягає сплаті судовий збір за: вимогою немайнового характеру в сумі 1064,96 грн. (1331,20*80/100 = 1064,96); вимогою майнового характеру у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 1064,96 грн. (1331,20*80/100 = 1064,96) та не більше 13312,00 грн. (16640,00 *80/100 = 13312,00).
На підставі викладеного судом встановлено, що позивачкою належним чином сплачено судовий збір за пред'явленим позовом в частині заявлених вимог немайнового характеру.
Щодо вимоги майнового характеру, то судовий збір залежить від визначеної ціни позову.
Так, відповідно до ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову.
Згідно з ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.
Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.
Частиною 2 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Зазначене положення кореспондується у ч.2 ст. 176 ЦПК України.
Оглядаючи позовну заяву вбачається, що позивачем визначено ціну позову щодо вимоги майнового характеру в сумі 259944,00 грн.
Суд зазначає, що ціна позову в даній справі повинна відповідати дійсній ринковій вартості спірної частки нерухомого майна - нежитлового приміщення № 8 у будинку АДРЕСА_1 , станом на час пред'явлення позову до суду.
З позовної заяви вбачається, що позивачка визначаючи ціну позову в сумі 259944,00 грн., не надала доказів на підтвердження відповідності вказаної суми ринковій вартості спірної частки нерухомого майна - нежитлового приміщення № 8 у будинку АДРЕСА_1 , станом на час пред'явлення позову до суду.
Частиною 2 статті 176 ЦПК України передбачено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
За наслідком чого позивачеві необхідно:
- визначити ціну позову, яка підлягає дорівнювати дійсній ринковій вартості станом на день пред'явлення позову до суду спірній частки нерухомого майна - нежитлового приміщення № 8 у будинку № 16/8 по Фонтанській дорозі у м.Одесі, з наданням до суду підтверджуючих доказів на підтвердження вартості нерухомого майна, або доказів на підтвердження вартості аналогічного за цими ж параметрами нерухомого майна;
- у разі визначення ціни позову, позивачеві необхідно надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогою майнового характеру, який підлягає до сплаті у розмірі 1 відсотку від встановленої ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 та врахуванням вже сплаченої суми судового збору за даною вимогою в сумі 2080,00 грн.;
- у разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачем ціни позову, яким може бути відповідний звіт про визначення ринкової вартості спірного нерухомого майна станом на день звернення до суду з позовом, у такому разі на підставі ч.2 ст. 176 ЦПК України, приймаючи що заявлені вимоги стосуються об'єкта нерухомого майна, вартість якого є значною, слід вважати встановленим судом до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви в частині вимоги майнового характеру у максимальному розмірі, з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, в сумі 13312,00 грн.; у такому разі, позивачеві необхідно надати до суду документ на підтвердження доплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогою майнового характеру, у розмірі 11232,00 грн. (13312,00 - 2080 = 11232);
- одночасно суд зазначає, що у разі сплати судового збору виходячи зі встановленої судом ціни позову, у разі встановлення під час розгляду справи дійсної вартості майна, в подальшому суд має можливість вирішити питання про повернення суми переплати судового збору;
- суд роз'яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526; Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Призначення платежу - 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа);
- одночасно у разі сплати судового збору у належному розмірі, позивачеві необхідно надати відкоригований орієнтовний розрахунок судових витрат.
Також, згідно з ч.1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Частиною 7 статті 43 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Оглянувши матеріали справи суддею встановлено, що позивачем надано до поданого до суду докази на підтвердження надіслання копій поданих до суду документів (позовної заяви з додатками до неї) іншим учасникам справи, з яких: квитанція №5649137 від 15.01.2026 року на підтвердження скерування документів в електронній формі до електронного кабінету ОСОБА_4 ; та п'ять доказів скерування в письмовій формі документів засобами поштового зв'язку, разом з рекомендованим повідомленням та описом вкладення до цінного листа, за номерами поштових відправлень №6765800067128; 6765800067101; 6765800067098; 6765800067136; 6765800067110.
Однак досліджуючи вказані п'ять доказів скерування в письмовій формі документів засобами поштового зв'язку, разом з рекомендованим повідомленням та описом вкладення до цінного листа, за номерами поштових відправлень №6765800067128; 6765800067101; 6765800067098; 6765800067136; 6765800067110 вбачається, що на наданій сканкопії опису вкладення поверх накладеного квитанцію АТ Укрпошта, якою закрито інформацію щодо одержувача поштового відправлення, адреси відправлення та неможливо встановити повний зміст документів, які було скеровано.
У зв'язку з чим, суд позбавлений можливості встановити скерування позивачем копій поданих до суду документів іншим учасникам справи, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Корой Інні Федорівні, державному нотаріусу Хаджибейської державної нотаріальної контори у місті Одесі Михальовій Лідії Іванівні.
За наслідком чого, заявникові також необхідно надати належні докази надсилання копій поданих до суду документів (позовної заяви з додатками до неї), іншим учасникам справи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Корой Інні Федорівні, державному нотаріусу Хаджибейської державної нотаріальної контори у місті Одесі Михальовій Лідії Іванівні, з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу, якими можуть бути:
- підтвердження про скерування в електронній формі копії заяви з додатками до неї з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи у разі наявності зареєстрованого електронного кабінету у відповідного учасника справи;
- у разі відсутності у учасника справи зареєстрованого електронного кабінету, докази скерування в паперовій формі копії заяви з додатками до неї, через поштове відправлення з листом опису вкладення.
Роз'яснити позивачу, що у разі надання до суду додаткових документів до заяви, у відповідності до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен надати також належні докази на підтвердження надсилання копій таких документів іншим учасникам справи, з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Суд зазначає стороні позивача, що у відповідності до положень ч. 9 статті 43 ЦПК України, якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.
Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу.
Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 43, 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Корой Інна Федорівна, державний нотаріус Хаджибейської державної нотаріальної контори у місті Одесі Михальова Лідія Іванівна, про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання договору недійсним, визнання свідоцтв недійсними, визнання права власності, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вищевказаних недоліків поданої заяви, терміном в п'ять днів з дня отримання копії ухвали, та роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Керуючись ст. ст. 43, 175-177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Корой Інна Федорівна, державний нотаріус Хаджибейської державної нотаріальної контори у місті Одесі Михальова Лідія Іванівна, про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання договору недійсним, визнання свідоцтв недійсними, визнання права власності - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Калініченко Л. В.