14 січня 2026 року м. Київ справа №320/32197/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві № 1834 від 15.11.2023;
- визнати протиправним та скасувати наказ № 2054 о/с від 23.11.2023 «Щодо особового складу», про звільнення зі служби сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського з логістики сектору логістики Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві;
- поновити сержанта поліції ОСОБА_1 (0133766), поліцейського з логістики сектору логістики Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві. з 23.11.2023;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь сержанта поліції ОСОБА_1 (0133766), поліцейського з логістики сектору логістики Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві. заробітну плату (середній заробіток) за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 23.11.2023;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді сержанта поліції ОСОБА_1 (0133766), поліцейського з логістики сектору логістики Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь сержанта поліції ОСОБА_1 (0133766), поліцейського з логістики сектору логістики Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві середній заробіток за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що його звільнення зі служби в поліції відбулось безпідставно, необґрунтовано, без з'ясування всіх обставин справи та за відсутності встановлення і перевірки всіх фактичних подій та надання їм належної оцінки. Позивач зазначає, що висновок службового розслідування щодо перебування позивача на службі у стані алкогольного сп'яніння, не відповідає дійсності та не підтверджується жодними доказами. В той час, як наданими позивачем доказами, які були надані і відповідачу, підтверджується відсутність у позивача будь-якого стану сп'яніння.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 у зазначеній адміністративній справі відкрите провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження).
Відповідач надав до суду відзив, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Звертає увагу, що за фактом події було проведено службове розслідування, за результатом якого до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2, 6, 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII, Присяги працівника поліції, абзацу сьомого пункту другої розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 13.10.2023 тимчасово виконуючого обов?язки начальника Святошинського УП ГУНП у м. Києві полковника поліції Богданом Замулою було підготовлено доповідну записку про те, що 13.10.2023 о 08:00 год. під час проведення цільового інструктажу з особовим складом слідчо-оперативних груп, які заступають на добове чергування, першому заступнику начальника Святошинського УІІ ГУНП у м. Києві полковнику поліції Перекресту Олегу Ігоровичу, заступник начальника відділу моніторингу цього ж управління поліції капітан поліції Щербатюк Сергій Віталійович доповів, що особовий склад Святошинського управління поліції - вишикуваний, окрім поліцейського з логістики сектору логістики Святошинського УП ГУНП у м. Києві сержанта поліції ОСОБА_1 , який, у свою чергу, на телефонні дзвінки не відповідав, мобільний телефон якого був вимкнений.
3 метою перевірки наведеної інформації та встановлення усіх обставин справи, відповідно до статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України наказом ГУНП у м. Києві від 16.10.2023 №2008 «Про призначення та проведення службового розслідування» за наведеним фактом признано службове розслідування, затверджено склад дисциплінарної комісії, якій доручено провести службове розслідування у встановленому порядку.
За результатом зібраних доказів, Дисциплінарною комісією встановлено, що згідно розстановки особового складу від 13.10.2023, який заступає до несення добового чергування Святошинського УП ГУНІ у м. Києві, поліцейський з логістики сектору логістики цього ж управління поліції, сержант поліції ОСОБА_1 мав заступити на добове чергування о 8:00 год. цього ж дня (пост № 2 - в?їзд в УП).
13.10.2023 першим заступником начальника Святошинського УП ГУНП у м. Києві полковником поліції Перекрестом Олегом Ігоровичем інспекторам-черговим цього ж управління поліції було надано вказівку не видавати вогнепальну зброю поліцейському з логістики сектору логістики Святошинського УП ГУНП у м. Києві сержанту поліції ОСОБА_1 та по його прибуттю до Святошинського управління поліції, разом з начальником відділу кадрового забезпечення Святошинського управління поліції майором поліції ОСОБА_2 прибути до службового кабінету Святошинського управління поліції № 313, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 109.
13.10.2023 о 9 год. 30 хв. начальник відділу кадрового забезпечення Святошинського управління поліції майор поліції ОСОБА_2 разом із поліцейським з логістики сектору логістики Святошинського УП ГУНП у м. Києві сержантом поліції ОСОБА_1 прибули до зазначеного кабінету, де, при спілкуванні з останнім, з метою з'ясувати причину його запізнення на добове чергування, відчувався характерний запах алкоголю з ротової порожнини сержанта поліції ОСОБА_1 .
Про дану подію перший заступник начальника Святошинського УП ГУНП у м. Києві полковника поліції Перекрест О. повідомив тимчасово виконуючого обов?язки начальника Святошинського УП ГУНП у м. Києві полковника поліції Замулу Б.
Згодом, було прийняте рішення повідомити про дану подію працівників управління головної інспекції Головного управління Національної поліції у м. Києві, для проведення огляду на стан алкогольного сп?яніння поліцейського з логістики сектору логістики сержанта поліції ОСОБА_1 .
Після прибуття до Святошинського УП ГУНП у м. Києві старшого інспектора з особливих доручень відділу підтримки управління головної інспекції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Юрія Дмитренка та старшого інспектора відділу підтримки управління головної інспекції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Ярослава Чумаченка, в присутності першого заступника начальника Святошинського УП ГУНП у м. Києві полковника поліції Перекреста О.І., начальника відділу кадрового забезпечення Святошинського УП ГУНП у м. Києві майора поліції Ковальчука С.С. та заступника начальника відділу моніторингу цього ж управління поліції капітана поліції ОСОБА_3 , поліцейському з логістики сектору логістики Святошинського УП ГУНП у м. Києві сержанту поліції ОСОБА_1 , було запропоновано пройти огляд на стан сп?яніння за допомогою алкотестера "Drager". На що останній надав відмову, про що о 10:46 год. у службовому кабінеті Святошинського ГУ НП у м. Києві № 313, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 109, складено акт від 13.10.2023 №13725/125/54/02-2023 про відмову про проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння, де зазначається, що поліцейський з логістики сектору логістики сержант поліції ОСОБА_1 13.10.2023 перебував у Святошинському УП ГУНП у м. Києві, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 109 з явними ознаками алкогольного сп?яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови.
Дана подія зафіксована старшим інспектором з особливих доручень відділу підтримки управління головної інспекції ГУНП у м. Києві старшим лейтенантом поліції Дмитренком Ю. О. на нагрудний відео реєстратор (відео матеріали було надано до відзиву по справі).
У ході перегляду яких встановлено, що зйомка здійснювалася на портативний відео реєстратор (бодікамеру) старшого інспектора з особливих доручень відділу підтримки управління головної інспекції ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції Дмитренка Ю. О. На відео відображається подія, яка мала місце 13.10.2023 з 10:43 до 11:00.
Відео першої розмови розпочинається з того, що в кабінеті №313 Святошинського УП ГУ НП у м. Києві, за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 109, у присутності першого заступника начальника Святошинського УП ГУ НП у м. Києві полковника поліції Перекреста О., начальника відділу кадрового забезпечення Святошинського УП ГУНП у м. Києві майора поліції Ковальчука С. та заступника начальника відділу моніторингу цього ж управління поліції капітана поліції Щербатюка С., працівники управління головної інспекції Головного управління Національної поліції у м. Києві поліцейському з логістики сектору логістики Святошинського УП ГУНП у м. Києві сержанту поліції ОСОБА_1 , поставили ряд запитань.
У рамках службового розслідування, опитаний заступник начальника відділу моніторингу Святошинського ГУ НП у м. Києві капітан поліції Щербатюк С. В. пояснив, що 13.10.2023 під час проведення цільового інструктажу з особовим складом слідчо-оперативних груп, чергової частини, постів № 1, № 2, автопатрулів Святошинського УП ГУ НП у м. Києві, виявив, що на інструктажі відсутній поліцейський з логістики сектору логістики Святошинського УП ГУ НП у м. Києві сержант поліції ОСОБА_1 . Мобільний телефон вимкнений, тому, змоги додзвонитися до останнього видались марними.
Після чого, ОСОБА_3 доповів безпосередньому керівнику Петрика В.П. - начальнику сектору логістики Святошинського УП ГУ НП у м. Києві капітану поліції Осіпову Д. Б. про те, що на інструктажі був відсутній його підлеглий ОСОБА_1 , разом з тим, про відсутність останнього на службі, ОСОБА_3 доповів першому заступникові начальника Святошинського УП ГУНП у м. Києві полковнику поліції Перекресту О.І.
У подальшому перший заступник начальника ОСОБА_4 надав вказівку ОСОБА_3 щодо не видачі сержанту поліції ОСОБА_1 табельної вогнепальної зброї та повідомив, що по його прибуттю йому необхідно разом із начальником відділу кадрового забезпечення Святошинського УП ГУ НП у м. Києві майором поліції ОСОБА_2 з?явитися до службового кабінету № 313.
В подальшому, близько 9:25 год. того ж дня до службового кабінету Святошинського УП ГУНП у м. Києві № 206, у якому знаходився ОСОБА_3 , прибув у форменому одязі без табельної вогнепальної зброї поліцейський з логістики сектору логістики Святошинського УП ГУ НП у м. Києві сержант поліції ОСОБА_1 .
На поставлене ОСОБА_3 запитання, чому ОСОБА_1 запізнюється на інструктаж, останній повідомив, що проспав. При цьому, ОСОБА_3 зазначає, що під час розмови з ОСОБА_1 у останнього відчувався характерний запах алкоголю з ротової порожнини.
Після того, як ОСОБА_1 покинув службовий кабінет №206, ОСОБА_3 доповів його керівнику ОСОБА_5 про те, що у ОСОБА_1 відчувається запах алкоголю з ротової порожнини та, набравши за номером « 6787» службового телефону управління, надав вказівку оперативному черговому щодо не видачі ОСОБА_1 табельної вогнепальної зброї та спеціальних засобів.
Водночас, перебуваючи на робочому місці, в службовому кабінеті № 206, ОСОБА_3 отримав телефонний дзвінок від першого заступника начальника Святошинського УП ГУ НП у м. Києві полковника поліції Перекреста О. І., який повідомив про необхідність прибуття ОСОБА_3 до службового кабінету №313. Прибувши до вказаного кабінету, ОСОБА_3 побачив, що там присутній поліцейський з логістики сектору логістики Святошинського УП ГУНП у м. Києві сержант поліції ОСОБА_1 та працівники управління головної інспекції ГУНП у м. Києві, які запропонували останньому пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера "Drager", однак ОСОБА_1 відмовився, про що було складено відповідний акт.
У рамках службового розслідування, опитаний начальник відділу кадрового забезпечення Святошинського УП ГУ НП у м. Києві майор поліції ОСОБА_2 , який пояснив, що 13.10.2023, о 9:30 год., перебував у службовому кабінеті першого заступника начальника Святошинського УП ГУ НП у м. Києві полковника поліції Перекреста О.І., куди було викликано поліцейського з логістики сектору логістики Святошинського УП ГУ НП у м. Києві сержанта поліції ОСОБА_1 , у зв?язку із тим, що останній не прибув на ранковий інструктаж перед добовим чергуванням.
Після прибуття ОСОБА_1 до службового кабінету № 313 у останнього відчувався запах алкоголю з порожнини рота. Також на запитання поставлене ОСОБА_1 щодо причин його запізнення на інструктаж перед добовим чергуванням, він повідомив, що будильник на його мобільному телефоні не спрацював, а на запитання, чи вживав останній алкогольні напої перед заступанням на добове чергування, той відповів, що вживав, що і спричинило характерний запах з порожнини рота.
У рамках службового розслідування, опитаний перший заступник начальника Святошинського УП ГУ НП у м. Києві полковник поліції ОСОБА_4 , який пояснив, що 13.10.2023 під час проведення цільового інструктажу з особовим складом слідчо-оперативних груп, чергової частини, постів № 1, № 2, автопатрулів Святошинського УП ГУ НП у м. Києві, які заступають на добове чергування, заступник начальника відділу моніторингу цього ж управління поліції капітан поліції ОСОБА_3 доповів, що особовий склад вишикуваний, окрім поліцейського з логістики сектору логістики Святошинського УП ГУ НП у м. Києві сержанта поліції ОСОБА_1 , який на телефонні дзвінки не відповідав. Тому, ОСОБА_4 була надана вказівка щодо встановлення місця перебування сержанта поліції ОСОБА_1 та не видачі останньому табельної вогнепальної зброї, а також, при його прибутті до управління, разом з начальником відділу кадрового забезпечення Святошинського УП ГУНП у м. Києві майором поліції ОСОБА_2 з?явитися до службового кабінету N 313 Святошинського УП ГУНП у м. Києві.
Приблизно 09:55 год. 13.10.2023 начальник відділу кадрового забезпечення Святошинського УП ГУНП у м. Києві майор поліції Ковальчук С.С. разом і поліцейським з логістики сектору логістики Святошинського УП ГУ НП у м. Києві сержантом ОСОБА_1 прибули до службового кабінету ОСОБА_4 № 313, де, при спілкуванні з сержантом поліції ОСОБА_1 щодо з?ясування причин його не прибуття на добове чергування, ОСОБА_4 відчув різкий запах алкоголю з ротової порожнини у останнього.
Після поставленого запитання полковником поліції ОСОБА_4 сержанту поліції ОСОБА_1 , чому він не прибув на добове чергування та чи вживав він напередодні алкогольні напої, останній відповів, що так, вживав алкогольні напої, так як до нього в гості приїхав "товариш з війни" і "так вийшло".
Надалі Першим заступником начальника Святошинського УП ГУ НП у м. Києві полковником поліції Перекрестом О.І. було прийнято рішення викликати працівників управління головної інспекції Головного управління Національної поліції у м. Києві до Святошинського УП ГУНП у м. Києві для проведення освідування сержанта поліції ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Першим заступником начальника Святошинського УП ГУ НП у м. Києві полковником поліції Перекрестом О.І. зазначається, що спілкування з поліцейським з логістики сектору логістики цього ж управління поліції сержантом поліції ОСОБА_1 записувалося на диктофон мобільного телефону.
Так, під час прослуховування аудіозапису, з флеш-носія стало зрозуміло, що розмова ведеться між першим заступником начальника Святошинського УП ГУ НП у м. Києві полковником поліції Перекрестом О.І. та поліцейським з логістики сектору логістики цього ж управління поліції сержантом поліції ОСОБА_1 . У ході розмови сержант поліції ОСОБА_1 повідомив, що напередодні добового чергування вживав алкогольні напої, про те, що заступає на добове чергування згідно розрахунку Святошинського управління поліції - знав, причину запізнення пояснив тим, що будильник на мобільному телефоні не спрацював, через те, що поставивши телефон на зарядку - він не заряджався та в подальшому вимкнувся.
Також, у ході перегляду відеоматеріалів з нагрудного відеореєстратора (бодікамери) відомо, що поліцейський з логістики сектору логістики Святошинського УП ГУ НП у м. Києві сержант поліції ОСОБА_1 , під час поставлених йому запитань працівниками УП ГУ НП у м. Києві щодо вживання ним алкогольних напоїв перед несенням служби, чітко зазначив, що алкогольні напої він вживав, а також у поясненнях майора поліції ОСОБА_2 та капітана поліції ОСОБА_3 , зазначається про те, що сержант поліції ОСОБА_1 мав характерні ознаки алкогольного сп?яніння.
У рамках службового розслідування, опитаний поліцейський з логістики сектору логістики Святошинського УП ГУ НП у м. Києві сержант поліції ОСОБА_1 вину стосовно перебування на службі в стані алкогольного сп?яніння не визнав та звернувся до Комунального некомерційного підприємства "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "Соціотерапія", щоб отримати висновок на стан алкогольного сп?яніння.
Після здачі біологічного матеріалу, ОСОБА_1 , 20.10.2023 було отримано висновок, щодо результатів медичного огляду, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, висновок щодо результатів медичного огляду, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виданий Комунальним некомерційним підприємством "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "Соціотерапія" 20.10.2023, який було долучено сержантом поліції ОСОБА_1 до матеріалів службового розслідування, складений о 13:50 год. 13.10.2023, оформлений відповідно до додатку 4 "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" (пункт 6 розділу III), (наказ МВС, МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735).
Як зазначено у висновку службового розслідування, висновок щодо результатів медичного огляду, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виданий Комунальним некомерційним підприємством "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "Соціотерапія", 20.10.2023, який було долучено сержантом поліції ОСОБА_1 до матеріалів службового розслідування, складений о 13:50 год. 13.10.2023. Акт про відмову про проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння відносно сержанта поліції ОСОБА_1 складений о 10:46 год. 13.10.2023 та зареєстрований за №13725/125/54/02-2023 від 13.10.2023.
Як зазначено у висновку службового розслідування, між складеним актом та забором зразків біологічного середовища для лабораторного дослідження ОСОБА_1 пройшло більше ніж три години, а з моменту появи ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп?яніння пройшло понад чотири години.
У зв?язку з викладеним, за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2, 6, 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII, Присяги працівника поліції, абзацу сьомого пункту другої розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, дисциплінарною комісією до поліцейського з логістики сектору логістики Святошинського УП ГУНІ у м. Києві сержанта поліції ОСОБА_1 , застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ГУ НП у м. Києві від 15.11.2023 №1834 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2, 6, 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII, Присяги працівника поліції, абзацу сьомого пункту другої розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179.
Наказом ГУ НП у м. Києві від 23.11.2023 № 2054 о/с «Про особовий склад» сержанта поліції ОСОБА_1 (0133766), поліцейського з логістики сектору логістики Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, відповідко до Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції згідно з пушком 6 (у зв?язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України частини першої статті 77, з 23 листопада 2023 року.
Представник позивача у позові зазначає, що позивач був протиправно звільнений зі служби, а саме в порушення імперативних приписів ч.3 ст. 40 Кодексу законів про працю України, наказом № 2054 о/с від 23.11.2023 під час перебування на лікарняному (тимчасова непрацездатність), тобто в період з 17.11.2023 по 21.11.2023 Медичний висновок N 8HT6-P3A6-HT4B-HСH9 від 17.11.2023 та з 21.11.2023 по 24.11.2023 Медичний висновок N 49EM-ЕРНС-ТТ59-9В9С від 22.11.2023. Зазначає, що про перебуванні на лікарняному відповідач був повідомлений в телефонному режимі особисто позивачем.
Наказом ГУ НП у м. Києві від 14.12.2023 № 2207 о/с «Про особовий склад» внесено часткові зміни до пункту наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 23.11.2023 № 2054 о/с в частині звільнення зі служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв?язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 відповідно до Закону України про "Національну поліцію" сержанта поліції ОСОБА_6 (0133766), поліцейського з логістики сектору логістики Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, а саме слова та цифри "23 листопада 2023 року" замінено словами та цифрами "25 листопада 2023 року", слова та цифри "стаж служби в поліції на день звільнення складає 04 роки 00 місяців 19 днів, у календарному обчисленні - 04 роки 00 місяців 19 днів" замінено словами та цифрами "стаж служби в поліції на день звільнення складає 04 роки 00 місяців 21 день, у календарному обчисленні - 04 роки 00 місяців 21 день".
Не погоджуючись з оскаржуваним наказами якими позивача було звільнено із займаної посади, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний, зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно з ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (ч. 1).
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч. 2).
Частиною 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що затверджений Законом України "Про дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут) встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Приписами ст. 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч. 2).
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (ч. 3).
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (ч. 4).
Відповідно до ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Згідно з ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до п. 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у ст. 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Перелічені у ст. 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.
Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.
Відповідно до ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07 листопада 2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807 (далі - Порядок №893).
Пунктом 1 розділу 2 Порядку №893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за на підставі достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до п. 1 розділу 5 Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Згідно з п. 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
На підставі п. 1 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
З аналізу наведених вище норм Дисциплінарного статуту та Порядку №893 слідує, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає виключно у разі вчинення безпосередньо ним дисциплінарного проступку, тобто у разі невиконання чи неналежного виконання саме ним службової дисципліни. Обставини ж щодо вчинення цією особою дисциплінарного проступку, встановлюються у ході службового розслідування щодо особи порушника, призначеного начальником за фактом вчинення проступку.
При цьому, висновок службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження усіх без виключення обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставини, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Такі обставини повинні бути встановлені членами дисциплінарної комісії під час проведення службового на підставі зібраних ними матеріалів, письмових пояснень осіб, які скоїли дисциплінарний проступок, та осіб (свідків), яким відомі обставини щодо яких здійснюється службове розслідування.
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення, який, в свою чергу, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. При чому, застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог ст. ст. 19-22 Дисциплінарного статуту.
Відповідно до п. 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року №1179 (далі - Правила), ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки й порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно з абз. 1, 2 п. 1 розділу II Правил, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятим: відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Відповідно до абз. 7 п. 2 розділу II Правил під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, виконання вимог статутів, нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності.
Суд зазначає, що одним із принципів етики працівників Національної поліції є гідна поведінка, що охоплює: повагу до гідності інших осіб; ввічливість та дотримання високої культури спілкування; доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів; недопущення дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників Національної поліції. Поведінка працівника Національної поліції завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам.
Отже, аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Як встановлено судом, підставою для прийняття оскаржуваних наказів слугував Висновок службового розслідування яким встановлено порушення позивачем вимог 1, 2, 6, 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII, Присяги працівника поліції, абзацу сьомого пункту другої розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179.
Службове розслідування призначене наказом начальника ГУ НП у м. Києві від 16.10.2023 №2008 на підставі доповідної записки тимчасово виконуючого обов?язки начальника Святошинського УП ГУНП у м. Києві полковника поліції Замули Богдана щодо перебування сержанта поліції ОСОБА_1 (0133766), поліцейського з логістики сектору логістики Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві на службі з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Згідно з висновком службового розслідування, враховуючи записи бодікамер працівників поліції та отриманих пояснень опитаних працівників в межах службового розслідування, дисциплінарна комісія зробила висновок, що позивач перебував на роботі в стані алкогольного сп'яніння.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, позивачу 13.10.2023 неодноразово було запропоновано пройти освідування з метою підтвердження чи спростування сумнівів щодо його перебування у стані алкогольного сп'яніння, водночас позивач від освідування категорично відмовлявся, що зафіксовано актом відмови від 13.10.2023 №13725/125/54/02-2023.
Судом досліджено позовну заяву та надані сторонами докази, з яких убачається, що представник позивача посилався на відмову позивача від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням сертифікованого спеціального технічного засобу «Drager». Водночас, за твердженням сторони позивача, останній невідкладно звернувся до закладу охорони здоров'я з метою проходження медичного огляду для виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Із наданого до матеріалів справи медичного висновку вбачається, що за результатами проведеного огляду у позивача ознак сп'яніння не виявлено.
Щодо висновку про результати медичного огляду, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виданого Комунальним некомерційним підприємством «Київська міська наркологічна клінічна лікарня “Соціотерапія»» 20.10.2023, суд зазначає таке.
Судом установлено, що позивач відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння із використанням сертифікованого технічного засобу «Drager», після чого самостійно звернувся до закладу охорони здоров'я для проходження медичного огляду, за результатами якого складено висновок про відсутність у нього ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Оцінюючи наведені обставини, суд зазначає, що правове регулювання проведення огляду на стан сп'яніння, передбачене статтею 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкцією, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, застосовується у межах адміністративного провадження щодо водіїв транспортних засобів, стосовно яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння.
Водночас предметом розгляду у даній справі є правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а не встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення. Дисциплінарне провадження має самостійний правовий характер, іншу мету та інші стандарти доказування, ніж провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Сам по собі висновок медичного огляду, виданий закладом охорони здоров'я поза межами процедур, ініційованих уповноваженими посадовими особами у порядку, визначеному статтею 266 КУпАП, не є безумовним доказом відсутності дисциплінарного проступку та не спростовує обставин, встановлених у межах службового розслідування.
Суд звертає увагу, що у дисциплінарному провадженні оцінці підлягає не лише факт можливого перебування особи у стані сп'яніння, а сукупність обставин поведінки поліцейського, його реакція на законні вимоги, дотримання стандартів службової дисципліни та етичних норм, а також вплив такої поведінки на авторитет органів поліції.
Аналогічний підхід неодноразово висловлював Верховний Суд, зазначаючи, що дисциплінарна відповідальність не залежить автоматично від результатів адміністративного або кримінального провадження, а їх відсутність чи закриття не виключає можливості притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за результатами службового розслідування (зокрема, постанови Верховного Суду від 21.09.2018 у справі № 824/227/17-а, від 08.08.2019 у справі № 824/1015/16-а).
Отже, наданий позивачем висновок медичного огляду підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі, однак не має наперед визначальної сили для спростування висновків дисциплінарної комісії щодо порушення службової дисципліни.
За таких обставин суд доходить висновку, що доводи позивача про те, що результати самостійно ініційованого медичного огляду автоматично спростовують наявність дисциплінарного проступку, є необґрунтованими та не узгоджуються з правовою природою дисциплінарної відповідальності.
Суд окремо звертає увагу на відмінність правової природи адміністративного та дисциплінарного провадження, що має істотне значення для оцінки поданих доказів.
Адміністративне провадження у справах про адміністративні правопорушення та дисциплінарне провадження щодо працівників поліції мають різні предмет, цілі, підстави притягнення до відповідальності та стандарти доказування. Якщо у провадженні за Кодексом України про адміністративні правопорушення вирішується питання про наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення, то дисциплінарне провадження спрямоване на встановлення факту порушення службової дисципліни, невиконання або неналежного виконання службових обов'язків, незалежно від наявності чи відсутності складу адміністративного чи кримінального правопорушення.
У цьому контексті суд зазначає, що докази, отримані або складені відповідно до процедур, передбачених для адміністративного провадження, не мають наперед визначальної сили у дисциплінарному провадженні та підлягають оцінці з урахуванням предмета, меж і завдань саме дисциплінарного розгляду.
Такий підхід узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, який неодноразово наголошував, що результати адміністративного або кримінального провадження не є обов'язковими для дисциплінарного органу та суду під час перевірки законності дисциплінарного стягнення, а дисциплінарна відповідальність може наставати самостійно, за наявності встановленого факту порушення службової дисципліни.
Верховний Суд у своїх рішеннях виходить з того, що при вирішенні дисциплінарних спорів суд перевіряє не лише формальну наявність окремих доказів, а їх належність, допустимість та достатність саме для підтвердження порушення службових обов'язків, з урахуванням специфіки статусу особи та вимог до її професійної поведінки.
При цьому суд не підміняє собою дисциплінарний орган і не здійснює повторного службового розслідування, а оцінює, чи ґрунтувалися висновки дисциплінарного органу на сукупності доказів та чи були вони отримані у спосіб, передбачений законом.
У зв'язку з цим суд зазначає, що поданий позивачем висновок медичного огляду, складений за процедурою, передбаченою для огляду водіїв транспортних засобів у межах адміністративного провадження, сам по собі не спростовує висновків службового розслідування та не може розглядатися як вирішальний доказ відсутності порушення службової дисципліни, з огляду на відмінність предмета доказування у відповідних видах проваджень.
Крім цього, суд зазначає, що правовий статус поліцейського зумовлює підвищені вимоги до його поведінки, які поширюються як на період виконання службових обов'язків, так і на позаслужбовий час. Такий підхід випливає з положень Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Присяги поліцейського, які передбачають обов'язок дотримання службової дисципліни, професійної етики та поведінки, що не підриває авторитет поліції.
Порушення поліцейським вимог службової дисципліни, у тому числі норм етичного характеру, утворює склад дисциплінарного проступку, який полягає у вчиненні дій (бездіяльності), що суперечать інтересам служби, покладеним на поліцейського обов'язкам та негативно впливають на рівень суспільної довіри до органів поліції.
Щодо доводів позивача про порушення його права на захист у зв'язку з неознайомленням із матеріалами службового розслідування суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається надання позивачем письмових пояснень дисциплінарній комісії, що свідчить про його обізнаність щодо факту проведення службового розслідування та предмета перевірки. Водночас докази звернення позивача із заявами про ознайомлення з матеріалами службового розслідування або докази відмови у такому ознайомленні матеріали справи не містять.
Верховний Суд у постанові від 10 липня 2019 року у справі № 802/1150/17-а зазначив, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарного проступку, обставини якого, ступінь вини поліцейського, а також причини та умови його вчинення з'ясовуються під час службового розслідування. За результатами такого розслідування керівник приймає рішення щодо наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку та обрання відповідного виду дисциплінарного стягнення з урахуванням установлених обставин.
Складаючи Присягу відповідно до статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський бере на себе обов'язок сумлінно виконувати службові повноваження, діяти з честю та гідністю, поважати права і свободи людини. Недодержання цих зобов'язань може розцінюватися як порушення Присяги та дисциплінарний проступок.
Наведене узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 21 вересня 2018 року у справі № 824/227/17-а та від 08 серпня 2019 року у справі № 824/1015/16-а, відповідно до яких поведінка поліцейського має відповідати підвищеним стандартам доброчесності, а дотримання службової дисципліни є обов'язковою умовою проходження служби в поліції.
У постанові від 04 квітня 2025 року у справі № 380/546/23 Верховний Суд звернув увагу, що службова дисципліна ґрунтується на свідомому виконанні працівником поліції вимог законодавства та етичних норм і зобов'язує його поводитися з гідністю як під час несення служби, так і в позаслужбовий час.
Суд також зазначає, що визначення виду дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень. Судовий контроль у таких спорах полягає у перевірці дотримання процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності, повноти встановлення обставин, наявності доказів та відсутності довільності у висновках дисциплінарного органу.
За результатами розгляду справи суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що висновки відповідача щодо наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення є необґрунтованими, довільними або такими, що не підтверджуються матеріалами службового розслідування.
Щодо твердження позивача, що його було звільнено з служби підчас перебування його на лікарняному, суд звертає увагу, що наказом відповідача від 14.12.2023 №2207 о/с було внесено зміни до наказу відповідача від 23.11.2023 № 2054 а/с, а саме змінено дату звільнення з « 23 листопада 2023 року» на « 25 листопада 2023 року». Відповідно до наданої інформації позивач перебував на лікарняному до 24 листопада 2023 року включно.
Відтак доводи позивача про звільнення його, коли останній перебував на лікарняному не підтверджуються матеріалами справи.
Суд також зауважує, що обов'язок суду наводити мотиви прийнятого рішення не передбачає необхідності відповідати на кожен довід сторін, а полягає у з'ясуванні та оцінці всіх істотних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору. Обсяг мотивування визначається характером спірних правовідносин, предметом доказування та доводами, які є визначальними для ухвалення судового рішення.
Адміністративне судочинство ґрунтується на засадах змагальності сторін та їх процесуальної самостійності у доведенні переконливості поданих доказів. Суд не підміняє собою учасників справи у виконанні обов'язку доказування і не усуває недоліки доказової бази сторін.
Доказами у справі є фактичні дані, які в установленому законом порядку підтверджують або спростовують обставини, що входять до предмета доказування. При цьому достатність доказів оцінюється судом не за формальною кількістю або ізольованим змістом кожного з них, а з урахуванням їх взаємного зв'язку, узгодженості та здатності сформувати переконання суду щодо вірогідності відповідних обставин.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень стандарт доказування не зводиться до встановлення обставин «поза розумним сумнівом», а полягає у досягненні рівня вірогідності, який дає змогу суду дійти обґрунтованого висновку про правомірність або протиправність поведінки відповідача з урахуванням усієї сукупності доказів.
Обов'язок доведення правомірності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень лише у межах заявлених позовних вимог і визначеного предмета доказування.
Виконуючи цей обов'язок, відповідачем подано належні та допустимі докази, які у своїй сукупності є послідовними, взаємоузгодженими та достатніми для підтвердження правомірності його дій.
Водночас подані позивачем докази не забезпечують необхідного рівня переконливості для спростування доводів відповідача та не підтверджують наявності порушення його прав чи законних інтересів.
Оцінивши докази у їх сукупності, з урахуванням принципу змагальності, стандарту доказування, меж судового контролю та внутрішнього переконання суду, сформованого на основі всебічного та об'єктивного дослідження матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 14.01.2026.
Суддя Панченко Н.Д.