Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/12345/25
Провадження № 2/711/864/26
про залишення позовної заяви без руху
09.01.2026 м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали позовної заяви АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач АТ «АКЦЕНТ-БАНК» звернувся в Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.12.2013, яка виникла станом на 21.12.2025, у розмірі 22114 грн. 29 коп., а також сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суддею встановлено, що заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства.
Як визначено у ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч. 2 ст. 12 ЦПК України).
Крім того, згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України. Як зазначено у частинах 1, 4 та 5 статті 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До того ж, статтею 43 ЦПК України визначені права та обов'язки учасників справи. Зокрема, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи. Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами (ч. 7 цієї статті).
Таким чином, якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Вивчивши подану позивачем позовну заяву та додані до неї документи, вбачається, що зазначені положення закону не виконані. Так, звертаючись до суду з цим позовом позивач вказав місце проживання відповідача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
На виконання вимог абзацу другого частини першої статті 177 ЦПК України позивачем додано до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копії поданих до суду документів у паперовій формі листом на ім'я ОСОБА_1 з описом вкладення за поштовою адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується списком згрупованих відправлень.
Водночас, відповідно до вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, 05.01.2026, судом, з метою визначення підсудності цієї справи, здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 .
05.01.2026 на вказаний вище запит отримана відповідь № 2206922, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 09.09.2024 по 08.10.2024. Інших відомостей про реєстрацію місця проживання/перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суду не надано. Таким чином, останньою відомою адресою місця проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: АДРЕСА_2 .
Тобто, додані докази направлення позовної заяви з додатками не свідчать про виконання позивачем положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України у взаємозв'язку із положеннями ч. 7 ст. 43 цього ж Кодексу, оскільки означені документи позивачем направлено відповідачу на іншу адресу, що є відмінною від встановленої судом останньої відомої адреси місця реєстрації його проживання.
Підпунктом 2 п. 32 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (у редакції постанови КМУ від 10.10.2023 № 1071), передбачено, що поштове відправлення, поштовий переказ супроводжує така інформація, що надається відправником або зазначається на поштовому відправленні, якщо обов'язковість її надання (зазначення на поштовому відправленні) встановлена оператором поштового зв'язку, зокрема, поштова адреса: найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку тощо), номер будинку, квартири/офісу.
Враховуючи зазначені вище обставини, на виконання вимог абзацу другого частини першої статті 177 ЦПК України, позивачу необхідно надати до позовної заяви доказ надсилання відповідачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , копії поданих до суду документів у паперовій формі листом з описом вкладення за адресою його останнього відомого зареєстрованого місця проживання, з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу, враховуючи ту обставину, що означену позовну заяву подано позивачем до суду в електронній формі через електронний кабінет ЄСІТС.
Крім того, позивачем до позовної заяви додано платіжний документ № 6005315505622 від 12.09.2025 на суму 2422 грн. 40 коп. (платник - АТ "А-БАНК"; призначення платежу - *;101; НОМЕР_1 ;Суд.збiр, за поз. АТ "А-Банк" (до НОМЕР_2 , ОСОБА_1 ), Придніпровський районний суд м. Черкаси).
За приписами статті 9 Закону України «Про судовий збір» , судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
На виконання вказаних вище вимог, суддею перевірено зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за платіжним документом № 6005315505622 від 12.09.2025 на суму 2422 грн. 40 коп. та встановлено, що означений платіжний документ надавався як доказ сплати судового збору за подання до суду позову в справі № 711/8523/25 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.09.2025 у справі № 711/8523/25 позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостівирішено вважати неподаною та повернуто позивачу, на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України. Дана ухвала набрала законної сили 14.10.2025.
Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої позовної заяви вже розглядалося Верховним Судом.
У постанові від 13.02.2019 у справі № 1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте, Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (п.п. 4 п. 4 цього Закону) і станом на час ухвалення оскаржуваних у цій справі судових рішень, ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Тому, позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд повернув позивачу до відкриття провадження у справі. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була повернута позивачу.
Отже, платіжний документ № 6005315505622 від 12.09.2025 на суму 2422 грн. 40 коп. не може бути враховано як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі в цій справі, оскільки судовий збір за нею сплачений та зарахований при поданні іншого позову.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №160/554/23.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України № 3674-VІ.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею сьомою Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028 гривень.
Оскільки, позивачем подано позовну заяву до суду 30.12.2025, то йому необхідно сплатити судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» із врахуванням характеру позовних вимог, їх кількості, ціни позову та розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2025 становить 3028 грн. 00 коп., тобто - 2422 грн. 40 коп., за умови подання до суду процесуальних документів в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З актуальними реквізитами для сплати вказаної суми судового збору можливо ознайомитися на офіційному веб-сайті Придніпровського районного суду м. Черкаси за покликанням https://pp.ck.court.gov.ua/sud2314/.
За таких підстав, позивачу слід усунути зазначені недоліки та надати до суду документальні підтвердження щодо належної сплати судового збору задля дотриманням всіх вказаних вище вимог закону. Без підтвердження вказаних обставин, суддя не може вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк на усунення недоліків.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху та надати можливість позивачу належним чином оформити та подати до суду позов.
Враховуючи зазначене вище та керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 2, 4, 12, 133, 174-177, 185, 259-261 ЦПК України суддя, -
Позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - залишити без руху.
Позивачу необхідно усунути, вказані у даній ухвалі недоліки, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
У випадку неусунення вказаних недоліків позовна заява буде визнана не поданою та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 09.01.2026.
Суддя: С. М. Позарецька