14 січня 2026 року м. Київ справа №320/2315/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Об'єднана торговельна компанія «ЄВРОПЛЮС» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Об'єднана торговельна компанія «ЄВРОПЛЮС» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області щодо не складання та не подання відповідному органу Державної казначейської служби України висновку про повернення помилково сплачених коштів у сумі 52000 грн. протиправною;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області підготувати висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Об'єднана торговельна компанія «ЄВРОПЛЮС» помилково сплачених сум грошових зобов'язань у сумі 52000 грн. з Державного бюджету України та направити такий висновок для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що податковим органом безпідставно було відмовлено у повернені помилково сплачених коштів з посиланням на п.5 третього розділу Порядку №60.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог та вказав, що відповідно до пункт 69.9 статті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження Податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок (зміни внесені Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану»). Отже, відповідно до п. 5 третього розділу Порядку № 60 ГУ ДПС у Київській області правомірно відмовлено ТОВ Об'єднана торговельна компанія «ЄВРОПЛЮС» у поверненні помилково сплачених коштів за ліцензії на загальну суму 52 000,00 гривень.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
25.07.2023 платіжною інструкцією № 743645 на суму 8000 гривень позивачем було сплачено на рахунки ДПС у Київській області, призначенням платежу є оплата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, код класифікації доходів бюджету 22011100.
25.07.2023 платіжною інструкцією № 743638 на суму 8000 гривень позивачем було сплачено на рахунки ДПС у Київській області, призначенням платежу є оплата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, код класифікації доходів бюджету 22011100.
25.07.2023 платіжною інструкцією № 743643 на суму 8000 гривень позивачем було сплачено на рахунки ДПС у Київській області, призначенням платежу є оплата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, код класифікації доходів бюджету 22011100.
25.07.2023 платіжною інструкцією № 743641 на суму 8000 гривень позивачем було сплачено на рахунки ДПС у Київській області, призначенням платежу є оплата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, код класифікації доходів бюджету 22011100.
25.07.2023 платіжною інструкцією № 743642 на суму 8000 гривень позивачем було сплачено на рахунки ДПС у Київській області, призначенням платежу є оплата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, код класифікації доходів бюджету 22011100.
25.07.2023 платіжною інструкцією № 743640 на суму 8000 гривень позивачем було сплачено на рахунки ДПС у Київській області, призначенням платежу є оплата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, код класифікації доходів бюджету 22011100.
25.07.2023 платіжною інструкцією № 743639 на суму 2000 гривень позивачем було сплачено на рахунки ДПС у Київській області, призначенням платежу є оплата за ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, код класифікації доходів бюджету 22011100.
25.07.2023 платіжною інструкцією № 743644 на суму 2000 гривень позивачем було сплачено на рахунки ДПС у Київській області, призначенням платежу є оплата за ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, код класифікації доходів бюджету 22011100.
Загальна сума сплачена позивачем до ГУ ДПС у Київській області за платіжними інструкціями, що зазначені вище становить 52000 грн.
Головним управлінням ДПС у Київській області було надіслано через електронний кабінет платника лист від 28.07.2023 № 41206/6/10-36-09-03-08 про результати розгляду документів. У цьому листі відповідач встановив, що відповідно до платіжних інструкцій від 25.07.2023 плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами сплачена не за місцем здійснення діяльності, тобто кошти були сплачені помилково в іншу територіальну громаду та не були використані податковою.
Оскільки ці кошти були сплачені помилково, позивачем 01.08.2023 було подано заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені. Заява була надіслана в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Усі заяви були доставлені до ГУ ДПС у Київські області (Бориспільський район), що підтверджуються квитанціями №2 з реєстраційними номерами: 24888356, 24888358, 24888360, 24888362, 24888365, 24888367, 24888375, 24888384.
04.08.2023 Головним управлінням ДПС у Київській області через електронний кабінет платника було надіслано лист № 42045/6/10-36-09 про розгляд заяви, в якому вказали, що відповідно до пункту 69.9 статті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Як наслідок, Головне управління ДПС у Київській області повідомило про відмову позивачу у поверненні помилково сплачених коштів за ліцензії на загальну суму 52000,00 гривень, посилаючись на п.5 третього розділу Порядку № 60.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до приписів ч.2 ст. 19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.
Поняття помилково сплачених грошових зобов'язань визначено підпунктом 14.1.182 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України згідно з яким помилково сплачені грошові зобов'язання слід розуміти як суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних або фізичних осіб, що не є платниками таких грошових зобов'язань.
Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Кодексу передбачено, що надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Умови та порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань встановлено ст. 43 Кодексу, згідно з якою однією з умов повернення є відсутність у такого платника податкового боргу.
Згідно з пункту 43.3 статті 43 Кодексу обов'язковою умовою для здійснення повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Згідно з пунктом 43.4 статті 43 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Пунктом 43.5 статті 43 ПК України встановлено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцяти денного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У разі, якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Відповідно до пункту 43.6 статті 43 ПК України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Згідно з абзацом першим пункту 3 розділу І Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03 вересня 2013 року №787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1650/24182 (далі - Порядок №787), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані у заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком головного управління Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім'я головного управління Казначейства, або поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку, вказані у заяві платника (його довіреної особи) (абзац 2 пункт 3 розділу І Порядку №787).
Абзацом першим пункту 5 розділу І Порядку №787 встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України та органи Державної митної служби України подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (абзац 2 пункту 5 розділу І Порядку №787).
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (абзац 4 пункту 5 розділу І Порядку №787).
Механізм інформаційного обміну: між ДПС, територіальними органами ДПС та Казначейством і територіальними органами Казначейства у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок; між територіальними органами ДПС та місцевими фінансовими органами в процесі погодження електронних висновків та/або електронних повідомлень про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами визначено Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року № 60, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року за № 370/33341 (далі - Порядок № 60).
Згідно з пунктами 1, 2 розділу ІІ Порядку № 60 платник податків має право на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені з єдиного рахунка, відкритого на ім'я ДПС у Казначействі.
Заява подається платником податків до територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника виключно в електронній формі через сервіс «Електронний кабінет», що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
У разі повернення з єдиного рахунка помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені платник податків у заяві зазначає суму, дату сплати і реквізити з платіжної інструкції, за якими кошти перераховано на єдиний рахунок, та поточний рахунок платника податку в установі банку, на який необхідно повернути такі кошти.
Подана в електронній формі заява платника податків про повернення з єдиного рахунка помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації відображається в Є-Журналі опрацювання заяв на повернення коштів з єдиного рахунка (далі - Є-Журнал), який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС.
Є-Журнал містить, зокрема, такі дані:
- податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті);
- найменування або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) (для фізичних осіб);
- дату та номер заяви про повернення коштів з єдиного рахунка;
- суму помилково та/або надміру сплачених коштів на єдиний рахунок;
- дату сплати і реквізити платіжної інструкції, за якими кошти перераховано на єдиний рахунок;
- поточний рахунок платника податків в установі банку, на який необхідно перерахувати кошти.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 60 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, пені та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Пунктом 5 розділу ІІІ Порядку № 60 передбачено, що якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів.
Внесення до Журналу відмітки про правомірність повернення коштів здійснюється не пізніше 18:00:
- дев'ятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних державному бюджету;
- одинадцятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами.
У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.
Згідно з пунктом 7 розділу ІІІ Порядку № 60 на заяви, щодо яких у Журналі встановлено відмітки підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків, зборів, платежів та погашення боргу, здійснюється накладання кваліфікованих електронних підписів керівників (заступників керівників) цих підрозділів у строки, визначені в абзацах другому-четвертому пунктів 5, 6 цього розділу.
Інформація про повернення, щодо якого у Журналі здійснено накладання кваліфікованих електронних підписів керівників (заступників керівників) підрозділів територіального органу ДПС, що виконують функції з адміністрування відповідних податків, зборів, платежів та погашення боргу, автоматично вноситься до Реєстру узгоджених повернень, який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи органів ДПС.
Реєстр узгоджених повернень містить, зокрема, дані про податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті), найменування або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) (для фізичних осіб), дату та номер заяви про повернення коштів, назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, суму помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу або коштів, сплачених на єдиний рахунок, дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок) або реквізити єдиного рахунку, на який помилково та/або надміру сплачені кошти, напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються.
Опрацювання Реєстру узгоджених повернень здійснюється шляхом формування електронних висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені (далі - електронні висновки) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку структурним підрозділом територіального органу ДПС, на який покладено функцію з формування таких електронних висновків.
Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 60 формування електронних висновків здійснюється територіальними органами ДПС щодня (крім вихідних, святкових та неробочих днів) з урахуванням календарної черговості розміщення інформації у Реєстрі узгоджених повернень.
На кожний сформований електронний висновок накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував висновок, керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС та кваліфікована електронна печатка такого органу.
Дослідивши норми законодавства та надані докази в сукупності, суд вважає неприйнятним посилання відповідача на відсутність правових підстав для задоволення заяв позивача, оскільки відповідач не надав належних та прийнятних доказів, які б підтверджували його позицію, викладену в листі від 04.08.2023 № 42045/6/10-36-09, що на момент подання позивачем заяв від 01.08.2023 про повернення помилково сплачених коштів у розмірі 52 000,00 грн, існували передбачені ПК України чи Порядком №60 підстави для відмови у поверненні такої переплати.
Відповідно до пунктів 3, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправним та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи із змісту заявлених позивачем вимог та висновків суду, в даному випадку слід застосувати положення статті 9 КАС України, а саме, обрати інший спосіб захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.
Таким чином, суд доходить висновку, що за вимогами, що стосуються повернення помилково сплачених сум коштів слід:
визнати бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області щодо не складання та не подання відповідному органу Державної казначейської служби України висновку про повернення помилково сплачених коштів у сумі 52000 грн. протиправною;
зобов'язати Головне Управління Державної податкової служби у Київській області прийняти відповідне рішення за наслідками розгляду заяв позивача від 01.08.2023 про повернення помилково сплачених сум грошових зобов'язань у сумі 52000 грн, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з вищевикладених підстав.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відтак, враховуючи розмір та характер задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивачів судові витрати у розмірі 2 684,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 6 ст. 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).
При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої відповідно до Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР (далі - Конвенція). Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Крім того, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії").
Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
До матеріалів справи позивачем надано докази на підтвердження витрат надання юридичних послуг на професійну правничу допомогу в розмірі 5700,00 грн, а саме:
- копія Договору про надання юридичних послуг (адвокатських послуг) № 0108/23 від 01.08.2023 р.;
- копія акту №243 приймання-передачі наданих послуг від 21.08.2023 р., до договору про надання юридичних послуг (адвокатських послуг) №0108/23 від 01.08.2023 р.;
- копія платіжного доручення № 183 82 від 22.08.2023 р. про сплату наданих послуг відповідно до договору про надання юридичних послуг (адвокатських послуг) №0108/23 від 01.08.2023 р.
- копія Витягу із Єдиного реєстру адвокатів України;
- копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та довіреності представника.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду в постанові від 04.02.2020 у справі № 280/1765/19 зазначив, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем доведено факт понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 5 700,00 грн, у зв'язку з чим, суд приходить до переконання про наявність підстав для відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача таких витрат.
При цьому, у запереченні податкового органу щодо стягнення судових витрат на правову допомогу належних обґрунтувань щодо зменшення суми не надано.
Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
З аналізу наведених правових норм, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Дослідивши надані позивачем документи, беручи до уваги ціну позову та враховуючи наведені норми права, суд дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката, в даному випадку, є співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) та ціною позову.
Таким чином, заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає задоволенню у загальній сумі 5700 грн.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Об'єднана торговельна компанія «ЄВРОПЛЮС» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області щодо не складання та не подання відповідному органу Державної казначейської служби України висновку про повернення помилково сплачених коштів у сумі 52000 грн. протиправною.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області прийняти відповідне рішення за наслідками розгляду заяв Товариства з обмеженою відповідальністю Об'єднана торговельна компанія «ЄВРОПЛЮС» від 01.08.2023 про повернення помилково сплачених сум грошових зобов'язань у сумі 52000 грн, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
У задоволенні інших вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а, код ЄДРПОУ 44096797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Об'єднана торговельна компанія «ЄВРОПЛЮС» (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63, код ЄДРПОУ 30217001) судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброг, 5а, код ЄДРПОУ 44096797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Об'єднана торговельна компанія «ЄВРОПЛЮС» (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63, код ЄДРПОУ 30217001) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5 700,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 14 січня 2026 року.
Суддя Кочанова П.В.