м. Вінниця
15 січня 2026 р. Справа № 120/11665/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21.03.2025 позов задоволено частково. Зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.07.2021 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
На адресу суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням вищевказаного рішення суду в порядку визначеному статтею 382 КАС України шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Заява обґрунтовується тим, що всупереч судовому рішенню, яке набрало законної сили, відповідач не здійснює нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн. Як вбачається із листа ГУ ПФУ в м. Києві від 12.09.2025 доплата була нарахована, але не виплачується, оскільки після виконання рішення суду визначається з урахуванням обмеження максимального розміру. На думку заявника, зазначені дії відповідача є свідченням невиконання ухваленого судом рішення, а тому звертається до суду з цією заявою щодо встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України.
Ухвалою суду заяву представника позивача про встановлення судового контролю призначено до розгляду у порядку письмового провадження. Крім того, відповідачу встановлено строк для подання письмових пояснень щодо ініційованого позивачем процесуального питання.
До суду надійшли пояснення відповідача, в яких зазначається, що на виконання рішення суду від 21.03.2025 у справі № 120/11665/24 Головним управлінням проведено з 01.07.2021 перерахунок розміру пенсії позивача та нараховано спірну щомісячну доплату в сумі 2000 грн. згідно з Постановою КМ України № 713. Доплата відсутня, оскільки рішенням суду не встановлено зобов'язань щодо перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром.
27.11.2025 представником позивача надані додаткові пояснення, в яких зауважує, що у відповідача немає законних підстав для накладення обмеження максимального розміру пенсії при її нарахуванні та виплаті позивачу.
Розглянувши в письмовому провадженні подану заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зважає на таке.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано окремі процесуальні питання, пов'язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.
Водночас особливості судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтями 381-1, 382, 382-1, 382-2 та 382-3 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Зокрема, відповідно до частинами 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини 1, 2 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Положеннями частини 1 статті 382-3 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац 1 підпункту 3.2 пункту 3, абзац 2 пункту 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).
Аналіз зазначеного дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення. З набранням чинності нової редакції КАС України законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення.
Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, а якщо не виконано то причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Під час розгляду цієї заяви щодо встановлення судового контролю судом з'ясовано, що підставою звернення до суду з позовом у цій справі були протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо ненарахування та невиплати позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Тобто, спір стосувався правовідносин щодо відмови відповідача у нарахуванні та виплаті позивачеві вказаної щомісячної доплати в розмірі 2000 грн відповідно до Постанови № 713.
У свою чергу рішенням суду від 21.03.2025 у справі № 120/11665/24 поновлено право позивача та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.07.2021 здійснити нарахування та виплату позивачу відповідну щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн.
З матеріалів справи видно, що на виконання судового рішення Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії позивача з 19.11.2022 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. згідно з Постановою № 713, а також донараховано заборговану у зв'язку з цим пенсію в сумі 20800 грн. за період з 19.11.2022 по 30.09.2023.
При цьому, відповідно до наданого відповідачем копії перерахунку пенсії з 01.07.2021 по пенсійній справі позивача № ФА133801-Міноборони вбачається, що з 01.07.2021 позивачу розраховано пенсію з урахуванням щомісячної доплати в розмірі 2000 грн., встановленої за даним рішенням суду, у зв'язку з чим загальний розмір пенсії становить 31992,56 грн. (з урахуванням максимального розміру пенсії - 18540,00 грн.).
Таким чином викладені у заяві позивача про встановлення судового контролю доводи про те, що з 01.07.2021 відповідач не здійснював нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн. є безпідставними.
З огляду на викладене в суду відсутні підстави вважати, що має місце невиконання пенсійним органом рішення суду від 21.03.2025 у справі № 120/11665/24 в частині нездійснення обрахунку з 01.07.2021 пенсії позивачу з урахуванням щомісячної доплати, передбаченої Постановою № 713.
Щодо обмеження пенсії максимальним розміром з 01.07.2021, на що посилається заявник, то суд зауважує, що такі обставини не були і не могли бути предметом судового розгляду та виникли вже після виконання відповідачем рішення суду.
Зокрема, судом з'ясовано, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі № 320/10690/23 зобов'язано виплачувати пенсію позивачу без обмеження її максимального розміру починаючи з 01.04.2019. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі № 320/47690/23 зобов'язано виплачувати пенсію позивачу без обмеження її максимального розміру починаючи з 01.03.2023.
Як вказує відповідач у своїх поясненнях та підтверджується наявними у справі розрахунками пенсії позивача, на виконання рішення суду у справі №120/11665/24 Головним управлінням проведено розрахунок пенсії позивача з 01.07.2021 з урахуванням щомісячної доплати, передбаченої Постановою № 713, та станом на 01.07.2021 розмір пенсії становить 31992,56 грн., тобто суттєво збільшився. У той же час позивачу виплачується пенсія з урахуванням щомісячної доплати, передбаченої Постановою № 713, однак до виплати застосовано обмеження максимальним розміром, та становить 18540,00 грн.
Проте суд вкотре наголошує, що вказані вище обставини не були предметом дослідження у даній справі та виникли вже після виконання відповідачем рішення суду у справі № 120/11665/24.
Норми статтей 382 та 383 КАС України мають на меті забезпечити належне виконання ухваленого у конкретній адміністративній справі судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, винесеного на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення у такій справі.
Враховуючи, що в спірному випадку Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснило нарахування та виплату позивачу з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн., як про те зазначалось в резолютивній частині рішення суду від 21.03.2025 у справі № 120/11665/24, тому суд вважає, що в цій частині судове рішення у справі виконано відповідачем у той спосіб, який визначено цим рішенням.
За наведених обставин відсутні підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати звіт про виконання судового рішення.
Незгода ж заявника із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді справи по суті і щодо яких судовим рішенням при зобов'язанні суб'єкта владних повноважень до вчинення дій не наводились відповідні висновки, вказує на те, що вирішення порушених питань можливе у спосіб ухвалення рішення суду за наслідком розгляду нових позовних вимог у порядку позовного провадження, а не у спосіб судового контролю за виконанням судового рішення, яке у відповідній частині вже є виконаним.
В даному випадку суд роз'яснює позивачу, що якщо він вважає, що за наслідками нових подій чи обставин, які мали місце після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 120/11665/24 та його виконання, відповідачем під час перерахунків його пенсії обмежено пенсію максимальним розміром, то він не позбавлений можливості звернутися до суду із новою позовною заявою про оскарження цих рішень чи дій суб'єкта владних повноважень в загальному порядку.
Встановлення ж судового контролю у той спосіб, про який просить позивач, фактично спрямоване на врегулювання нових правовідносин, які не були предметом судового дослідження у даній адміністративній справі, а тому не можуть бути предметом виконання судового рішення від 21.03.2025.
За наведених вище обставин заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21.03.2025 у справі №120/11665/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна