Житомирський апеляційний суд
Справа №295/10763/25 Головуючий у 1-й інст. Довгалюк Л. В.
Номер провадження №33/4805/38/26
Категорія ч.5 ст.126 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
14 січня 2026 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: захисника - адвоката Колупаєва В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Колупаєва Валерія Вікторовича, в інтересах ОСОБА_1 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 03 вересня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 03 вересня 2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 30.07.2025 о 09 годині 53 хвилини у м. Житомирі, по проспекту Незалежності, 13 ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом Lexus IS 300, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Колупаєв В.В. подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить постанову судді місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що працівниками поліції не зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинку. Зазначає, що відсутні докази, що протокол складався в присутності ОСОБА_1 за участю законних представників (батьків) чи адвоката. Вважає, що ОСОБА_2 не може бути позбавлений права на керування, оскільки вказане право виникне у нього тільки при повнолітті.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника - адвоката Колупаєва В.В., який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної
Мотивуючи винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд першої інстанції у мотивувальній частині постанови послався на те, що вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №406905 від 30.07.2025 (а.с. 1); довідкою інспектора відділу адміністративної практики УНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції А.Коробчук, згідно з якою інформація щодо отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії ОСОБА_1 відсутня (а.с. 5); довідкою інспектора відділу адміністративної практики УНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції А.Коробчук, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, згідно протоколу по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ЕПР1 №238639 від 04.02.2025. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира у справі №295/2110/25 від 11.04.2025 правопорушника визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн (а.с. 6); копією постанови Богунського районного суду м. Житомира від 11.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 2 ст. 126 КУпАП, з якої вбачається, що останній свою вину визнав, зазначив, що неофіційно працює та має можливість сплатити штраф (а.с. 7-9); відеозапис з нагрудної камери (а.с. 30).
З таким висновком суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодитися не може зважаючи на наступне.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За змістом ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зазначаються суть адміністративного правопорушення та інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно вимог пункту 2.1.а Правил дорожнього руху України - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з ч.ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до диспозиції частин 2, 3, 4 ст. 126 КУпАП, передбачено відповідальність за:
- керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом;
- керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;
- керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП наступає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема, керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 №406905 від 30 липня 2025 року убачається, що 30.07.2025 о 09 годині 53 хвилини у м. Житомирі, по проспекту Незалежності, 13 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Lexus IS 300, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким ТЗ. Правопорушення вчинено повторно протягом року, протокол ч. 2 ст. 126 КУпАП серії ЕПР1 №238639 від 04.02.2025, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с. 1).
В той же час, відповідно до постанови Богунського районного суду м. Житомира від 09.10.2025 провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП закрито, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Підставою закриття провадження у справі є відсутність належних та достатніх доказів керування 30.07.2025 о 09 годині 53 хвилини у м. Житомирі, по проспекту Незалежності, 13 ОСОБА_1 транспортним засобом Lexus IS 300, державний номерний знак НОМЕР_1 . Що виключає відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП. З матеріалів справи та долучених відеозаписів не можливо встановити доведеність обставин, викладених у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. У той час як ОСОБА_1 протягом усього часу встановлення обставин заперечував факт керування транспортним засобом.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами скаржника про відсутність в матеріалах справи доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, описаних у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 №406905 від 30 липня 2025 року, у зв'язку із чим, та за сукупністю з іншими обставинами, у даному конкретному випадку складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути визнані належними, допустимими та достатніми доказами вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
У справі «Малофєєва проти росії» («Malofeyeva v. russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства рф така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
У справі «Карелін проти росії» («Karelin v. russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Відповідно до змісту частини сьомої статті 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. Всі сумніви щодо доведеності вини порушника тлумачаться на його користь, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості підтверджуються доказами у справі, які не можна визнати допустимими, а тому протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку також не можна визнати доказом вини останнього, в розумінні ст. 251 КУпАП.
Отже, апеляційний суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, всупереч вимогам ст. 256 КУпАП не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 5 КУпАП, при цьому суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, а тому суд вважає за необхідне провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим відповідні доводи апелянта є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу адвоката Колупаєва Валерія Вікторовича, в інтересах ОСОБА_1 задовольнити, постанову Богунського районного суду м. Житомира від 03 вересня 2025 року - скасувати.
Закрити провадження у справі за ч. 5 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й.Григорусь