Єдиний унікальний номер 317/879/20
Провадження № 1-кп/317/29/2026
16 січня 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4
ОСОБА_5
захисників обвинувачених ОСОБА_6
ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080230001263 від 15.10.2019 відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 296 КК України,-
У провадженні Запорізького районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080230001263 від 15.10.2019 відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 296 КК України.
У судовому засіданні 16.01.2026 прокурор ОСОБА_3 подав клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання на 60 днів з покладенням наступних обов'язків:
- прибувати до суду за першою вимогою (викликом);
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме з м. Запоріжжя, без дозволу прокурора та суду;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Клопотання вмотивоване тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Санкцією статті встановлене покарання, міра якого, у разі доведення прокурором вини ОСОБА_5 у пред'явленому обвинуваченні, є безальтернативною в частині виду призначеного покарання та становить до 7 років позбавлення волі.
Таке суворе покарання, на думку прокурора, створює обґрунтований ризик ухилення ОСОБА_5 від суду, оскільки він не може не усвідомлювати ймовірність визнання його винуватості за висунутим йому обвинуваченням.
Таким чином, сторона обвинувачення вважає доведеним в даному кримінальному провадженні ризик ухилення обвинуваченого від суду, встановлений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження доцільним є покладення на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_7 , заперечувала проти задоволення клопотання прокурора. Просила урахувати, що не було випадків нез'явлення ОСОБА_5 до суду без поважних причин. Відсутні підстави для задоволення клопотання прокурора, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 не ухиляється від явки до суду.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника. На питання суду обвинувачений зазначив, що він проживає у с. Новоолександрівка Запорізького району Запорізької області, проте часто їздить до м. Боярки Київської області до дівчини. Офіційно він не працевлаштований. Останні пів року він більше проживав у м. Боярка Київської області.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник, адвокат ОСОБА_6 , заперечували проти задоволення клопотання прокурора. Захисник просив урахувати, що поданням клопотання прокурор чинить тиск на обох обвинувачених, зловживає своїми процесуальними правами.
Обговоривши клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Звертаючись до суду із клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу, прокурор обґрунтовує його виключно тяжкістю покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 у разі визнання його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Дійсно, однією з обставин, яка має враховуватись судом при оцінці ризику переховування, є суворість покарання, яке загрожує особі у випадку визнання її винною. Разом із тим, як неодноразово зазначав Європейський суд у своїх рішеннях, ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі. Таким чином, сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами.
Оскільки жодних таких релевантних факторів прокурор у клопотанні не зазначає, суд вважає клопотання прокурора необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
При цьому суд ураховує, що певна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_5 (нез'явлення до суду) не може бути підставою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання за клопотанням прокурора, оскільки подане клопотання не містить жодних доводів з цього приводу, які б могли бути оцінені судом.
Керуючись ст. 177, 179 КПК України,-
У задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання - відмовити у повному обсязі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1