про залишення позовної заяви без руху
16 січня 2026 року м. Житомир справа № 240/1227/26
категорія 112030700
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Чернова Г.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернулася до суду позовом, у якому просить:
визнати протиправним і скасувати пункт 5 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30 травня 2025 №293/975 про призначення батьку, матері, дружині та дочці померлого внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_2 , одноразової грошової допомоги в сумі 2 271 000 грн у рівних частинах кожному;
зобов'язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як члену сім'ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_2 внаслідок захворювання та причини смерті, пов'язаних із захистом Батьківщини, відповідно до Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в розмірі 15000000 грн у рівних частках та здійснити виплату одноразової грошової допомоги, з урахуванням виплаченої допомоги.
Перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позову до суду, суддею було встановлено, що позов подано до суду не у строк, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.
Згідно з частинами 1, 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, позивачем оскаржується пункт 5 рішення відповідача від 30.05.2025, а до суду з позовом звертається 13.01.2026, пропустивши шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами.
При цьому, заяви про поновлення строку звернення з позовом та докази існування об'єктивних причин, які перешкодили їй своєчасно звернутись до суду з цими позовними вимогами, позивач не надала.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду обгрунтованої заяви про поновлення строку звернення з позовом та надати документальні докази на підтвердження причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Г.В. Чернова