Справа № 157/384/21 Головуючий у 1 інстанції: Антонюк О. В.
Провадження № 22-ц/802/55/26 Доповідач: Шевчук Л. Я.
08 січня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Шевчук Л. Я.,
суддів Данилюк В. А., Федонюк С. Ю.,
секретар с/з Прядун Ю. В.,
з участю:
представника відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_4 , на рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 26 вересня 2025 року,
У березні 2021 року ОСОБА_2 звернулася в суд із зазначеним позовом, який обґрунтувала тим, що 22 жовтня 2005 року вони з відповідачем зареєстрували шлюб. У них народилося двоє дітей - син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після реєстрації шлюбу вони стали проживати у будинку АДРЕСА_1 , який разом із земельною ділянкою площею 0,145 га їм подарувала мати відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 . Згодом вони вирішили будувати для себе новий будинок, оскільки старий не був придатний для постійного проживання і за договором дарування підлягав зносу. На замовлення ОСОБА_3 19 лютого 2012 року був виготовлений будівельний паспорт для будівництва нового жилого будинку на АДРЕСА_1 на цій земельній ділянці. Будівництво нового житлового будинку проводилося за їх спільні кошти. Вона працювала директором Будинку культури у с. Видерта і мала стабільний заробіток. Крім цього, отримувала соціальні допомоги на дітей, під час щорічних і додаткових відпусток періодично виїжджала на заробітки до Республіки Польща. Відповідач інколи також виїжджав на заробітки за межі України. У травні 2015 року будинок вже був готовий до експлуатації, оскільки 06 липня 2015 року відповідно до договору № 28031 вже був газифікований, а 20 грудня 2016 року відповідно до договору будинок був електрифікований. Забудовником нового будинку був ОСОБА_3 . Вона почала вимагати у відповідача, щоб він зайнявся оформленням права власності на житловий будинок, але останній чомусь уперто зволікав з вирішенням цієї проблеми. Проживати з дітьми у старому будинку вона не мала бажання за відсутності санітарних умов, санвузла тощо. Будинок однокімнатний, а також цей будинок був ветхим, холодним, підлягав зносу. За відсутності бажання у відповідача оформити право власності на будинок і переселення сім'ї у новий будинок між ними почалися сімейні сварки, виникали конфліктні ситуації, розлад подружнього життя. Рішенням Камінь - Каширського районного суду Волинської області від 31 серпня 2017 року шлюб між ними розірвано. Проте вони з відповідачем і дітьми продовжували проживати разом у старому будинку, спільно вели з відповідачем господарство, спільно користуватися присадибною земельною ділянкою, спільно виховували своїх дітей, що стверджується довідкою старости с. Видерта. 22 листопада 2018 року був виготовлений технічний паспорт на будинок і лише 12 січня 2021 року відповідач зареєстрував право власності на новий жилий будинок. Відповідно до витягу з рішення Виконавчого комітету Камінь - Каширської міської ради новому будинку присвоєно номер 69, вул. Ковельська, с. Видерта. У листопаді 2019 року вони усі разом вселилися у новий будинок, продовжували проживати однією сім'єю, вести спільне господарство. Проте відповідач не визнає її право власності на половину будинку, іншого житла у неї немає.
Покликаючись на зазначені обставини та уточнивши позовні вимоги, позивачка ОСОБА_2 просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку, надвірних споруд та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а також просила провести поділ цього житлового будинку, виділивши у її користь приміщення в житловому будинку з літ. 2, 3, 4, 5, 6, 7, половину надвірних споруд та половину земельної ділянки.
Ухвалою Камінь - Каширського районного суду Волинської області від 28 грудня 2022 року постановлено позовну заяву ОСОБА_2 у частині позовних вимог про визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та поділ цієї земельної ділянки залишити без розгляду.
Ухвалою Камінь - Каширського районного суду Волинської області від 18 вересня 2025 року прийнято відмову позивачки ОСОБА_2 від позову у частині вимог про визнання за нею права власності на дерев'яний сарай (його частину) і провадження у справі у цій частині позовних вимог закрито.
Рішенням Камінь - Каширського районного суду Волинської області від 26 вересня 2025 року у цій справі ухвалено визнати житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та провести поділ цього житлового будинку між співвласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в натурі відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 02/01-с від 02 січня 2025 року.
Визнано за ОСОБА_2 право власності та виділено їй в натурі у житловому будинку такі приміщення: хол 4 площею 9,7 кв. м; вітальня 5 площею 15,5 кв. м; житлова кімната 6 площею 10,6 кв. м. Загальна площа 35,8 кв. м, що складає 49,44 %.
Залишено у власності ОСОБА_3 та виділено йому в натурі у житловому будинку такі приміщення: коридор 1 площею 3,4 кв. м; санвузол 2 площею 4,1 кв. м; кухня 3 площею 14,3 кв. м; житлова кімната 7 площею 8,3 кв. м; житлова кімната 8 площею 8,0 кв. м. Загальна площа 38,1 кв. м, що становить 51,56 %.
Стягнуто із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 різницю між ідеальною та реальною частками у будинку у розмірі 7759,16 грн.
Зобов?язано ОСОБА_2 провести такі роботи: демонтувати дверний блок між приміщеннями під літ.5-(2) площею 4,9 кв. м та приміщенням під літ.4-(2) площею 7,0 кв. м; приміщення під літ.4 площею 9,7 кв. м переобладнати, розділивши перегородкою на приміщення коридору під літ.4-(1) площею 2,7 кв. м та приміщення кухні під літ.4-(2) площею 7,0 кв. м; приміщення під літ.5 площею 15,5 кв. м переобладнати, розділивши перегородкою на приміщення прихожої під літ.5-(1) площею 7,2 кв. м, приміщення санвузла під літ.5-(2) площею 4,9 кв. м та приміщення під літ.5-(3) площею 3,4 кв. м, яке в подальшому об?єднати з приміщенням під літ.6 площею 10,6 кв. м для влаштування житлової кімнати нормованою площею; влаштувати окремий вхід на горище; обладнати автономні інженерні мережі, що включають водопостачання, водовідведення, газопостачання та електропостачання після отримання технічних умов та розроблення дозвільної документації.
Зобов?язано ОСОБА_3 провести такі роботи: об?єднати приміщення під літ.7 площею 8,3 кв. м та приміщення під літ.8 площею 8,0 кв. м для влаштування житлової кімнати нормованою площею; влаштувати окремий вхід на горище; обладнати окремі автономні інженерні мережі.
Будівельні монтажні роботи, які забезпечують ізольоване користування приміщеннями кожній із сторін, співвласниками виконуються спільно.
Будівельні монтажні роботи, які передбачають втручання в несучі конструкції житлового будинку можливо проводити після розроблення проектно - технічної документації.
Залишено у власності ОСОБА_3 прибудову літера «а» (приміщення 9) до цього житлового будинку.
Колодязь біля житлового будинку залишено у спільному користуванні.
У решті позову відмовлено.
Додатковим рішенням Камінь - Каширського районного суду Волинської області від 17 жовтня 2025 року у цій справі у задоволенні заяви представника позивачки ОСОБА_2 - адвоката Бельського І. В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Ухвалено стягнути із ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 4839,42 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 4307,20 грн.
Стягнуто із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 5105,04 грн.
Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, представник позивачки ОСОБА_2 - адвокат Бельський І. В. подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення Камінь - Каширського районного суду від 26 вересня 2025 року у цій справі скасувати та ухвалити нове про задоволення позову ОСОБА_2 .
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Дмитрук Л. І. зазначає, що, на її думку, рішення суду першої інстанції та додаткове рішення суду першої інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому просила рішення суду та додаткове рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Дмитрук Л. І. апеляційну скаргу заперечила, просила рішення суду першої інстанції та додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з?явилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому апеляційний суд розглянув справи у їх відсутності.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції та додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_2 з таких підстав.
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 3 статті 368 ЦК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування (стаття 70 СК України).
Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності, що звільняє кожного з подружжя від обов'язку доводити право спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки за законом воно вважається таким, що належить подружжю. Будь-хто з подружжя може довести, що майно було придбане ним (нею) до шлюбу або під час шлюбу, але за його особисті кошти, і таким чином спростувати цю презумпцію.
Судом за матеріалами справи встановлено, що позивачка ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 22 жовтня 2005 року до 31 серпня 2017 року (т. 1, а. с. 6).
У них народилося двоє дітей - син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1, а. с. 7).
На підставі договору дарування земельної ділянки від 24 жовтня 2011 року ОСОБА_7 (матір відповідача ОСОБА_3 ) подарувала ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1450 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 96, 97).
06 квітня 2011 року між ОСОБА_7 (дарувальник) і ОСОБА_3 (обдарований) був укладений договір дарування житлового будинку, за умовами якого дарувальник передала безоплатно у власність обдарованого житловий будинок АДРЕСА_1 . Житлова площа будинку складає 17,9 кв. м, загальна площа - 52,8 кв. м (т. 1, а. с. 98, 99).
Згідно з наданою ТзОВ «Бюро інвентаризації Ковель» довідкою від 22 листопада 2018 року житловий будинок АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 на підставі договору дарування, був знесений (т. 1, а. с. 59).
Рішенням Видертської сільської ради Камінь - Каширського району Волинської області № 13/8 від 26 жовтня 2011 року ОСОБА_3 був наданий дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку та господарських будівель і споруд (т. 1, а. с. 10), будівельний паспорт на будівництво житлового будинку був виданий 19 січня 2012 року (т. 1, а. с. 8, 9).
Повідомлення про початок будівельних робіт було подано замовником ОСОБА_3 до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції Волинської області 30 жовтня 2017 року (т. 1, а. с. 54).
Декларація про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта (нове будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 ) зареєстрована в Управлінні ДАБІ у Волинській області 06 грудня 2018 за номером № ВЛ 141183400692. Замовник - ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 95).
Рішенням Виконавчого комітету Камінь - Каширської міської ради № 1 від 12 січня 2021 року присвоєно поштову адресу об?єкту нерухомого майна - житловому будинку ОСОБА_3 , який розташований на земельній ділянці на АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 60).
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єктів нерухомого майна 18 січня 2021 року за відповідачем ОСОБА_3 була проведена державна реєстрація права власності на об?єкт нерухомого майна - житловий будинок загальною площею 85,4 кв. м, житловою площею 42,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 109, 110).
Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва, а якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, - з моменту прийняття його до експлуатації, а в разі, коли право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, - з моменту державної реєстрації.
Згідно із частиною третьою статті 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Підставою для державної реєстрації об?єкта нерухомого майна, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 , був технічний паспорт, виготовлений ТзОВ «Бюро інвентаризації Ковель» 22 листопада 2018 року, витяг з рішення Камінь - Каширської міської ради Волинської області від 12 січня 2021 року, декларація про готовність об?єкта до експлуатації від 06 грудня 2018 року (т. 1, а. с. 109).
У виготовленому технічному паспорті на житловий будинок АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 53-56) визначено внутрішні площі до плану житлового будинку «А-1», який складається з таких приміщень: коридор площею 3,4 кв. м; санвузол площею 4,1 кв. м; кухня площею 14,3 кв. м; хол площею 9,7 кв. м; вітальня площею 15,5 кв. м; кімната площею 10,6 кв. м; кімната площею 8,3 кв. м; кімната площею 8,0 кв. м; паливна площею 11,5 кв. м. Разом по будівлі - загальна площа 85,4 кв. м, житлова - 42,4 кв. м, допоміжна - 43 кв. м (т. 1, а. с. 56 зворот).
Згідно з висновком судової оціночно-будівельної експертизи та будівельно-технічної експертизи від 04 листопада 2022 року ринкова вартість житлового будинку загальною площею 85,4 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 без врахування вартості земельної ділянки складає 574742,00 грн, проведення реального розподілу житлового будинку в натурі можливо за запропонованими експертом 4-ма варіантами (т. 1, а. с. 202-226).
Ухвалою Камінь - Каширського районного суду Волинської області від 18 квітня 2023 року постановлено призначити у цій справі будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено такі питання: 1) Який можливий варіант поділу житлового будинку на АДРЕСА_1 з облаштуванням двох ізольованих квартир із окремими входами за умови виключення із поділу прибудови літ. «а»? 2) Які будівельні роботи необхідно виконати сторонам для поділу будинку на дві ізольовані квартири за умови виключення із поділу прибудови літ. «а»?
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 02 січня 2025 року проведення реального поділу житлового будинку на АДРЕСА_1 з облаштуванням двох ізольованих квартир з окремими входами за умови виключення із поділу прибудови літ. «а» можливо за одним варіантом (т. 2, а. с. 100-112).
Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 про поділ житлового будинку, суд першої інстанції провів поділ житлового будинку за запропонованим судовим експертом варіантом за умови виключення із поділу прибудови літ. «а».
Такі висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи та зроблені з порушенням вимог закону.
Як було встановлено судом, спірний житловий будинок, про що не заперечує сторона відповідача, є об?єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Крім того судом встановлено, що право власності за відповідачем ОСОБА_3 зареєстровано на об?єкт нерухомого майна, а саме на житловий будинок загальною площею 85,4 кв. м, житловою площею 42,4 кв. м (т. 1, а. с. 109, 110).
В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначено, що державна реєстрація права власності за відповідачем ОСОБА_3 на нерухоме майно проведена на підставі технічного паспорта, виданого 22 листопада 2018 року ТзОВ «Бюро інвентаризації Ковель», рішення Камінь - Каширської міської ради Волинської області від 12 січня 2021 року, декларація про готовність об?єкта до експлуатації від 06 грудня 2018 року.
Згідно з виданим технічним паспортом на житловий будинок АДРЕСА_1 , на підставі якого за відповідачем ОСОБА_3 була проведена державна реєстрація права власності на нерухоме майно, житловий будинок складається з таких приміщень: коридор площею 3,4 кв. м; санвузол площею 4,1 кв. м; кухня площею 4,3 кв. м; хол площею 9,7 кв. м; вітальня площею 15,5 кв. м; кімната площею 10,6 кв. м; кімната площею 8,3 кв. м; кімната площею 8,0 кв. м; паливна площею 11,5 кв. м. Загальна площа житлового будинку складає 85,4 кв. м.
Таким чином, судом встановлено, що за відповідачем ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на весь житловий будинок, як об?єкт нерухомого майна, і приміщення паливної площею 11,5 кв. м входить до складу приміщень житлового будинку.
За відповідачем ОСОБА_3 зареєстровано право власності на житловий будинок. При цьому за відповідачем ОСОБА_3 не було зареєстровано окремо право власності на прибудову.
Суд першої інстанції на зазначені обставини увагу не звернув, а тому дійшов помилкового висновку про поділ між позивачкою і відповідачем житлового будинку без врахування приміщення паливної.
Апеляційний суд вважає, що поділ спірного житлового будинку слід провести за другим варіантом висновку судової оціночно-будівельної та будівельно- технічної експертизи від 04 листопада 2022 року.
На підставі наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що із-за невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права рішення суду першої інстанції та додаткове рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Крім того із відповідача ОСОБА_3 в користь позивачки ОСОБА_2 слід стягнути понесені витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги.
Керуючись статтями 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_4 , задовольнити частково.
Рішення Камінь - Каширського районного суду Волинської області від 26 вересня 2025 року та додаткове рішення Камінь - Каширського районного суду Волинської області від 17 жовтня 2025 року у цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити.
Провести поділ житлового будинку АДРЕСА_1 між позивачкою ОСОБА_2 і відповідачем ОСОБА_3 відповідно до варіанту № 2 висновку судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи від 04 листопада 2022 року.
Виділити у власність ОСОБА_2 у житловому будинку АДРЕСА_1 приміщення: хол (літ.4) площею 9,7 кв. м, вітальня (літ.5) площею 15,5 кв. м, житлова кімната (літ.6) площею 10,6 кв. м, житлова кімната (літ.7) площею 8,3 кв. м. Загальна житлова площа приміщень, які виділяються ОСОБА_2 , становить 44,1 кв. м, загальна вартість цих приміщень складає 296814,00 грн.
Виділити у власність ОСОБА_3 у житловому будинку АДРЕСА_1 такі приміщення: коридор (літ.1) площею 3,4 кв. м, санвузол (літ.2) площею 4,1 кв. м, кухня (літ.3) площею 14,3 кв. м, житлова кімната (літ.8) площею 8,0 кв. м, паливна (літ.9) площею 11,5 кв. м. Загальна площа приміщень, що виділяються ОСОБА_3 , становить 41,3 кв. м. Загальна вартість цих приміщень складає 277928,00 грн.
Для забезпечення ізольованого користування приміщеннями, які виділені співвласникам у житловому будинку, необхідно провести такі ремонтно - будівельні роботи: демонтувати дверний блок між приміщенням кухні (літ.3) площею 14,3 кв. м та приміщенням холу (літ.4) площею 9,7 кв. м з подальшим закладенням дверних прорізів.
ОСОБА_2 слід демонтувати дверні блоки між приміщеннями під літ.7 площею 8,3 кв. м і приміщеннями під літ.5 - (1) площею 4,9 кв. м; між приміщеннями під літ.4 площею 9,7 кв. м та приміщенням під літ.5 - (1) площею 4,9 кв. м; об?єднати приміщення під літ.7 площею 8,3 кв. м та приміщенням під літ.6 площею 10,6 кв. м - для влаштування житлової кімнати нормованою площею; приміщення під літ.5 площею 15,5 кв. м переобладнати, розділивши перегородкою на приміщення прихожої під літ.5 - (2) площею 10,6 кв. м та приміщення санвузла під літ.5 -(1) площею 4,9 кв. м, перенести дверний прохід шляхом влаштування дверного прорізу на місці існуючого віконного блоку у приміщенні під літ.5 - (2) площею 10,6 кв. м; приміщення під літ.4 площею 9,7 кв. м переобладнати у приміщення кухні.
ОСОБА_3 слід провести такі роботи: приміщення під літ.8 площею 8,0 кв. м переобладнати у приміщення кухні; приміщення під літ.3 площею 14,3 кв. м переобладнати у приміщення житлової кімнати.
Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 9 443 (дев'ять тисяч чотириста сорок три) гривні різниці у вартості частки житлового будинку.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 908 (дев'ятсот вісім) гривень сплаченого судового збору за подання позовної заяви та 3 730 (три тисячі сімсот тридцять) гривень 36 копійок сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді