просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
про відкриття провадження у справі
16 січня 2026 року м.Харків Справа № 913/296/25
Провадження №6/913/296/25
Господарський суд Луганської області у складі судді Драгнєвіч О.В., розглянувши матеріали за позовом Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість», вул.Дегтярівська, буд.36, м.Київ, 04119
до Рубіжнянського казенного хімічного заводу «Зоря», вул.Заводська, буд.1, м.Рубіжне, Сіверськодонецький р-н, Луганська область, 93001
про стягнення 206'260 грн 26 коп.
Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» (далі - позивач, комісіонер) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Рубіжнянського казенного хімічного заводу «Зоря» (далі - відповідач, комітент) про стягнення заборгованості за договорами комісії у загальному розмірі 206'260 грн 26 коп., з яких: 1) за договором комісії №UOP-12.1-148-Д-20 від 28.09.2020 (далі - договір комісії від 28.09.2020) у сумі 122'655 грн 51 коп. (сума основного боргу - 65'000 грн 00 коп., 3% річних - 9'707 грн 33 коп., інфляційні втрати - 47'948 грн 18 коп.; 2) за договором комісії №UOP-9.1.3-88-Д-21 від 26.04.2021 (далі - договір комісії від 26.04.2021) у сумі 83'604 грн 75 коп. (сума основного боргу - 48'480 грн 82 коп., 3% річних - 5'785 грн 82 коп., інфляційні втрати - 29'338 грн 11 коп.)
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2025 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 31.12.2025 позовну заяву залишено без руху на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у зв'язку з недотриманням вимог п.3, п.5, п.8 ч.3 ст.162, ч.2, ч.5 ст.164 ГПК України.
Позивачу встановлено строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду, в який запропоновано усунути виявлені недоліки позовної заяви, подавши заяву про усунення недоліків, в якій, зокрема: 1) перевірити виявлені судом розбіжності в зазначених даних особи представника позивача та підписанта позовної заяви, та надати відповідні пояснення з приводу виявлених розбіжностей із долученням належних доказів на підтвердження (зміни прізвища, тощо); 2) навести виклад обставин щодо вручення/направлення позивачем відповідачу акту надання послуг від 19.01.2022 за договором комісії від 26.04.2021 №UOP-9.1.3-88-Д-21, звітів комісіонера від 26.02.2021 до договору комісії від 28.09.2020 №UOP-12.1-148-Д-20, від 19.01.2022 до договору комісії від 26.04.2021 №UOP-9.1.3-88-Д-21 та рахунків на оплату №23 від 26.02.2021, що стосується договору комісії від 28.09.2020 №UOP-12.1-148-Д-20, №2 від 19.01.2022, що стосується договору комісії від 26.04.2021 №UOP-9.1.3-88-Д-21, долучивши відповідні докази; 3) уточнити додатково, навівши належний виклад обставин щодо підстав долучення позивачем копії акту приймання-передачі послуг №1 від 30.12.2021; зазначити виконання якого саме доручення за яким з двох договорів комісії (чи обох договорів) цей акт стосується та долучити копію укладеного з ТОВ «Інститут Ризику» договору про надання послуг №UOP-9/1/3-30-Д-21 від 01.03.2021, на який міститься посилання в цьому акті; 4) надати додаткові пояснення, посилаючись на конкретні умови укладених договорів та обставини справи, з приводу визначення позивачем дати виникнення прострочення у відповідача щодо виконання грошового зобов'язання по кожному з договорів комісії (обґрунтувати підстави здійснення позивачем нарахування 3% річних та інфляційних втрат за договором комісії від 28.09.2020 - з 01.01.2021, а за договором комісії від 26.04.2021 - з 01.01.2022).
Матеріали справи свідчать про те, що ухвала суду від 31.12.2025 була направлена до електронного кабінету позивача і доставлена 31.12.2025 об 12 год. 52 хв., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Згідно з положеннями п.2 ч.1 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до ч.1 ст.116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч.4 ст.116 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, позивач - Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» повинен був усунути недоліки позовної заяви, встановлені ухвалою суду від 31.12.2025 - у строк до 12.01.2026 (включно).
12.01.2026, тобто в межах встановленого судом строку, через систему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» надійшла на виконання ухвали суду від 31.12.2025 заява №б/н від 12.01.2026 про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач пояснив, що представником АТ «Українська оборонна промисловість» Гецко Нікою Миколаївною у зв'язку з укладенням шлюбу змінено прізвище на ОСОБА_1 , що підтверджується даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 05.09.2025, копію якої представник позивача долучив до заяви №б/н від 12.01.2026, а також довіреність №Д-20/2026 від 09.01.2026, видану на ім'я Царюк Ніни Миколаївни.
Крім того, у поданій заяві позивач надав пояснення щодо неможливості долучення реєстрів на відправлення кореспонденції щодо направлення звітів, актів та рахунків через закінчення їх термінів зберігання; повідомив, що позивач також здійснює ведення документообігу шляхом формування документів через базу даних ІТ Interprise, в якій було виявлено лист за вих.№UOP 12.1-2042 від 12.03.2021, який направлявся відповідачу, копію якого позивач долучив до заяви №б/н від 12.01.2026; представник позивача додатково пояснив, що долучений до позову акт №1 від 30.12.2021 стосується договору комісії від 26.04.2021, оскільки підтверджує виконання умов договору про надання послуг №UOP-9.1.3-30-Д-21 від 01.03.2021; надані пояснення також щодо дати виникнення прострочення у відповідача щодо виконання грошового зобов'язання по кожному з договорів комісії.
Відповідно до ч.3 ст.174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.176 ГПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому ст.174 цього Кодексу.
Розглянувши матеріали позовної заяви з урахуванням поданої позивачем заяви про усунення недоліків, господарський суд дійшов висновку, що вони відповідають вимогам ст.ст.162-164 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України); підстав для їх повернення чи відмови у відкритті провадження не встановлено.
Крім того, вирішуючи питання про прийняття поданої позовної заяви та відкриття провадження, судом також враховано наступне.
Приписами ч.1 ст.173 ГПК України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Зміст наведених положень законодавства дає підстави стверджувати, що позивач вправі об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні вимоги (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).
Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову у цій справі №913/296/25 є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за двома договорами комісії у загальному розмірі 206'260 грн 26 коп., з яких:
1)за договором комісії №UOP-12.1-148-Д-20 від 28.09.2020 у сумі 122'655 грн 51 коп. (сума основного боргу - 65'000 грн 00 коп., та похідні вимоги щодо стягнення 3% річних - 9'707 грн 33 коп., інфляційні втрати - 47'948 грн 18 коп.;
2) за договором комісії №UOP-9.1.3-88-Д-21 від 26.04.2021 у сумі 83'604 грн 75 коп. (сума основного боргу - 48'480 грн 82 коп., та похідні вимоги щодо стягнення 3% річних - 5'785 грн 82 коп., інфляційні втрати - 29'338 грн 11 коп.)
Разом з тим, незважаючи на те, що суб'єктний склад у цих правовідносинах однаковий, між сторонами існують спірні правовідносини, які виникли на підставі двох різних договорів комісії, які не пов'язані ані підставами виникнення, ані поданими позивачем доказами.
Тобто, для правильного вирішення по суті кожної вимоги щодо стягнення з відповідача заявленої заборгованості у відповідному розмірі за кожним з двох договорів комісії, та вирішення похідних вимог, суд повинен буде встановити обставини та дослідити кожний із двох спірних договорів комісії, встановити наявність або відсутність підстав для стягнення заборгованості окремо по кожному договору, перевірити правильність періодів обрахунку заборгованості та врахування здійснених чи нездійснених часткових оплат відповідачем по кожному договору комісії у спірні періоди, які є різними за кожним договором, тощо.
Наведене свідчить про безпідставність заявлення позивачем зазначених вимог в межах однієї позовної заяви.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 15.02.2019 у справі №910/11811/18 наголосив на тому, що об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть, тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи.
Згідно із п.2 ч.5 ст.174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
У той же час відповідно до ч.6 ст.173 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства, на що звернув увагу Верховний Суд у постановах від 22.01.2019 у справі №910/16706/17, від 04.04.2019 у справі №915/1306/18. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог
Роз'єднання позовних вимог, виділення позовних вимог в самостійне провадження можливе за умови дотримання положень, визначених у Господарському процесуальному кодексі України, щодо суб'єктного складу учасників, правил підсудності, юрисдикції. Позовні вимоги, що роз'єднуються, не можуть виступати основною та похідними позовними вимогами, та мають обґрунтовуватися різними фактичними обставинами та доводитися не пов'язаними між собою доказами.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (Постанова Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №918/1/18).
Крім того, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у ч.1 ст.173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах четвертій, п'ятій вказаної статті. Саме встановлення господарським судом наведених обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на п.2 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
У той же час аналіз п.2 ч.5 ст.174 ГПК України у системному співвідношенні з приписами ст. 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об'єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз'єднати позовні вимоги за правилами ч.6 ст.173 ГПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.
Отже, приписи ч.6 ст.173 ГПК України суд, з урахуванням конкретних обставин, має право застосувати як у разі дотримання правил об'єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Проте, у будь-якому випадку коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у ч.ч.4, 5 ст. 173 ГПК України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об'єднання позовних вимог (постанова Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/4501/22).
Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що роз'єднання заявлених позовних вимог за двома різними договорами комісії у даному випадку сприятиме виконанню завдань господарського судочинства, визначених у ст.2 ГПК України.
На підставі викладеного, з метою справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, суд вважає за необхідне з власної ініціативи роз'єднати заявлені позовні вимоги Акціонерним товариством «Українська оборонна промисловість» до Рубіжнянського казенного хімічного заводу «Зоря» про стягнення заборгованості у загальній сумі 122'655 грн 51 коп. за договором комісії №UOP-12.1-148-Д-20 від 28.09.2020 (сума основного боргу - 65'000 грн 00 коп., та похідні вимоги щодо стягнення 3% річних - 9'707 грн 33 коп., інфляційні втрати - 47'948 грн 18 коп.) та про стягнення заборгованості у загальній сумі 83'604 грн 75 коп. за договором комісії №UOP-9.1.3-88-Д-21 від 26.04.2021 (сума основного боргу - 48'480 грн 82 коп., та похідні вимоги щодо стягнення 3% річних - 5'785 грн 82 коп., інфляційні втрати - 29'338 грн 11 коп.), виділивши заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості у загальній сумі 83'604 грн 75 коп. за договором комісії №UOP-9.1.3-88-Д-21 від 26.04.2021 у самостійне провадження.
Відповідно до приписів ст.12 ГПК України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з ч.3 ст.12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
У відповідності до ч.5 ст.12 ГПК України малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У цій справі, враховуючи здійснене судом роз'єднання позовних вимог, позивачем заявлено майновий позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором комісії №UOP-12.1-148-Д-20 від 28.09.2020 у загальній сумі 122'655 грн 51 коп., що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3'028 грн 00 коп. (станом на 2025 рік) * 100 = 302800 грн 00 коп.).
А отже, зазначена справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в силу процесуального закону як малозначна, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.5 ст.252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.1 ст.250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Суд бере до уваги, що в даному випадку ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також враховуючи категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, які слід суду дослідити з метою правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про можливість здійснення її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін, за наявними у справі матеріалами.
Звертаючись із позовом у цій справі, позивач вказав адресу місцезнаходження відповідача: вул.Заводська, буд.1, м.Рубіжне, Луганська область, 93100.
Судом встановлено, що зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача, Рубіжнянського казенного хімічного заводу «Зоря», згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є вказана вище адреса.
Однак, у відповідності до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 Рубіжанська міська територіальна громада Сіверськодонецького району Луганської області є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України з 13.05.2022.
Поштові відділення в м.Рубіжне Сіверськодонецького району Луганської області тимчасово припинили свою роботу згідно з інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеній на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), а тому направлення поштової кореспонденції на адресу реєстрації місцезнаходження відповідача наразі не є можливим.
Тому, у зв'язку з відсутністю у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС, останній підлягає повідомленню про розгляд справи в порядку ст.121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» шляхом розміщення відповідних оголошень про розгляд справи на офіційному веб-порталі судової влади України, а також безпосередньо на сайті суду.
В той же час, суд зауважує відповідачу про те, що 18.10.2023 набрав чинності Закон України від 29.06.2023 №3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким, зокрема, ч.6 ст.6 ГПК України викладено в такій редакції: «Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат».
Отже, оскільки відповідач є юридичною особою, останньому на виконання вимог ч.6 ст.6 ГПК України слід невідкладно зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС.
Керуючись ст.ст.2, 12, 173, 176, 234-235, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №913/296/25.
2. Роз'єднати позовні вимоги у справі №913/296/25.
3. Розгляд позовних вимог Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» до Рубіжнянського казенного хімічного заводу «Зоря» про стягнення заборгованості за договором комісії №UOP-12.1-148-Д-20 від 28.09.2020 у сумі 122'655 грн 51 коп. (сума основного боргу - 65'000 грн 00 коп., 3% річних - 9'707 грн 33 коп., інфляційні втрати - 47'948 грн 18 коп.) - здійснювати в межах провадження справи №913/296/25.
4. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» до Рубіжнянського казенного хімічного заводу «Зоря» про стягнення заборгованості за договором комісії №UOP-9.1.3-88-Д-21 від 26.04.2021 у сумі 83'604 грн 75 коп. (сума основного боргу - 48'480 грн 82 коп., 3% річних - 5'785 грн 82 коп., інфляційні втрати - 29'338 грн 11 коп.) - виділити у самостійне провадження, передати матеріали до відділу автоматизованого документообігу суду для проведення реєстрації.
5. Справу №913/296/25 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
6. Роз'яснити сторонам, що відповідно до ч.7 ст.252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, у разі наявності підстав, відповідач може подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
7. Відповідачу у справі у відповідності до вимог ч.6 ст.6 ГПК України слід невідкладно зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд») з метою належного та своєчасного повідомлення, отримання процесуальних документів у справі.
8. Запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву у строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали. У випадку подання відповідачем відзиву - подати суду докази надіслання (вручення) його іншій стороні.
9. Встановити позивачу строк - по 26.01.2026, в який запропонувати надати додаткові письмові пояснення із доказами виконання договору №UOP-9.1-3-137-Д від 03.09.2020, який було укладено позивачем із ТОВ "Інститут Ризику" згідно п.1.3. договору комісії для виконання доручення відповідача (копію договору, акт приймання-передачі наданих послуг, тощо).
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву. У випадку подання відповіді на відзив - подати суду докази надіслання (вручення) її іншій стороні.
10. Встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Відповідно до ч.2 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 16.01.2026 та оскарженню не підлягає.
Інформацію у справі можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud5014.
Суддя Олена ДРАГНЄВІЧ