15 січня 2026 року
м. Рівне
Справа № 559/1706/25
Провадження № 22-ц/4815/28/26
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Боймиструк С.В.,
судді: Ковальчук Н.М., Хилевич С.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» - адвоката Семки Михайла Олеговича на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України», третя особа приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Папроцький Андрій Андрійович про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Альонова М.Б. звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України», приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Папроцький Андрій Андрійович про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 9150, 00 грн. та понесених судових витрат.
Вимоги мотивує тим, що 16.02.2024 Дубенським міськрайонним судом Рівненської області видано судовий наказ № 559/491/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ГК «Нафтогаз України» 29 233, 68 грн. боргу за спожитий природний газ за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі судового наказу, 03.02.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Папроцьким А. А. було відкрито виконавче провадження із реєстраційним номером 77061779 та прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 04.02.2025. Зазначеною постановою було звернено стягнення дохід позивача, який він отримує в управлінні Пенсійного фонду України та постановлено здійснювати відрахування з доходів боржника у розмірі 20 %. Таким чином з пенсії позивача було здійснено відрахування на загальну суму 9150, 00 грн.
На погоджуючись з вказаним судовим наказом та постановою приватного виконавця, 13.02.2025 позивач звернувся до суду з заявою про скасування судового наказу, оскільки будинок за адресою: АДРЕСА_1 був проданий 23.09.2015.
Ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 13.02.2025 судовий наказ від 16.02.2024 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ГК «Нафтогаз України» 29 233, 68 грн боргу за спожитий природний газ було скасовано. Таким чином відповідачем безпідставно отримано грошові кошти на загальну суму 9150, 00 грн., які просить стягнути з відповідача на користь позивача.
Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 травня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 8027 (вісім тисяч двадцять сім) гривень 27 копійок, стягнуті за судовим наказом Дубенського міськрайонного суду Рівненської області №559/491/24 від 16.09.2024.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 30 копійок та 2000 (дві тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України», від імені якого діє адвокат Семка М.О., не погоджується з ухваленим рішенням, вважає його необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню через неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт вказує, що грошові кошти у розмірі 8027,27 грн були стягнуті з Позивача на підставі Судового наказу, який на момент здійснення платежу (06.02.2025) був чинним та обов'язковим до виконання. Відповідно до ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх органів та громадян. Таким чином, набуття майна відбулося на законних підставах
Стверджує, що Позивач обрав помилковий спосіб для повернення коштів, звернувшись із позовом на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (про безпідставно набуте майно). На думку Скаржника, належним способом захисту в разі скасування судового рішення, за яким уже відбулося стягнення, є заява про поворот виконання рішення в порядку статей 171 та 444 ЦПК України.
Посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18, згідно з яким застосування ст. 1212 ЦК України можливе лише до правовідносин сторін, коли набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином;
правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 592/12956/21 (провадження № 61-6221св22), який передбачає, що належним способом захисту порушених прав щодо повернення грошових коштів на підставі судового рішення, яке в подальшому було змінене/скасоване, є звернення до суду із заявою про поворот виконання рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що ухвалою Дубенського міськрайонного суду №559/2/25 від 13.02.2025 року судовий наказ від 16.02.2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» заборгованості за спожитий природний газ в сумі 29 233, 68 грн та 302, 80 грн. судового збору було скасовано (а.с. 8).
На підставі судового наказу №559/491/24 від 16.02.2024, 03.02.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Папроцьким А. А. було відкрито виконавче провадження із реєстраційним номером 77061779 та прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи боржника від 04.02.2025 (а.с. 9, 10).
Як свідчить виписка за картковим рахунком клієнта за період з 01.01.2025 по 24.02.2025 з рахунку позивача ОСОБА_1 04.02.2025 списано кошти на підставі рішень уповноважених державних служб у розмірі 8030 грн. (а.с.11)
Також згідно виписки по картці позивача, 04.02.2025 проведено стягнення відповідно до виконавчого провадження у розмірі 1120, 00 грн (а.с. 12).
Ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 13.02.2025 судовий наказ від 16.02.2024 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ГК «Нафтогаз України» 29233, 68 грн боргу за спожитий природний газ - скасовано.
Загальними засадами цивільного законодавства, зокрема є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України, абзац дванадцятий частини другої статті 16 ЦК України).
Відповідно до частини першої та другої статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Встановивши той факт, що на даний час належне позивачу майно безпідставно утримується Відповідачем у своєму незаконному користуванні, чим порушені майнові права позивача щодо розпорядження власністю, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову.
Встановлено та не заперечується сторонами, що ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 19 лютого 2025 року відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про визнання таким, що не підлягає виконанню, судового наказу №559/491/24 від 16.02.2024.
Суд виходив з того, що згідно ст. 174 ЦПК України суд може визнати судовий наказ таким, що не підлягає виконанню, проте судового наказу №559/491/24 від 16.02.2024 вже не існує, його скасовано судом.
Також, ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 19 лютого 2025 року відмовлено у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Папроцький Андрій Андрійович, про поворот виконання судового наказу №559/491/24 від 16.02.2024.
Суд виходив з того, що клопотання про поворот виконання судового наказу під час його скасування боржником не заявлялось. Стаття 444 ЦПК України не передбачає поворот виконання за судовим наказом, поза порядком визначеним ч.3 ст.171 ЦПК України.
Оскільки чинним ЦПК України не передбачено дій суду у разі надходження на розгляд заяви, не передбаченої процесуальним законом, керуючись аналогією закону, а саме приписами п.1 ч.1ст.186 ЦПК України, суд дійшов висновку, що необхідно відмовити у прийнятті до розгляду заяви позивача.
Одночасно суд вважав необхідним роз'яснити заявнику, що для захисту своїх прав та законних інтересів він має право звернутися до суду із позовом про стягнення безпідставно набутих коштів.
Вказані ухвали набрали законної сили та в апеляційному порядку не оскаржувались ні позивачем, ні відповідачем.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 ЦПК України).
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1 ст. 10 ЦПК України).
Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову (ч. 2 ст. 16 ЦПК України.).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, зважаючи на різноманітність правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, ураховуючи фактичні обставини, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності і необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду у кожній конкретній справі (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц, від 08 серпня 2023 року у справі № 910/8115/19 (910/13492/21)).
Розумність характерна як для оцінки / врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється під час вирішення спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
За встановлених обставин ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» було обізнане про відсутність правової підстави для утримання стягнутих грошових коштів та фактично визнавало помилковість їх стягнення, однак будь-яких дій, спрямованих на їх добровільне повернення, не вчинило.
Водночас позивач скористався передбаченою процесуальним законом процедурою повороту виконання, однак його право в такий спосіб поновлено не було, а судом йому було роз'яснено право на захист шляхом звернення з позовом про стягнення безпідставно набутого майна.
За таких умов відмова у задоволенні позову з мотивів неналежного обрання способу захисту призвела б до фактичного позбавлення особи ефективного судового захисту та суперечила б загальним засадам цивільного законодавства, зокрема принципам справедливості, добросовісності, розумності та неприпустимості безпідставного позбавлення права власності.
Наведені апелянтом правові висновки Верховного Суду стосуються правовідносин, у яких сторона мала реальну можливість скористатися процедурою повороту виконання судового рішення та відновити порушене право у межах відповідного процесуального механізму.
Натомість у цій справі встановлено, що спроба реалізувати відповідну процедуру не призвела до поновлення порушеного права. За таких обставин звернення позивача з позовом про стягнення безпідставно набутих коштів є єдиним ефективним способом судового захисту, а відмова у його застосуванні з мотивів формального підходу суперечила б загальним засадам цивільного законодавства та принципу верховенства права.
За вищевикладеного, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375,381,382,383,384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» - адвоката Семки Михайла Олеговича залишити без задоволення, а рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: Боймиструк С.В.
Ковальчук Н.М.
Хилевич С.В.