справа №753/26330/25 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1 апеляційне провадження №11-сс/824/1434/2026 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
13 січня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 05 грудня 2025 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 152 КК України, за матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100020004374 від 03 грудня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 152 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 05 грудня 2025 року клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 152 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, без права на внесення застави.
Встановлено строк дії ухвали слідчого судді у 60 (шістдесят) днів, який обчислюється з 05 год. 50 хв. 03 грудня 2025 року.
Встановлено, що ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 01 лютого 2026 року о 05 год. 50 хв.
Не погоджуючись з указаною ухвалою захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу з підстав необґрунтованості підозри.
Уважає, що ухвала слідчого судді винесена з порушенням норм кримінального законодавства, судом неправильно застосовані норми матеріального права та порушено вимоги процесуального права.
У мотивування скарги зазначає, що докази, надані слідчому судді, жодним чином не вказують на скоєння кримінального правопорушення - зґвалтування підозрюваним.
Сторона захисту переконана, що стороною обвинувачення не надано слідчому судді достатніх та переконливих доказів причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 152 КК України.
Наполягає, що слідчим суддею було застосовано винятковий запобіжний захід, без доказів обґрунтованості підозри та неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 , його захисника ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила ухвалу слідчого судді залишити без змін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, у провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12025100020004374 від 03 грудня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 152 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 02 грудня 2025 року, приблизно о 22 год. 00 хв., неповнолітня ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із своєю подругою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебували у квартирі знайомого останньої - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно проводили час та вживали алкогольні напої.
Приблизно о 23 год. 00 хв. ОСОБА_12 пішла за місцем свого проживання, а неповнолітня ОСОБА_11 залишилась наодинці із ОСОБА_7 у приміщенні квартири та продовжили спілкуватись і вживати алкогольні напої.
Також установлено, що у той же день, приблизно о 23 год. 30 хв., у ОСОБА_7 , який перебував разом з неповнолітньою ОСОБА_11 у кімнаті вищевказаної квартири, з метою задоволення власної статевої пристрасті, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло неповнолітньої особи з використанням геніталій (зґвалтування), без добровільної згоди ОСОБА_11 .
У подальшому, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, переконавшись у відсутності інших дорослих осіб у квартирі, діючи умисно, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що ОСОБА_11 є неповнолітньою особою, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді шкоди нормальному фізичному, психічному та соціальному становленню неповнолітньої, маючи на меті задоволення власної статевої пристрасті, ігноруючи принципи моральності, духовного і культурного життя суспільства та принципи статевої моралі в суспільстві, користуючись своїми віковими та фізичними перевагами, повалив неповнолітню ОСОБА_11 на підлогу, знявши при цьому із останньої увесь її одяг. Після чого, поклав неповнолітню ОСОБА_11 на ліжко та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло ОСОБА_11 з використанням своїх геніталій, без добровільної згоди останньої.
03 грудня 2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано у порядку статті 208 КПК України.
03 грудня 2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 152 КК України.
05 грудня 2025 року до Дарницького районного суду м. Києванадійшло клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 152 КК України, за матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100020004374 від 03 грудня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 152 КК України.
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 05 грудня 2025 року клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 152 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, без права на внесення застави.
Встановлено строк дії ухвали слідчого судді у 60 (шістдесят) днів, який обчислюється з 05 год. 50 хв. 03 грудня 2025 року.
Встановлено, що ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 01 лютого 2026 року о 05 год. 50 хв.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно частин першої, другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що обґрунтованість підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_13 від 03 грудня 2025 року; протоколом огляду місця події від 03 грудня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 03 грудня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 03 грудня 2025 року; протоколом огляду свідка ОСОБА_14 від 03 грудня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 03 грудня 2025 року; протоколом затримання ОСОБА_7 від 03 грудня 2025 року; протоколом обшуку від 03 грудня 2025 року; протоколом огляду відеозапису від 03 грудня 2025 року.
При цьому, на даному етапі триває збір інших доказів, призначено судово-медичну експертизу від 03 грудня 2025 року.
Також, слідчим суддею обґрунтовано встановлено, що прокурором доведена наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Окрім того, слідчим суддею враховано, що кримінальне правопорушення, інкриміноване ОСОБА_7 , відноситься до особливо тяжких злочинів, оскільки за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, що може спонукати його до переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності (покарання), а отже можливі негативні для підозрюваного наслідки у виді позбавлення волі доводять, що цей ризик є достатньо високим; перебуваючи на волі, та, відповідно, маючи можливість контакту з неповнолітньою потерпілою, у тому числі, з використанням месенджерів, соціальних мереж, телефонних дзвінків, підозрюваний може мати можливість незаконно вплину на неї з метою ненадання показань, які мають важливе значення для викриття всіх обставин кримінального правопорушення, повною відмовою від прийняття участі у слідчих та процесуальних діях, які є необхідними при розслідуванні даної категорії кримінальних правопорушень, або викривлення інформації на користь підозрюваного, яку необхідно отримати під час проведення слідчих дій за його участі; підозрюваний шляхом навіювання, прохання, обіцянок винагород для неповнолітньої потерпілої та свідків або шляхом погроз застосувати покарання, може здійснювати незаконний вплив на них з метою ухилення від викриття злочинного діяння, у яких обґрунтовано підозрюється, крім того може здійснювати вплив й на законного представника неповнолітньої потерпілої. Так, підозрюваний шляхом умовлянь, прохання та маніпуляцій або підкупу може впливати на її батьків з метою не надання показань, їх самостійного впливу на дитину або ненадання доступу до неї для проведення слідчих та процесуальних дій за її участю, а також може отримати доступ до потерпілої з метою впливу на останню.
При цьому, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, українець, громадянин України, із середньою освітою, не працює, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, та дійдено обґрунтованого висновку, що вказані обставини не зменшують жодного з наведених ризиків.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даному етапі досудового розслідування жоден з більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Також місцевим судом обґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, зважаючи на положення частини четвертої статті 183 КПК України, згідно якої слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи у сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме вчинення його із застосуванням насильства, об'єктом якого є неповнолітня, у зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, у сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення та його наслідками, є обґрунтованим та підстав для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів уважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 152 КК України.
Враховуючи те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то, з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту статті 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З наведених підстав, доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі про те, що стороною обвинувачення не надано слідчому судді достатніх та переконливих доказів причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 152 КК України, є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись статтями 176-178, 183, 194, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 05 грудня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4