15 січня 2026 року м. Дніпросправа № 215/4233/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Білак С.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року в адміністративній справі №215/4233/25 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень),-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради, з вимогами (мовою оригіналу):
- «встановлення наявності компетенції (повноважень) комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради при отриманні 22.05.25 р виклику лікаря створювати штучні перешкоди вибраною мною методу лікування, а саме виписки рецептів на ліки за хронічними захворюваннями, які в мене закінчилися і визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобов'язати припинити проводити медичні експерименти на які я згоди не даю.»
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року адміністративний позов повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених судом, обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просила скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до іншого суду за встановленою підсудністю.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 27.05.2025 року позов передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десять) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до канцелярії суду:
- уточненого позову, для суду та відповідача, з зазначенням способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів, відповідно до вимог п.2 ч. 1 статті 5 та п. 4, 5 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- завіреної належним чином копії документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача).
Переглядаючи правомірність прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, з огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів зазначає, що статтею ст. 161 КАС України визначено перелік документів, які подаються до позовної заяви. Вказаний перелік є вичерпним.
Статтею 161 КАС України не передбачено подання до суду паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача для підтвердження адміністративної дієздатності.
Водночас, вимоги позивача, заявлені до суду не відповідають п.2 ч. 1 статті 5 та п. 4, 5 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та не надають можливості об'єктивного розгляду справи, належного захисту прав позивача, що свідчить про обгрунтованість ухвали суду від 15.09.2025 року в частині надання уточненого позову.
Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху у строк, визначений судом для усунення недоліків, клопотання про продовження процесуальних строків для надання часу на усунення недоліків, зазначених в ухвалі, до суду не надано. Суд вважав, що позивачу надано достатньо часу (з 15.09.2025 по 17.10.2025) на усунення недоліків заяви, з урахуванням можливого направлення документів засобами поштового зв'язку.
Переглядаючи правомірність прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, з огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів зазначає наступне.
Переглядаючи правомірність прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, з огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів зазначає, що статтею ст. 161 КАС України визначено перелік документів, які подаються до позовної заяви. Вказаний перелік є вичерпним.
Статтею 161 КАС України не передбачено подання до суду паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача для підтвердження адміністративної дієздатності.
Водночас, вимоги позивача, заявлені до суду не відповідають п.2 ч. 1 статті 5 та п. 4, 5 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та не надають можливості об'єктивного розгляду справи, належного захисту прав позивача, що свідчить про обгрунтованість ухвали суду від 15.09.2025 року в частині надання уточненого позову.
Копія ухвали суду від 15.09.2025 року направлялась позивачу за вказаною у позові адресою: АДРЕСА_1 (штрихкодовий ідентифікатор відправлення 0610281258527), проте на адресу суду повернувся конверт з відправленням із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання».
Також вказана ухвала суду була оприлюднена шляхом надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень, відповідно до Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 року № 1200/0/15-18.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 15.09.2025 року та не усунуто недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.
Суд першої інстанції зазначив, що повернення на адресу суду поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається доказом належного вручення ухвали від 15.09.2025 року, вказана ухвала була направлена до Єдиного державного реєстру судових рішень, а позивач може цікавитись рухом позовної заяви, у зв'язку з чим, позивач вважається таким, що був належно повідомлений про залишення його позовної заяви без руху.
За визначенням в п.12 ст. 4 КАС України, судове рішення - рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції.
За правилами ч.11 ст.251 КАС України судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 4 ч.6 ст.251 КАС України днем вручення судового рішення є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресом місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
За приписами ч.11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, враховуючи, що ухвалу суду від 15.09.2025 року повернуто до суду з незалежних від суду причин, вказана ухвала вважається належним чином врученою адресату, а позивач вважається таким, що був належно повідомлений про залишення його позовної заяви без руху.
Оскільки станом на день постановлення ухвали про повернення позовної заяви позивач не виконав вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 року, заяви про продовження строку для усунення недоліків суду не подавав, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення адміністративного позову.
Щодо вимоги позивача направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю відповідно до ст.315 КАС України, апеляційний суд зазначає, що питання підсудності даної справи Дніпропетровському окружному адміністративному суду було вирішено ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2025 року відповідно до приписів ст.ст. 20, 29 КАС України. Вказана ухвала позивачем в апеляційному порядку не оскаржувалась.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.
Керуючись статтями 243, 250, 294, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року в адміністративній справі №215/4233/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Сафронова
суддя С.В. Білак