Справа № 135/1293/25
Провадження № 6/135/1/26
Іменем України
16.01.2026 Ладижинський міський суд Вінницької області в складі: судді Корнієнка О.М.,
з участю секретаря судових засідань Кузьміних О.В,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин Вінницької області клопотання ОСОБА_2 про розстрочення зобов'язання по рішенню суду у цивільній справі №135/1293/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про розстрочення зобов'язання по рішенню Ладижинського міського суду Вінницької області від 30.10.2025 року, у цивільній справі №135/1293/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування клопотання зазначено, що згідно з резолютивною частиною рішення стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №595660194 від 12.04.2021 року в розмірі 9 060 грн, та судові витрати в розмірі 4 014,06 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню, становить 13 074,06 грн.
У клопотанні заявник посилається на складне матеріальне становище, що об'єктивно унеможливлює одночасну сплату всієї суми 13 074,06 грн. Вказує, що на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та фактично не працює, дохід обмежений мінімальною державною допомогою. Витрати на предмети першої необхідності, харчування, ліки та догляд за немовлям є значними та першочерговими. Тому вважає, що сума стягнення та її доходу порушить її та дитини прожитковий мінімум, поставить її сім'ю в критичне становище.
В судовому засіданні представник заявника Шеремет Г.А. підтримала подане клопотання, та просила розстрочити виконання зобов'язання за рішенням суду.
Представник ТОВ «Юніт Каптіла» в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду клопотання.
Відповідно до змісту ст. 435 ЦПК України, неявка належно повідомлених учасників справи не перешкоджає розгляду заяви про розстрочення виконання судового рішення.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши клопотання, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно із частинами третьою - п'ятою ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Виконання судового рішення у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Як вбачається з роз'яснень, викладених у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до норм ЦПК і ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Розстрочення рішення суду може бути застосоване судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов'язковому виконанню у повній мірі в строки і порядок, передбачений чинним законодавством.
При розгляді заяв щодо розстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відстрочення/розстрочення виконання рішення; наявність підстави для розстрочення має бути доведена боржником. Строки такого розстрочення мають знаходитись у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання відстрочення/розстрочення для повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
При прийнятті рішення суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 30 жовтня 2019 року в справі № 2-1230/11/ провадження № 61-33465 св18, відповідно до якої системний аналіз наведених норм свідчить про те, що при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
З аналізу викладених норм вбачається, що нормами ЦПК України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.
Водночас обов'язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.
Заявником не доведено факт існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.
Встановлено, що підстави наведені заявником у своєму клопотанні про розстрочення виконання рішення суду ґрунтуються головним чином на наявності складного матеріального становища заявника. При зверненні до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду, відповідачем було надано свідоцтво про народження дитини та довідку форми ОК-5.
При цьому перебування малолітньої дитини, на утриманні не може слугувати безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду.
Вказуючи на скрутне матеріальне становище та перебування на утриманні малолітньої дитини, заявник не надала суду доказів щодо пред'явлення до батька дитини вимог по сплаті аліментів, оскільки обов'язок щодо утримання дитини закон покладає на обох батьків. Крім того, не було надано суду і доказів звернення до батька дитини із вимогами про утримання матері до досягнення дитиною трирічного віку.
Окрім цього, надані заявником разом з клопотанням відомості про відсутність офіційних доходів та відрахувань до Пенсійного фонду України не дають підстав вважати доведеним факт існування обставин, які ускладнюють виконання рішення.
Надані відповідачем докази не свідчать про її дійсний майновий стан, оскільки надані до суду докази не можуть однозначно свідчити про об'єктивну неможливість виконання рішення суду, не підтверджують дійсний майновий стан відповідача.
Так, ОСОБА_2 не було надано доказів на підтвердження відсутності у неї інших доходів, відсутності рухомого та нерухомого майна, за рахунок якого вона може отримувати доходи, що не враховуються як заробіток для нарахування пенсії.
Заявником не доведено, що в разі задоволення чи часткового задоволення клопотання вона зможе добровільно виконати судове рішення, адже відсутні дані, які б об'єктивно свідчили про розмір доходу та матеріальний стан заявниці, та з яких можливо дійти висновку, що запропонований нею період розстрочення і суми виплат дійсно знаходяться в межах її доходів.
Незадовільний майновий стан не є беззаперечною підставою для розстрочення виконання рішення суду та встановлення запропонованого порядку його виконання.
Зважаючи на викладене, встановлено, що заявницею не доведено виникнення виняткових обставин, які об'єктивно ускладнюють виконання судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
При цьому, під час укладення кредитного договору на умовах, зазначених в ньому, відповідач повинен був враховувати розмір своїх доходів та усвідомлювати необхідність виконання зобов'язання.
За таких обставин суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про розстрочку виконання рішення слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 353, 435 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про розстрочення зобов'язання по рішенню суду у цивільній справі №135/1293/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду.
Суддя