79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"15" січня 2026 р. Справа № 914/2107/25
Суддя Західного апеляційного господарського суду Бонк Т.Б.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Львівської обласної організації ветеранів України б/н від 30.12.2025 (вх. суду від 31.12.2025 № 01-05/3926/25)
на рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2025 (повне рішення складено 28.10.2025, суддя Стороженко О.Ф.)
у справі № 914/2107/25
за позовом: Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів,
до відповідача: Львівської обласної організації ветеранів України, м. Львів,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м. Львів,
про звільнення і повернення об'єкту оренди,
Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.10.2025 позов задоволено повністю. Зобов'язано Львівську обласну організацію ветеранів України (79024, м.Львів, вул. Липинського, 54, к. 30; ідент.код 25238820) звільнити обєкт оренди: нежитлові приміщення №5 (32,3кв.м) та №6 (33,4кв.м), які розташовані на першому поверсі будинку №54 на вул.Липинського у місті Львові, та передати їх (за актом) Обласному комунальному підприємству Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54; ідент.код 03348525).
З підстав, викладених в апеляційній скарзі, відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції.
Враховуючи те, що скаржник звернувся до апеляційного суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, листом Західного апеляційного господарського суду від 01.01.2026 було витребувано матеріали справи № 914/2107/25, з метою встановлення судом апеляційної інстанції дати отримання Львівською обласною організацією ветеранів України повного тексту оскаржуваного судового рішення.
13.01.2026 матеріали справи № 914/2107/25 надійшли апеляційного господарського суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (частина 2 вказаної статті).
Апеляційним судом встановлено, що повне оскаржуване судове рішення у цій справі було складено 28.10.2025, тому останнім днем двадцятиденного строку на оскарження такого рішення було 17.11.2025, в той час як скаржник звернувся до суду з апеляційною скаргою через підсистему «Електронний суд» 30.12.2025.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (ч. 3 ст. 256 ГПК України).
Обґрунтовуючи підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт вказує про те, що йому не було відомо про судовий розгляд справи та рішення у цій справі, ухвалене за результатами розгляду по суті, відповідач отримав лише 24.12.2025, за його заявою про видачу копії судового рішення.
Управління майном спільної власності Львівської обласної ради подало суду заперечення проти відкриття апеляційного провадження, у якій вказало, що суд першої інстанції належним чином повідомив відповідача про розгляд даної справи та надсилав судові рішення у цій справі відповідачу на адресу його місцезнаходження згідно з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення у цій справі, суд зазначає про таке.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.
Статтею 120 ГПК України регулюється повідомлення і виклик, що здійснюється судом.
Так, відповідно до частин третьої, четвертої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства (постанова Верховного Суду від 22.10.2024 у справі № 910/18480/20).
Верховний Суд у постановах від 14.07.2021 у справі № 918/1478/14, від 03.08.2022 у справі № 909/595/21 зазначив про те, що розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час та місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату та час слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження.
У частині шостій статті 242 ГПК України унормовано, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Здійснюючи аналіз статті 242 ГПК України, а також пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, Верховний Суд у постанові від 22.10.2024 у справі № 910/18480/20 вказав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРПОУ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (постанови Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 22.10.2024 у справі № 910/18480/20).
Апеляційним судом встановлено, що Львівська обласна організація ветеранів України зареєструвала електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС - 30.12.2025, тобто після ухвалення рішення судом першої інстанції у цій справі. Вказане вбачається з відповіді № 30120317 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету
Відповідно до відповіді № 2244709 від 15.01.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження Львівської обласної організації ветеранів України - 79024, Львівська обл., місто Львів, вулиця Липинського, будинок 54, кімната 30.
Враховуючи відсутність зареєстрованого Електронного кабінету у відповідача, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, судом першої інстанції на виконання приписів ГПК України, ухвала суду від 14.07.2025 про відкриття провадження у цій справі була надіслана до Єдиного державного реєстру судових рішень для оприлюднення 14.07.2025 та 15.07.2025 оприлюднена для загального доступу; вказана ухвала також направлялася відповідачу рекомендованою кореспонденцією на його юридичну адресу: 79024, Львівська обл., місто Львів, вулиця Липинського, будинок 54, кімната 30, проте була повернута до суду "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 24-28).
Крім цього, ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.07.2025 у справі № 914/2107/25 продовжено строк підготовчого провадження у справі до 17.09.2025, відкладено підготовче судове засідання на 17.09.25. Вказана ухвала була надіслана до Єдиного державного реєстру судових рішень для оприлюднення 31.07.2025 та 01.08.2025 оприлюднена для загального доступу; ухвала також направлялася відповідачу рекомендованою кореспонденцією на його юридичну адресу: 79024, Львівська обл., місто Львів, вулиця Липинського, будинок 54, кімната 30, проте була повернута до суду "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 46-47).
Ухвалою суду першої інстанції від 17.09.2025 було закрито підготовче провадження у цій справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.10.2025. Така ухвала була надіслана до Єдиного державного реєстру судових рішень для оприлюднення 18.09.2025 та 19.09.2025 оприлюднена для загального доступу; ухвала також направлялася відповідачу рекомендованою кореспонденцією на його юридичну адресу: 79024, Львівська обл., місто Львів, вулиця Липинського, будинок 54, кімната 30, проте була повернута до суду "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 58-59).
Рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2025 у справі № 914/2107/25 надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень для оприлюднення 28.10.2025 та 29.10.2025 оприлюднено для загального доступу; рішення направлялось відповідачу рекомендованою кореспонденцією на його юридичну адресу: 79024, Львівська обл., місто Львів, вулиця Липинського, будинок 54, кімната 30, проте було повернуто до суду "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 85-86).
Суд наголошує, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії", заява № 11681/85, пункт 35, від 16.02.2017 у справі "Каракуця проти України", заява № 18986/06).
Таким чином, зважаючи на те, що отримання судової кореспонденції залежало виключно від волі самого відповідача, а встановлені обставини справи свідчать про фактичну обізнаність відповідача щодо стану розгляду справи, апеляційний суд дійшов висновку про неповажність причин, зазначених апелянтом у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення у цій справі.
Частиною 2 статті 260 ГПК України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Крім цього, відповідно до п.2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Апелянтом до апеляційної скарги не долучено доказів про сплату судового збору.
За вимогами ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно з п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 гривень.
Згідно з п.п.6 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Як слідує з апеляційної скарги, скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2025 у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Згідно ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Апеляційна скарга в даній справі, скаржником подана через систему електронний суд, отже, з врахуванням наведеного, апелянту за подання апеляційної скарги слід було сплатити 3 633,6 грн судового збору (3028 грн х 150% х 0,8).
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Таким чином, апеляційним судом встановлено недотримання апелянтом положень п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, що тягне за собою наслідок у вигляді залишення апеляційної скарги без руху.
На підставі викладеного, апеляційна скарга Львівської обласної організації ветеранів на рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2025 у справі № 914/2107/25 підлягає залишенню без руху із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків, шляхом: 1)наведення суду інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2025 у справі № 914/2107/25; 2) подання суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3 633,6 грн.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Львівської обласної організації ветеранів України б/н від 30.12.2025 (вх. суду від 31.12.2025 № 01-05/3926/25) на рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2025 у справі № 914/2107/25 - залишити без руху.
2. Скаржнику у 10-денний строк з дня отримання цієї ухвали подати апеляційному суду:
- заяву із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2025 у справі № 914/2107/25;
- докази сплати судового збору в сумі 3 633,6 грн в порядку, встановленому Законом України “Про судовий збір»;
3. Копію цієї ухвали суду надіслати скаржнику для відома та належного виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя доповідач Т.Б. Бонк