Ухвала від 14.01.2026 по справі 127/582/26

Справа №127/582/26

Провадження №1-кс/127/253/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

адвоката ОСОБА_3 ,

заявника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , на постанову дізнавача СД ВП №2 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження №12025025040000153 від 06.08.2025, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на постанову дізнавача СД ВП №2 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження №12025025040000153 від 06.08.2025, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Скарга мотивована тим, що під час досудового розслідування дізнавачем не було вжито всіх заходів для здійснення всебічного, повного та неупередженого розслідування кримінального провадження.

Враховуючи викладене, адвокат просив скасувати вищевказану постанову про закриття кримінального провадження.

Адвокат ОСОБА_3 та заявник ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги скарги підтримали.

Дізнавач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, однак направив на адресу суду матеріали кримінального провадження.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку про задоволення скарги з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Крім того, на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст. 94 КПК України, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

При дослідженні матеріалів кримінального провадження №12025025040000153 встановлено, що СД ВП №2 ВРУП ГУНП у Вінницькій області проводилось досудове розслідування за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

За результатами проведення слідчих дій дізнавачем ОСОБА_6 винесено постанову про закриття кримінального провадження.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, яким слідчий керувався під час винесення оскаржуваної постанови, кримінальне провадження закривається у разі, якщо в діянні встановлено відсутність складу кримінального правопорушення.

При цьому, виходячи зі змісту положень ч. 2 ст. 9 КПК України, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні, окрім іншого, підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), а також обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК України випадках,- на потерпілого.

Разом з тим, при дослідженні матеріалів кримінального провадження судом встановлено, що дізнавачем за період досудового розслідування не було проведено усіх необхідних дій для встановлення дійсних обставин справи, розгляд справи проведено поверхнево.

Зокрема дізнавачем у постанові зазначено, що ним здійснювались виклики потерпілого та його законного представника для надання пояснень, однак останні на виклик не прибули, ОСОБА_4 повідомила, що наразі вони з сином перебувають за кордоном, з'являтись для дачі показань не бажають.

Разом з тим, відповідно до поданих адвокатом додатків встановлено, що ОСОБА_4 неодноразово зверталась до дізнавача з проханням повідомити її про день та час для надання показань, оскільки вона з сином повертається до України, які дізнавачем проігноровані, що спростовує відомості вказані у постанові про закриття провадження.

За викладених обставин слідчий суддя приходить до переконання, що закриття провадження є передчасним.

Враховуючи вищевикладене, слідчим суддею встановлено, що при винесенні оскаржуваної постанови, слідчим в порушення вимог ч.2 ст. 9 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, не надано належної правової оцінки обставинам кримінального правопорушення, не досліджені усі обставини справи та прийнято рішення про закриття кримінального провадження за відсутності складу кримінального правопорушення, яке не ґрунтується на достатніх, належних та допустимих доказах.

ЄСПЛ неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа "Ассенов та інші проти Болгарії" (Assenov та Others v. Bulgaria). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справі "Танрікулу проти Туреччини" (Tanhkulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, п. 104 і подальші посилання, ECHR 1999-IV, "Ґюль проти Туреччини" (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).

Виходячи з ч. 4 ст. 40-1 КПК України, слідчий суддя, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) дізнавачу у вказаному кримінальному провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування і не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України), однак, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, про неналежне та неповне дослідження обставин кримінального провадження.

Статтею 94 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно ч. 1 ст. 307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляє ухвалу згідно з правилами цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи вищевказане, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова дізнавача ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження №12025025040000153 була винесена передчасно, а тому не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 305, 306, 307, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову дізнавача СД ВП №2 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження №12025025040000153 від 06.08.2025, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України- скасувати.

Ухвалу суду та матеріали кримінального провадження №12025025040000153 направити до СД ВП №2 ВРУП ГУНП у Вінницькій області для виконання та організації проведення подальшого досудового розслідування.

Ухвала слідчого судді не підлягає апеляційному оскарженню.

Слідчий суддя

Попередній документ
133359263
Наступний документ
133359265
Інформація про рішення:
№ рішення: 133359264
№ справи: 127/582/26
Дата рішення: 14.01.2026
Дата публікації: 19.01.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; рішення слідчого про закриття кримінального провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (14.01.2026)
Дата надходження: 07.01.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
14.01.2026 11:30 Вінницький міський суд Вінницької області
Учасники справи:
головуючий суддя:
МИХАЙЛЕНКО АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
суддя-доповідач:
МИХАЙЛЕНКО АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ