Справа № 135/1910/25
Провадження № 2/135/13/26
іменем України
15.01.2026 м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Волошиної Т.В.,
за участі секретаря судових засідань Глушко І.В.,
відповідачки ОСОБА_1 ,
представника відповідачки Патраманського І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін заяву відповідачки ОСОБА_1 про відвід судді Волошиної Тетяни Вікторівни від участі у розгляді цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У провадженні Ладижинського міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовною заявою АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
15 січня 2026 року відповідачкою ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді Волошиній Т.В., посилаючись на обставини, які, на її думку, викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості судді під час розгляду даної справи.
На обґрунтування підстав відводу відповідачка зазначила, що при розгляді цієї справи суддя Волошина Т.В. вчинила умисні дії, які свідчать про її упереджене ставлення на користь позивача, а саме: вона самоусунулась від виконання обов'язків щодо сприяння відповідачці в реалізації права на отримання належних копій документів, доданих до позовної заяви; на своєчасне вивчення цих документів та зібрання і подачу доказів на підтвердження своїх заперечень; на подання відзиву на позовну заяву; не створила для відповідачки умов, за яких би їй гарантувалась рівність в реалізації наданих процесуальних прав.
Водночас навпаки, суддя Волошина Т.В. створила для позивача необґрунтовані переваги для подачі доказів. Так, 12.01.2026 в судовому засіданні стороною відповідачки було заявлене клопотання про залишення позовної заяви без руху та надання позивачеві строку для усунення недоліків.
Це клопотання було обґрунтоване тим, що кредитна лінія була відкрита на суму до 200 000 грн, а позов заявлено на 231 179 грн. Позивач зазначив, що 231 179 грн боргу складається із тіла кредиту. Будь - яких аргументів щодо перевищення умов договору на 31 179 грн позивач не зазначив. Також, у позовній заяві зазначено, що відповідачка перестала надавати кошти банку для погашення боргу. Водночас дату, з якої відповідачка припинила виплачувати кошти, позивач не зазначив, хоча ця дата є істотною обставиною для виникнення у позивача права для звернення в суд з позовом. Будь - яких доказів на підтвердження обставин, зазначених в позовній заяві, позивач не навів, а лише перерахував такі докази. Копії документів, які позивач надав відповідачці разом з позовною заявою, не відповідають вимогам якості документа, оскільки вони не відтворюють змісту самих документів, на них немає будь - яких реквізитів, на них немає відміток «Копія» та «Згідно з оригіналом», не зазначено посаду особи, яка виготовила ці копії, її прізвище з ініціалами, підпису та дати, Ці копії є нечитабельними, оскільки виконані дрібнесеньким шрифтом та забруднені типографською фарбою.
Усі ці порушення зі сторони позивача не надали можливості відповідачці виготовити відзив на позовну заяву, зібрати та надати суду докази, якими б були спростовані вимоги позивача та підтверджені її заперечення, та належним чином підготуватися до участі в судовому процесі.
Суддя Волошина Т.В. постановила ухвалу, якою відмовила в задоволенні клопотання сторони відповідачки, чим узаконила вище зазначені порушення зі сторони позивача, і не лише не сприяла відповідачці в реалізації її права на справедливий суд, а й вчинила перешкоди в доведеності своєї правоти перед судом.
На думку відповідачки, така процесуальна поведінка та бездіяльність судді Волошиної Т.В. в межах даного провадження, свідчить про можливу упередженість та породжує обґрунтовані сумніви в її об'єктивності та неупередженості в розгляді справи, що є підставою для задоволення заявленого відводу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ІЦІК України.
Відповідачка ОСОБА_1 та її представник Патраманський І.О. заяву про відвід підтримали за викладених у ній обставин, просили задовольнити.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином через підсистему «Електронний суд», що відповідно до вимог ЦПК України не перешкоджає розгляду клопотання по суті за його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та перевіривши обґрунтованість заявленого відводу, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Оскільки відвід судді заявлений у день судового засідання, питання про відвід вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (N 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
Зміст заяви відповідачки про відвід судді не свідчить про наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, та зводиться виключно до її незгоди заявника з прийнятим суддею процесуальним рішенням (ухвала від 12 січня 2026 року, якою було відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідачки про залишення позовної заяви без руху).
Суд звертає увагу, що у вказаній ухвалі роз'яснено стороні відповідачки, що відмова у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без руху не позбавляє її права на ефективний захист її прав та інтересів. Відповідно до статей 43, 81, 178 ЦПК України відповідач має право подати письмові відзиви та заперечення проти позову, надати власні письмові та інші докази, заявити клопотання про витребування від позивача оригіналів або належно оформлених копій документів, проведення експертиз, виклик свідків тощо, а суд зобов'язаний всебічно й повно дослідити ці матеріали та надати їм належну правову оцінку при ухваленні рішення.
Суд наголошує, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу судді з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення.
Слід зауважити, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і не задоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Ураховуючи викладене, та те, що обставини, на які посилається відповідачка у заяві про відвід, не дають підстав сумніватись в неупередженості або об'єктивності судді, в задоволенні заяви відповідачки про відвід необхідно відмовити.
Керуючись статтями 33, 36, 38, 40, 260, 261 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_1 про відвід судді Волошиної Тетяни Вікторівни від участі у розгляді цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 16.01.2026.
Суддя