Дата документу 01.12.2025 Справа № 314/4875/25
Єдиний унікальний №314/4875/25 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-сс/807/972/25 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст.183 КПК України
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула 01 грудня 2025 року у м.Запоріжжя в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Новостепнянське, Запорізького району Запорізької області, який має з базову середню освітою, одружений, на утриманні має малолітню доньку, військовослужбовця певної військової частини, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7 - в режимі відеоконференції (EASYCON),
підозрюваного ОСОБА_6 - в режимі відеоконференції з приміщенням ДУ «Вільнянська установа виконання покарань (№11)»,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 .
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 31 жовтня 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 28 грудня 2025 року включно, з визначенням розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що існують високі ризики, передбачені ч.1 ст.177 КК України, про які зазначено у клопотанні слідчого та наведено прокурором у судовому засіданні.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час із застосуванням електронних засобів контролю, за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своїх вимог в апеляційній скарзі зазначає, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою.
Повідомляє, що його підзахисний одружений, виховує та утримує малолітню доньку, приймає активну участь у житті дитини, піклується про неї, має постійне місце проживання, ніколи до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягався. Підозрюваний зацікавлений у повному та законному розгляді кримінального провадження.
Вказує, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні відсутні.
Вважає, що обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою негативно вплине на стосунки в родині, позбавить дитину батьківського піклування і догляду.
Вважає, що до підозрюваного більш ніж достатнім буде застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час із застосуванням електронного засобу контролю.
Згідно з ухвалою слідчого судді, з наданих суду матеріалів убачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що 15 жовтня 2025 року, до відділення поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшов рапорт оперуповноваженого СКП ВнП№2 ЗРУП про те, що встановлена особа на території обслуговування ВнП №2 займається незаконним збутом вибухових боєприпасів, до вчинення вказаного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , та за місцем проживання здійснює збут засобів ураження. Згідно з довідкою №6824, виданою певною військовою частиною, останній самовільно залишив військову частину, особа яка під контролем поліції за грошові кошти придбала вибухові пристрої корпуси гранат Ф-1,РГД-5, підривачі типу УЗРГМ, у ОСОБА_6 , який продав їх за грошові кошти за 1000 грн за 1 гранату, що підтверджується допитами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , протоколом огляду грошових коштів від 30 жовтня 2025 року у сумі 4000 грн, розпискою про добровільну видачу зброї, протоколом огляду від 30 жовтня 2025 року, де добровільно видано вищезазначені вибухові пристрої, у зв'язку з чим оголошено підозру ОСОБА_6 за ч.1 ст.263 КК України - придбання, носіння, зберігання та збут вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу. 30 жовтня 2025 року ОСОБА_6 затриманий в порядку ст.208 КПК України.
Заслухавши доповідь судді; аргументи підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника на підтримання апеляційної скарги; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вважав, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглядаючи оскаржувану ухвалу у межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Згідно з вимогами ст.ст.177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався цих вимог закону при розгляді клопотання.
З наданих суду матеріалів кримінального провадження убачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірялись слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому, у судовому засіданні заслухані пояснення підозрюваного, доводи його захисника, прокурора, слідчого та з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України, слідчим суддею врахована вагомість наявних доказів вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 , дані про його особу, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у інкримінованому йому правопорушенні, а також конкретні обставини вказаного кримінального правопорушення.
Як убачається з наданих матеріалів провадження та встановлено слідчим суддею, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Обґрунтованість підозри в апеляційній скарзі не оспорюється та підтверджується доданими до клопотання доказами, зазначеними як в самому клопотанні так і в ухвалі слідчого судді.
Перевіряючи доводи клопотання щодо наявності ризиків, про які вказано у клопотанні, слідчий суддя фактично дійшов висновку про те, що ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, існують, а саме ризики того, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Як зазначено вище, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, яке є тяжким злочином, за який передбачено суворе покарання - виключно у виді позбавлення волі на тривалий строк - від трьох до семи років.
З оскаржуваної ухвали убачається, що слідчий суддя при розгляді клопотання врахував фактичні обставини кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри, про яку повідомлено ОСОБА_6 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вищевказаному кримінальному правопорушенні; особливості вчинення кримінального правопорушення; кількість вилучених вибухових пристроїв; обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема відомості про особу підозрюваного, який одружений, має на утриманні малолітню дитину, отримував грамоту за працю на підприємстві ТМ МАКЕЙ, ТМ МАРКО, разом з цим, згідно з довідкою відповідної військової частини, ОСОБА_6 вважається таким, що самовільно залишив військову частину.
З огляду на фактичні обставини провадження, ступінь тяжкості інкримінованого ОСОБА_6 правопорушення та суворість можливого покарання, а також враховуючи відомості про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про доведеність ризиків, вказаних у клопотанні, і про те, що інші запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання цим ризикам.
Свої висновки слідчий суддя належним чином вмотивував.
У зв'язку з викладеним, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою є цілком обґрунтованим та відповідає вимогам, визначеним ст.ст.177, 178 КПК України.
Вказані висновки слідчого судді стороною захисту в апеляційній скарзі не спростовані з наданням відповідних доказів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість тримання особи під вартою.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, та ті, що заявлені стороною захисту при апеляційному розгляді, на думку колегії суддів, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Твердження сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, перевірялися слідчим суддею та спростовані в оскаржуваній ухвалі.
Доводи сторони захисту про те, що підозрюваний, має постійне місце проживання, ніколи до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягався, одружений, виховує та утримує малолітню доньку, приймає активну участь у житті дитини, піклується про неї, застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою негативно вплине на стосунки в родині, позбавить дитину батьківського піклування і догляду, зацікавлений у повному та законному розгляді кримінального провадження, на думку колегії суддів, самі по собі правильність висновків слідчого судді не спростовують, оскільки не суттєво зменшують встановлених ризиків.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, а доводи апелянта про протилежне суперечать матеріалам провадження і змісту цієї ухвали.
Щодо твердження сторони захисту про те, що до підозрюваного більш ніж достатнім буде застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час із застосуванням електронного засобу контролю, колегія суддів звертає увагу на таке.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею перевірялося питання щодо можливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Разом з тим, в ухвалі зазначені обставини, з урахуванням яких слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування до підозрюваного іншого ніж тримання під вартою запобіжного заходу.
Вказані висновки слідчого судді підозрюваним і стороною захисту не спростовані з наданням відповідних доказів, та з цими висновками погоджується і колегія суддів.
Водночас слідчим суддею при застосуванні щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою одночасно визначено мінімальний розмір застави, передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК України, як альтернативного запобіжного заходу.
З матеріалів провадження та з оскаржуваної ухвали убачається, що всі обставини, що мають значення для правильного вирішення клопотання, слідчим суддею дослідженні повно і всебічно.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі стороною захисту, та заявлені під час апеляційного розгляду, на думку колегії суддів, правильності висновків суду першої інстанції теж не спростовують.
Дані про те, що підозрюваний за станом здоров'я не може утримуватися в умовах СІЗО, в матеріалах провадження відсутні.
Отже, підстав для задоволення поданої апеляційної скарги колегія суддів не убачає.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 31 жовтня 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 28 грудня 2025 року включно, з визначенням розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4