№ 317/2487/25
№/п 2/317/56/2026
12 січня 2026 року
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді - Ачкасова О.М.
при секретарі - Фененко М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя у спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «СК «Євроінс Україна», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої наслідок дорожньо-транспортної пригоди,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «СК «Євроінс Україна», про відшкодування шкоди, завданої наслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що 15 лютого 2025 року о 13 год.20 хв. на 1,8 км. в бік с.Високогірне на автошляху м.Запоріжжя - с.Широке у Запорізькому районі водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Dacia Logan, державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не обрав безпечного інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем HYUNDAI ELANTRA, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Згідно з постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 05.03.2025р. винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за вищевказаним фактом ДТП, визнано ОСОБА_2 . На час ДТП цивільна-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в ПрАТ«СК «Євроінс Україна» (договір №225938705). 16.02.2025 р. Позивачка повідомила відповідача про ДТП. У той же день була подана заява про страхове відшкодування. 08.04.2025 року позивачку засобами Viber було повідомлено про нараховану суму страхового відшкодування в розмірі 81093,53 грн. Розрахунку суми страхового відшкодування надано не було. 08.04.2025 року ОСОБА_1 направила до відповідача листа з незгодою з нарахованою до виплати сумою. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого в результаті ДТП автомобілю позивачка звернулась до фахівця-автотоварознавця ОСОБА_3 . Відповідно до Звіту №20 про оцінку автомобіля HYUNDAI ELANTRA, реєстраційний номер НОМЕР_2 від 05.03.2025р. вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля HYUNDAI ELANTRA, реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП, становить 135 007,26 грн. За проведення оцінки позивач сплатив 4000 грн. (квитанція №236926872 від 03.03.2025 р.). 09.05.2025 року відповідач перерахував суму страхового відшкодування в розмірі 84043,53 грн. Враховуючи вищевикладене, позивачка була вимушена звернутися до суду з позовом та просила стягнути з відповідача суму страхового відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої позивачці в результаті ДТП в розмірі 78956,47 грн., яка складається з різниці між лімітом страхової суми та сплаченою сумою страхового відшкодування та стягнути з відповідача 3000,00 грн. за послуги евакуатора.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, раніше представник позивачки у судовому засіданні зазначала, що у позові є помилка, а саме невірно визначений загальний розмір шкоди, замість 160000,00 грн, слід вважати вірним 135000,00 грн. Крім того, представник позивачки зазначала, що відповідачем позивачці була перерахована сума 84043,53 грн. (оцінка 81043,53 грн. та 3000,00 грн. за евакуатор), зокрема зазначила, що звіт «СК «Євроінс Україна» є неналежним, суперечить п.5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства юстиції України Фонду державного майна України від 24.11.2023 р. №142/5/2092, робили огляд і оцінку різні експерти, просила стягнути з відповідача різницю та розглянути справу за її відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, раніше надавав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав у повному обсязі та зазначив, що представником відповідача було оглянуто пошкоджений транспортний засіб і складено акт огляду, який був підписаний позивачем. З метою визначення розміру вартості відновлювального ремонту із врахуванням фізичного зносу транспортного засобу HYUNDAI ELANTRA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням зносу відповідачем було замовлено проведення відповідних оцінювань в ФОП ОСОБА_4 . Відповідно до Звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу №47979, завданого власнику колісного транспортного засобу, що був складений ФОП ОСОБА_4 матеріальний збиток, завданий транспортному засобу HYUNDAI ELANTRA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 81093,53 грн. без ПДВ. Сума страхового відшкодування у розмірі 84093,53 грн. (із врахуванням послуг евакуатора - 3000,00 грн.) була виплачена на користь позивача, що позивачем не заперечується. Представник відповідача зазначив, що позивачка у своєму позові не зазначила, що суд має надати перевагу її звіту, та не брати до уваги звіт відповідача, позивачці не наводить жодних належних та допустимих доказів, які б доводили, що звіт відповідача не може братися до уваги. Крім того, зазначив, що позивач помилково визначив страховика у статусі відповідача, тому позовні вимоги щодо сплати різниці між фактичним розміром шкоди і сумою страхового відшкодування повинен був направити виключно до особи, яка винна у пошкодженні транспортного засобу позивача - винуватець у ДТП. Представник відповідача просив суд у разі його неявки у судове засідання, розглядати справу без їхньої участі.
Третя особа - ОСОБА_2 , у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про місце та час розгляду справи, однак раніше надавав суду пояснення по справі та зазначав, що дійсно керував транспортним засобом Dacia Logan, державний номерний знак НОМЕР_1 та вчинив ДТП, та просив суд розглянути справу за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно постанови Запорізького районного суду Запорізької області від 05.03.2025 р., ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. Зазначеною постановою встановлено, що 15 лютого 2025 року о 13 год.20 хв. на 1,8 км. в бік с.Високогірне на автошляху м.Запоріжжя - с.Широке у Запорізькому районі, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не обрав безпечного інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем HYUNDAI ELANTRA, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався назустріч. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Даними діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ст.124 КпАП України. Постанова суду набрала законної сили 18.03.2025 р.
Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Власником автомобіля HYUNDAI ELANTRA, державний номерний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 10.09.2014 р.
На момент скоєння ДТП, а саме 15.02.2025 керував транспортним засобом HYUNDAI ELANTRA, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_5 .
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі ст.1194 ЦК відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
За загальним правилом відповідальність за завдану шкоду несе особа, яка її завдала (ч.1 ст. 1166 ЦК України).
Якщо шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (наприклад, діяльністю, пов'язаною із використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів), така відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє відповідним об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до ч.І ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
Згідно з ч.2 ст. 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
За змістом статей 9, 22 - 31, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до ч.1 ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, із приписів вищенаведеної правової норми випливає, що обов'язок відшкодувати завдану шкоду в особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, виникає лише в разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування такої шкоди, і лише щодо відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
За приписами пунктів 9.1., 9.2. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування у межах страхової суми.
Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, відповідно до Постанови Правління Національного банку України №109 від 30.05.2022, становить 160 тисяч гривень на одного потерпілого.
Згідно з пунктом 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Для визначення вартості матеріального збитку, спричиненого власнику автомобілю, позивачка звернулася до спеціаліста-автотоварознавця ОСОБА_3 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності фахівця-автотоварознавця ОСОБА_3 №342/2022 від 12.07.2022, Свідоцтво Фонду державного майна України №291), яким було складено звіт №20 про оцінку автомобіля HYUNDAI ELANTRA, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Згідно звіту №20 від 05.03.2025 р. про оцінку автомобіля HYUNDAI ELANTRA, державний номерний знак НОМЕР_2 ., складеного спеціалістом-автотоварознавцем ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля автомобіля HYUNDAI ELANTRA, державний номерний знак НОМЕР_2 ., в результаті його пошкодження при ДТП, становить 135007,26 грн., що також підтверджується ремонтною калькуляцією №20/25 від 03.03.2025 р., бюлетенем автотоварознавця, протоколом технічного огляду транспортного засобу № 20 від 24.02.2025 р., фототаблицями.
Згідно квитанції №236926872 від 03.03.2025 р. ОСОБА_5 було сплачено 4000,00 грн. на користь ФОП ОСОБА_3 за автотоварознавче дослідження автомобіля HYUNDAI ELANTRA, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Відповідно до повідомлення №150225/ НОМЕР_2 , позивачка повідомила відповідача про ДТП за участю транспортного засобу, власник якого може бути визнаний потерпілою особою, дата ДТП 15.02.2025 р. о 13.00 год.
Згідно заяви про страхове відшкодування від 16.02.2025 р., ОСОБА_1 звернулася 16.02.2025 р. до Приватного акціонерного товариства «СК «Євроінс Україна» із заявою про страхове відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача до відзиву на позов був долучений звіт складений ФОП ОСОБА_4 №47979 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 29.03.2025 р., а саме, завданий транспортному засобу HYUNDAI ELANTRA, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Згідно зазначеного звіту, вартість матеріального збитку без урахування ПДВ складає 81093,53 грн., що також підтверджується актом огляду транспортного засобу, ремонтною калькуляцією №47979 від 29.03.2025 р., фототаблицями про ринкову вартість транспортних засобів HYUNDAI ELANTRA 2012 року випуску.
Позивачка не погодилась із нарахованою сумою до виплати у розмірі 81093,53 грн. та просила відповідача переглянути та перерахувати суму до виплати, та 08.04.2025 р. направила лист на адресу відповідача та копію до Моторного (транспортного) страхового бюро.
За приписами ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно акту виконаних робіт 15/02 від 15.02.2025 р. позивачці були надані послуги ФОП ОСОБА_6 , а саме послуги евакуатора, сума яких склала 3000,00 грн.
Згідно квитанції, доданої до матеріалів справи від 04.03.2025 р. позивачка сплатила на рахунок послуги ФОП ОСОБА_6 , витрати за послуги евакуатора у сумі 3000,00 грн.
Згідно скріншоту з банківської картки для виплат вбачається, що відповідачем 09.05.2025 р., на банківську картку позивачки було перераховано 84043,53 грн.
Тобто у потерпілого виникло право на відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.
Згідно полісу №225938705 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів транспортний засіб Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , був зареєстрований Приватним акціонерним товариством «СК «Євроінс Україна», строк дії договору з 30.12.2024 року по 29.12.2025 р. включно.
Визначення вартості збитків відбувається у відповідності до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003.
Відповідно до п. 2.4. Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовується витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту.
Представником позивача раніше зазначалося, що у позові позивачем невірно була зазначена сума страхового відшкодування матеріальної шкоди, яку вона просила стягнути з відповідача, а саме 78956,47 грн., однак позов не був уточнений.
Суд враховуючи вищевикладене, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, адже вартість матеріально збитку, згідно звіту №20 від 05.03.2025 р. склала 135007,26 грн., огляд оцінки об'єкта проводився в установленому законом порядку 24 лютого 2025 р. в присутності представника власника КТЗ Отрошко О.С., за адресою: м.Запоріжжя, вул.Українська, 143, додатковий огляд проводився 03.03.2025 р. за тією ж адресою в присутності тих же осіб, а з звіту складеного ФОП ОСОБА_4 №47979 від 29.03.2025 р. (на замовлення відповідача) не вбачається, що експертом був особисто оглянутий транспортний засіб HYUNDAI ELANTRA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що суперечить Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів ч.V п.5.1, в якій зазначено, що визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливо тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив (призначила) експертизу (залучив (залучила) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об'єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних для проведення дослідження, тому суд бере до увагу звіт, який був зроблений на замовлення позивачки, то вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки суму страхового відшкодування у розмірі 50963,73 грн., оскільки відповідачем вже була сплачена загальна сума страхового відшкодування у розмірі 84043,53 грн. (із врахуванням послуг евакуатора - 3000,00 грн. та страхового відшкодування 81043,53 грн.).
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виникло обов'язку з виплати страхового відшкодування (зокрема у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14- 316цс18).
Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом в постанові від 26.01.2022 по справі № 204/5403/18 (провадження № 61-14777св21) та постанові від 26.01.2022 по справі № 465/674/19 (провадження № 61-12514св21).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21) зазначено, що »... Велика Палата Верховного Суду послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми, а у випадку, зазначеному у пункті 80 цієї постанови - винною особою».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) зазначено, що "Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження №14- 176цс18) (пункт 59), від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) неодноразово звертала увагу на тс, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.
Таким чином, сума завданої матеріальної шкоди складає 135007,26 грн. та з врахуванням сплаченого страхового відшкодування в розмірі 84043,53 грн. різниця складає 50963,73 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.
Що стосується стягнення з відповідача на користь позивачки суми витрат на автотоварознавче дослідження у розмірі 4000,00 грн., суд вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, адже згідно квитанції №236926872 від 03.03.2025 р., за зазначене дослідження сплатила не позивачка, а ОСОБА_5 на користь ФОП ОСОБА_3 за автотоварознавче дослідження автомобіля HYUNDAI ELANTRA, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Крім того, суд вважає необґрунтованим вимоги позивачки стосовно стягнення витрат за послуги евакуатора, адже, як вбачається з відзиву та доданих матеріалів справи відповідачем було сплачено позивачці 3000,00 грн. за послуги евакуатора.
Доводи представника відповідача, викладені у відзиві, суд вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Частиною 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню пропорційно задоволеним вимогам розмірі, тому слід стягнути з відповідача судовий збір у сумі 781,78 грн. (сімсот вісімдесят одна гривня 78 копійок), що відповідає ст.141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7 ч. 13, 12, 13, 80, 81, 82, 89, 128, 131, 137, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 23, 999, 1166, 1188, 1194 ЦК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СК «Євроінс Україна» (місцезнаходження: м.Київ, вул.Велика Васильківська, буд.102, код ЄДРПОУ 22868348) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 50963,73 грн. (п'ятдесят тисяч дев'ятсот шістдесят три гривні 73 копійки).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СК «Євроінс Україна» (місцезнаходження: м.Київ, вул.Велика Васильківська, буд.102, код ЄДРПОУ 22868348) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у сумі 781,78 грн. (сімсот вісімдесят одна гривня 78 копійок).
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення -12.01.2026 року.
Суддя: О.М. Ачкасов