15 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/18641/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 в адміністративній справі №160/18641/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 в адміністративній справі №160/18641/24 позов задоволено частково.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 в адміністративній справі №160/18641/24 залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 в адміністративній справі №160/18641/24 залишено без змін.
До апеляційного суду надійшла заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли заперечення щодо стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу, які понесені позивачем в суді апеляційної інстанції, за рахунок бюджетних асигнувань апелянта.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 в адміністративній справі №160/18641/24 - відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 16 жовтня 2025 року касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково; ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23.05.2025 року про відмову в ухваленні додаткового рішення у справі №160/18641/24, скасовано; справу напралено до Третього апеляційного адміністративного суду на новий розгляд в частині вирішення заяви представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі.
Розглянувши подану ФОП заяву про ухвалення додаткового рішення та заперечення податкового органу щодо його задоволення, з урахуванням висновків Верховного Суду, вимог КАС України і наявних у справі доказів, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до пункту 3 ч. 1, ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивачем було надано договір №1 про надання правової допомоги від 10.06.2024; рахунок № 1 від 08.01.2025; ордеру серії АЕ № 1324344; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2788 від 19.03.2014р.; виписки з рахунку адвоката від 08.01.2025.
Згідно рахунку № 1 від 08 січня 2025 року вартість юридичної допомоги у розмірі 4000 грн розраховано за надання наступних послуг: ведення справи № 160/18641/25 в Третьому апеляційному адміністративному суді, що включає подання відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 в адміністративній справі №160/18641/24 за позовною Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій, участь у судових засіданнях, подання заяв, клопотань, письмових пояснень та вчинення інших дій, необхідних для захисту прав клієнта.
При цьому, матеріалами справи підтверджено, що з перелічених вище юридичних послуг, за надання яких розраховано розмір витрат на правову допомогу, фактично надано лише одну послугу- подання відзиву на апеляційну скаргу, який аналогічний змісту позовної заяви у справі № 160/18641/24.
Колегія суддів з огляду на висновки Верховного Суду та враховуючи те, що справа розглянута в порядку письмового провадження, складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, з огляду на подані документи, також враховуючи критерії розумності та співмірності заявленої суми фактично понесених витрат, дійшла висновку про наявність підстав для стягнення витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №160/18641/24 - задовольнити частково.
Ухвалити додаткову постанову у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 (одну тисячу) грн.
У задоволенні іншої частини заяви про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко