Житомирський апеляційний суд
Справа №279/2627/25 Головуючий у 1-й інст. Пацко О. О.
Номер провадження №33/4805/29/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
14 січня 2026 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 липня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, водій ОСОБА_1 21 квітня 2025 року о 10-45 год на автодорозі сполученням м. Коростень - с. Сокорки Коростенського району керував мотоциклом марки Honda д.н. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку проводився у Коростенській ЦМЛ. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погодившись із вказаною постановою судді місцевого суду скаржник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також законності його зупинки працівниками поліції за кермом транспортного засобу, оскільки постанова щодо нього за ч. 1 ст. 122 КУпАП скасована Коростенським міськрайонним судом Житомирського області 12 червня 2025 року (справа №279/2670/25). Вказав, що огляд його на стан наркотичного сп'яніння поліцейськими з використанням спеціальних технічних засобів не проводився, свідки не залучались, акт огляду не оформлявся, у направленні не зазначені ознаки, на підставі яких проводився огляд. Відеозапис є неналежним доказом, оскільки наданий частинами, зокрема, й не відображає всього медичного огляду. Зазначив, що підтверджуючі лабораторні дослідження на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини не проводились. Протокол складений за його відсутності, права не роз'яснювались, від керування не відстороняли. Вказав, що по факту перевищення меж службових повноважень поліцейськими 21 квітня 2025 року та нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень та матеріальної шкоди проведено службове розслідування та ухвалою Житомирського апеляційного суду зобов'язано слідчих Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення працівниками Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області відносно нього кримінальних правопорушень за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122 КК України та ч. 2 ст. 365 КК України та розпочати досудове розслідування. Просив узяти до уваги, що є учасником бойових дій, ветераном війни, отримав бойове поранення, чотири контузії, будь-яких наркотичних або алкогольних речовин не вживає.
Разом із апеляційною скаргою ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження посилався на те, що про дату засідання належним чином не повідомлявся, про оскаржувану постанову дізнався випадково. Крім того, апеляційну скаргу у встановлений законом строк не подав у зв'язку з погіршенням стану здоров'я. Вважає строк на оскарження постанови суду першої інстанції таким, що пропущений з поважних причин.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
ОСОБА_1 була надана можливість апеляційним судом надати свої покази у справі, проте він цим не скористався. Будучи належним чином повідомленим про місце і час судового засідання останній у судове засідання до суду апеляційної інстанції вкотре не з'явився, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Нормами чинного КУпАП не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку навіть за наявності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення є безумовною підставою для закриття провадження у справі.
При цьому, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не позбавлена можливості подавати письмові пояснення щодо обставин справи, подавати докази та залучити захисника для представництва та захисту її інтересів підчас розгляду справи в суді.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини кожна особа має право на розгляд її справи упродовж розумного строку судом встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти неї обвинувачення. Тому, розгляд даної справи без невиправданої затримки не буде відповідати інтересам особи, яка притягується до адміністративної відповідальності .
За таких обставин, з метою недопущення затягування розгляду справи, зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та у відповідності до положень ч. 6 ст. 294 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь в апеляційному провадженні справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №307432 від 21 квітня 2025 року; розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП; направленням водія транспортного засобу ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану сп'яніння від 21 квітня 2025 року до Коростенської ЦМЛ; висновком щодо результатів медичного огляду водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в Коростенській ЦМЛ від 21 квітня 2025 року, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння (барбітурати); рапортом інспектора СРПП Коростенського РУП майора поліції Васьковича Ю.В.; копією постанови серії ЕНА №4550134 від 21 квітня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП та копією протоколу серії ЕПР1 №307517, складеного щодо ОСОБА_1 за ст. 122-2 КУпАП; відеозаписами з портативного нагрудного реєстратора поліцейських.
На думку апеляційного суду вказані докази узгоджуються з відеозаписами з портативних нагрудних реєстраторів працівників поліції, долученими до матеріалів справи, згідно яких працівники поліції супроводили ОСОБА_1 за його згодою до Коростенської ЦМЛ для встановлення стану сп'яніння, у зв'язку з виявленими ознаками. У приміщенні Коростенської ЦМЛ водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку шляхом забору зразків сечі з позитивним результатом огляду на вживання барбітуратів. Разом з тим, водію у процесі встановлення обставин правопорушення роз'яснювались його права та обов'язки. Щодо водія ОСОБА_1 складено протокол серії ЕПР1 № 307432 від 21 квітня 2025 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.9 «а» ПДР України, протокол серії ЕПР1 № 307517 від 21 квітня 2025 року ст. 122-2 КУпАП за порушення п. 2.4 ПДР України та постанову серії ЕНА №4550134 від 21 квітня 2025 року за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Від ознайомлення та підпису складених щодо нього адміністративних матеріалів водій відмовився.
Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за вказаних в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними, допустимими та достатніми.
Твердження ОСОБА_1 про відсутність доказів керування ним транспортним засобом опосередковано спростовується відеозаписами. Так, у спілкуванні з працівниками поліції та медичним персоналом ОСОБА_1 вказував, що керував мотоциклом Honda XR125, підвозив знайомого, який перебував у стані сп'яніння, на його прохання, а від поліцейських утікав, тому що їхав без шолома, проблискових маячків не бачив.
Крім того, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується складеними щодо нього протоколом за ст. 122-2 КУпАП та постановою за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Посилання апелянта на ту обставину, що рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 червня 2025 року у справі №279/2670/25 було скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення ПДР, винесену відносно ОСОБА_1 , а тому зупинку його автомобіля не можна вважати законною, як і наступні дії працівників поліції, апеляційним судом не приймаються, як такі, що не спростовують вини останнього у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
На відеозаписах зафіксовано як працівники поліції роз'яснювали водію, у зв'язку з чим той був зупинений. Тому за встановлених обставин працівники поліції діяли в межах Закону України «Про Національну поліцію», оскільки завданнями поліції є забезпечення публічної безпеки і порядку, охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності.
Зазначений вище відеозапис хоча й наданий частинами, проте за своїм змістом є послідовним, відображає обставини, які мають значення для встановлення істини у справі, та відповідає п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18 грудня 2018 року №1026 та вимогам ст. 251 КУпАП.
Суд також критично оцінює твердження скаржника про порушення порядку проведення огляду внаслідок незалучення свідків. Зі змісту ч. 2 ст. 266 КУпАП вбачається обов'язок поліцейського застосовувати технічні засоби відеозапису під час фіксування огляду водія на стан сп'яніння та передумови для необхідності залучення свідків. Отже, оскільки під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейськими застосовано технічні засоби відеозапису наступне залучення свідків є недоцільним та законом не передбачене. У даному випадку поліцейським здійснювалася відеофіксація події за участі самого водія ОСОБА_1 , а відповідний відеозапис у встановленому порядку долучений до матеріалів справи.
Апеляційний суд звертає увагу, що висновком лікаря Коростенської ЦМЛ від 21 квітня 2025 року встановлено факт перебування водія у стані наркотичного сп'яніння, у зв'язку із виявленими у його сечі барбітуратами. Про результати тесту ОСОБА_1 повідомлено та, не погодившись з результатом, останній заявив, що пройде повторну експертизу. Проте, скаржником до матеріалів справи не долучено жодних доказів на спростування вказаного медичного висновку. Не проведення медичними працівниками лабораторних досліджень відібраних зразків у встановленому законом порядку також не підкріплено доказами.
Під час дослідження матеріалів справи, в т.ч. при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено.
Протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, обґрунтовано складений інспектором поліції відповідно вимог ст. 256 КУпАП на підставі зазначеного висновку від 21 квітня 2025 року щодо результатів медичного огляду з дотриманням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.
Огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведено в медичному закладі, що відповідає Розділу 2 вказаної Інструкції.
Пунктом 12 Розділу 2 вказаної вище Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Працівниками поліції дотримано вимог законодавства про адміністративні правопорушення та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння №1452/735 та після виявлення у водія ознак наркотичного сп'яніння направлено останнього на огляд до відповідного медичного закладу. Згідно оглянутого відеозапису працівники поліції зауважували ОСОБА_1 на звужені зіниці очей, що є однією із ознак перебування особи у стані наркотичного сп'яніння.
Вказаний огляд в медичному закладі проводився у строк та порядку, передбачених ст. 266 КУпАП, у присутності поліцейського.
Судом встановлено, що хоча й відеозаписами не зафіксовано складення адміністративних матеріалів у присутності водія та надання їх на ознайомлення, проте зібрані у справі докази свідчать про надання працівниками поліції водію такої можливості із роз'ясненням йому його прав. Натомість ОСОБА_1 , протестуючи проти дій працівників поліції, зазначав, що не бажає бути присутнім під час складення адміністративних матеріалів та відмовляється від ознайомлення з ними. Так, і зібрані у справі докази не містять підпису водія із посиланням на його відмову від надання пояснень та ознайомлення. Варто зазначити, що під час встановлення обставин правопорушення останній поводив себе зухвало, перешкоджав у встановленні його особи, відмовився надавати документи, зневажливо звертався до працівників поліції, відмовлявся виконувати законні дії поліцейських щодо відібрання зразків з метою встановлення стану сп'яніння. Вказана заперечувальна позиція скаржника щодо результатів огляду за відсутності доказів протилежного оцінюється судом апеляційної інстанції як спроба уникнути притягнення до адміністративної відповідальності.
Суд апеляційної інстанції не вбачає порушення прав ОСОБА_1 під час його огляду у медичному закладі. Аргументи скаржника про перевищення працівниками поліції своїх повноважень не спростовує встановлений факт перебування водія у стані наркотичного сп'яніння.
Аргументи скаржника щодо неналежного його відсторонення від керування транспортним засобом у порядку ст. 266 КУпАП, на думку апеляційного суду, не є обставиною, що звільняє від відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП. Закон не передбачає обов'язкового вилучення транспортного засобу за умови знаходження водія у стані алкогольного/наркотичного сп'яніння.
На думку апеляційного суду, заявлені під час апеляційного розгляду доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильності висновків суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не спростовують.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які містяться в матеріалах справи, надав цим доказам належну оцінку.
За таких обставин, підстав для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Таким чином, постанова суду є законною та обґрунтованою, отже підстави для її скасування за доводами апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 липня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 липня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й.Григорусь