про залишення позовної заяви без руху
15 січня 2026 року м. Київ Справа № 320/61960/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І. І., отримавши та розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-Інжинірингова компанія "ПРИМА ТЕРМ" до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про скасування розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2025 рік,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ Будівельно-Інжинірингова компанія "ПРИМА ТЕРМ" з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві , в якому просить суд скасувати розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2025 рік, викладений у формі місячних розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій розрахунок з січня 2025 за № 2600-0503-8/774 від 02.01.2025 року на загальну суму 1388,59 грн.; з лютого 2025 за № 2600-0503-8/18355 від 03.02.2025 року на загальну суму 1388,59 грн.; з березня 2025 за № 2600-0503-8/35942 від 03.03.2025 року на загальну суму 1388,59 грн.; з квітня 2025 за № 2600-0503-8/57106 від 01.04.2025 року на загальну суму 1484,41 грн.; з травня 2025 за № 2600-0603-8/78000 від 01.05.2025 року на загальну суму 49 296,68 грн.; з червня 2025 за № 2600-0503-8/99366 від 02.06.2025 року на загальну суму 4009,20 грн.; з липня 2025 за № 2600-0503-8/118449 від 01.07.2025 року на загальну суму 4009,20 грн.; з серпня 2025 за № 2600-0503-8/139039 від 04.08.2025 року на загальну суму 4009,20 грн.; з вересня 2025 за № 2600-0503-8/156828 від 03.09.2024 року на загальну суму 4009,20 грн.; з жовтня 2025 за № 2600-0503-8/173693 від 01.10.2025 року на загальну суму 4009,20 грн.; з листопада 2025 за № 2600-0503-8/191700 від 03.11.2025 року на загальну суму 4009,20 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлено ставку судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").
У ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2025 рік установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.
Позивачем заявлено 11 немайнових позовних вимог (визнання протиправними та скасування 11 розрахунків) 26646,40 грн (3028*11*0,8).
На підтвердження сплати судового збору позивачем надано копію платіжної інструкції суму 2422,40 грн. № 14906 від 11.11.2025.
Отже, за звернення до суду з цим позову судовий збір сплачено не в повному обсязі. Таким чином, позивачу необхідно надати докази доплати судового збору у сумі 24244,00 грн.
Суддя звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.
У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Крім цього, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, на переконання судді для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Також суддя наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Суддя зазначає, що позивач оскаржує розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій № 2600-0503-8/774 від 02.01.2025 року; № 2600-0503-8/18355 від 03.02.2025 року; № 2600-0503-8/35942 від 03.03.2025 року; № 2600-0503-8/57106 від 01.04.2025 року; № 2600-0603-8/78000 від 01.05.2025 року; № 2600-0503-8/99366 від 02.06.2025 року; № 2600-0503-8/118449 від 01.07.2025 року; № 2600-0503-8/139039 від 04.08.2025 року; № 2600-0503-8/156828 від 03.09.2024 року; № 2600-0503-8/173693 від 01.10.2025 року; № 2600-0503-8/191700 від 03.11.2025 року. Отримавши спірні розрахуноки позивач є таким що повинен був дізнався про порушення своїх прав, а тому приходить до переконання, що саме з дня отримання вказаних розрахунків, позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Проте, до адміністративного суду із вказаним позовом, позивач звернувся лише 04.12.2025 тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого ст. 122 КАС України в частині позовних вимог щодо оскарження розрахунку № 2600-0503-8/774 від 02.01.2025 року; № 2600-0503-8/18355 від 03.02.2025 року; № 2600-0503-8/35942 від 03.03.2025 року; № 2600-0503-8/57106 від 01.04.2025 року; № 2600-0603-8/78000 від 01.05.2025 року.
Також, суддя зауважує, що учасники справи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.
Крім того, суддя звертає увагу, позивачу було остаточно відомо про порушення його прав, оскільки, згідно позову та додатків, позивач неодноразово звертався до відповідача із запереченнями.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Проте, разом з позовною заявою позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом в частині вимог про визнання протиправними та скасування розрахунку № 2600-0503-8/774 від 02.01.2025 року; № 2600-0503-8/18355 від 03.02.2025 року; № 2600-0503-8/35942 від 03.03.2025 року; № 2600-0503-8/57106 від 01.04.2025 року; № 2600-0603-8/78000 від 01.05.2025 року, не надано будь-яких доказів поважності причин його пропуску, що не відповідає положенням ч. 6 ст. 161 КАС України.
Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із ст. 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст.167 КАС України.
До позовної заяви не додано належним чином оформленої заяви про поновлення строку звернення до суду.
З огляду на наведене, позивачу необхідно надати суду заяву (клопотання) щодо поновлення строку звернення з цим позовом до суду із належним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та надати суду підтверджуючі відповідні обставини докази.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- документу про доплату судового збору за звернення до суду у сумі 24244,00 грн;
- заяви (клопотання) про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суддя, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-Інжинірингова компанія "ПРИМА ТЕРМ" до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про скасування розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2025 рік, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Войтович І. І.