16 січня 2026 рокуСправа №160/25792/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
10.09.2025р. ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, викладене в листі №40063-30091/Ю-01/8-0400/25 від 01.09.2025 про відмову позивачеві у призначенні житлової субсидії на опалювальний період 2024-2025 згідно її заяви від 19.08.2024 року;
- зобов'язати відповідача втретє розглянути заяву позивача від 14.08.2024 року про призначення їй житлової субсидії на опалювальний період 2024-2025 з урахуванням наданих мною документів від КП "Дніпроводоканал" та ТОВ " Екологія".
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2025р. у справі №160/31918/24 відповідачем була повторно розглянути її заяву про призначення житлової субсидії на опалювальний сезон 2024-2025 років та листом №40063-30091/Ю-01/8-0400/25 від 01.09.2025р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 по справі №16031918/24 вжито заходів щодо повторного розгляду заяви від 14.08.2024 ОСОБА_1 та під час розгляду звернення виявлено, що по наступних житлово-комунальних послугах наявна заборгованість: - послуга з поводження з побутовими відходами (твердими, великогабаритними, ремонтними); - плата за абонентське обслуговування за послугою з централізованого водопостачання; - плата за абонентське обслуговування за послугою з централізованого водовідведення; оскільки заявником не долучено договорів про реструктуризацію боргу по даним послугам та їх сума перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії, прийнято рішення про відмову у призначенні субсидії. Позивач не погоджується з таким прийнятим рішенням від 01.09.2025р., а тому звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 25.09.2025р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано відповідача, зокрема, надати відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач на виконання вимог ухвали суду від 25.09.2025р. відзиву на позов у встановлений ухвалою строк суду не надав, ухвалу про відкриття провадження у справі та позов з додатками відповідач отримав 26.09.2025р. та 11.09.2025р. відповідно в свій електронний кабінет згідно до вимог ст.ст. 18, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому останній вважається повідомленим належним чином з урахуванням наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, наявними в матеріалах справи.
У відповідності до положень ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 16.01.2026р. було продовжено строк розгляду даної справи до 16.01.2026р.
Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 16.01.2026р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до вимог ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.
14.08.2024р. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення житлової субсидії на опалювальний сезон 2024-2025 років, що не заперечується учасниками справи.
На звернення ОСОБА_1 від 05.11.2024 з питання нарахування субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 26.11.2024 за № 63245-47487/Ю-01/8-0400/24 повідомило останню зокрема про те, що згідно з даними Централізованої підсистеми «Призначення та виплати деяких соціальних виплат» в межах Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України їй, відповідно до заяви від 14.08.2024, було відмовлено у призначенні житлової субсидії на опалювальний сезон 2024 - 2025 років у зв'язку з отриманням інформації про заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, загальна сума якої перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що встановлено в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2025р. у справі №160/31918/24, яке набрало законної сили 30.07.2025р.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2025р. у справі №160/31918/24, яке набрало законної сили 30.07.2025р., позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено частково та зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2024.
На виконання наведеного рішення суду відповідачем було повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 та листом №40063-30091/Ю-01/8-0400/25 від 01.09.2025р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 по справі №16031918/24 вжито заходів щодо повторного розгляду заяви від 14.08.2024 ОСОБА_1 та під час розгляду звернення виявлено, що по наступних житлово-комунальних послугах наявна заборгованість: - послуга з поводження з побутовими відходами (твердими, великогабаритними, ремонтними); - плата за абонентське обслуговування за послугою з централізованого водопостачання; - плата за абонентське обслуговування за послугою з централізованого водовідведення; оскільки заявником не долучено договорів про реструктуризацію боргу по даним послугам та їх сума перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії, прийнято рішення про відмову у призначенні субсидії, що підтверджується змістом відповідного листа, наявного у справі.
Вказаний спір виник у зв'язку із незгодою позивача з рішенням відповідача, викладеним в листі №40063-30091/Ю-01/8-0400/25 від 01.09.2025 про відмову позивачеві у призначенні житлової субсидії на опалювальний період 2024-2025 згідно її заяви від 19.08.2024 року, у зв'язку з чим позивач просить відновити її права шляхом визнання такого рішення відповідача протиправним, його скасування та зобов'язання відповідача втретє розглянути заяву позивача від 14.08.2024 року про призначення їй житлової субсидії на опалювальний період 2024-2025 з урахуванням наданих мною документів від КП "Дніпроводоканал" та ТОВ " Екологія".
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю, виходячи з наступного.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пунктом 7 частини першої статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належить встановлення порядку надання пільг та житлових субсидій населенню в частині забезпечення надання житлових субсидій як частки вартості житлово-комунальних послуг, у тому числі їх виплати у грошовій формі.
Умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій визначається Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 за № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" (далі - Положення №848, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення).
Відповідно до п. 3 Положення №848, житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку.
За приписами п.9 Положення №848 визначено, що призначення житлових субсидій здійснюється починаючи з 1 грудня 2022 р. - органами Пенсійного фонду України.
Заяви про призначення та надання житлової субсидії за формою згідно з додатком 1 (далі - заява) з необхідними документами та/або відомостями приймаються від громадян органами Пенсійного фонду України починаючи з 1 грудня 2022 р., у тому числі у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України, засобами Порталу Дія).
Підпунктом 5 пункту 14 Положення №848 встановлено, що житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо уповноваженим органом отримано інформацію про наявність простроченої понад три місяці (на дату подання такої інформації) заборгованості з оплати однієї або кількох житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, зазначених у заяві, строк позовної давності щодо стягнення якої не минув і загальна сума якої перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії (крім заборгованості за послугу з постачання та розподілу природного газу, що нарахована виконавцем комунальної послуги з посиланням на рішення суду щодо норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу та у зв'язку з приведенням об'ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов, а також у разі, коли заборгованість виникла через те, що об'єднання, які є колективними споживачами (замовниками) усіх або частини житлово-комунальних послуг, та виконавці комунальних послуг не надали уповноваженим органам необхідну для призначення та розрахунку розміру житлової субсидії інформацію про співвласників багатоквартирного будинку/споживачів комунальних послуг).
Житлова субсидія у цьому випадку призначається з початку опалювального (неопалювального) сезону за умови документального підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження споживачем заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі) протягом двох місяців з початку такого сезону, в іншому випадку - з місяця, що настає за тим, у якому до уповноваженого органу надійшло документальне підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження споживачем заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі).
Для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або тимчасовим посвідченням громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортним документом іноземця або документом, що посвідчує особу без громадянства, посвідкою на постійне/тимчасове проживання, посвідченням біженця або іншим документом, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України), подає: заяву; декларацію; довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом уповноваженого органу у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (у разі наявності); договір наймання (оренди) житла (у разі наявності); рішення суду (в разі наявності); інші документи, які не передбачені цим пунктом, але відповідно до цього Положення необхідні для розгляду питання по суті (у разі потреби).
Зазначені документи подаються структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, посадовим особам виконавчого органу, центру надання адміністративних послуг за зареєстрованим/задекларованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання), органу Пенсійного фонду України - незалежно від місця проживання (пункт 43 Положення №848).
За приписами п.48, п.49 Положення №848, під час прийому документів для призначення житлової субсидії забороняється вимагати від громадян документи, подання яких не передбачено цим Положенням.
У разі коли документи, передбачені пунктом 43 цього Положення, подано не в повному обсязі, уповноважений орган інформує заявника про необхідність подання таких документів. Питання призначення житлової субсидії розглядається уповноваженим органом за умови надходження документів, які не були подані одночасно із заявою, протягом 30 днів з дня подання заяви.
Громадянин, який звернувся за призначенням житлової субсидії, має право надавати уповноваженому органу додаткові документи, що не передбачені цим Положенням, але необхідні для прийняття об'єктивного рішення.
Відповідно до п.50 Положення №848 передбачено, що для призначення житлових субсидій на запит уповноважених органів у п'ятиденний строк з дня його отримання подаються відомості, зокрема про забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами - управителями, об'єднаннями, виконавцями комунальних послуг, у яких зазначається:
- розмір цін і тарифів на житлово-комунальні послуги і платежів за такі послуги;
- розмір внесків/платежів об'єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком та комунальні послуги в такому будинку.
Відомості, зазначені в абзацах восьмому - дванадцятому пункту 50 цього Положення, уповноважені органи можуть отримувати також від організацій, що здійснюють нарахування плати за житлово-комунальні послуги, внесків/платежів об'єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком за договорами з управителями або об'єднаннями, виконавцями комунальних послуг, інформаційно-обчислювальних центрів, розрахункових центрів, центрів нарахування плати за житлово-комунальні послуги, центрів муніципальних систем управління тощо (пункт 52 Положення №848).
За приписами п.60 Положення №848 визначено, що уповноваженим органом протягом 10 календарних днів з дня подання зазначених документів та отримання інформації відповідно до пункту 50 цього Положення приймається рішення про:
призначення житлової субсидії;
непризначення житлової субсидії (у разі, коли за результатами розрахунку житлової субсидії її розмір має нульове або від'ємне значення);
відмову в призначенні житлової субсидії.
Уповноважений орган не призначає (не розраховує) житлову субсидію на житлово-комунальні послуги, що надаються управителями, об'єднаннями, виконавцями комунальних послуг, які не подали відомостей про забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами, зокрема щодо:
розміру цін і тарифів на житлово-комунальні послуги і платежів за такі послуги;
розміру внесків/платежів об'єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком та комунальні послуги в такому будинку.
Заявник має право оскаржити до суду рішення уповноваженого органу щодо розміру призначеної субсидії або про відмову в призначенні житлової субсидії (пункт 64 Положення №848).
Пунктом 81 Положення №848 передбачено, що у разі отримання інформації про наявність заборгованості за житлово-комунальні послуги та/або внесків/платежів об'єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, що відповідає вимогам, визначеним у підпункті 5 пункту 14 цього Положення, житлова субсидія на наступний період не призначається, про що уповноважений орган інформує громадянина у порядку, визначеному пунктом 62 цього Положення, або відповідна інформація зазначається у платіжному документі.
Якщо протягом двох місяців з дати отримання повідомлення про відмову в призначенні житлової субсидії на наступний період громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або уклав договір про її реструктуризацію, або оскаржив наявність заборгованості в судовому порядку, житлова субсидія призначається з початку такого періоду (п.82 Положення №848).
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом громадянина України подає до уповноваженого органу, зокрема, заяву та декларацію, а на запит уповноважених органів у п'ятиденний строк з дня його отримання подаються відомості, зокрема про забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами - управителями, об'єднаннями, виконавцями комунальних послуг.
При цьому, житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо уповноваженим органом отримано інформацію про наявність простроченої понад три місяці (на дату подання такої інформації) заборгованості з оплати однієї або кількох житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, зазначених у заяві, строк позовної давності щодо стягнення якої не минув і загальна сума якої перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії.
Якщо протягом двох місяців з дати отримання повідомлення про відмову в призначенні житлової субсидії на наступний період громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або уклав договір про її реструктуризацію, або оскаржив наявність заборгованості в судовому порядку, житлова субсидія призначається з початку такого періоду.
Так, як встановлено судом з матеріалів справи на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2025р. у справі №160/31918/24 відповідачем було повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 та листом №40063-30091/Ю-01/8-0400/25 від 01.09.2025р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 по справі №160/31918/24 вжито заходів щодо повторного розгляду заяви від 14.08.2024 ОСОБА_1 та під час розгляду звернення виявлено, що по наступних житлово-комунальних послугах наявна заборгованість: - послуга з поводження з побутовими відходами (твердими, великогабаритними, ремонтними); - плата за абонентське обслуговування за послугою з централізованого водопостачання; - плата за абонентське обслуговування за послугою з централізованого водовідведення; оскільки заявником не долучено договорів про реструктуризацію боргу по даним послугам та їх сума перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії, прийнято рішення про відмову у призначенні субсидії, що підтверджується змістом відповідного листа, наявного у справі.
Разом з тим, з аналізу змісту вищенаведеного листа вбачається, що він не містить інформації та конкретизації, яка саме сума заборгованості у розрізі житлово-комунальних послуг склалася у позивачки.
Тобто, вказавши підставою для відмови у призначенні житлової субсидії наявність у позивачки заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг відповідачем не наведено, не конкретизовано суми заборгованості.
При цьому, при прийнятті такого рішення про відмову у призначенні субсидії ОСОБА_1 , відповідачем не враховано наявність укладеного між ОСОБА_1 та КП «ЖИЛСЕРВІС-5» ДМР типового договору про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги від 13.08.2024р., згідно якого позивачці надано розстрочку у погашенні заборгованості зокрема за комунальні послуги (водо-, тепло-, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), копія якого наявна у справі.
Доказів врахування наведеного вище договору матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано.
За викладеного, з урахуванням аналізу вищенаведених норм законодавства та встановлених судом обставин справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що рішення відповідача, викладене в листі №40063-30091/Ю-01/8-0400/25 від 01.09.2025, про відмову позивачеві у призначенні житлової субсидії на опалювальний період 2024-2025 згідно її заяви від 14.08.2024 року, є протиправним та підлягає скасуванню.
У відповідності до вимог ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Проте, відповідачем не було надано суду ані відзиву на позов, ані жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність прийняття відповідачем рішення, викладеного в листі №40063-30091/Ю-01/8-0400/25 від 01.09.2025, про відмову позивачеві у призначенні житлової субсидії на опалювальний період 2024-2025 згідно її заяви від 14.08.2024 року, з урахуванням аналізу норм вищенаведеного законодавства та обставин встановлених судом щодо неврахування відповідачем при повторному розгляді заяви позивачки від 14.08.2024р. наявності договору про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги від 13.08.2024р.
За викладеного, враховуючи неподання відповідачем відзиву на позов та відсутність у суду інформації щодо наявності поважних причин для цього, суд відповідно до ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, кваліфікує такі дії відповідача як визнання позову.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність прийняття відповідачем рішення, викладеного в листі №40063-30091/Ю-01/8-0400/25 від 01.09.2025, про відмову позивачеві у призначенні житлової субсидії на опалювальний період 2024-2025 згідно її заяви від 14.08.2024 року, суд приходить до висновку, що відповідач, при прийнятті такого рішення, діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, судом встановлено порушення відповідачем вищенаведеним оспорюваним рішенням, прав та інтересів позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача, викладеного в листі №40063-30091/Ю-01/8-0400/25 від 01.09.2025, про відмову позивачеві у призначенні житлової субсидії на опалювальний період 2024-2025 згідно її заяви від 14.08.2024 року, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача у наведеній частині підлягають задоволенню виходячи з повноважень адміністративного суду, встановлених ст.ст.9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 14.08.2024 року про призначення їй житлової субсидії на опалювальний період 2024-2025, з урахуванням всіх наявних документів та висновків викладених судом у даному рішенні, з урахуванням того, що судом встановлено протиправність рішення пенсійного органу щодо відмови у призначенні такої субсидії, та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.ст. 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.
Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005р. (остаточне) у справі “Кечко проти України» зазначив, що якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
Також і у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі “Чуйкіна проти України» констатував: “ 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює “право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі “Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.
Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 14.08.2024 року про призначення їй житлової субсидії на опалювальний період 2024-2025, з урахуванням всіх наявних документів та висновків викладених судом у даному рішенні, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.
При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не вбачає підстав для їх розподілу у порядку, встановленому ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували понесення ним будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи з урахуванням того, що позивачку було звільнено від сплати судового збору за ухвалою суду від 25.09.2025р.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене в листі №40063-30091/Ю-01/8-0400/25 від 01.09.2025, про відмову ОСОБА_1 у призначенні житлової субсидії на опалювальний період 2024-2025 згідно її заяви від 14.08.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 14.08.2024 року про призначення їй житлової субсидії на опалювальний період 2024-2025, з урахуванням всіх наявних документів та висновків викладених судом у даному рішенні.
Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва