Справа № 750/11690/25
Провадження № 2/750/211/26
15 січня 2026 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
суддіСупруна О.П.,
секретар Щибря Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 750/11690/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
25.08.2025 ТОВ «Споживчий центр» звернулося до Деснянського районного суду м. Чернігова через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором від 12.08.2024
№ 12.08.2024-100002012 у розмірі 34 800,00 грн, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору.
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Супрун О.П. ухвалою від 03.09.2025 прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та відкрив провадження у справі, призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 28.10.2025.
28.10.2025 розгляд справи відкладено на 15.01.2026, у зв'язку з неявкою відповідача.
У судове засідання 15.01.2026 сторони повторно не з'явилися, про час і місце розгляду справи оповіщені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Представник позивача в позовній заяві просила розглядати справу за її відсутності, дала згоду на заочний розгляд справи. Відповідач відзиву не подав.
За письмовою згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, відповідно до статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
За правилом частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що 12.08.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 12.08.2024-100002012 .
Договір складається з Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) від 12.08.2024, Заявки від 12.08.2024 № 12.08.2024-100002012 та Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору від 12.08.2024 (а.с. 18-23).
Із умов вищевказаного кредитного договору убачається, що сума кредиту становить 15 000,00 грн; строк, на який надається кредит - 98 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 17.11.2024; процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших чотирьох чергових періодів; процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки - 1,49% = (21900 / 15000)/98 х 100%. Проценти (економічна сутність - плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Комісія, пов'язана з наданням кредиту (надалі - «комісія», економічна сутність - плата за надання кредиту) - 750 грн. Комісія за надання нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 750 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.
17.12.2024 21:29 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Споживчий центр» з примірною пропозицією про укладення додаткового договору до кредитного договору, який підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора К725 (а.с.27).
Відповіддю кредитора про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору (а.с.27 зворот - 28), сторони підтверджують, що у зв'язку з неналежним виконанням Позичальником умов Договору станом на дату укладення даного Додаткового Договору у Позичальника утворилась прострочена заборгованість з повернення Суми Кредиту (15000 грн. 0 коп.), сплати Процентів (18900 грн. 0 коп.), сплати Комісії за надання (750 грн. 0 коп.), сплати Комісії за обслуговування (2250 грн. 0 коп.) за Договором у загальному розмірі 44400 грн. 0 коп.(надалі - Заборгованість), яка є фіксованою та не збільшується протягом строку дії даного Додаткового Договору, на неї не нараховуються Проценти . Також у Позичальника в зв'язку з вказаним неналежним виконанням Позичальником умов Договору наявний обов'язок сплатити неустойку у розмірі 7500 грн. 0 коп. У Кредитора визнання доходу та дебіторської заборгованості за неустойкою виникає у період її погашення.
Пунктом 2 відповіді передбачено, що на підставі даного Додаткового Договору Позичальник зобов'язаний сплатити суму Заборгованості частинами згідно з наступним Графіком платежів (надалі - Графік платежів):
2.1. Платіж № 1 у розмірі 2000 грн. 0 коп. сплачується не пізніше 17.12.2024;
2.2. Платіж № 2 у розмірі 1900 грн. 0 коп. сплачується не пізніше 31.12.2024;
2.3. Платіж № 3 у розмірі 1900 грн. 0 коп. сплачується не пізніше 14.01.2025;
2.4. Платіж № 4 у розмірі 1900 грн. 0 коп. сплачується не пізніше 28.01.2025;
2.5. Платіж № 5 у розмірі 1900 грн. 0 коп. сплачується не пізніше 11.02.2025;
2.6. Платіж № 6 у розмірі 1900 грн. 0 коп. сплачується не пізніше 25.02.2025;
2.7. Платіж № 7 у розмірі 1900 грн. 0 коп. сплачується не пізніше 11.03.2025;
2.8. Платіж № 8 у розмірі 1900 грн. 0 коп. сплачується не пізніше 25.03.2025;
2.9. Платіж № 9 у розмірі 1900 грн. 0 коп. сплачується не пізніше 08.04.2025;
2.10. Платіж № 10 у розмірі 1900 грн. 0 коп. сплачується не пізніше 22.04.2025;
2.11. Платіж № 11 у розмірі 1900 грн. 0 коп. сплачується не пізніше 06.05.2025;
2.12. Платіж № 12 у розмірі 23400 грн. 0 коп. сплачується не пізніше 20.05.2025;
Відповідно до пункту 3 Позичальник має право погасити Заборгованість повністю або частково до настання дат, перелічених у п.2 Додаткового Договору.
Пунктом 4 Сторони домовилися, що Позичальник звільняється від обов'язку сплатити платіж № 12, який складається з прострочених (ої) комісії - 750 грн. 0 коп., процентів - 12900 грн. 0 коп., неустойки - 7500 грн. 0 коп. за Договором, внаслідок звільнення Кредитодавцем Позичальника від цього обов'язку (прощення боргу) виключно за умови, що Позичальник виконає його обов'язок зі сплати всіх попередніх платежів, перерахованих у п.2 даного Додаткового Договору (платежів № 1 - № 11) до дати сплату платежу № 12. У випадку, якщо Позичальник не виконає обов'язок зі сплати всіх попередніх платежів, перерахованих у п.2, які передують платежу № 12, до дати сплату платежу № 12, Позичальник не звільняється від обов'язку сплатити платіж № 12 та повинен його сплатити відповідно до Графіку платежів, встановленого у п.2 даного Додаткового Договору.
17.12.2024 21:32 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Споживчий центр» з примірною пропозицією про укладення додаткового договору до кредитного договору, який підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора К574 (а.с.28 зворот).
Відповіддю кредитора про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору (а.с.29- 29 зворот), сторони підтверджують, що у зв'язку з неналежним виконанням Позичальником умов Договору станом на дату укладення даного Додаткового Договору у Позичальника утворилась прострочена заборгованість з повернення Суми Кредиту (15000 грн. 0 коп.), сплати Процентів (18900 грн. 0 коп.), сплати Комісії за надання (750 грн. 0 коп.), сплати Комісії за обслуговування (2250 грн. 0 коп.) за Договором у загальному розмірі 44400 грн. 0 коп.(надалі - Заборгованість), яка є фіксованою та не збільшується протягом строку дії даного Додаткового Договору, на неї не нараховуються Проценти . Також у Позичальника в зв'язку з вказаним неналежним виконанням Позичальником умов Договору наявний обов'язок сплатити неустойку у розмірі 7500 грн. 0 коп. У Кредитора визнання доходу та дебіторської заборгованості за неустойкою виникає у період її погашення.
Пунктом 2 відповіді вбачається, що на підставі даного Додаткового Договору Позичальник зобов'язаний сплатити суму Заборгованості частинами згідно з наступним Графіком платежів (надалі - Графік платежів):
2.1. Платіж № 1 у розмірі 2000 грн. 0 коп. сплачується не пізніше 17.12.2024;
2.2. Платіж № 2 у розмірі 1900 грн. 0 коп. сплачується не пізніше 31.12.2024;
2.3. Платіж № 3 у розмірі 1900 грн. 0 коп. сплачується не пізніше 14.01.2025;
2.4. Платіж № 4 у розмірі 1900 грн. 0 коп. сплачується не пізніше 28.01.2025;
2.5. Платіж № 5 у розмірі 1900 грн. 0 коп. сплачується не пізніше 11.02.2025;
2.6. Платіж № 6 у розмірі 1900 грн. 0 коп. сплачується не пізніше 25.02.2025;
2.7. Платіж № 7 у розмірі 1900 грн. 0 коп. сплачується не пізніше 11.03.2025;
2.8. Платіж № 8 у розмірі 1900 грн. 0 коп. сплачується не пізніше 25.03.2025;
2.9. Платіж № 9 у розмірі 1900 грн. 0 коп. сплачується не пізніше 08.04.2025;
2.10. Платіж № 10 у розмірі 1900 грн. 0 коп. сплачується не пізніше 22.04.2025;
2.11. Платіж № 11 у розмірі 1900 грн. 0 коп. сплачується не пізніше 06.05.2025;
2.12. Платіж № 12 у розмірі 23400 грн. 0 коп. сплачується не пізніше 20.05.2025;
Відповідно до пункту 3 Позичальник має право погасити Заборгованість повністю або частково до настання дат, перелічених у п.2 Додаткового Договору.
Пунктом 4 Сторони домовилися, що Позичальник звільняється від обов'язку сплатити платіж № 12, який складається з прострочених (ої) комісії - 750 грн. 0 коп., процентів - 12900 грн. 0 коп., неустойки - 7500 грн. 0 коп. за Договором, внаслідок звільнення Кредитодавцем Позичальника від цього обов'язку (прощення боргу) виключно за умови, що Позичальник виконає його обов'язок зі сплати всіх попередніх платежів, перерахованих у п.2 даного Додаткового Договору (платежів № 1 - № 11) до дати сплату платежу № 12. У випадку, якщо Позичальник не виконає обов'язок зі сплати всіх попередніх платежів, перерахованих у п.2, які передують платежу № 12, до дати сплату платежу № 12, Позичальник не звільняється від обов'язку сплатити платіж № 12 та повинен його сплатити відповідно до Графіку платежів, встановленого у п.2 даного Додаткового Договору.
Умовами договору обумовлено, що даний договір є електронним договором та укладений у порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 628, 629 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до положень частин першої, третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.
Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно статті 3 якого електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб- сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вказаного вище законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
У іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Указаний договір було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора Е263, який було надіслано на мобільний номер телефону ОСОБА_1 - НОМЕР_1 (а.с. 23 зворот -24).
Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказаний договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Як убачається з листа ТОВ « Універсальні платіжні рішення» №70-1908 від 19.08.2025, ТОВ «Споживчий центр» перерахувало на платіжну картку клієнта, номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua-478954528, призначення платежу - видача за договором кредиту № 12.08.2024-100002012, грошові кошти у сумі 15 000,00 грн (а.с. 15).
Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитні кошти на умовах передбачених договором.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як убачається з довідки-розрахунку про стан заборгованості, наданої позивачем, у ОСОБА_1 утворилася заборгованість перед ТОВ «Споживчий центр» за кредитним договором від 10.09.2024 № 12.08.2024-100002012 у розмірі 34 800,00 грн (5 400,00 грн - основна сума боргу, 18 900,00 грн - борг по відсотках, 7 500,00 грн - неустойка, 750,00 грн - комісія за надання кредиту, 2 250,00 грн - комісія за обслуговування), яку відповідач не спростував, доказів її погашення не надав. Проценти по кредиту нараховані за період з 12.08.2024 по 20.05.2025 (а.с. 14).
Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав грошове зобов'язання за кредитним договором, порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом стягнення з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованості за тілом кредиту та процентами в розмірі 5 400,00 грн.
Суд частково не погоджується з розрахунком заборгованості за процентами, виходячи з наступного.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.
Закон України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.
Згідно з частиною п'ятої статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Ураховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набирає чинності 24.12.2023, а кредитний договір було укладено 28.03.2024, тобто після набрання чинності цим Законом, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п'ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Також суд ураховує, що пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною другою розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Кредитний договір № 12.08.2024-100002012 укладений 12.08.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні вище 1 %, яка застосовується позивачем, є нікчемною в силу положень частини п'ятої статті 8 та частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Також, пунктами 3 та 6 кредитного договору встановлено, що кредит надається на 98 днів з дати його надання, а продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку договору не передбачена.
Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість вимоги позивача та стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом із розрахунку розміру денної процентної ставки 1 % у період з 12.08.2024 по 18.11.2024, що становить 14 700,00 грн (15 000,00 х 1 % х 98 днів).
Щодо стягнення з відповідача неустойки суд зазначає наступне.
У пункті 17 заявки кредитного договору від 12.08.2024 № 12.08.2024-100002012 (кредитної лінії) визначено, що неустойка становить 150,00 грн, яка нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Разом з тим, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
У подальшому Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», які були затверджені Законами України «Про затвердження Указу Президента України» «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і він діє і на даний час.
Таким чином, ураховуючи, що позивачем нараховано неустойку за невиконання ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором у сумі 7 500,00 грн у період дії воєнного стану, що суперечить положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відсутні підстави для її стягнення з відповідача.
Надаючи оцінку нарахуванню позивачем комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 750,00 грн у кожному з трьох чергових періодів, відповідно до заявки кредитного договору, та комісії за надання кредиту в розмірі 750,00 грн суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду в постанові від 20.09.2024 у справі № 331/2974/23 (провадження № 61-7620св24).
Із урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором від 12.08.2024 № 12.08.2024-100002012, яка підлягає стягненню на користь ТОВ «Споживчий центр», становить 23 100,00 грн, з яких: 5 400,00 грн - тіло кредиту; 14 700,00 грн - проценти за користування кредитом; 750,00 грн - комісія за надання кредиту, 2 250,00 грн - комісія за обслуговування.
Згідно зі з відповідача підлягають стягненню на користь ТОВ «Споживчий центр» витрати по оплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог (66%).
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд
Частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором від 12.08.2024 № 12.08.2024-100002012 у розмірі 23 100,00 грн (двадцять три тисячі сто гривень 00 копійок).
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1 598,78 грн (одну тисячу п'ятсот дев'яносто вісім гривень 78 копійок) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133а, м. Київ, код ЄДРПОУ - 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Суддя