23 грудня 2025 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 355/196/14-ц
номер провадження: 22-ц/824/15771/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
за участю секретаря - Габунії М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою представника об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ярославів Вал 28» - адвоката Кійка Олексія Володимировича на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 04 серпня 2025 року у складі судді Троценко Т.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан бізнес Інвестмент груп», молодіжного житлового комплексу «Ярослав», треті особи: приватне акціонерне товариство «Київський Страховий Дім», об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ярославів Вал 28», акціонерне товариство «Банк інвестицій та заощаджень», товариство з обмеженою відповідальністю «Юкрейн Бізнес Інтерпрайз», про розірвання договору про пайову участь в реконструкції будівель, виділення майна в натурі, визнання права власності, усунення перешкод у користуванні власності, та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан бізнес інвестмент груп» до ОСОБА_1 , молодіжного житлового комплексу «Ярослав», третя особа: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ярославів Вал 28», про розірвання договору про спільну діяльність, усунення перешкод в користуванні власністю та визнання права власності на майно,
У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан бізнес Інвестмент груп» (далі - ТОВ «Юкрейніан бізнес Інвестмент груп»), молодіжного житлового комплексу «Ярослав» (далі - МЖК «Ярослав»), треті особи: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ярославів Вал 28» (далі - ОСББ «Ярославів Вал 28»), акціонерне товариство «Банк інвестицій та заощаджень» (далі - АТ «Банк інвестицій та заощаджень»), про розірвання договору про пайову участь в реконструкції будівель, виділення майна в натурі, визнання права власності, усунення перешкод у користуванні власності.
Позовна заява мотивована тим, що 10 червня 2007 року між ТОВ «Юкрейнін Бізнес Інвестмент Груп» та МЖК «Ярослав» з метою здійснення спільної діяльності було створено договір про спільну діяльність. Відповідно до п.1 укладеного договору сторони зобов'язуються шляхом об'єднання своїх зусиль та майна, що належить їм на відповідних правових підставах, спільно діяти без створення юридичної особи у сфері надання послуг по будівництву, реконструкції житлових та нежитлових будівель з подальшим їх продажем.
Пунктами 3.1 та 3.2 вказаного договору передбачено, що ТОВ «Юкрейнін Бізнес Інвестмент Груп» зобов'язується в строк протягом 30 днів з моменту набрання чинності договором підготувати та передати для спільної діяльності нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, а МЖК «Ярослав» за договором зобов'язується у строк протягом 30 днів з моменту набрання чинності договором підготувати та передати для спільної діяльності нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказував, що на виконання умов договору 10 червня 2007 року між сторонами було складено акт прийому - передачі нерухомого майна на зберігання з метою подальшої реконструкції, а саме - ТОВ «Юкрейнін Бізнес Інвестмент Груп» передає МЖК «Ярослав» належне їй нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а саме - нежитлове приміщення загальною площею 422 кв.м, а МЖК «Ярослав» передає ТОВ «Юкрейнін Бізнес Інвестмент Груп» належне їй нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 139 кв.м.
Пунктом 5 акту було визначено, що передані приміщення потребують капітальної реконструкції, і для досягнення цілей по проведенню реконструкції приміщень була затверджена інвестиційна програма, у якій зазначено, що основним завданням інвестиційної діяльності являється проведення відповідного капітального ремонту або у разі необхідності реконструкції будівель, що належать сторонам.
З метою проведення відповідних ремонтних та реконструкційних робіт сторони погоджуються на залучення інвестицій від третіх осіб шляхом укладання договорів про пайову участь у будівництві з подальшим оформленням права власності на нерухоме майно на пайовиків.
У зв'язку з відсутністю пайовиків та з метою виконання взятих на себе зобов'язань 16 червня 2007 року між керівником МЖК «Ярослав» ОСОБА_2 та акціонерним банком «Факторіал - Банк» (далі - АБ «Факторіал - Банк») було укладено договір кредиту №12-г/05, відповідно до п.1.1 якого кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості повернення, строковості, платності та цільового характеру грошові кошти в розмірі 500 000 грн 00 коп. на строк до 16 липня 2017 року.
З метою забезпечення виконання узятих на себе зобов'язань 16 червня 2007 року між АБ «Факторіал - Банк» та МЖК «Ярослав» було укладено договір іпотеки, згідно з п.1.2 якого предметом іпотеки є нерухоме майно іпотекодавця - МЖК «Ярослав», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності від 06 березня 2001 року.
У зв'язку з бажанням стати пайовиком з метою подальшого набуття у власність частини приміщень забудовників, 08 березня 2008 року між ОСОБА_1 та забудовниками було укладено договір №256/1 про пайову участь у реконструкції нежитлових приміщень, відповідно до п.1 якого пайовик з метою подальшого набуття у власність частини приміщень приймає участь у реконструкції належних забудовникам нежитлових приміщень, що знаходять за адресою: АДРЕСА_2, та АДРЕСА_1 , шляхом внесення інвестицій, а забудовник здійснює реконструкцію та ремонт вказаних приміщень з подальшим оформленням права власності на реконструйовані приміщення, або їх частину на ім'я пайовиків.
Пунктом 1.2 цього договору визначено загальну вартість інвестицій, яку пайовик передає забудовнику на момент підписання договору, а саме, 100 000 грн 00 коп.
Після завершення реконструкції вказаних нежитлових приміщень забудовник при умові передачі інвестицій пайовиком у повному обсязі в порядку передачі об'єкту інвестування передає пайовику у власність приміщення №5 загальною площею 165,8 кв.м на 2-му поверсі вартістю 300 000 грн 00 коп. в будинку АДРЕСА_2 , а також приміщення літ.А загальною площею 139,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , загальною вартістю 200 000 грн 00 коп.
Вказував, що на виконання взятих на себе зобов'язань ОСОБА_1 передав забудовникам передоплату в розмірі 100 000 грн 00 коп.
Умовами п.4.2 вказаного договору визначено, що у разі невиконання умов договору в частині передання майна пайовику, останній має право в судовому порядку розірвати договір та виділити в натурі і визнати за собою право власності на реконструйовані приміщення відповідно до оплаченої ним площі, яка є об'єктом інвестицій.
В подальшому правонаступником АБ «Факторіал - Банк» стало ПАТ «Фідобанк», а 28 серпня 2012 року між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «Скайп Кепітал» було укладено договір факторингу про відступлення права вимоги.
10 жовтня 2012 року ОСОБА_1 було повідомлено, що у зв'язку з невиконанням забудовником своїх зобов'язань по кредитному договору та договору іпотеки від 16 червня 2007 року на реконструйоване за його рахунок нерухоме майно іпотекодержателем буде звернено стягнення на заставлене майно, та майно, передане по акту прийому - передачі для спільної діяльності - АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , реконструкцію яких він фінансував.
Вказував, що з метою не втратити кошти на напівреконструйоване майно між ним та забудовниками було досягнуто домовленість про те, що він збільшить свою участь у реконструкції шляхом додаткового внесення інвестицій та у рахунок оплати його пайових внесків укладе договір відступлення права вимоги по кредитному договору та за свій рахунок погасить борг по кредиту.
У зв'язку з цим між позивачем та забудовниками було укладено додатковий договір №392/1, у п.1.2 якого передбачено, що вартість збільшення інвестицій, яку пайовик передає забудовнику, на момент підписання договору складає 139 440 грн 00 коп.
Відповідно до п.3 договору, з урахуванням збільшеної вартості інвестицій загальна сума вкладу пайовика становить 639 440 грн 00 коп., у зв'язку з чим забудовники погоджуються на передання пайовику більшої площі належних їм приміщень, а саме: в приміщенні за адресою: АДРЕСА_2, площа, яка передається у власність пайовика збільшується до 250 кв.м, в нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , площа, яка передається у власність пайовика, збільшується до 193,70 кв.м.
На виконання узятих на себе зобов'язань між ОСОБА_1 та ТОВ «Скай Кепітал» 19 жовтня 2012 року було укладено договір відступлення права вимоги №1/ІФ, згідно з пункту 1.1 якого цедент передає, а цесіонер приймає право вимоги за іпотечним договором від 16 червня 2007 року.
15 грудня 2012 року ОСОБА_1 на рахунок ПАТ «Фідобанк» сплачено кошти в розмірі 639 440 грн 00 коп. на погашення заборгованості МЖК «Ярослав».
З моменту внесення пайового внеску та погашення заборгованості забудовники свої зобов'язання виконали не у повному обсязі, приміщення у селі Лукаші відремонтоване тільки наполовину, у приміщенні по АДРЕСА_5 не проведені всі внутрішні роботи.
Зазначав, що на його звернення з приводу повернення грошових коштів, виплачених ним як пайові внески або передати йому у власність частину вже реконструйованих приміщень, відповідачі відмовляються, в приміщення не впускають, дзвінки та листування ігнорують.
З урахуванням наведеного, позивач ОСОБА_1 просив:
розірвати договір про пайову участь у реконструкції будівель №256/1 від 08 березня 2008 року, укладений між ним, ТОВ «Юкрейнін Бізнес Інвестмент Груп» та МЖК «Ярослав»;
визнати за ним право власності на 1/4 частину нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ;
усунути перешкоди з боку ТОВ «Юкрейнін Бізнес Інвестмент Груп» у користуванні визначеними ним приміщеннями;
визнати за ним право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , та виділити йому в натурі нежитлові приміщення;
усунути перешкоди з боку МЖК «Ярослав» у користуванні ним нежитловими приміщеннями шляхом надання вільного доступу до них.
У лютому 2014 року ТОВ «Юкрейнін Бізнес Інвестмент Груп» звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 та МЖК «Ярослав» про розірвання договору про спільну діяльність, усунення перешкод в користуванні власністю та визнання права власності на майно.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що 10 червня 2007 року між ТОВ «Юкрейнін Бізнес Інвестмент Груп» та МЖК «Ярослав» з метою здійснення спільної діяльності було укладено договір про спільну діяльність, пунктами 3.1 та 3.2 якого передбачено, що ТОВ «Юкрейнін Бізнес Інвестмент Груп» зобов'язується в строк протягом 30 днів з моменту набрання чинності договором підготувати та передати для спільної діяльності нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за договором зобов'язується у строк протягом 30 днів з моменту набрання чинності договором підготувати та передати для спільної діяльності нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
На виконання умов цього договору, 10 червня 2007 року між сторонами було складено акт прийому - передачі нерухомого майна на зберігання з метою подальшої реконструкції, а саме - ТОВ «Юкрейнін Бізнес Інвестмент Груп» передає МЖК «Ярослав» належне йому нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а саме, нежитлове приміщення загальною площею 422 кв.м, стан аварійний, вікна, двері відсутні, опалення відсутнє, стіни напівзруйновані, стеля прогнута. МЖК «Ярослав» передає ТОВ «Юкрейнін Бізнес Інвестмент Груп» належне йому нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 139 кв.м, стан аварійний, вікна, двері відсутні, опалення відсутнє, стіни напівзруйновані.
Пунктом 5 акту було визначено, що передані приміщення потребують капітальної реконструкції, і для досягнення цілей по проведенню реконструкції приміщень була затверджена інвестиційна програма, у якій зазначено, що основним завданням інвестиційної діяльності являється проведення відповідного капітального ремонту або у разі необхідності реконструкції будівель, що належать сторонам.
Сторонами було погоджено залучати інвестиції від третіх осіб, які в подальшому будуть мати переважне право на відремонтовані приміщення шляхом укладання договорів про пайову участь у будівництві з подальшим оформленням права власності на нерухоме майно на пайовиків.
Згодом стало відомо, що без їх письмової згоди 16 червня 2007 року між керівником МЖК «Ярослав» ОСОБА_2 та АБ «Факторіал Банк» було укладено договір кредиту №12-г/05, за яким кредитодавець передає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості платності та цільового характеру грошові кошти в сумі 500 000 грн 00 коп. на строк до 16 липня 2017 року.
16 червня 2007 року з метою забезпечення виконання взятих на себе зобов'язань між АБ «Факторіал - Банк» та МЖК «Ярослав» було укладено договір іпотеки майна, яке передавалося позивачу по акту прийому - передачі для здійснення спільної діяльності, і яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказані кошти були використані відповідачем виключно у своїх цілях та інтересах без залучення у проведення ремонту належної їм будівлі.
Згодом ОСОБА_1 повідомив, що не має наміру продовжувати спільну діяльність, після чого відмовився звільняти належне їм приміщення та повідомив про те, що він його викупив, після чого їм стало відомо про те, що ОСОБА_1 був одним з пайовиків, у якого МЖК «Ярослав» брало кошти, але своїх зобов'язань не виконувало.
З урахуванням наведеного, ТОВ «Юкрейнін Бізнес Інвестмент Груп» просило:
розірвати договір про спільну діяльність, укладений 10 червня 2007 року між ТОВ «Юкрейнін Бізнес Інвестмент Груп» та МЖК «Ярослав»;
відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ;
визнати за ТОВ «Юкрейнін Бізнес Інвестмент Груп» право власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ;
усунути перешкоди з боку ОСОБА_1 у користуванні ТОВ «Юкрейнін Бізнес Інвестмент Груп» нежитловою будівлею за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом заміни замків на вхідних дверях та виселення.
12 березня 2014 року між сторонами у справі ОСОБА_1 , ТОВ «Юкрейнін Бізнес Інвестмент Груп» та МЖК «Ярослав» було укладено мирову угоду, згідно якою договір про пайову участь у реконструкції будівель №256/1, укладений між ОСОБА_1 , ТОВ «Юкрейнін Бізнес Інвестмент Груп» та МЖК «Ярослав» 08 березня 2008 року - розривається. За ТОВ «Юкрейнін Бізнес Інвестмент Груп» визнається право власності на нежитлову будівлю загальною площею 422,00 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 протягом 30 днів зобов'язується звільнити самовільно зайняту ним нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 422,00 кв.м та за власний рахунок змінити замки у вхідних дверях. За ОСОБА_1 в рахунок зробленого ним інвестиційного вкладу, а також в рахунок погашення ним шляхом укладення договору про відступлення вимоги від 19 грудня 2012 року №1/ІФ, визнається право власності на нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 139,00 кв.м, яке належало МЖК «Ярослав» на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 06 березня 2001 року.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 12 березня 2014 року затверджено мирову угоду між сторонами у справі, провадження у справі закрито (а.с.118-121, т.1).
Постановою Київського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 12 березня 2014 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.18-22, т.2).
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 17 жовтня 2023 року до участі у справі залучено третю особу на стороні первісного позивача ОСОБА_1 - приватне акціонерне товариство «Київський Страховий Дім» (далі - ПрАТ «Київський Страховий Дім»), який є власником нерухомості, що є предметом розгляду цієї справи, а саме - нежитлового приміщення літ. «А», площею 139,0 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі - продажу від 06 червня 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПрАТ «Київський Страховий Дім».
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 11 квітня 2024 року до участі у справі залучено АТ «Банк інвестицій та заощаджень» та товариство з обмеженою відповідальністю «Юкрейн Бізнес Інтерпрайз» (далі - ТОВ «Юкрейн Бізнес Інтерпрайз») на стороні відповідача ОСББ «Ярославів вал 28» та в якості третіх осіб на стороні позивача за первісним позовом ОСОБА_1 .
Представник ПрАТ «Київський Страховий Дім» за довіреністю Подолянко Я.М. надала заяву про затвердження мирової угоди в редакції від 12 березня 2014 року, укладеної між учасниками справи №355/196/14-ц.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 04 серпня 2025 року затверджено мирову угоду між сторонами у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Юкрейніан бізнес Інвестмент груп», МЖК «Ярослав», треті особи: ПрАТ «Київський Страховий Дім», ОСББ «Ярославів Вал 28», АТ «Банк інвестицій та заощаджень», ТОВ «Юкрейн Бізнес Інтерпрайз», про розірвання договору про пайову участь в реконструкції будівель, виділення майна в натурі, визнання права власності, усунення перешкод у користуванні власності; та зустрічним позовом ТОВ «Юкрейніан бізнес Інвестмент груп» до ОСОБА_1 , МЖК «Ярослав», третя особа: ОСББ «Ярославів Вал 28», про розірвання договору про спільну діяльність, усунення перешкод в користуванні власністю та визнання права власності на майно, згідно з якою:
визнано розірваним договір про пайову участь в реконструкції будівель №256/1, укладений 08 березня 2008 року між ОСОБА_1 , ТОВ «Юкрейніан Бізнес Інвестмент Груп» і МЖК «Ярослав»;
за ТОВ «Юкрейніан Бізнес Інвестмент Груп» визнано право власності на нежитлову будівлю загальною площею 422,00 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
зобов'язано ОСОБА_1 протягом 30 днів звільнити самовільно зайняту ним нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 422,00 кв.м, та за власний рахунок змінити замки в вхідних дверях;
за ОСОБА_1 в рахунок зробленого ним інвестиційного вкладу на підставі договору про пайову участь у реконструкції приміщень №256/1 від 08 березня 2008 року, укладеного між ним та забудовниками ТОВ «Юкрейніан Бізнес Інвестмент Груп» і МЖК «Ярослав», а також в рахунок погашення ним, ОСОБА_1 , шляхом укладання договору відступлення права вимоги від 19 грудня 2012 року №1/ІФ між ОСОБА_1 та ТОВ «Скай Капітал», яке діяло на підставі договору факторингу від ФУАТ «ФідоБанк», яке в свою чергу є правонаступником АБ «Факторіал Банк», кредитної заборгованості МЖК «Ярослав», наявної у них на підставі договору іпотеки, укладеного 16 червня 2007 року між МЖК «Ярослав» та АБ «Факторіал-Банк, визнано право власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 139,00 кв.м, яке належало МЖК «Ярослав» на підставі свідоцтва про право власності серія НОМЕР_1 від 06 березня 2001 року.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Юкрейніан бізнес Інвестмент груп», МЖК «Ярослав», треті особи: ПрАТ «Київський Страховий Дім», ОСББ «Ярославів Вал 28», АТ «Банк інвестицій та заощаджень», ТОВ «Юкрейн Бізнес Інтерпрайз», про розірвання договору про пайову участь в реконструкції будівель, виділення майна в натурі, визнання права власності, усунення перешкод у користуванні власності, та зустрічним позовом ТОВ «Юкрейніан бізнес Інвестмент груп» до ОСОБА_1 , МЖК «Ярослав» третя особа: ОСББ «Ярославів Вал 28», про розірвання договору про спільну діяльність, усунення перешкод в користуванні власністю та визнання права власності на майно - закрито.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСББ «Ярославів Вал 28» - адвокат Кійко О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати п.п. 1, 4 ухвали Баришівського районного суду Київської області від 04 серпня 2025 року в частині розірвання договору про пайову участь в реконструкції будівель №256/1 від 08 березня 2008 року та в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 139,00 кв.м, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації №52-В від 19 лютого 2001 року вирішено оформити право власності на нежитлове приміщення, вбудоване в жилий будинок, площею 139 кв.м, у колективну власність МЖК «Ярослав». Згідно з рішенням Виконавчого комітету Радянської районної ради народних депутатів міста Києва №770 від 24 жовтня 1987 року будинок АДРЕСА_3 було передано під комплексний капітальний ремонт МЖК «Реконструкція». При цьому МЖК «Ярослав» було створено на підставі рішення МЖК «Реконструкція» від 15 лютого 1991 року №5 на базі комплексного капітального ремонту будинку АДРЕСА_3 .
Зазначає, що 07 грудня 2011 року мешканці будинку АДРЕСА_3 створили ОСББ «Ярославів Вал 28» для представлення спільних інтересів об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Так, згідно з пп. 2 додатку №4 до експертного дослідження №84/19 від 20 вересня 2019 року - акту обстеження підвальних приміщень згідно технічного паспорту БТІ житлового будинку АДРЕСА_1 встановлено, що в приміщенні № 6 площею 127,7 кв.м, в приміщенні №7 загальною площею 47,9 кв.м, приміщенні №10 площею 7,3 кв.м, які входять до частини об'єкту нерухомого майна, яке стало предметом позову в цій справі площею 193,70 кв.м, наявні вузли управління системою опалення, водопостачання та водовідведення будинку. Тому це приміщення відноситься до допоміжних приміщень будинку та є приміщеннями загального користування всіх мешканців будинку, які є членами ОСББ «Ярославів Вал 28».
Вважає, що оскаржувана ухвала порушує права членів ОСББ «Ярославів Вал 28», так як на її підставі майно загального користування підвалу та технічних приміщень першого поверху, перейшли у власність ОСОБА_1 , суд першої інстанції не з'ясував під час вирішення питання про затвердження мирової угоди в повному обсязі всі обставини справи, зокрема, перехід права власності на майно, яке є колективною власністю МЖК «Ярослав».
Вказує, що Київським апеляційним судом у постанові від 08 вересня 2021 року у цій справі вже було надано оцінку щодо незаконності затвердження мирової угоди, але суд першої інстанції після скасування ухвали знову затвердив мирову угоду в тій самій редакції.
Крім того вважає, що затвердження мирової угоди у даній справі є неможливим, оскільки скаржником було подано клопотання про залучення третіх осіб, у якому зазначено, що спірне нежитлове приміщення незаконно займається іншою особою (ТОВ «Юкрейн Бізнес Інтерпрайз») на підставі подвійної та протиправної державної реєстрації права власності. У матеріалах справи наявні відомості з Державного реєстру речових прав, які підтверджують, що щодо одного й того ж об'єкта нерухомості існує кілька різних записів про право власності - за ТОВ «Київський страховий дім» та іншою особою. Це створює очевидний правовий конфлікт і свідчить про незаконність володіння приміщенням. За таких умов суд першої інстанції не мав законних підстав затверджувати мирову угоду, адже згідно зі ст.207 ЦПК України мирова угода не може порушувати прав третіх осіб (ТОВ «Юкрейн Бізнес Інтерпрайз») та суперечити закону, тоді як подвійна реєстрація і фактичне зайняття приміщення іншою особою свідчить про протиправність відчуження об'єкта без участі всіх заінтересованих сторін.
Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотань ОСББ про проведення огляду речових доказів за місцем їх знаходження та про призначення судової експертизи статуту та рішень органів МЖК. Такі клопотання були належно подані та обґрунтовані тим, що: документи МЖК, у тому числі статут та рішення загальних зборів, становлять значний обсяг та зберігаються за місцем їх формування, що унеможливлює їх фізичне подання до суду, а тому підлягали огляду судом відповідно до вимог ст.95, 103 ЦПК України; для належного з'ясування правової природи МЖК та правових підстав виникнення колективної власності на спірне майно необхідним було призначення експертизи зазначених документів у порядку ст.ст.103, 107 ЦПК України, оскільки встановлення їх змісту та автентичності має істотне значення для вирішення спору. Відмова суду першої інстанції у задоволенні вказаних клопотань є порушенням процесуальних прав ОСББ на подання та дослідження доказів. Така відмова фактично позбавила ОСББ можливості підтвердити свою правову позицію та довести належність спірного майна, що суперечить принципам змагальності та рівності сторін у процесі.
Представник ПрАТ «Київський Страховий Дім» - адвокат Подолянко Т.В. подала письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 04 серпня 2025 року залишити без змін. Вказує, що позивач ОСОБА_1 , відповідач ТОВ «Юкрейніан бізнес Інвестмент груп» та відповідач МЖК «Ярослав», треті особи: ПрАТ «Київський Страховий Дім», АТ «Банк інвестицій та заощаджень», ТОВ «Юкрейн Бізнес Інтерпрайз» просили суд затвердити мирову угоду. Сторонами надано докази, які підтверджували актуальність даних щодо реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що визначені у мировій угоді, укладеній між ОСОБА_1 , ТОВ «Юкрейніан бізнес інвестмент груп» та МЖК «Ярослав», а саме, на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 422,00 кв.м, та нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 139,00 кв.м. З вказаних доказів, вбачається, що МЖК «Ярослав» з 2001 року та на дату затвердження мирової угоди був законним власником нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 139,00 кв.м, що підтверджується свідоцтвом про право власності серія НОМЕР_1 , виданим 06 березня 2001 року Головним управлянням з питань майна Київської міської державної адміністрації, та зареєстрованим в Київському міському бюро технічної інвентаризації за реєстраційним номером 1869-П 21 травня 2001 року.
Вважає, що на сьогодні ОСББ «Ярославів Вал 28» по суті повторно намагається з тих же підстав переглянути законну та обґрунтовану ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 04 серпня 2025 року, посилаючись на те, що мирова угода порушує права ОСББ «Ярославів Вал 28». В свою чергу ОСББ «Ярославів Вал 28» не доведено, що справа стосується прав ОСББ «Ярославів Вал 28» та не доведено, що мирова угода порушує права ОСББ «Ярославів Вал 28». Вказує, що ОСББ «Ярославів Вал 28» не має жодного відношення ні до правовідносин, які виникли між сторонами, не має жодного відношення до договорів, не має жодного відношення до права власності на нежитлове приміщення, яке виникло у 2001 році, тобто більше як за десять років до створення 07 грудня 2011 року ОСББ «Ярославів Вал 28».
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи доводи, наведені у запереченнях на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак суд першої інстанції належним чином вимог закону не виконав, прийняв судове рішення без дотримання норм процесуального права.
Постановляючи ухвалу про затвердження мирової угоди, укладеної між сторонами у справі, та закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався ст.207, п.5 ч.1 ст.255 ЦПК України й виходив із того, що мирова угода укладена сторонами добровільно, на підставі взаємних поступок та в межах предмета спору. Суд дійшов висновку, що умови мирової угоди є визначеними й виконуваними, не суперечать вимогам закону та не порушують прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів сторін і третіх осіб.
Проте з вказаними висновками суду першої інстанції погодитись не можна з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.4 ст.12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою (ч.7 ст.49 ЦПК України).
Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ч.ч.3, 4 ст.207 ЦПК України до ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Частиною 5 ст.207 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом (п.5 ч.1 ст.255 ЦПК України).
За своєю правовою природою мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах погоджених сторонами та є завершенням судового провадження, свідчить про врегулювання судового спору між сторонами.
Затверджена судом мирова угода за своєю правовою природою є правочином, який за загальними принципами цивільного законодавства, має бути виконаний за правилами ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України.
Визнанням мирової угоди суд засвідчує відповідність умов цієї угоди вимогам закону та дотримання балансу законних прав та інтересів сторін, дотримання вимог (принципу) справедливості судового рішення у спосіб визначений в умовах мирової угоди.
При визнанні мирової угоди цивільний процесуальний закон покладає на суд обов'язок перевірити чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб, чи не суперечать дії законного представника однієї із сторін мирової угоди інтересам особи, яку він представляє, чи мають представники сторін відповідні повноваження на укладення мирової угоди та роз'яснити сторонам наслідки визнання мирової угоди.
Згідно з положеннями п.1 ч.5 ст.207 ЦПК України, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, є невиконуваними, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.
Таким чином, виходячи зі змісту ст.207 ЦПК України укладена в цивільному процесі мирова угода породжує права та обов'язки для осіб не тільки процесуальні, а й матеріальні. Тому мирова угода має матеріальний зміст, укладається і затверджується судом у відповідності до вимог не лише цивільного процесуального права, а й з урахуванням цивільного права.
Верховний Суд неодноразово висловлювався щодо правильного застосування п.1 ч. 5 ст.207 ЦПК України (див. постанови Верховного Суду від 15 лютого 2021 року у справі № 310/1834/19, від 05 вересня 2018 року у справі № 644/2147/16-ц).
У відповідності до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні суду першої інстанції учасники процесу (за винятком ОСББ «Ярославів Вал 28») просили затвердити мирову угоду, складену та підписану 12 березня 2014 року між ОСОБА_1 і ТОВ «Юкрейніан бізнес Інвестмент груп» (а.с.111-114, т.1).
За умовами мирової угоди:
позивач за первісним позовом ОСОБА_1 погоджується розірвати договір про пайову участь в реконструкції будівель №256/1, укладений 08 березня 2008 року між ним та ТОВ «Юкрейніан бізнес Інвестмент груп» і МЖК «Ярослав»;
позивач за первісним позовом ОСОБА_1 відмовляється від вимоги з приводу визнання за ним право власності на 1/4 частину нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
позивач за первісним позовом ОСОБА_1 відмовляється від вимоги з приводу виділення йому в натурі наступне майно: в нежитловому приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: приміщення №1 площею 25,50 м.кв.; приміщення №2 площею 35,00 м.кв.; приміщення №3 площею 17,20 м.кв; приміщення №4 площею 10,50 м.кв.; приміщення №5 площею 18,00 м.кв.; приміщення №6 площею 15,70 м.кв.; приміщення №7 площею 3,10 м.кв.; приміщення №8 площею 16,40 м.кв.; приміщення №9 площею 15,10 м.кв.; приміщення №10 площею 13,40 м.кв.; приміщення №11 площею 13,00 м.кв.; приміщення №12 площею 12,70 м.кв.;
позивач за первісним позовом ОСОБА_1 відмовляється від вимоги з приводу усунення перешкоди зі сторони відповідача ТОВ «Юкрейніан бізнес Інвестмент груп» у користуванні ним нежитловими приміщеннями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: приміщення №1 площею 25,50 м.кв.; приміщення №2 площею 35,00 м.кв.; приміщення №3 площею 17,20 м.кв.; приміщення №4 площею 10,50 м.кв.; приміщення №5 площею 18,00 м.кв.; приміщення №6 площею 15,70 м.кв.; приміщення №7 площею 3,10 м.кв.; приміщення №8 площею 16,40 м.кв.; приміщення №9 площею 15,10 м.кв.; приміщення №10 площею 13,40 м.кв.; приміщення №11 площею 13,00 м.кв.; приміщення №12 площею 12,70 м.кв.;
позивач за первісним позовом ОСОБА_1 в рахунок зробленого ним інвестиційного вкладу на підставі договору про пайову участь у реконструкції приміщень №256/1 від 08 березня 2008 року, укладеного між ним та забудовниками ТОВ «Юкрейніан бізнес Інвестмент груп» і МЖК «Ярослав», а також в рахунок погашення ним кредитної заборгованості МЖК «Ярослав», наявної у них на підставі договору іпотеки, укладеного 16 червня 2007 року між ними, МЖК «Ярослав» та АБ «Факторіал-Банк», погоджується на визнання за ним право власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 139,00 кв.м.;
позивач за первісним позовом ОСОБА_1 відмовляється від вимоги з приводу призначення по цивільній справі судово-будівельну експертизу, яку доручити провести судово-будівельним експертам Київського національного інституту Судових експертиз, на вирішення якої поставити наступні питання:
- Які можливі варіанти виділення в натурі 1/4 частину нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
- Які можливі варіанти виділення в натурі 1/2 частину нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ТОВ «Юкрейніан бізнес Інвестмент груп» погоджується на розірвання договору про пайову участь в реконструкції будівель №256/1, укладений 08 березня 2008 року між ним, ОСОБА_1 і МЖК «Ярослав»;
позивач за первісним позовом ОСОБА_1 погоджується на визнання за ТОВ «Юкрейніан бізнес Інвестмент груп» право власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
позивач за первісним позовом ОСОБА_1 погоджується усунути перешкоди з своєї сторони у користуванні ТОВ «Юкрейніан бізнес Інвестмент груп» нежитловою будівлею, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом заміни замків в вхідних дверях та на протязі тридцяти днів висилитися із самовільно займаного ним приміщення;
відповідач МЖК «Ярослав» погоджується на розірвання договору про пайову участь в реконструкції будівель №256/1, укладений 08 березня 2008 року між ним та ТОВ «Юкрейніан бізнес Інвестмент груп» і ОСОБА_1 ;
відповідач МЖК «Ярослав» у рахунок зробленого ОСОБА_1 інвестиційного вкладу на підставі договору про пайову участь у реконструкції приміщень №256/1 від 08 березня 2008 року, укладеного між ним та забудовниками ТОВ «Юкрейніан Бізнес Інвестмент Груп» і МЖК «Ярослав», а також в рахунок погашення ним кредитної заборгованості МЖК «Ярослав», наявної у них на підставі договору іпотеки, укладеного 16 червня 2007 року між ними, МЖК «Ярослав» та АБ «Факторіал-Банк», погоджується на визнання за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 139,00 кв.м.
Згідно з ч.2 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст.15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з ч.1 ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч.1 ст.316 ЦК України).
Частиною 1 ст.317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
За змістом ст..328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як зазначалося вище, за своєю правовою природою мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах погоджених сторонами й свідчить про врегулювання судового спору між сторонами.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Верховний Суд у постанові від 09 серпня 2023 року у справі №914/1789/19 дійшов висновку, що мирова угода у позовному провадженні - це письмова домовленість між сторонами спору про його вирішення, яка укладається в добровільному порядку з метою припинити спір, на погоджених сторонами умовах. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони припиняють наявний правовий конфлікт самостійним (без державного примусу) врегулюванням розбіжностей на погоджених умовах.
Мирова угода є вираженням взаємного волевиявлення сторін, що спрямоване на вирішення спору між ними на основі компромісу та припинення його подальшого судового розгляду. У ній можуть вирішуватися питання, що стосуються виключно прав і обов'язків сторін (див. постанову Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі № 917/1291/23).
Відповідно до ч.1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з ч.1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Системний аналіз вказаних вище норм права та висновків Верховного Суду вказує на те, що мирова угода у позовному провадженні є письмовою домовленістю виключно між сторонами спору (позивачем і відповідачем) про його врегулювання на підставі взаємних поступок. Вона може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і допускається вихід за межі предмета спору тільки за умови, що її умови не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Якщо ж мирова угода передбачає перехід, визнання або інше розпорядження правом власності на конкретне майно, суд зобов'язаний перевірити, чи не зачіпаються права інших осіб і чи мають підписанти належний титул та повноваження на такі дії. За таких обставин титульний власник відповідного майна має бути стороною по справі та підписантом майнових умов мирової угоди.
Як зазначалось вище, ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 17 жовтня 2023 року до участі у справі залучено третю особу на стороні первісного позивача ОСОБА_1 - ПрАТ «Київський Страховий Дім», яке є власником нерухомості, що є предметом розгляду цієї справи, а саме - нежитлового приміщення літ. «А», площею 139,0 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі - продажу від 06 червня 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПрАТ «Київський Страховий Дім».
Вказане також підтверджується Інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно (а.с.210-246, т.3).
Отже, враховуючи, що на момент затвердження мирової угоди (04 серпня 2025 року) єдиним титульним власником нежитлового приміщення літ. «А», площею 139,0 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , було ПрАТ «Київський Страховий Дім» (з 06 червня 2016 року), а сама мирова угода спрямована на визнання/перехід права власності на цей об'єкт на користь ОСОБА_1 , то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зобов'язаний був перевірити, чи не вирішуються цією мировою угодою права особи, яка не є стороною спору та не брала участі як підписант у врегулюванні спору.
Водночас ПрАТ «Київський Страховий Дім» у цій справі залучено як третю особу на стороні первісного позивача ОСОБА_1 .
Тобто ПрАТ «Київський Страховий Дім» не набуло процесуального статусу сторони (позивача/відповідача) і, відповідно, не виступало стороною та підписантом мирової угоди, згідно з якою її сторони розпоряджаються належним ПрАТ «Київський Страховий Дім» майном.
За такого складу учасників та підписантів мирова угода виходить за межі допустимого врегулювання «між сторонами спору», оскільки зачіпає права титульного власника, а отже порушує вимоги ст.207 ЦПК України щодо недопустимості умов, які суперечать закону або порушують права інших осіб. Тому суд першої інстанції не мав правових підстав для затвердження мирової угоди з таким предметом і за відсутності титульного власника як сторони та підписанта мирової угоди.
Сама по собі відсутність заперечень з боку ПрАТ «Київський Страховий Дім» проти затвердження мирової угоди не свідчить про законність дій суду та не є підставою для затвердження мирової угоди, оскільки законність її затвердження визначається дотриманням вимог ст.207 ЦПК України, зокрема тим, що угода має бути укладена між належними сторонами і не може вирішувати питання про право власності особи, яка не є стороною та підписантом мирової угоди.
Таким чином, затверджуючи мирову угоду, укладену між сторонами у справі, судом першої інстанції не повно з'ясовано усі обставини, що мають значення для справи, допущено порушення норм процесуального права, оскільки суд затвердив мирову угоду, якою фактично вирішено питання переходу права власності на майно особи, що не була стороною спору та підписантом мирової угоди, без належної перевірки дотримання вимог ст. 207 ЦПК України.
Відповідно до положень ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню на підставі ст.379 ЦПК України, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З таких обставин апеляційна скарга представника ОСББ «Ярославів Вал 28» - адвоката Кійка О.В. підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст.374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу представника об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ярославів Вал 28» - адвоката Кійка Олексія Володимировича задовольнити частково.
Ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 04 серпня 2025 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: