Справа №579/1747/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Придатко В. М.
Номер провадження 33/816/153/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
09 січня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю секретаря судового засідання Авраменко Д.А., захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Вернигори В.М., розглянувши у залі суду в місті Суми, у режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Вернигори В.М. на постанову судді Кролевецького районного суду Сумської області від 21 січня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воловець Закарпатської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
Постановою судді Кролевецького районного суду Сумської області від 21 січня 2025 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що 28 липня 2024 року о 15 год. 30 хв. по вул. Калиновського в м. Кролевець керував транспортним засобом марки VOLVO V40, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу «Драгер» Alkotest 6820.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Вернигора В.М. звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову судді Кролевецького районного суду Сумської області від 21 січня 2025 року, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог, апелянт посилається на те, що матеріали даної справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, а тому, висновки судді щодо доведеності винуватості останнього, є помилковими.
Так, як вказує апелянт, відеозапис, який було долучено працівниками поліції до складеного адміністративного матеріалу, не є безперервним, а тому, суддя не мав приймати його до уваги, як доказ вчинення адміністративного правопорушення, крім того, у складеному відносно ОСОБА_1 протоколі не вказано технічного засобу, за допомогою якого здійснювалась відеофіксація.
Також, апелянт звертає увагу на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення вказана невірна адреса місця проживання ОСОБА_1 , крім того, при складанні протоколу працівники поліції не роз'яснили останньому порядок проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестера, що свідчить про те, що поліцейськими не було дотримано встановленої законом процедури проведення такого огляду.
Посилаючись як на національне законодавство, так і на практику ЄСПЛ, захисник вважає, що у даному випадку «поза розумним сумнівом» винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення наявними у справі доказами не доведена, а тому, вважати оскаржувану постанову судді суду першої інстанції законною та обґрунтованою підстави відсутні.
У призначене судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, проте, присутній у судовому засіданні у режимі відеоконференції захисник Вернигора В.М. не заперечувала щодо здійснення апеляційного розгляду у відсутність його підзахисного, з посиланням на те, що останній перебуває на військовій службі.
А тому, доповівши матеріали даної справи, заслухавши захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Вернигору В.М. на підтримку апеляційних доводів та вимог, перевіривши матеріали даної справи, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримав у повному обсязі та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що при розгляді даної справи ОСОБА_1 свою вину заперечував та законність складання відносно нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнавав.
Захисник Вернигора В.М. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з посиланням на те, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції безпідставно, після проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу хотів поїхати в лікарню, однак йому було відмовлено та зауважував на тому, що відеозапис, який міститься в справі на підтвердження вчинення останнім вказаного адміністративного правопорушення не можна вважати належним доказом, оскільки він не є безперервним.
Також, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що під час розгляду даної справи суддею суду першої інстанції було допитано в якості свідків інспекторів СРПП ВП №1 (м.Кролевець) Конотопського РВП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які пояснювали, що 28 липня 2024 року о 15 год. 30 хв. по вул. Калиновського в м. Кролевець був зупинений транспортний засіб марки VOLVO V40 під керуванням ОСОБА_1 . Оскільки у водія були наявні ознаки алкогольного сп'яніння, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Пройшовши такий огляд, ОСОБА_1 не висловлював незгоду з результатом огляду, не виявив бажання їхати в медичний заклад для проходження даного огляду. Оскільки стан алкогольного сп'яніння підтвердився, відносно водія було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. В протоколі про адміністративне правопорушення, тесті Драгера та акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів міститься підпис ОСОБА_1 . Під час фіксування правопорушення на одну з боді-камер велась безперервна відеофіксація, інша ж боді-камера вимикалась на деякий час, оскільки було необхідно замінити розряджену батарею приладу.
З врахуванням як позиції захисника ОСОБА_4 , так і ОСОБА_1 , показань вказаних свідків та інших, зібраних у справі доказів, а саме, протоколу про адміністративне правопорушення від 28 липня 2024 року серії ЕПР1 №105058, результату тесту №1039 з показником 1,47‰, акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та відеозапису, який було долучено працівниками поліції до складеного адміністративного матеріалу, суддя суду першої інстанції дійшов висновку про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, і ставити під сумнів їх належність та допустимість апеляційний суд підстав не вбачає.
При цьому, відеозапис, який було враховано суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, було проглянуто і апеляційним судом у порядку підготовки даної справи до апеляційного розгляду.
Саме його даними, підтверджується рух транспортного засобу VOLVO V40, д.н.з. НОМЕР_1 протягом тривалого часу над розмежувальною лінією дорожньої розмітки, що і стало підставою для його зупинки працівниками поліції. Під час розмови з водієм, яким, як було встановлено, виявився ОСОБА_1 , у останнього було виявлено ознаки сп'яніння та запропоновано пройти огляд на встановлення такого стану на місці зупинки чи у медичному закладі. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки, результат виявився позитивним - 1,47 %, щодо якого останній не забезпечував, що і стало підставою для складання відносно нього працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Після складання працівниками поліції протоколу, ОСОБА_1 було оголошено його зміст, роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, повідомлено про час, день та місце розгляду справи, запропоновано останньому підписати вказаний протокол та скласти в ньому свої пояснення чи заперечення. ОСОБА_1 підписав протокол, жодних заперечень щодо вказаних в ньому обставин, не склав, а зазначив лише, що пояснення надасть у суді.
При цьому, на спростування доводів захисника, апеляційний суд зауважує, що вказаний відеозапис хоча і містить декілька файлів, однак, за своєю суттю є безперервним, оскільки кожний наступний фрагмент є логічним продовженням попереднього.
Крім того, апеляційний суд зауважує, що і складений працівниками поліції акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, ОСОБА_1 підписав особисто і незгоди з встановленим результатом проведеного огляду за допомогою приладу «Драгер» Alkotest 6820 не висловив.
Також, на спростовування доводів апелянта, апеляційний суд зауважує, що обставин, за яких можливо було б дійти висновку, що пропонуючи ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, працівники поліції допустили порушення Закону України «Про Національну поліцію», чи недотримали вимог Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 №1395 та Порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 № 1452/735, що б вказувало на те, що адміністративний матеріал за ч. 1 ст. 130 КУпАП був складений відносно нього незаконно, встановлено не було, а невірне зазначення у протоколі місця проживання останнього, жодним чином не вказує на відсутність в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Що стосується доводів апелянта про те, що у протоколі відсутні посилання на технічний засіб, за допомогою якого було здійснено відеозапис, то вони жодним чином не впливають на обґрунтованість врахування суддею при прийнятті оскаржуваного рішення вказаного доказу, при тому, що на підтвердження того, що вказаний відеозапис є підробним чи відображає події, до яких ОСОБА_1 не має жодного відношення, апеляційному суду доказів надано не було.
Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку про безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення та незаконність притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, захисником не наведено і під час апеляційного перегляду даної справи таких обставин встановлено не було.
За таких обставин, всупереч доводів апелянта, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, постанову судді суду першої інстанції слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України, апеляційний суд
Постанову судді Кролевецького районного суду Сумської області від 21 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Вернигори В.М. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.