15 січня 2026 року
м. Київ
справа № 755/21104/24
провадження № 61-516ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 грудня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» (далі - ТОВ «Інвестбудгаличина») звернулося суду з позовом, в якому просилостягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиті житлово - комунальні послуги у розмірі 6 582,35 грн, а також покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати.
29 квітня 2025 року Дніпровський районний суд міста Києва ухвалив рішення, яким позов ТОВ «Інвестбудгаличина» задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інвестбудгаличина» заборгованість по сплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 6 582,35 грн.
30 червня 2025 року Дніпровський районний суд міста Києва ухвалив додаткове рішення, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інвестбудгаличина» витрати на правову допомогу в розмірі 4 158,23 грн.
Не погоджуючись з указаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подала апеляційні скарги.
Київський апеляційний суд постановою від 26 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 квітня 2025 року залишив без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 квітня 2025 року - без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 червня 2025 року задовольнив.
Додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 червня 2025 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким відмовив у задоволенні заяви представника позивача ТОВ «Інвестбудгаличина» - Куракси Ю. І. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі
№ 755/21104/24.
12 січня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 грудня 2025 року, сформованою в системі «Електронний суд»
У відкритті касаційного провадження належить відмовити з наступних підстав.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на
01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 328, 00 грн.
Ціна позову в цій справі становить 6 582,35 грн, що станом на 01 січня
2026 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 грн х 250 = 832 000,00 грн).
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктами «а» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав як для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, так і для висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права із зазначенням підстав касаційного оскарження є виконанням вимог щодо оформлення касаційної скарги відповідно до статей 389, 392 ЦПК України і не вказує на наявність випадків, вказаних заявником у касаційній скарзі, та фактично підтверджує незгоду заявника з оскаржуваними судовими рішеннями.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 грудня 2025 рокувідмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов