м. Вінниця
15 січня 2026 р. Справа № 120/13682/24
Cуддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про изнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.03.2025 року адміністративний позов задоволено частково. Зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 19348/03-16 від 03.10.2024 року про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 з 26.09.2024 пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII, п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII.
До суду від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Вказана заява мотивована невиконанням відповідачем рішення у справі у повному обсязі, а саме, у частині закінчення етапу у процедурі виключення позивача з військового обліку.
Ознайомившись з вказаною заявою, суд керується таким.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частиною першою статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина 4 статті 372 КАС України).
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом (частина 5 статті 372 КАС України).
Розділом IV КАС України врегульовано окремі процесуальні питання, пов'язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.
За нормами статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Деякі особливості встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначені статтею 382-382-3 КАС України.
Так, частиною першою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до приписів частини першої-другої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, вказаними нормами передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.07.2018 у справі № 235/7638/16-а.
Відповідно до матеріалів заяви, суд погоджується, що рішення суду фактично не виконано, а саме, позивачці не призначено пенсію державного службовця з 26.09.2024 року, відповідно до резолютивної частини рішення.
Разом з тим, судом враховано, що відповідачем проінформовано позивачку про неможливість призначення їй пенсії, з огляду на зменшення її розміру.
Аналіз змісту поданої заяви про встановлення судового контролю фактично свідчить про незгоду позивачки із позицією головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо неможливості врахування довідок про складові заробітної плати державного службовця.
У мотивувальній частині рішення судом констатовано, що довідки, додані позивачкою до первинної заяви про призначення пенсії не відповідали визначеній формі довідок, а відтак, не можуть бути враховані при призначенні пенсії.
Задовольняючи позовні вимоги у частині зобов'язання призначити пенсію, суд виходив із підстав оскаржуваної відмови та наявності права самостійно обирати вид пенсійного забезпечення.
Суд зауважує, що станом на момент розгляду справи були відсутні відомості щодо зменшення розміру пенсії у випадку перерахунку, у зв'язку із призначенням пенсії державного службовця.
Водночас, щодо питання врахування довідок про заробітну плату, судом було зауважено, що позивачка не позбавлена можливості звернутися до органів Пенсійного фонду із наданням довідок установленої форми.
Як свідчить зміст заяви, позивачкою було надано оновлені довідки, в урахуванні яких було відмовлено органом Пенсійного фонду.
Суд позбавлений можливості надавати оцінку діям/бездіяльності відповідача щодо не врахування таких довідок при визначенні доцільності призначення зазначеного виду пенсії, оскільки такі не були предметом судового дослідження у цій справі.
Встановлення ж судового контролю у той спосіб, про який просить позивачка, фактично спрямоване на врегулювання нових правовідносин, які не є предметом виконання судового рішення.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у порядку передбаченому статтею 382 КАС України.
Таким чином, відсутні підстави для зобов'язання головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати звіт про виконання судового рішення, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Як наслідок, відсутні підстави і для накладення на керівника відповідача штрафу, оскільки такий може бути накладено лише за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконання рішення суду у справі від 03.03.2025 року № 120/13682/24.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Альчук Максим Петрович