15 січня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/2376/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О.О. - головуючий, Баранець О.М., Кролевець О.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2025
у складі колегії суддів: Ходаківська І.П. - головуючий, Демидова А.М., Владимиренко С.В.
у справі № 910/2376/25
за позовом державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2"
до дочірнього підприємства Державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_3" - ІНФОРМАЦІЯ_4"
про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_5,
Державне підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2025 у справі №910/2376/25.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 4 Закону встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позов у цій справі подано у 2025 році.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01.01.2025 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі №910/2376/25 позов задоволено повністю та стягнуто з державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_3" - ІНФОРМАЦІЯ_6" на користь державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" ІНФОРМАЦІЯ_7 судового збору. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2025 рішення місцевого суду змінено, виклавши пункти перший та другий його резолютивної частини в такій редакції: позов задоволено частково, стягнуто з дочірнього підприємства Державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_3" - ІНФОРМАЦІЯ_6" на користь державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" ІНФОРМАЦІЯ_8. В решті рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі №910/2376/25 залишено без змін.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що державне підприємство ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2025 у справі №910/2376/25 в частині часткового задоволення позовних вимог та залишити в силі рішення господарського суду міста від 26.05.2025 у справі № 910/2376/25.
Отже, звертаючись із касаційною скаргою, скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 8181,33 грн (340 888,80 грн х 1,5 %) х 200 % х 0,8.
Однак державне підприємство ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" до касаційної скарги не додало документ, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Водночас скаржник просить відстрочити сплату судового збору за подання даної касаційної скарги до ухвалення рішення по справі.
В обґрунтування клопотання, скаржник зазначає, що у зв'язку із значним обсягом судових проваджень, у яких підприємство є стороною, одночасне виконання фінансових зобов'язань щодо сплати судового збору у всіх процесах є об'єктивно складним. Наразі в судах різних інстанцій перебуває близько 250 справ, які потребують сплати судового збору, що створює значне фінансове навантаження на підприємство. Водночас Агенція належним чином виконує свої процесуальні обов'язки, звертаючись до суду в рамках захисту своїх порушених прав та зазначає, що відстрочення сплати судового збору до моменту ухвалення судового рішення касаційним судом не порушить прав сторін, оскільки ця сума в подальшому буде обов'язково сплачена.
Розглянувши зазначене клопотання, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з огляду на таке.
Відповідно до частини першої та другої статті 8 Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Отже, положення підпунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 цього Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18).
З огляду на наведене, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, у клопотанні скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2025 у справі №910/2376/25 Суд відмовляє.
З огляду на викладене, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки скаржник не надав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно з приписами частини другої статті 292 ГПК України, зокрема, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Зі змісту частини другої статті 174 ГПК України вбачається, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: надати документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 8181,33 грн.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити державному підприємству ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2025 у справі №910/2376/25 залишити без руху.
3. Надати державному підприємству ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
4. Роз'яснити державному підприємству ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2", що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді О. М. Баранець
О. А. Кролевець