15 січня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/11022/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс"
до Міністерства юстиції України,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Ен-Кор-Лімітед", 2) державний реєстратор Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Людмила Володимирівна,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукорпром", 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт",
про скасування наказу,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" (далі - позивач, скаржник, ТОВ "ФК "Поліс") звернулось до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін'юст) про визнання незаконним і протиправним та скасування наказу Мін'юсту від 16.08.2021 № 2879/5 "Про задоволення скарги".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "ФК "Поліс" посилається на те, що наказ Мін'юсту від 16.08.2021 № 2879/5 підлягає скасуванню, оскільки за Товариством з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" (далі - ТОВ "Цукорпром") ніколи не було зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно у законний спосіб, у зв'язку з тим, що рішення приватного нотаріуса від 06.12.2019 № 50068890, на підставі якого таке право було зареєстроване, скасовано наказом Мін'юсту від 02.06.2020 № 1840/5. Позивач також стверджує, що Мін'юст мав відмовити у задоволенні скарги ТОВ "Цукорпром", оскільки відповідно до пункту 2 частини восьмої статті 37 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася реєстрація цього права за іншою особою, а саме за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ен-Кор-Лімітед", ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промторг 2020".
Господарський суд міста Києва рішенням від 14.11.2023 позов задовольнив, визнав протиправним та скасував наказ Мін'юсту "Про задоволення скарги" від 16.08.2021 № 2879/5 з огляду на те, що на момент звернення ТОВ "Цукорпром" до відповідача зі скаргою на рішення від 12.12.2019 № 50190468 підстави для задоволення цієї скарги були відсутні, враховуючи, зокрема, те, що рішення державного реєстратора від 06.12.2019 № 50068890 (з відкриттям розділу) про реєстрацію за ТОВ "Цукорпром" права власності на нерухоме майно скасовано наказом Мін'юсту від 02.06.2020 № 1840/5 (зі змінами, внесеними наказом від 16.06.2020 № 2000/5), прийнятим до моменту розгляду Мін'юстом оспорюваного у цій справі наказу.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 17.03.2024 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про відмову у позові виходячи з того, що Мін'юст розглядає відповідність законодавству дій державного реєстратора, які він мав вчинити саме у момент державної реєстрації (у цьому випадку - 12.12.2019, коли державний реєстратор приймав рішення № 50190468). Оскільки Мін'юст встановив наявність підстав, передбачених у пункті 5 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", за яких державний реєстратор мав відмовити в реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ "ФК "Поліс", апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування наказу Мін'юсту від 16.08.2021, яким правильно встановлено наявність порушення державним реєстратором законодавства в сфері державної реєстрації під час прийняття рішення 12.12.2019 № 50190468.
Водночас апеляційний господарський суд вказав, що факт подальшого скасування рішення державного реєстратора від 06.12.2019 № 50068890 (з відкриттям розділу) про реєстрацію за ТОВ "Цукорпром" права власності на нерухоме майно не є підставою для визнання законними дії державного реєстратора щодо прийняття рішення від 12.12.2019 № 50190468.
Верховний Суд у постанові від 17.07.2024 скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023, а справу направив на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Колегія суддів Верховного Суду виходила з того, що у справі суд першої та апеляційної інстанції, розглядаючи позовні вимоги про скасування наказу Мін'юсту від 16.08.2021, не взяли до уваги норму, встановлену пунктом 2 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", та не дослідили обставини вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна за іншою особою, ніж особою, яка вказана в рішенні від 12.12.2019 № 50190468, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог. Вказана підстава позову не знайшла свого відображення у судових рішеннях, а суди попередніх інстанцій не спростували такі доводи позивача.
За результатами нового розгляду справи Господарський суд міста Києва рішенням від 21.11.2024 позов задовольнив, визнав протиправним та скасував наказ Мін'юсту № 2879/5 від 16.08.2021 "Про задоволення скарги".
Суд виходив з того, що з урахуванням положень пункту 2 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Мін'юсту існували підстави для відмови в задоволенні скарги ТОВ "Цукорпром". Водночас суд зазначив, що часткове задоволення скарги та прийняття Мін'юстом спірного рішення відбулось із порушенням вимог законодавства України, що є самостійною та достатньою підставою для скасування спірного наказу.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 25.11.2025 рішення суду першої інстанції від 21.11.2024 скасував та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Колегія суддів зазначила, що суд першої інстанції, не встановивши належного складу відповідачів у цій справі, дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки такий висновок не відповідає висновкам щодо застосування положень статті 48 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (в контексті визначення належного суб'єктного складу відповідачів за позовом власника нерухомого майна про визнання протиправним і скасування наказу Мін'юсту, яким було скасовано рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації речового права позивача на нерухоме майно), викладеним у зазначених апеляційним судом постановах Верховного Суду.
Апеляційний господарський суд, з'ясувавши, що у цій справі позов не заявлений до належного відповідача та немає визначених процесуальним законом підстав для залучення належного відповідача, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/2546/22, вважав за необхідне скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
ТОВ "ФК "Поліс" через підсистему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025, у якій просить оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2024.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Мачульський Г. М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів вирішила, що її подано з дотриманням вимог статей 287- 291 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Скаржник вказує, що оскаржує постанову суду апеляційної інстанції з підстав, визначених у частині другій статті 287 ГПК України у випадку, передбаченому пунктом першим цієї частини статті, та зазначає, що:
- апеляційний суд порушив статті 45, 48 ГПК України, висновки щодо застосування яких викладено в постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17, від 09.02.2021 у справі № 635/4741/17, від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17, від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц, від 27.03.2019 року у справі № 520/17304/15-ц;
- апеляційний суд порушив статті 73, 74, 76, 77, 86, 236- 238, 282 ГПК України, висновки щодо застосування яких викладено в постановах Верховного Суду від 24.05.2022 у справі № 916/731/21, від 09.12.2025 у справі № 910/3027/24 (910/9669/21), від 31.10.2023 у справі № 910/3134/22;
- суд апеляційної інстанції не врахував частину третю статті 12 Закону України "Про іпотеку" та статті 215, 216 ЦК України, висновки щодо застосування яких викладені в постановах Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 924/197/21, від 05.06.2024 у справі № 922/2367/22;
- апеляційний суд не врахував пункт 2 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», висновки щодо застосування якої викладені в постанові Верховного Суду від 17.07.2024 у справі № 910/11022/22 (справа, в якій подається ця касаційна скарга), від 09.08.2023 у справі № 910/14060/21, від 24.05.2022 у справі № 910/3100/21;
- суд апеляційної інстанції не врахував положення частини першої статті 321 ЦК України щодо непорушності права власності, а також статтю першу Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року щодо права на мирне володіння майном, висновки щодо застосування яких викладені в постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 809/1141/17, від 24.05.2022 у справі № 916/731/21, від 14.07.2021 у справі № 911/1014/20, від 30.08.2023 у справі № 633/409/18, від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13.
На думку позивача суд апеляційної інстанції не врахував, що скасування права власності ТОВ "ФК "Поліс" з підстав наявності на момент вчинення реєстраційної дії зареєстрованого права власності ТОВ "Цукорпром" та відсутності вимоги про усунення порушення зобов'язання, а також доказів направлення вимоги ТОВ "Цукорпром" при наявності у Мін'юсті достовірної інформації щодо незаконності права власності ТОВ "Цукорпром", не відповідає принципу пропорційного втручання в право власності ТОВ "ФК "Поліс".
Враховуючи обґрунтування скаржником випадку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження.
За змістом статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження. Оскільки подання відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі є правом учасників справи, то, у разі реалізації такого права, суд касаційної інстанції встановлює відповідний строк для подання зазначеного відзиву.
Керуючись статтями 234, 235, 287- 291, 294 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/11022/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 і здійснити перегляд оскаржуваної постанови у відкритому судовому засіданні 11 лютого 2026 року о 12:30 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 10 (кабінет № 332).
2. Учасники справи мають право подати до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу до 02 лютого 2026 року, відсутність яких не перешкоджатиме здійсненню касаційного перегляду.
3. Інформацію щодо розгляду справи можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі "Інтернет" за вебадресою: http://supreme.court.gov.ua.
4. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов'язковою. Верховний Суд також роз'яснює про право сторін подати заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також про їхнє право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку статті 197 Господарського процесуального кодексу України.
5. Витребувати з Господарського суду міста Києва/Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/11022/22.
6. Копію ухвали надіслати до Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуюча Л. Рогач
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський