15 січня 2026 року м. Київ справа №320/4296/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, у частині доступу до публічної інформації,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів (далі - відповідача), у якому просить суд:
- визнати протиправною відмову КДКП та надання неповної публічної інформації на запит позивача від 28.12.2023, а саме ненадання інформації щодо виставлених оцінок членами КДКП за критеріями оцінок виконання практичного завдання кандидатові, який успішно склав кваліфікаційний іспит ОСОБА_2 в рамках добору на 200 посад прокурорів окружних прокуратур;
- зобов'язати КДКП надати повну публічну інформацію на запит позивача від 28.12.2023, а саме інформацію щодо виставлених оцінок членами КДКП за критеріями оцінок виконання практичного завдання кандидатові, який успішно склав кваліфікаційний іспит ОСОБА_2 в рамках добору на 200 посад прокурорів окружних прокуратур.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач не надав в повному обсязі доступ до публічної інформації з підстав, які не передбачені чинним законодавством України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 відкрите провадження в адміністративній справі. Справу визначено розглядати одноособово суддею Панченко Н.Д. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
12.02.2024 через «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні.
В подальшому, судом встановлено, що у справі № 320/4296/24 оскаржується рішення КДКП, яке стосується оцінки виконання завдань кандидатами в межах проведення добору прокурорів, які у значені Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Тому, досліджуючи матеріали справи у письмовому провадженні, судом встановлена необхідність отримання усних додаткових пояснень від сторін. Відтак, суд дійшов висновку про доцільність виходу з письмового провадження та призначення справи до судового розгляду у судовому засіданні, у зв'язку з необхідністю витребування від учасників справи відповідних обґрунтувань та пояснень щодо предмета спору.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 призначено судове засідання з розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, у частині доступу до публічної інформації на 08 жовтня 2024 року о 11:00 год.
Відповідач подав до суду відзив, у якому зазначив, що відповідь на інформаційний запит була надана виключно в тій частині, розголошення якої не порушує прав третіх осіб, не містить конфіденційної інформації та не може завдати істотної шкоди діловій репутації або правам інших учасників добору.
За твердженням відповідача, запитувана інформація є чутливою для осіб, щодо яких вона була сформована окремими членами Комісії, оскільки її поширення створює ризики недобросовісного використання, спотворення ділової репутації та формування негативних оцінок фахових здібностей кандидата на підставі подій минулого, зокрема результатів анонімного оцінювання письмового практичного завдання.
Крім того відповідач зазначає, що надання такої інформації суперечить принципам проведення добору, зокрема принципу анонімності виконання практичних завдань (знеособлення кандидатів), а також порушує право інших учасників добору на захист персональних даних та заборону їх передачі третім особам без згоди суб'єктів таких даних.
При цьому відповідач наголошує, що учасники добору є кандидатами на посади публічної служби, а їх персональні дані, як і відомості щодо будь-яких приватних осіб, підлягають захисту відповідно до вимог законодавства.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для правильного вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що Рішенням КДКП від 06.09.2023 № 650дк-23 (із змінами) затверджено результати кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури, визначено прохідний бал (105,7) та затверджено список кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури, які успішно склали кваліфікаційний іспит, при проведенні добору, оголошеного рішенням Комісії від 04.04.2023 № 3дк-23.
28.12.2023 позивачка звернулась до КДКП із запитом на отримання публічної інформації щодо надання їй копій перевірочних формулярів до практичного завдання виконаного анонімно ОСОБА_2 в межах проведення добору кандидатів на 200 посад прокурорів окружних прокуратур, оголошеного рішенням Комісії від 04.04.2023 №дк-23.
Відповідач зазначив, що запитувані позивачкою документи містять інформацію з обмеженим доступом, зокрема конфіденційні відомості, а саме персональний код кандидата та результати оцінювання виконаного ним практичного завдання за відповідними критеріями. Така інформація стосується прав та інтересів третьої особи, її розголошення може завдати істотної шкоди діловій репутації та порушити право на захист персональних даних, при цьому згода такої особи на розкриття конфіденційної інформації відсутня.
Заступником голови КДКП Отвіновським П.Л. 02.01.2024 надано відповідь на запит №07/3-7вих-24 разом з копіями запитуваних позивачкою документів з одночасним вилученням відомостей з обмеженим доступом, що стосуються учасника добору на посаду прокурора окружної прокуратури Романка С.Ю.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у наданні повної інформації на запит, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Розглянувши подані сторонами докази, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доводам позивача, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що позивач звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів із запитом на отримання публічної інформації, зокрема щодо оцінок, виставлених окремими членами Комісії за відповідними критеріями виконання практичного завдання конкретним кандидатом у межах кваліфікаційного іспиту.
На запит позивача відповідач надав копії запитуваних документів із вилученням відомостей, які, на його переконання, належать до інформації з обмеженим доступом та стосуються персональних даних третьої особи.
Оцінюючи правомірність таких дій, суд виходить із такого.
Відповідно до статті 40 Конституції України кожному гарантується право на звернення до органів державної влади та отримання обґрунтованої відповіді у встановлений законом строк.
Водночас право на доступ до інформації не є абсолютним і може бути обмежене у випадках та порядку, визначених законом.
Згідно зі статтями 20, 21 Закону України «Про інформацію» та статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформація поділяється на відкриту та інформацію з обмеженим доступом, зокрема конфіденційну, яка охоплює персональні дані фізичної особи.
Частинами першою та другою статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що обмеження доступу до інформації допускається за умови одночасного дотримання легітимної мети, можливості завдання істотної шкоди охоронюваним інтересам та переважання такої шкоди над суспільним інтересом в отриманні інформації.
Суд враховує, що відповідно до статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» та статті 11 Закону України «Про інформацію» персональними даними є будь-які відомості, за якими фізична особа може бути прямо чи опосередковано ідентифікована, а їх поширення без згоди такої особи допускається лише у випадках, прямо передбачених законом.
Аналізуючи зміст запитуваної інформації, суд дійшов висновку, що відомості про оцінки, виставлені окремими членами Комісії за конкретними критеріями виконання практичного завдання, мають індивідуалізований характер, безпосередньо стосуються конкретного кандидата та дозволяють здійснити його ідентифікацію, у тому числі в сукупності з іншими раніше оприлюдненими даними.
Посилання позивача на те, що загальні результати кваліфікаційного іспиту та рейтингові бали кандидатів оприлюднювалися на офіційному вебсайті Комісії, суд оцінює критично, оскільки оприлюднення узагальнених або підсумкових результатів оцінювання не є тотожним розкриттю персоналізованої інформації щодо внутрішнього механізму індивідуального оцінювання конкретної особи окремими членами Комісії.
Сам по собі факт попереднього оприлюднення загального балу кандидата не свідчить про втрату режиму обмеженого доступу щодо деталізованих індивідуальних оцінок, які за своїм змістом і ступенем персоналізації є іншою за характером інформацією.
Суд також враховує, що статус кандидата на посаду прокурора не є тотожним статусу особи, яка вже обіймає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави, а отже рівень допустимого втручання у його приватне життя та професійну репутацію є вужчим.
Доводи позивача про те, що така інформація не може вважатися конфіденційною з огляду на її зв'язок із кваліфікаційними вимогами до посади, не спростовують висновку суду, оскільки предметом спору є не факт відповідності кандидата встановленим вимогам чи результати іспиту в цілому, а саме розкриття персоналізованих оцінок, виставлених окремими членами Комісії, що виходить за межі загальнодоступної інформації.
Застосовуючи так званий «трискладовий тест», передбачений частиною другою статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», суд доходить висновку, що відповідач переслідував легітимну мету захисту прав та репутації третьої особи, існує реальна можливість завдання істотної шкоди у разі розкриття таких відомостей, а потенційна шкода від оприлюднення переважає суспільний інтерес у доступі саме до цієї деталізованої інформації.
Суд також виходить із того, що обмеженню підлягає інформація, а не документ, і надання запитуваних матеріалів із вилученням відомостей з обмеженим доступом є передбаченим законом способом реалізації права на доступ до публічної інформації, який одночасно забезпечує захист прав третіх осіб.
Оцінюючи дії відповідача, суд враховує межі судового контролю у справах цієї категорії. Суд не наділений повноваженнями підміняти собою розпорядника інформації та здійснювати власну оцінку доцільності чи бажаності розкриття певних відомостей, а перевіряє лише дотримання вимог закону, наявність легітимної мети та відсутність свавілля чи очевидної непропорційності.
Матеріалами справи не підтверджено, що відповідач діяв формально, вибірково або з порушенням принципу пропорційності. Навпаки, обраний відповідачем спосіб реагування на запит - надання інформації у знеособленому вигляді - є менш обтяжливим втручанням у право на інформацію та відповідає вимогам законодавства.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відповідач діяв у межах наданих йому повноважень, з дотриманням вимог законодавства про доступ до публічної інформації та захист персональних даних, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову за позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, у частині доступу до публічної інформації, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 15.01.2026.
Суддя Панченко Н.Д.